Відбудова
Фон дер Ляєн розкрила деталі Пакету процвітання для України
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн відзначила прогрес у роботі над Пакетом процвітання для України – цей документ уже майже завершено.
Заява пролунала на пресконференції після неформальної зустрічі лідерів ЄС щодо трансатлантичних відносин, повідомляє кореспондент Укрінформу в Брюсселі.
«Як ви знаєте, гарантії безпеки, які ми обговорювали, серед іншого, на Паризькій зустрічі 6 січня, принесли хороший прогрес. І тепер ми чекаємо на відповідь Росії», – сказала фон дер Ляєн.
За її словами, угода між Україною та Сполученими Штатами щодо єдиної, об’єднаної системи процвітання близька до досягнення.
«Схоже, що ми можемо посилити процвітання України, тільки-но буде досягнуто припинення вогню або миру», – припустила очільниця Єврокомісії.
Фон дер Ляєн поділилася деталями: «Ми говоримо про єдиний документ, який представляє колективне бачення українців, американців та Європи щодо повоєнного майбутнього України».
Пакет спирається на оцінку потреб, проведену Світовим банком, і пропонує рішення, яке побудоване навколо п’яти стовпів.
Перший, за словами фон дер Ляєн, – це підвищення продуктивності шляхом реформ, сприятливих для бізнесу, та посилення ринкової конкуренції.
Другий стовп стосується прискорення інтеграції України до єдиного ринку ЄС шляхом реформ у ключових секторах економіки.
Третій – це значне збільшення інвестицій, зазначила президентка Єврокомісії, додавши, що інвестиційна рамка для нашої країни, яка є частиною Українського фонду ЄС, вже діє.
Четвертий стовп стосується посилення координації донорів, оскільки потрібні не лише державні кошти, а й приватні інвестиції. У цьому контексті вона нагадала про вже наявний інструмент – Платформу донорів для України, яка об’єднує країни G7, Європейську комісію та інших партнерів.
П’ятий стовп стосується фундаментальних реформ – це зміцнення верховенства права, активізація антикорупційних зусиль та модернізація державного управління.
«Ця угода щодо рамкової програми процвітання є дуже важливою віхою. Як я вже сказала, ми майже завершили роботу. Зараз ми активно готуємо майбутнє України як сучасної суверенної та вільної країни, і це потужний сигнал нашому хороброму сусіду та партнеру у важкий час», – наголосила фон дер Ляєн.
Окремо вона вказала, що в той час, як Росія посилює удари, ЄС нарощує підтримку України: «Цього тижня ми постачаємо 447 аварійних генераторів… для відновлення електропостачання лікарень, укриттів та критично важливих служб».
Як повідомляв Укрінформ, у Брюсселі члени Європейської Ради – лідери держав ЄС зібралися на неформальну зустріч для обговорення трансатлантичних відносин.
Фото: ОП
Черга на отримання житлових ваучерів для переселенців з тимчасово окупованих територій та компенсацій за програмою «єВідновлення» вже перевищує 100 млрд грн. Водночас у проєкті державного бюджету на 2027 рік на ці потреби передбачено лише близько 15 млрд грн.
Про це в Укрінформі під час круглого столу «Право внутрішньо переміщених осіб на житло: чи можуть локальні рішення допомогти розв’язати проблему національного рівня?» заявив народний депутат, заступник голови фракції «Слуга народу» Максим Ткаченко.
«Коштів на вирішення питання з житлом для вимушено переміщених осіб закладено дуже мало. Наразі у проєкті бюджету на наступний рік на це передбачено близько 15 млрд грн. Тоді як черга на отримання ваучерів за програмою для переселенців з ТОТ та сертифікатів по «єВідновленню» вже перевищує 100 млрд грн. Люди чекають не тимчасових рішень, а саме отримання коштів на придбання нового житла», – наголосив Ткаченко.
Він висловив сподівання, що у законопроєкті будуть враховані пропозиції його колег по парламенту, і на розв’язання житлової проблеми ВПО спрямують додаткові кошти.
Відповідаючи на запитання, як локальні рішення допомагають зменшити навантаження на державний ресурс, Ткаченко наголосив: без активної участі громад, які приймають переселенців, забезпечити житлом усіх нужденних неможливо. Йдеться про військові, міські, селищні та обласні адміністрації.
Також до розв’язання питання мають активно долучатися адміністрації окупованих громад і областей, які продовжують працювати. Як приклад такого рішення Ткаченко навів ініціативу Луганської ОВА.
«Луганська обласна військова адміністрація всі залишки обласного бюджету спрямовує на кредитування своїх переселенців. Це тільки називається кредит: за однією з категорій люди отримують 99,9% компенсації цього кредиту від обласної влади. Тобто це та сама програма «єВідновлення», але обласного рівня. І що дуже важливо, це одна з небагатьох програм, яка працює саме для ВПО з громад, окупованих ще з 2014 року», – розповів депутат.
Нардеп також розраховує на результати співпраці новоствореного Міністерства розвитку громад, територій та внутрішньо переміщених осіб із парламентом, міжнародними організаціями, громадськими організаціями та благодійними фондами.
Як повідомлялося, найближчим часом близько 2 тис. сімей отримають компенсаційні сертифікати за втрачене житло за програмою «єВідновлення» – для фінансування житлових сертифікатів вже надійшли понад 2,5 млрд грн.
Від початку повномасштабного російського вторгнення у Сумській області пошкоджені й зруйновані 327 закладів освіти, 119 – уже відновлені.
Про це повідомив міністр освіти та науки Андрій Бутенко у Фейсбуці, передає Укрінформ.
“Освіта на Сумщині працює в складних умовах. В області 606 закладів освіти. Від початку повномасштабного вторгнення Росія пошкодила 294 з них, ще 33 зруйнувала повністю, 119 закладів уже відновили”, – написав він.
Міністр додав, що попри постійні атаки ворога, в регіоні наразі навчаються понад 72 тисячі школярів і майже 17 тисяч дошкільнят. Ще понад 38 тисяч молодих людей здобувають професійну, фахову передвищу та вищу освіту.
Також Бутенко зауважив, що на Сумщині вже функціонують 13 підземних шкіл, п’ять із яких збудували цього року.
Як повідомляв Укрінформ, 22 червня російські війська завдали ракетного удару по місту Білопілля Сумської області, пошкодивши заклади освіти.
Кабінет міністрів ухвалив рішення про спрямування 4,14 млн грн на відновлення Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна Національної академії наук України, який зазнав значних пошкоджень унаслідок російської дронової атаки в ніч проти 2 липня.
Про це повідомляє Міністерство освіти і науки, передає Укрінформ.
«Росія систематично атакує українську наукову інфраструктуру, намагаючись знищити можливості для проведення досліджень і розвитку технологій. Наше завдання — зберегти наукові установи, їхній потенціал і забезпечити умови для продовження роботи дослідників. Спрямування 4,14 млн грн на відновлення Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна — конкретний крок у цьому напрямі. Насамперед необхідно зупинити подальше руйнування пошкоджених будівель, щоб надалі перейти до їх комплексного відновлення», — зазначив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.
Фото: facebook.com/den.kolyba
Зазначається, що кошти будуть спрямовані на розроблення проєктно-кошторисної документації та проведення першочергових робіт із консервації пошкодженого даху. Це дасть змогу запобігти подальшому руйнуванню будівель, зберегти наукову інфраструктуру установи та створити необхідні передумови для її повноцінного відновлення.
Як повідомлялося, унаслідок російської атаки на Київ 2 липня були пошкоджені три з чотирьох корпусів Інституту біохімії імені О. В. Палладіна НАН України: зруйновано дах, вибито вікна, постраждали приміщення, лабораторії та обладнання.
Перше фото: Palladin Institute of Biochemistry of NAS of Ukraine
-
Відбудова1 тиждень agoНа Херсонщині за тиждень погодили видачу житлових сертифікатів на майже ₴208 мільйонів
-
Одеса5 днів agoВ Одесі перебої з інтернетом TENET після удару РФ напередодні
-
Одеса1 тиждень ago
Опалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Усі новини1 тиждень ago6 культових фільмів для переоцінки життя
-
Суспільство1 тиждень agoШколи самі визначатимуть формат навчання з урахуванням безпекової ситуації та умов в укриттях
-
Війна1 тиждень agoСили оборони звільнили від росіян ще три населені пункти на Донеччині
-
Війна1 тиждень agoППО протягом дня знешкодила 125 зі 138 російських дронів
-
Суспільство1 тиждень agoГерої не вмирають: Андрій Залужняк — публікація