Відбудова
Україна та Польща розпочали підготовку до конференції з відновлення URC-2026
Україна та Польща розпочали практичну підготовку до Конференції з відновлення України (URC-2026) та домовилися про поглиблення торговельно-економічної співпраці.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства.
У межах Всесвітнього економічного форуму в Давосі 22 січня міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболев спільно з віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарасом Качкою зустрілися з міністром фінансів та економіки Республіки Польща Анджеєм Доманським.
«Уряд України вдячний Польщі за готовність провести URC-2026. Підготовка до конференції вже розпочата, зокрема, ми сформували організаційні команди як на урядовому, так і на операційному рівнях. Також ми вітаємо Польщу із приєднанням до Української донорської платформи, що забезпечить подальше зміцнення нашої співпраці», – зазначив Соболев.
Тарас Качка наголосив на важливості стратегічного партнерства з Польщею у процесі відбудови України та її інтеграції до внутрішнього ринку ЄС, підкресливши необхідність тісної координації дій у межах підготовки до URC.
Сторони домовились створити спільну робочу групу та призначити операційного координатора для підготовки Конференції з відновлення України (URC-2026), яка відбудеться в Польщі не раніше червня. Також сторони обговорили концепцію майбутньої URC, яка попередньо передбачатиме 5 основних тем, зокрема бізнес, людський капітал, місцеві реформи, реформи ЄС та безпека і оборона.
Олексій Соболев висловив зацікавленість у подальшій фінансовій співпраці, зокрема, щодо використання кредиту від Польщі розміром 1 млрд злотих (приблизно 230 млн євро) на «Зелену реконструкцію» та «Модернізацію прикордонної інфраструктури» для сприяння торгівлі.
Польська сторона заявила про зацікавленість в інвестуванні у проєкти з реконструкції в Україні. Зокрема, обговорювалася співпраця з Агентством промислового розвитку Польщі (ARP S.A.) щодо управління та технічного супроводу промислових парків, а також можливість створення спільного інвестиційного фонду для підтримки польсько-українських виробничих проєктів.
Окрему увагу сторони приділили співпраці з польським банком BGK для підтримки малого та середнього бізнесу, зниження інвестиційних ризиків і розвитку фінансових інструментів для польських інвесторів в Україні.
Як повідомлялося, представники влади Підкарпатського, Люблінського і Підляського воєводств Польщі зібралися, аби скоординувати з українською стороною зусилля щодо допомоги нашій країні в умовах енергетичної кризи.
Фото: Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства
Черга на отримання житлових ваучерів для переселенців з тимчасово окупованих територій та компенсацій за програмою «єВідновлення» вже перевищує 100 млрд грн. Водночас у проєкті державного бюджету на 2027 рік на ці потреби передбачено лише близько 15 млрд грн.
Про це в Укрінформі під час круглого столу «Право внутрішньо переміщених осіб на житло: чи можуть локальні рішення допомогти розв’язати проблему національного рівня?» заявив народний депутат, заступник голови фракції «Слуга народу» Максим Ткаченко.
«Коштів на вирішення питання з житлом для вимушено переміщених осіб закладено дуже мало. Наразі у проєкті бюджету на наступний рік на це передбачено близько 15 млрд грн. Тоді як черга на отримання ваучерів за програмою для переселенців з ТОТ та сертифікатів по «єВідновленню» вже перевищує 100 млрд грн. Люди чекають не тимчасових рішень, а саме отримання коштів на придбання нового житла», – наголосив Ткаченко.
Він висловив сподівання, що у законопроєкті будуть враховані пропозиції його колег по парламенту, і на розв’язання житлової проблеми ВПО спрямують додаткові кошти.
Відповідаючи на запитання, як локальні рішення допомагають зменшити навантаження на державний ресурс, Ткаченко наголосив: без активної участі громад, які приймають переселенців, забезпечити житлом усіх нужденних неможливо. Йдеться про військові, міські, селищні та обласні адміністрації.
Також до розв’язання питання мають активно долучатися адміністрації окупованих громад і областей, які продовжують працювати. Як приклад такого рішення Ткаченко навів ініціативу Луганської ОВА.
«Луганська обласна військова адміністрація всі залишки обласного бюджету спрямовує на кредитування своїх переселенців. Це тільки називається кредит: за однією з категорій люди отримують 99,9% компенсації цього кредиту від обласної влади. Тобто це та сама програма «єВідновлення», але обласного рівня. І що дуже важливо, це одна з небагатьох програм, яка працює саме для ВПО з громад, окупованих ще з 2014 року», – розповів депутат.
Нардеп також розраховує на результати співпраці новоствореного Міністерства розвитку громад, територій та внутрішньо переміщених осіб із парламентом, міжнародними організаціями, громадськими організаціями та благодійними фондами.
Як повідомлялося, найближчим часом близько 2 тис. сімей отримають компенсаційні сертифікати за втрачене житло за програмою «єВідновлення» – для фінансування житлових сертифікатів вже надійшли понад 2,5 млрд грн.
У межах «Програми з відновлення України» завершено ремонт пошкодженого ліцею №2 у Малині в Житомирській області.
Про це у Телеграмі повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.
«На Житомирщині відновили Малинський ліцей №2, пошкоджений вибуховою хвилею під час російських атак у 2022 році. Нині в оновленому закладі навчаються близько 600 учнів», – йдеться в повідомленні.
У ході відновлювальних робіт було відремонтовано дах, модернізовано класи та інженерні системи, а також покращено безбар’єрність і систему пожежної безпеки.
Вартість проєкту становила майже 2 млн євро. Відновлення відбулося за підтримки Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) та коштом місцевого бюджету у співпраці з Мінінфраструктури.
Проєкт реалізований у межах «Програми з відновлення України» — спільної ініціативи ЄС та ЄІБ, яку впроваджують разом з урядом України за підтримки місцевої влади та технічного супроводу ПРООН в Україні.
Як повідомлялося, у Миколаєві в межах програми «ВідновиДім» завершили відновлення двох багатоквартирних будинків, які отримали значні пошкодження під час обстрілів у квітні 2025 року.
Країни Групи семи виділять 260 млн євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство енергетики України із посиланням на першого віцепрем’єр-міністра – міністра енергетики Дениса Шмигаля.
“Країни G7 оголосили про намір виділити 260 млн євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС. Денис Шмигаль назвав це рішення важливим кроком для відновлення ядерної безпеки на ЧАЕС, що була порушена внаслідок російського удару”, – йдеться у повідомленні.
У Міненерго додали, що загальна потреба у відновленні конфайнменту оцінюється щонайменше у 500 млн євро.
Як повідомлялося, Велика Британія оголосила про виділення 17 млн фунтів стерлінгів (понад 20 млн євро) на відновлення Нового безпечного конфайнменту Чорнобильської АЕС.
Уряд Німеччини надасть 50 млн євро на відновлення Нового безпечного конфайнменту (НБК) Чорнобильської АЕС, що був пошкоджений російським дроном.
Новий безпечний конфайнмент ЧАЕС був пошкоджений внаслідок удару російського безпілотника у лютому 2025 року. За попередніми оцінками Європейського банку реконструкції та розвитку, вартість його відновлення становить близько 500 млн євро.
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів, чим США погрожували Україні
-
Події1 тиждень agoУ Чернівцях вперше в Україні презентували книгу про ґердани та силянки
-
Події1 тиждень agoПомер український комік Олександр Венедчук
-
Суспільство1 тиждень ago
На Одещині запрацювала сільська пожежна команда
-
Відбудова1 тиждень agoУ Ніцці українські та французькі громади обговорюють стійкість міст і відбудову
-
Війна1 тиждень agoОбмеження Starlink фактично позбавляє Україну можливості захищатися від реактивних дронів
-
Суспільство1 тиждень ago
Одесит виготовляв дитяче порно за допомогою ШІ – йому загрожує до 12 років за ґратами