Про це він повідомив в інтерв’ю Укрінформу.

«Ми активно розслідуємо цю справу. Є проблеми, пов’язані з виконанням великої кількості доручень про надання міжнародно-правової допомоги у різних юрисдикціях, серед яких є досить складні, де швидко не вдасться отримати результат. Але загалом прогрес очевидний і наступний результат у справі «Мідас» не забариться», – сказав він, коментуючи подальше розслідування у справі «Мідас».

На уточнювальне запитання, чи означає “наступний результат у справі” оголошення підозр фігурантам розслідування, Клименко відповів, що НАБУ і САП не анонсують підозри.

Очільник САП також розповів, що справу «Мідас» розслідують десять детективів Першого головного підрозділу НАБУ, а на початковому етапі до розслідування була залучена велика кількість детективів бюро. Процесуальне керівництво у провадженні здійснюють двоє прокурорів.

Щодо того, чи підслідні НАБУ і САП працівники Офісу Президента, Клименко зауважив, що підслідність визначається за посадою, розміром неправомірної вигоди та сумою завданих збитків.

“За посадою вони нам не підслідні, але можуть бути підслідні за розміром неправомірної вигоди. Наприклад, якщо керівник Офісу Президента або його заступники отримали хабар у понад 40 тисяч доларів, то вони будуть підслідні НАБУ, попри те що займають таку посаду», – зазначив Клименко.

Очільник САП також вважає, що Державна служба фінансового моніторингу не надає належної допомоги у розслідуванні справи «Мідас».

«Більшу частину взаємодії з Держфінмоніторингом здійснює НАБУ, але, на мою думку, належної допомоги не надає. Ми повинні бачити конкретний результат, а не просто узагальнені матеріали, які ні про що не свідчать, а лише констатують, що кошти прийшли з точки А в точку Б.

Коли я раніше працював детективом НАБУ, і ми взаємодіяли з Держфінмоніторингом, то отримували від них величезну кількість інформації. І не лише про транзакції. Вони давали інформацію про наявність у фігурантів справ паспортів інших держав, про пов’язаних з ними осіб і підприємства. Вони навіть блокували активи за кордоном. Наразі всього цього в діях Держфінмоніторингу немає. Я думаю, що все залежить від бажання допомогти або не допомогти», – сказав він, відповідаючи на запитання, чи надає Держфінмоніторинг належну допомогу у розслідуванні цієї справи.

Як повідомляв Укрінформ, 10 листопада 2026 року НАБУ заявило про спецоперацію “Мідас” із викриття корупції у сфері енергетики.

Слідство встановило, що учасники злочинної організації вибудували масштабну схему впливу на стратегічні підприємства державного сектору, зокрема на Енергоатом. НАБУ заявило, що в межах розслідування затримані п’ятеро із сімох підозрюваних.

Серед фігурантів – бізнесмен, якого слідство вважає керівником злочинної організації, ексрадник міністра енергетики й виконавчий директор з фізичного захисту та безпеки Енергоатома.

Як повідомив проєкт “Схеми”, отримали підозру бізнесмен, співзасновник студії “Квартал-95” Тимур Міндіч (на плівках НАБУ кодове ім’я “Карлсон”), ексрадник міністра енергетики Ігор Миронюк (“Рокет”), виконавчий директор з безпеки Енергоатому Дмитро Басов (“Тенор”) і ще четверо “працівників” так званого бекофісу з легалізації коштів – Олександр Цукерман (“Шугармен”), Ігор Фурсенко (“Рьошик”), Леся Устименко і Людмила Зоріна.

П’ятеро осіб зі списку підозрюваних затримані. Міндіч та Цукерман виїхали з України.

13 листопада Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти Міндіча та Цукермана.

28 листопада у рамках розслідування справи «Мідас» НАБУ провело обшуки у тодішнього голови Офісу Президента Андрія Єрмака.

Крім того, обшуки провели у секретаря РНБО Рустема Умєрова.

Фото: Данило Антонюк / Укрінформ

Більше наших фото можна купити тут