Про це Міноборони України повідомило у Фейсбуці, передає Укрінформ.

«Сторони обговорили варіанти термінового збільшення запасів, де Україна розраховує на підтримку Норвегії», – зазначають у відомстві.

Також під час розмови міністри приділили увагу проєкту з інтеграції додаткових ракет у системи протиповітряної оборони NASAMS, які перебувають на озброєнні України.

Серед обговореного була й протидія реактивним дронам.

«Одним з найефективніших засобів у протидії реактивним шахедам є авіація. Тому необхідно продовжувати стабільне постачання боєприпасів до літаків F-16 та нарощування їхніх обсягів. Водночас важливою складовою об’єктового прикриття є ПЗРК. Для посилення протиповітряної оборони Україна потребує додаткових комплексів та ракет до них і розраховує на підтримку Норвегії», – заявив Хмара.

Принагідно він висловив вдячність Норвегії за лідерство та вагомий внесок у зміцнення обороноздатності України.

Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський переконаний, що росіяни посилюватимуть балістичні удари на тлі зменшення поставок Україні ракет-перехоплювачів від США.

Фото: Міноборони

Ведучий програми – український дипломат Ігор Долгов – у сьогоднішньому випуску нагадує, що поки Вашингтон пропонує Москві економічні стимули, послаблює санкційний тиск і шукає можливості відновлення співпраці з Росією, російська армія продовжує атакувати українські міста та енергетику. Він також аналізує, чи здатна така політика змусити Путіна погодитися на мир і яку ціну можуть запропонувати заплатити Україні.

У випуску Долгов також розбирає:

• чому Трамп вирішив послабити санкції проти Росії та відкрити шлях російському дизелю на світові ринки;
• навіщо Вашингтон відклав на 60 днів запровадження нових жорстких санкцій проти РФ;
• що відомо про можливий тиск США на Україну через розвіддані, Starlink і постачання озброєння;
• чому оголошене Трампом енергетичне перемир’я не зупинило російських ударів по Україні;
• як США пропонували використати заморожені в Європі російські активи;
• про що домовлялися Україна, США та європейські партнери на переговорах в Осло;
• які пропозиції Стів Віткофф передав Путіну в Санкт-Петербурзі;
• чому американський мирний план може передбачати повернення російських нафти й газу на європейський ринок;
• чим відрізняються цілі України, Європи, США та Росії у мирному процесі;
• яких гарантій безпеки вимагає Москва та чому це загрожує європейській безпеці;
• чи може Україна погодитися на припинення бойових дій по нинішній лінії зіткнення;
• чому конфіскація заморожених російських активів може стати інструментом тиску на Кремль;
• чому економічні поступки Путіну не гарантують припинення війни.

Вашингтон прагне швидкої мирної угоди, Москва намагається зберегти вплив на Україну та Європу, а Київ наполягає на гарантіях власної безпеки. Чи готовий Трамп змінити політику поступок на реальний тиск проти Росії та чому без зміни позиції Кремля мир залишається недосяжним – дивіться в аналітиці від Ігоря Долгова о 17:30 на Ютуб-каналі Укрінформу.

Як повідомлялося, деякі республіканці в Конгресі США розкритикували спецпредставника американського президента Стіва Віткоффа, який у середу назвав главу Кремля Володимира Путіна «гуманістом» під час зустрічі у Санкт-Петербурзі.

Про це глава держави сказав у подкасті The Diary of a CEO, який веде підприємець та інвестор Стівен Бартлетт, передає Укрінформ.

Відповідаючи на запитання, чи є реалістичний шлях до завершення цієї війни, Зеленський сказав: «Трамп може дуже просто посадити Путіна за стіл перемовин. Тому що так, як він говорить про мене, має говорити й про Путіна, застосовувати таку ж риторику».

Президент України нагадав, що на столі в американського лідера лежать санкції, які вже ухвалив Конгрес. «Він може це зробити», – сказав Зеленський, припустивши, що, на його думку, Дональд Трамп не вводить їх через особливі відносини з російським диктатором.

Як повідомляв Укрінформ, Трамп раніше заявив, що не хоче ухвалювати рішення, яке «безглуздо відштовхнуло б Росію від столу переговорів».

9 жовтня він призупинив застосування мит і санкцій, які передбачені законом Ліндсі Грема, ухваленим у вересні.

Фото: ОП