Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міністерство культури.

«Державний реєстр нерухомих пам’яток – це перехід від паперового обліку до системного цифрового захисту нашої культурної спадщини. Ми створюємо єдину, прозору й захищену базу даних. Вона дозволить зберігати інформацію про пам’ятки, ефективно управляти ними, захищати об’єкти культурної спадщини від незаконних посягань. Це важливий крок до європейської моделі охорони культурної спадщини і до відновлення країни», – підкреслила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.

Експериментальний проєкт триватиме два роки з дня набрання постановою чинності.

У цей період буде відпрацьовано технічні рішення, порядок внесення та перевірки даних, а також способи взаємодії між усіма учасниками проєкту.

Державний реєстр нерухомих пам’яток України стане єдиною цифровою системою, яка об’єднає дані про: об’єкти культурної спадщини національного та місцевого значення, щойно виявлені об’єкти культурної спадщини, об’єкти всесвітньої спадщини та їхні буферні зони, історичні ареали населених місць, історико-культурні заповідники та заповідні території, зони охорони пам’яток.

Запровадження Реєстру передбачає: перехід до цифрового обліку нерухомих об’єктів культурної спадщини, формування Переліку об’єктів культурної спадщини відповідно до Закону України «Про охорону культурної спадщини», візуалізацію місцезнаходження пам’яток і пов’язаних з ними зон охорони з визначеними режимами використання, можливість пошуку об’єктів за координатами та електронну інформаційну взаємодію з іншими державними системами, зокрема у сфері геопросторових даних.

Координатором експериментального проєкту виступить Міністерство культури України. Учасниками є обласні, Київська та Севастопольська міські державні (військові) адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, а також Український державний інститут культурної спадщини.

Експериментальний проєкт передбачає не тільки ведення обліку об’єктів нерухомої культурної спадщини. Реєстр також міститиме переведені в цифрову форму матеріали, згідно з якими визначаються обмеження у використанні земель, та взаємодіятиме з базою даних Містобудівного кадастру, ЄДЕССБ та Державним земельним кадастром.

Крім того, система забезпечує технічну можливість картографічної візуалізації місцезнаходження нерухомих об’єктів культурної спадщини.

Проєкт є продовженням роботи, ініційованої у 2021 році, коли міністерство провело роботу з обласними адміністраціями з наповнення електронної бази даних про об’єкти культурної спадщини як «декларування» даних. А вже наприкінці 2023 року презентувало концепт електронної системи Державного реєстру нерухомих пам’яток України.

У 2023 році міністерство затвердило структуру Бази геоданих у сфері охорони культурної спадщини. Це дозволяє працювати з цифровими даними про пам’ятки за єдиними правилами, узгоджувати інформацію з різних систем і забезпечувати її коректний обмін між державними реєстрами.

Завдяки Проєкту міжнародної технічної допомоги «Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах (TAPAS)» міністерство у 2024 році разом з партнерами розробило програмне забезпечення та презентувало концепцію Реєстру.

З 10 квітня 2024 року система запрацювала в тестовому режимі.

Крім того, відбулися онлайн-навчання для фахівців органів охорони культурної спадщини, розпочалося наповнення бази даних і перевірка внесеної інформації.

Як повідомляв Укрінформ, у столиці відбулася презентація проєкту цифрової фіксації пам’яток «Віртуалізація культурного надбання міста Києва».

Фото: Юлія Свириденко, Телеграм