Суспільство
Охорона за півмільйона в місяць: як оцінили безпеку вокзалу Миколаєва Анонси
Укрзалізниця без проведення конкурсу замовила охорону вокзалу у Миколаєві. Загальна вартість контракту перевищує 5 мільйонів гривень.
Наскільки виправданою є така сума для охорони, проаналізував Центр публічних розслідувань.
АТ “Укрзалізниця” підписала угоду з Управлінням поліції охорони в Миколаївській області на суму 5 мільйонів 256 тисяч гривень. Контракт передбачає охорону території та об’єктів виробничого підрозділу “Одеса-Головна” філії “Вокзальна компанія”, зокрема вокзалу станції “Миколаїв”, до 31 грудня 2026 року.
Умови контракту
Згідно з умовами договору, протягом року мають забезпечити 26 280 годин охорони. Якщо розділити загальну суму на кількість годин, середня вартість становить близько 200 гривень за годину.
За безперервний режим охорони 24/7 це приблизно 16,8 тисячі гривень на місяць на один пост або орієнтовно 504 тисячі гривень на місяць за весь об’єкт.
Закупівлю провели без конкурсу на підставі постанови Кабінету Міністрів №1178, яка дозволяє застосовувати спрощені процедури під час воєнного стану. Так, 22 січня 2026 року між Управлінням поліції охорони в Миколаївській області та філією “Вокзальна компанія” Укрзалізниці було укладено рамкову угоду на охорону вокзалів та інших об’єктів. Цей договір передбачає, що охоронні послуги можуть надавати виключно державні суб’єкти — підрозділи поліції охорони, а не приватні компанії.
Оскільки київський підрозділ поліції охорони не має достатніх ресурсів для роботи за межами столиці, до виконання договору залучили територіальне управління.
Скільки зазвичай коштує охорона в Україні
Для того щоб оцінити, чи не є ціна завищеною, ЦПР порівняв її з ринковими. За відкритими даними OSINT, послуги фізичної охорони від комерційних компаній зазвичай коштують від 30 до 45 тисяч гривень на місяць за один пост у режимі 24/7, залежно від умов і рівня оснащення.

Деякі фірми пропонують охорону офісів або складів у межах 35–50 тисяч гривень на місяць за стандартний пост, а базові комерційні пропозиції можуть стартувати приблизно від 30 тисяч гривень. При цьому пультова охорона без постійної фізичної присутності значно дешевша і може коштувати лише кілька сотень гривень на місяць.
Порівняння показує, що охорона вокзалу за контрактом Укрзалізниці обходиться дорожче, ніж базові пропозиції для приватних об’єктів. Водночас таке порівняння має деякі зауваження. По-перше, йдеться про стратегічний об’єкт інфраструктури в умовах війни, де охоронці виконують не лише функцію фізичної присутності, а й реагування на загрози та взаємодію з іншими підрозділами поліції. По-друге, державні структури працюють за іншими тарифами та мають додаткові витрати — на логістику, обладнання, адміністрування і соціальні гарантії персоналу.
Чи це багато, чи мало для держави?
За контракту на 5,25 мільйона гривень і 26 280 годин охорони середня ціна становить близько 200 гривень за годину. Це відповідає рівню середніх або дещо вищих тарифів на ринку охоронних послуг, особливо для об’єктів зі складнішими вимогами до безпеки. Для масштабу державного бюджету така сума не є критичною, однак це понад 5 мільйонів гривень витрат на охорону лише одного вокзалу протягом року.

У приватному секторі можна знайти дешевші варіанти, але вони, як правило, не враховують підвищені ризики, спеціальну підготовку персоналу та вимоги, які ставлять до охорони стратегічних об’єктів. У підсумку можна дійти попереднього висновку, що тариф у межах 200–230 гривень за годину для державних закупівель охоронних послуг нині є типовим для об’єктів із підвищеним рівнем безпеки та передбачає не лише фізичне чергування, а й ширший комплекс обов’язків і витрат.
Також у січні у Миколаєві віддали тендер на майже п’ятсот мільйонів комунальному підприємству на послуги з перевезення містян. Угоду на послуги перевезення трамваями та тролейбусами підписали з комунальним підприємством “Миколаївелектротранс“. В обґрунтуванні зазначено, що саме це підприємство є єдиним постачальником послуг електротранспорту в місті.
Суспільство
Лубінець обговорив із російською омбудсманкою деталі гуманітарної місії в Олешках
Уповноважений ВР України з прав людини Дмитро Лубінець провів онлайн-зустріч з російською омбудсманкою з прав людини Яною Лантратовою, під час якої обговорили заздалегідь узгоджені деталі гуманітарної місії в Олешках.
Як передає Укрінформ, про це Лубінець повідомив у Телеграмі.
“Як керівник перемовної групи з української сторони щойно провів онлайн зустріч із керівницею перемовної групи з російської сторони Яною Лантратовою. Мета — комунікація щодо гуманітарної місії в Олешках”, – ідеться у повідомленні.
Лубінець зазначив: “Проінформував російську сторону, що припинення вогню відбудеться з 27 жовтня з 3:00 за київським часом. Російська уповноважена зі своєї сторони мені повідомила про те ж саме, що з російської сторони режим тиші встановлений з 27 жовтня 4:00 за московським часом. Тобто однаковий час”.
“Окремо проговорили інші деталі, які були заздалегідь узгоджені, обмінялися інформацією та переконалися, що все відбувається згідно з напрацьованою попередньою угодою та обидві сторони виконують усі зобов’язання, які брали на себе”, – поінформував омбудсман.
Лубінець підкреслив, що робота триває, і пообіцяв надалі інформувати про перебіг домовленостей.
Як повідомляв Укрінформ, перша леді США Меланія Трамп заявила, що домоглася укладення локального перемир’я між Росією та Україною, яке стосується лише окупованого Росією міста Олешки в Херсонській області. За інформацією пресслужби Білого дому, сторони домовилися тимчасово припинити всі військові дії в Олешках, щоб забезпечити доставку гуманітарної допомоги та підготувати евакуацію цивільних через узгоджений безпечний коридор.
У Генеральному штабі Збройних сил України повідомили, що з ночі 27 жовтня Україна запроваджує режим припинення вогню у визначеному районі для проведення гуманітарної операції в тимчасово окупованих Олешках.
Фото: Дмитро Лубінець/Телеграм
Суспільство
Директора Херсонелектротрансу засудили за держзраду
Колишнього директора КП “Херсонелектротранс” та депутата міськради заочно засудили за державну зраду в умовах воєнного стану. Він отримав 15 років ув’язнення з конфіскацією майна.
Про це йдеться у вироку Херсонського міського суду.
Провину експосадовця повністю підтверджено висновками лінгвістичних та почеркознавчих експертиз, електронним листуванням з окупантами, а також свідченнями працівників підприємства. Початок відбування покарання рахуватимуть з моменту його затримання.
Слідство та суд встановили, що під час тимчасової окупації Херсона у 2022 році керівник комунального підприємства добровільно перейшов на бік ворога. Не пізніше червня 2022 року він примусово перевів працівників “Херсонелектротрансу” на виплату заробітної плати в російських рублях. Таким чином, на думку слідства, він підтримав запровадження окупаційною адміністрацією так званої “бівалютної зони”.
У матеріалах справи зазначено, що за особистою вказівкою засудженого в міському громадському транспорті розклеювали ворожі агітаційні плакати із закликами до отримання російських паспортів та виправдовуванням агресії рф.
Аби остаточно підпорядкувати комунальний транспорт загарбникам, посадовець, на думку слідства, перереєстрував підприємство в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб рф під назвою “Міське комунальне підприємство Херсонелектротранс”. В матеріалах справи вказується, що він також організовував для співробітників соціальні виплати від рф та видачу російської “гуманітарки”.
Суспільство
У Березівській громаді провели День спільної дії – Rayon.in.ua
В Березівській територіальній громаді відбувся День спільної дії в межах Всеукраїнської програми ментального здоров’я «Ти як?».
Цього дня Березівська громада стала майданчиком для зустрічі представників територіальних громад Одещини, консультантів «Ти як?», керівників, заступників громад та фахівців різних секторів. Про це інформують у Одеській ОДА, передає Район.Березівка.
До участі долучилися представники Окнянської, Доброславської, Чорноморської селищної ТГ, Красносільської, Одеської, Чорноморської та інших громад.
Головною метою було побачити на практиці, як сьогодні працює система послуг у громаді та що змінилося за час реалізації програми «Ти як?». Учасники відвідали сервіси Березівської громади, ознайомилися з роботою надавачів послуг у сферах охорони здоров’я, соціального захисту, освіти та психосоціальної підтримки.
Окремо працювали з маршрутами послуг з ментального здоров’я.
Важливою частиною дня став і відкритий діалог із головою Березівської територіальної громади Валерієм Григоряшем про те, як громада розвиває сервіси, які рішення вже вдалося реалізувати та що має стати наступним кроком.
Окрема цінність такого формату обмін досвідом між громадами.
Представники громад не просто ознайомилися з успішними практиками, а обговорили конкретні механізми їх впровадження.
Адже сенс Дня спільної дії полягає в тому, щоб побачити, як вона працює на місцях, обмінятися напрацюваннями, що вже дають результат, і разом посилювати громади Одещини.
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Усі новини1 тиждень ago6 культових фільмів для переоцінки життя
-
Події1 тиждень agoДо 100-річчя Богдана Гаврилишина презентують радіофільм «Людина відповідальна»
-
Усі новини1 тиждень agoРемонт iPhone Duo може коштувати 1500 доларів, якщо припуститися цієї серйозної помилки (фото)
-
Війна1 тиждень agoХмара зустрівся із бойовими підрозділами
-
Політика1 тиждень agoЛе Пен обіцяє припинити фінансову допомогу Україні через пів року після обрання президенткою
-
Події1 тиждень agoУкраїнські кіновиробники можуть подати заявки у Європейський фонд солідарності на фінансування
-
Відбудова1 тиждень agoВ Україні відкрили першу лабораторію з виявлення азбесту, яка перевірятиме відходи руйнувань після обстрілів
