Першу цього року сесію Одеської міської ради перенесли з 11 лютого на 25 лютого й це вже вдруге.

Офіційно міська рада не повідомляла про перенесення, але Інтент звернувся до депутатів. 

Зокрема інформацію про перенесення засідання Інтенту підтвердили депутати Олександр Славский, Олексій Асауленко та Жанна Мандриченко. Обидва обранці висловили незадоволення такими процесами. 

Інтент традиційно готується транслювати засідання онлайн. Тим часом принаймні одне питання, яке могло викликати дискусії в сесійній залі вирішили поки на розгляд сесії не виносити. Йдеться про проєкт  утримання та реконструкції Міського саду, який 18 січня затвердив виконком Одеської міської ради і в який депутати не включили територію Літнього театру.

23 січня виконувач обов’язків Одеського міського голови Ігор Коваль розпорядився перенести дату сесії Одеської міської ради. Депутатів скликали не на 28 січня, як планували раніше, а 11 лютого.

Оприлюднений наразі орієнтований порядок денний налічує 115 проєктів рішень, більшість з яких стосується земельних правовідносин. Утім наразі в порядку денному вказаний блок питань про податки та збори, ще не заповнений проєктами рішень, тож не виключено, що їх буде більше. 

Раніше в Одесі перзентували проєкт Стратегії розвитку територіальної громади міста до 2027 року. Стратегічне бачення розвитку громади, як головний розділ документа, трансформовано у п’ять стратегічних цілей, які включають 24 оперативні цілі, а ті, своєю чергою, 233 завдання за 56 напрямками життєдіяльності міста. 28 січня Стратегію розвитку Одеси до 2027 мають розглянути депутати Одеської міської ради.

Кирило Бойко

Пішла з життя Раїса Петрівна Шишкіна — визначна діячка культури і краєзнавства, яка посіла особливе місце в історії регіону Придунав’я. Вона була засновницею та довготривалою директоркою Ізмаїльського історико-краєзнавчого музею, що став важливим центром збереження і популяризації культурної спадщини краю.

Раїса Петрівна зробила вагомий внесок у розвиток музейної справи і музейної педагогіки, сприяючи зміцненню національної ідентичності та історичної свідомості місцевої громади.

Основні етапи її діяльності та внесок у культурну сферу можна окреслити наступним чином:

1. Заснування Ізмаїльського історико-краєзнавчого музею Придунав’я, який став осередком вивчення історії регіону.
2. Багаторічне керівництво закладом, що дозволило розширити експозиції та збагатити музейний фонд.
3. Активна робота в напрямку краєзнавчих досліджень, збереження культурної спадщини і пропаганди історичних знань серед населення.
4. Підтримка культурних проектів, співпраця з науковцями, митцями і громадськими організаціями.

Раїса Петрівна Шишкіна залишила по собі значущий слід у сфері культури, музеєзнавства та краєзнавства, її діяльність стала прикладом професіоналізму і відданості справі збереження історичних надбань для наступних поколінь.

Росія не відмовилася від використання портів окупованого Криму, попри постійні ураження. Частину кораблів там залишили, бо швидко перекинути все до Новоросійська неможливо. Порти також активно задіяні для вивезення вкрадених в Україні ресурсів.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук.

Реклама

Базування кораблів у Криму

Росія залишила в портах окупованого Криму те, що не має великої бойової цінності або не є пріоритетною ціллю. Адже залишати бойові одиниці там наразі дуже ризиковано. Українські сили ледь не щодня завдають ударів по території півострова. Причина того, чому РФ не вивезла ще все проста — обмежені можливості для передислокації флоту.

“У Криму залишили все, що не шкода. Вони мають обмежені ресурси, щоб зміщувати флот у Новоросійськ”, — зазначив Дмитро Плетенчук.

Новоросійськ, хоч і найбільший порт РФ, є цивільним. Туди фізично неможливо перевести всі кораблі з Криму. Крім того, судна там доводиться постійно переставляти, щоб уникнути уражень, як це вже траплялося з підводним човном. У Криму залишаються переважно небоєздатні одиниці. Також у портах перебувають судна забезпечення. Формально вони належать до складу Чорноморського флоту РФ, але бойових функцій не виконують. Загрози для України ці одиниці не несуть.

Вивезення краденого зерна

Окуповані порти активно використовують для незаконного вивезення українських ресурсів. Йдеться про збіжжя, метал і вугілля. Найбільш завантажені в цьому сенсі порти Маріуполя та Бердянська. Вивезення відбувається постійно.

“Вони використовують Маріуполь і Бердянськ, щоб вивозити українське збіжжя, метал і вугілля”, — сказав Дмитро Плетенчук.

Далі ці вантажі змішують з російськими або підробляють документи. Перевантаження відбувається вже в офіційних портах РФ, зокрема в Темрюку. Після цього ресурси відправляють за кордон як “легальні”.

В Азовському морі умови для приховування простіші, ніж у Криму. Там судна заходять майже безперешкодно. У Криму ситуація інша — непоміченим працювати складніше. Суднам доводиться приховувати назви та вимикати системи ідентифікації.

“У Криму зайти непоміченим складно, усе це фіксується відповідними структурами”, — наголосив речник ВМС.

Навіть за таких умов ці операції відстежують аналітики та профільні служби. Повністю приховати незаконне вивезення ресурсів Росії не вдається. Дані про рух суден і вантажі системно збираються та аналізуються.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, що РФ почала активно використовувати балістику з території Криму. Також ми писали, що окупанти втратили літак на півдні.