Події
Україна отримала «ключ» до баз Інтерполу для пошуку викрадених росіянами музейних цінностей
Про це повідомляє Національна поліція України, передає Укрінформ.
Як зазначається, після тривалих консультацій та юридичного аналізу генеральний секретаріат Інтерполу надав Національному центральному бюро INTERPOL в Україні можливість безпосередньо завантажувати до міжнародних обліків інформацію про культурні цінності, викрадені під час тимчасового захоплення українських територій військами РФ, зокрема з музеїв Херсона у жовтні-листопаді 2022 року.
Українська сторона понад два роки неодноразово зверталася до генерального секретаріату Інтерполу за правовою оцінкою можливості внесення викрадених творів мистецтва до міжнародних баз даних з урахуванням вимог Статуту організації. У 2023-2025 роках послідовно надсилала матеріали щодо сотень викрадених предметів культурної спадщини.
«Результатом цієї системної роботи стало рішення, яким Україні надано технічний доступ для самостійного внесення культурних цінностей до обліків Генерального секретаріату INTERPOL. Станом на середину лютого 2026 року до міжнародної бази вже внесено сотні об’єктів, значна частина з яких – експонати, викрадені з Херсонського обласного краєзнавчого музею», – зауважують у Нацполіції.
У базі даних INTERPOL уже зафіксоване, зокрема, викрадення полотна Івана Шульги «Пісня запорожців», яке зникло з музею в Херсоні в період з 20 жовтня по 10 листопада 2022 року. Також у розшуку перебуває картина Кіріака Костанді «Батьківщина художника», викрадена за тих самих обставин.
У відомстві нагадують: міжнародна база викрадених творів мистецтва INTERPOL призначена для допомоги правоохоронним органам у встановленні місцезнаходження культурних цінностей, інформування громадськості та залучення її до пошуку.
Перевірити, чи є витвір мистецтва в міжнародному розшуку, може кожен охочий за допомогою офіційного мобільного застосунку INTERPOL ID-Art.
Наголошується, що отримання Україною прямого доступу до внесення викрадених культурних цінностей до міжнародних обліків є важливим кроком у захисті національної культурної спадщини та посиленні глобального механізму протидії незаконному обігу мистецьких об’єктів.
Як повідомляв Укрінформ, у лютому в Україні запрацював державний реєстр розшукуваних культурних цінностей.
Фото: Херсонський художній музей/Facebook, рами від викрадених картин
Події
У Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини
У Музеї історії міста Києва відкрили виставку «Коли зустрічаються янголи. До історії військової медицини у Києві», яка через автентичні артефакти, документи та фотографії простежує розвиток військової медицини від XVIII століття до сьогодення.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Київська міська державна адміністрація.
Проєкт присвячений Дню військового медика, який в Україні відзначають 27 липня.
Як зазначається, експозиція розповідає про понад 270 років розвитку військової медицини в Україні та людей, які в різні історичні періоди рятували життя захисників.
«Київ сьогодні не лише живе в умовах війни, а й формує пам’ять про неї. Важливо, щоб історії людей, які рятують життя на передовій, ставали частиною нашої спільної пам’яті. Виставка показує, що військова медицина – це не лише про професію чи технології. Це про відповідальність, людяність і силу духу», – зауважив заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
У Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини / Фото: КМДА
1 / 15
Назва виставки символізує зустріч пораненого воїна і військового медика в мить, коли вирішується людське життя. Через автентичні артефакти, документи, фотографії, медичне обладнання та особисті речі військових медиків експозиція простежує розвиток військової медицини від XVIII століття до сьогодення.
Генеральна директорка Музею історії Києва Вікторія Муха наголосила, що виставка покликана зберегти пам’ять про тих, хто щодня бореться за життя українських захисників.
«За кожним врятованим життям стоїть людина, яка в критичний момент зробила все можливе, щоб допомогти іншому. Історія військової медицини – це не лише історія знань, технологій і професійного досвіду. Передусім це історія людяності, витримки та щоденного служіння. Цією виставкою ми прагнемо розповісти про тих, хто щодня бореться за життя наших Захисників і Захисниць, та зберегти пам’ять про їхній внесок у сучасну історію України», – зауважила вона.

Особливе місце в експозиції посіли військові медичні ноші, які художник Сергій Бабій перетворив на живописні полотна, поєднавши документальність, символізм і пам’ять про боротьбу за людське життя.
Також відвідувачі можуть побачити аптечку військового медика Руслана Козака («Коливан»), сформовану під час його бойової служби та доповнену протягом подальшої роботи інструктором із тактичної медицини.
Організаторами виставки виступили Музей історії міста Києва у співпраці з Музеєм російсько-української війни Національного університету оборони України, Національним музеєм історії України у Другій світовій війні, Національним меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності, Київським міським центром підготовки громадян до національного спротиву, волонтерським проєктом «Мед+Коливан», а також українськими виробниками тактичного медичного спорядження Shannon Mechanics і SICH Україна.
Виставка триватиме до 30 серпня за адресою: вул. Богдана Хмельницького, 7.
Як повідомляв Укрінформ, у Латвійській національній бібліотеці у Ризі відкрили фотовиставку «Голоси захисниць» (Voices of Defenders), присвячену жінкам, які служать у лавах Збройних сил України.
Фото: КМДА
Події
В Україні започаткували нову літературну нагороду
Міністерство культури України і Національний університет “Києво-Могилянська академія” започаткували нову державну літературну нагороду – премію “Воля”.
Як передадає Укрінформ, про це Мінкульт повідомив у Фейсбуці.
“Започатковуємо “Волю” – нову щорічну державну літературну премію, яка відзначатиме сучасну українську літературу та книжки про Україну”, – йдеться у повідомленні.
Як зазначили у Мінкульті, “Воля” створена для підтримки літератури в Україні та її інтеграції у глобальний дискурс”.
Премія охоплює три номінації:
- найкраща українська прозова книжка;
- найкраща українська документальна книжка;
- найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською.
Як поінформували в Мінкульті, книжки номінують українські видавництва – до трьох видань у кожній категорії. Лавреат кожної номінації отримає ₴400 тисяч. Відбір відбуватиметься у три тури. Лауреатів оголосять на початку грудня.
Журі премії очолив літературознавець, директор видавництва “Смолоскип” Ростислав Семків. До складу журі входять письменник і військовослужбовець Олександр Михед, шотландський літературознавець і перекладач української літератури, викладач UCL Уям Блекер, письменниця, перекладачка, виконавча продюсерка Радіо Культура Ірина Славінська, літературна критикиня, редакторка у видавництві “Темпора”, ведуча подкасту “Висока полиця” Богдана Романцова.
Прийом заявок триває до 19 серпня 2026 року на сайті премії.
Як зазначила у Фейсбуці ініціаторка створення премії, заступниця міністерки культури Богдана Лаюк, “Воля” відзначатиме найкращу українську прозу й документалістику, а також – найкращу книжку про Україну іноземного автора в українському перекладі. Вільно говорити, писати, видавати й читати – привілей незалежних. Я впевнена, що премія спонукатиме нас все глибше замислюватися над суттю волі для українців й пояснювати цей феномен іноземцям, а також просто говорити про хороші книжки”.
Як пояснила Лаюк, видавництво може номінувати книжки, видані українською мовою від 1 травня 2025 року до 30 квітня 2026 року.
Як повідомляв Укрінформ, Національне видавництво дитячої літератури “Веселка” розпочало прийом конкурсних робіт на здобуття літературно-мистецької премії імені Олени Пчілки у 2026 році.
Фото: ©vejaa
Події
На Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
Під час 83-го Венеційського кінофестивалю відбудеться прем’єрний показ документального фільму про найзаможнішу людину світу Ілона Маска.
Про це повідомляє The Hollywood Reporter, передає Укрінформ.
Стрічка під назвою «Маск» (Musk) триватиме 232 хвилини, майже чотири години.
Зазначається, що кінорежисером фільму є відомий американський документаліст Алекс Гібні, який здобув премію «Оскар» за найкращий документальний фільм «Таксі на темну сторону» (2008) про політику США щодо застосування тортур.
Гібні вперше розповів, що працює над фільмом про Маска ще у березні 2023 року, назвавши його «остаточним і неприкрашеним дослідженням» керівника компаній Tesla, SpaceX та соцмережі X.
Повідомляється, що режисер завершив роботу вже на початку 2025 року, проте повернувся до продовження монтажу на тлі підтримки Маском президентської кампанії та фінансової підтримки Дональда Трампа, та його роботи в «Департаменті ефективності уряду США» (DOGE).
Оскільки Маск продовжував генерувати заголовки, ті, хто стежив за проєктом Гібні, природно, почали задаватися питанням, «коли і як режисер взагалі зможе завершити роботу над фільмом про американського мільярдера».
Цього року Венеційський кінофестиваль триватиме з 2 по 12 вересня.
Як повідомляв Укрінформ, американський мільярдер Ілон Маск заявив, що ШІ-відеогенератор Grok Imagine, розроблений його компанією xAI, до кінця 2026 року створить повнометражну «історично точну» версію «Одіссеї» Гомера.
Фото: U.S. Air Force/U.S. Department of Defense
-
Одеса2 дні agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Війна1 тиждень agoРозраховуємо до кінця року отримати можливість виробляти ракети для Patriot
-
Події1 тиждень agoУ Києві завершили зйомки фільму «Місто» за романом Підмогильного
-
Одеса3 дні agoВ Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Події1 тиждень agoТеатральний фестиваль-премія «ГРА» оголосив фіналістів
-
Одеса1 тиждень agoЗміна прем’єра в Україні: одесити про очікування змін в уряді
-
Суспільство1 тиждень agoУряд удосконалив порядок оформлення відстрочки від призову під час мобілізації
-
Одеса6 днів agoУвечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район
