Політика
На повоєнних виборах кандидатів можуть зобов’язати декларувати співпрацю з Росією з 2014 року
У Верховній Раді пропонують встановити обов’язкове декларування співпраці з агресором та передбачити додаткові підстави для відмови в реєстрації кандидатів на повоєнних виборах.
Як передає кореспондент Укрінформу, про це повідомила голова підгрупи з питань ВПО, тимчасово окупованих та прифронтових територій Таміла Ташева під час засідання робочої групи ВР із підготовки комплексних законодавчих пропозицій щодо особливостей порядку організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та / або повоєнних виборів в Україні.
Вона зазначила, що обмеження пасивного виборчого права (балотуватися і бути обраним) – найбільш дискусійна тема, стосовно якої підгрупа не дійшла остаточної згоди.
Депутатка розповіла, що підгрупа пропонує встановити обов’язок кандидата декларувати: відомості про співпрацю з агресором починаючи з 2014 року; відомості про зайняття керівних посад, балотування чи обрання від забороненої партії.
Ташева підкреслила, що декларування є обов’язковою умовою для реєстрації
Також ініціатори законодавчих змін пропонують передбачити, щоб міжвідомча комісія при Мін’юсті мала право звернутися в суд із позовом про встановлення факту приховування вищезазначених фактів. У разі виявлення та підтвердження ЦВК скасовуватиме реєстрацію кандидата.
Під декларування відомостей про співпрацю з агресором підпадають:
- отримання коштів на фінансування виборчої кампанії від агресора та іноземних держав;
- надання підтримки збройним формуванням агресора або організаціям, які їх підтримують;
- господарська діяльність на території агресора або в інтересах окупаційних адміністрацій;
- перебування на посадах в органах агресора або окупаційних адміністраціях;
- участь у збройних формуваннях агресора;
- сприяння / участь у виборах / референдумах на окупованій території;
- статус підозрюваного / обвинуваченого у вчиненні міжнародних злочинів;
- публічні заклики щодо легітимізації агресії, схвалення /заперечення міжнародних злочинів;
- участь у роботі парамілітарних формувань, підконтрольних агресору;
- робота у 3Ml arpecopa.
Окрім того, законотворці передбачили такі випадки відмови в реєстрації кандидата:
- наявність у кандидата на посаду народного депутата непогашеної судимості за умисний злочин;
- наявність непогашеної судимості або статус підозрюваного / обвинуваченого у кримінальному провадженні щодо вчинення міжнародного злочину;
- встановлення судом факту надання кандидату фінансової підтримки на участь у виборчому процесі з джерел, пов’язаних з агресором.
Ташева додала, що остання пропозиція поки не була підтримана членами підгрупи.
Водночас співголова підгрупи акцентувала, що визначення критеріїв «співпраці» має бути юридично чітким, аби не порушити принцип презумпції невинуватості.
Як повідомляв Укрінформ, у лютому буде представлено ключові положення нового законопроєкту щодо особливостей організації та проведення виборів в умовах особливого періоду та / або повоєнних виборів.
Фото Укрінформу можна купити тут
Для того щоб Росія зробила вибір на користь миру, санкції проти неї мають залишатися в силі.
Про це Президент Володимир Зеленський заявив під час спільного з канцлером ФРН Фрідріхом Мерцом спілкування з журналістами у Берліні, передає кореспондент Укрінформу.
«Я вдячний Німеччині за підтримку наших зусиль заради миру. Війну треба закінчувати, і в Росії мають почути цей сигнал та відчути, що цей вибір на користь миру треба зробити. Саме тому санкції проти Росії мають бути і мають залишатись в силі», – сказав Зеленський.
Він відзначив, що тиск на Росію має тривати і водночас необхідно надати Україні увесь обсяг підтримки.
Як повідомлялося, під час перебування у Бучі 31 березня висока представниця Європейського Союзу Кая Каллас заявила, що Європейський Союз та держави-члени працюють над тим, щоб подолати перешкоди і схвалити 20-й пакет санкцій проти Росії на наступному засіданні Європейської Ради. Раніше його ухвалення блокувала Угорщина.
Фото архівне: ОП
На чолі з лідером партії «Тиса» Петером Мадяром Угорщина не стане проукраїнською, особливо після премʼєрства Віктора Орбана, але країна доєднається до загальноєвропейського мейнстриму і не намагатиметься перешкоджати Україні.
Про це в коментарі Укрінформу для статті «Фініш для Орбана» заявив аналітик Ради зовнішньої політики «Українська призма» Ілля Юрчина.
«В Україні часто сприймається, що Угорщина в один момент прокинеться, стане проукраїнською, там будуть українські прапори всюди висіти – такого не буде. Але, очевидно, Угорщина доєднається до загального європейського мейнстриму і не буде троянським конем, який постійно намагається перешкоджати Україні», – прогнозує він.
Юрчина пояснює свою позицію тим, що Мадяр, який перемагає на парламентських виборах, не є проукраїнським політиком, який має відбілювати репутацію нашої держави, особливо після антиукраїнської хвилі, яку підняла пропаганда премʼєр-міністра Угорщини Віктора Орбана.
Аналітик вважає, що перед новим лідером стоятимуть зовсім інші пріоритети, як-от сформувати уряд, налагодити відносини з ЄС, провести реформи, які є необхідними для розблокування європейського фінансування.
«Ці кошти зараз Мадяру дуже будуть потрібні, щоб швидко інші проводити реформи, які мають бути соціально видимими для простих угорців. Це важливо з точки зору того, чи зможе партія «Фідес» за чотири роки повернутися до влади на хвилі реваншизму чи розчарування «Тисою», – зазначив він.
Юрчина очікує, що формування коаліції й уряду займе до трьох тижнів після оголошення результатів виборів, враховуючи широкий мандат у парламенті. І таким чином для України відкриється шанс предметно обговорити зняття вето Угорщини з відкриття перегорів щодо вступу до ЄС.
Як повідомляв Укрінформ, лідер партії «Тиса» Петер Мадяр підтримує право Угорщини на відмову від участі у кредиті на суму 90 мільярдів євро і виступає проти прискореного вступу України до Європейського Союзу.
Нагадаємо, на парламентських виборах в Угорщині за результатами підрахунку майже 99% голосів лідирує партія «Тиса» опозиційного політика Петера Мадяра. Вона здобуває близько 69,35% голосів і 138 мандатів у 199-місному парламенті, партія чинного прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес» – 27,64% та 55 мандатів.
Фото: AA
Вищий антикорупційний суд відмовив детективу Національного антикорупційного бюро у доступі до почерку лідерки парламентської фракції “Батьківщина” Юлії Тимошенко.
Відповідне рішення оголосив слідчий суддя ВАКС Олексій Кравчук, повідомляє Укрінформ із посиланням на джерело у правоохоронних органах.
Засідання ВАКС з розгляду клопотання Юлії Тимошенко / Фото: Павло Багмут. Укрінформ
1 / 9
“Тимошенко відмовляється самостійно надати слідству доступ до свого почерку. Сьогодні суд вдруге відмовив детективу у доступі до почерку Тимошенко. Вперше суд відмовив, оскільки клопотання не погодив генпрокурор. Друге клопотання було підкріплене підписом генпрокурора, але суд все рівно відмовився його задовольнити”, – сказав співрозмовник агентства.
Він додав, що у понеділок слідчий суддя ВАКС оголосив резолютивну частину рішення, а повний текст рішення буде наданий слідству за кілька днів.
Укрінформ звернувся по коментар до пресслужби ВАКС, однак там повідомили, що суддя перебуває в іншому судовому засіданні і про це повідомлять згодом.
Як повідомлялося, 8 квітня НАБУ повідомило, що завершило досудове розслідування у справі керівниці парламентської фракцій «Батьківщина» Юлії Тимошенко, якій інкримінують пропозицію надати неправомірну вигоду народним депутатам.
Слідство встановило, що в грудні 2025 року, попри викриття НАБУ і САП фактів отримання хабарів народними депутатами, підозрювана почала домовлятися з окремими парламентаріями про систему винагород за лояльні голосування. Ішлося про сталий механізм співпраці з виплатами наперед. Народні обранці мали виконувати вказівки щодо голосування (“за” чи “проти”, утримання або ж неучасті).
14 січня 2026 року Тимошенко повідомили про підозру.
ВАКС обрав їй запобіжний захід у вигляді застави у сумі 33 млн грн. Вся сума застави була внесена.
ВАКС 21 січня арештував майно Тимошенко, але не все. Зокрема, суд відмовив у накладенні арешту на кошти на одному з рахунків Тимошенко, про яке просила сторона обвинувачення.
Окрім цього, суд ухвалив накласти арешт на деяке майно, яке належить чоловікові народної депутатки Олександру Тимошенку, а саме на автомобілі Toyota Land Cruiser 200, Audi А8 та два гаражі у Дніпрі.
16 лютого Апеляційна палата ВАКС частково скасувала рішення першої інстанції щодо арешту майна Тимошенко.
Фото Укрінформу можна купити тут.
-
Суспільство6 днів agoНа Національному військовому кладовищі встановлюватимуть кенотафи полеглим захисникам
-
Події1 тиждень ago«Іканича» – відроджена писанка маріупольських греків
-
Авто1 тиждень agoКапсула часу Lamborghini Miura в українському забарвленні коштує $5 мільйонів — фото
-
Політика6 днів agoВенс заявив, що Європа не доклала зусиль для припинення війни в Україні
-
Політика6 днів agoУ МЗС України з’явиться посол з питань полонених
-
Події6 днів agoФільм «2000 метрів до Андріївки» номінований на «Еммі»
-
Відбудова4 дні agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали вже понад 188 тисяч родин
-
Усі новини1 тиждень agoУкраїнка в Німеччині знайшла диван і валізу біля смітника — але є нюанс