Таку думку в коментарі Укрінформу висловила професорка політології Університету Райса (США) Бретт Ешлі Лідс.

«Адміністрація Трампа доволі непередбачувана. І варто звернути увагу на одне: Трамп декларував: «Ми не збираємося втручатися в міжнародні справи, ми хочемо бути ізоляціоністами». Проте він був ким завгодно, тільки не ізоляціоністом — на міжнародній арені він діяв надзвичайно активно», – зауважила професорка.

Ешлі Лідс зазначила, що згодом потенційно може відбутися якась зміна пріоритетів і ситуація може варіюватися, але наразі вона не бачить ознак того, що США повністю підуть зі світової арени. Втім, на її думку, США безумовно втрачають свою домінуючу позицію, яку колись мали.

«Я не думаю, що США коли-небудь повернуться до того рівня абсолютної самостійної могутності, яку вони мали у час свого розквіту, коли були на голову сильнішими за всіх інших. Завжди існуватиме потреба у співпраці, якщо США беруть у чомусь участь. Проте серед американських еліт зберігається щирий інтерес до багатосторонності та активної глобальної ролі», – сказала професорка.

Вона додала, що розглядає нинішню адміністрацію радше як «відхилення від норми». Але не можна стверджувати, що в майбутньому США повернуться до курсу, який проводився до нинішньої адміністрації. В такому випадку доведеться шукати баланс, зазначила науковиця.

«Але я точно не стверджувала б, що ізоляціонізм став домінуючим поглядом серед американських еліт чи суспільства загалом», – резюмувала Ешлі Лідс.

Відповідаючи на запитання, чи готові будуть прийти Сполучені Штати на допомогу європейським партнерам по НАТО в разі можливої атаки з боку Росії, вона відповіла ствердно, хоча, на її думку, неодмінно постане питання про обсяги допомоги від США та «розпочнуться дискусії про те, що вважати «достатньою участю» — як це відбувається зараз щодо України чи інших регіонів».

Професорка також абсолютно переконана: якщо Латвія, Литва, Польща чи будь-яка інша з країн НАТО зазнає нападу, вони повинні задіяти та задіють статтю 5, і НАТО має відповісти. Її впевненість базується на даних досліджень, більшість з яких свідчать про те, що як політичні еліти, так і суспільство в демократичних країнах чітко переконані: захищати союзників у разі нападу — життєво важливо. Тобто рівень підтримки допомоги союзникам по НАТО проти російської загрози залишається значно вищим ніж просто більшість.

Загалом же Лідс, яка досліджує питання стримування, переконана, що Росії буде набагато складніше здійснити явну військову агресію проти члена НАТО, як вона зробила щодо України.

«У такому разі тиск на НАТО щодо прямого втручання був би значно сильнішим. На мою думку, той факт, що Україна не була членом НАТО, полегшив це завдання для Росії. Тож я вважаю, що на цей момент стримування все ще достатнє — особливо з огляду на те, що Росія надзвичайно поглинута війною в Україні. Але це те, про що нам слід турбуватися, тому важливо зберігати цей потенціал стримування», – сказала Ешлі Лідс.

Як повідомлялось, генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив днями, що союзники по НАТО мають бути готовими до подальших ворожих дій Росії проти Альянсу, а відповіддю на них має стати посилення підтримки України.

Прем’єр-міністр Великої Британії Енді Бернем під час розмови з президентом США Дональдом Трампом у п’ятницю наголосив на важливості повного доступу України до Starlink для продовження оборони від російської агресії.

Про це він сказав на пресконференції, передає Укрінформ.

«Я б просто сказав вам, що ця війна — люди постійно говорять, ніби це війна в Україні, – ця війна стосується Донбасу. Вона стосується однієї області країни. По суті, йдеться про 11 відсотків однієї частини цієї країни, яку Росія хоче захопити, але не може зробити це військовим шляхом, а Україна не бажає віддавати. І в них є вагомі причини, чому вони не хочуть цього робити — заради суверенітету та власної безпеки в довгостроковій перспективі», — заявив держсекретар.

За словами Рубіо, завершити війну військовим шляхом не вдасться — для цього потрібні дипломатичні переговори та компроміс, який передбачатиме поступки з обох сторін.

«Ну, це дуже складний конфлікт. У нас є люди, які цілими днями займаються лише тим, що намагаються знайти спосіб змінити ситуацію на краще та подолати ці розбіжності», – сказав Рубіо.

Він також зазначив, що США готові виступати посередником у переговорах між Україною та Росією, однак для досягнення результату сторони мають сісти за стіл переговорів.

«Ми не стверджуємо, що сам факт їхньої присутності в одній кімнаті вирішить цю проблему, але ми не маємо жодного шансу її вирішити, якщо не зможемо зібрати їх разом», — сказав держсекретар.

На прохання пояснити, якими національними інтересами керувався президент Дональд Трамп, обґрунтовуючи рішення США про закупівлю російського дизельного пального, Рубіо відповів, що це допоможе збільшити постачання енергоносіїв на світовий ринок на тлі високих цін на дизель і нестабільності в Ормузькій протоці та Червоному морі.

«Хоча ми й надалі дуже стурбовані та робимо все можливе, щоб покласти край війні між Росією та Україною, ми також усвідомлюємо вплив, який ця війна чинить на світову економіку, на додаток до того, що ми спостерігали в Ормузькій протоці, а тепер дедалі частіше — і в Червоному морі. Тому я вважаю, що президент ухвалив дуже мудре рішення — на короткий час дозволити додаткові потоки енергоносіїв на світовий ринок не лише для нашої вигоди — хоча, звісно, це допомагає Сполученим Штатам, — але й тому, що ціни на дизельне пальне високі в усьому світі», – сказав Рубіо.

Як повідомляв Укрінформ, президент США Дональд Трамп заявив, що Сполучені Штати могли б запровадити 200-відсоткові мита проти України та Росії, щоб змусити їх припинити війну.

Фото: nato.int