Відбудова
У найближчі десять років Україна потребуватиме $588 мільярдів на відновлення
За чотири роки повномасштабного вторгнення Україна зазнала прямих збитків на 195 млрд дол. США. Загальна вартість відбудови та відновлення становить майже 588 млрд дол. США.
Такі дані Швидкої оцінки завданої шкоди та потреб на відновлення (RDNA5) оприлюднив Світовий банк, передає Укрінформ із посиланням на реліз, який є в розпорядженні редакції.
«Станом на 31 грудня 2025 року загальна вартість відбудови та відновлення в Україні становить майже 588 мільярдів доларів США (понад 500 мільярдів євро) впродовж наступного десятиліття. Це майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік», – йдеться в RDNA5, оприлюдненій сьогодні урядом України, Групою Світового банку, Європейською комісією та Організацією Об’єднаних Націй.
Згідно з RDNA5, пряма завдана шкода Україні у період із лютого 2022 року по грудень 2025 року сягнула понад 195 млрд дол. Порівняно з RDNA4, зробленою у лютому 2025 року, сума збитків зросла на 19 млрд дол. Найбільш постраждалими є житловий, транспортний та енергетичний сектори. Завдана шкода, збитки та потреби і надалі зосереджуються у прифронтових областях та мегаполісах.
В енергетичному секторі з моменту RDNA4 спостерігається зростання кількості пошкоджених або зруйнованих об’єктів на приблизно 21%, включно з об’єктами генерації, передачі та розподілу електроенергії, а також системами централізованого теплопостачання.
У транспортному секторі потреби зросли приблизно на 24%, що є результатом посилення атак на залізницю та порти протягом 2025 року.
Станом на 31 грудня 2025 року 14% житла було пошкоджено або зруйновано, що вплинуло на понад 3 млн домогосподарств.
Як наголосила керівний директор Світового банку з питань операційної діяльності Анна Б’єрде, Група Світового банку твердо налаштована підтримувати відновлення та реконструкцію України, а також допомагати народу України створювати робочі місця, можливості та надію для стійкої, сучасної та конкурентоспроможної економіки.
Водночас оцінка RDNA5 наголошує на тому, що розкриття повного потенціалу приватних інвестицій – як внутрішніх, так і міжнародних – залежатиме від сталих реформ, спрямованих на поліпшення бізнес-середовища, посилення конкуренції, розширення доступу до фінансування, усунення обмежень у сфері праці та приведення виробництва у відповідність з екологічними і цифровими стандартами ЄС.
Важливу роль також будуть відігравати сприяння сталому та інклюзивному розвитку і створення робочих місць, а також інтегровані підходи до стійкого відновлення на місцевому рівні, наприклад, через пілотну урядову програму комплексного відновлення.
Від загальної суми потреб у довгостроковій перспективі потреби на відбудову та відновлення є найвищими у транспортному секторі (понад 96 млрд дол.), в енергетиці (майже 91 млрд дол.), житловому сектору (майже 90 млрд дол.), торгівлі і промисловості (понад 63 млрд дол.) та сільському господарстві (понад 55 млрд дол.). Ще майже 28 млрд дол. потрібно на роботи з розмінування та розчищення залишків руйнувань.
Як зазначають в уряді, за підтримки партнерів реалізуються значні заходи з відновлення та відбудови на 2026 рік, такі як програми підтримки фінансування за зруйноване житло, розмінування та багатосекторальні програми економічної підтримки загальною вартістю понад 15 млрд дол.
Із лютого 2022 року вже було задоволено потреби на щонайменше 20 млрд дол. шляхом проведення невідкладних ремонтних робіт та заходів із раннього відновлення у житловому, енергетичному, освітньому, транспортному та інших критично важливих секторах.
Як повідомлялося, за минулою оцінкою RDNA4, пошкодженими або зруйнованими визнано більш як 236 тис. будинків, або 13% житлового фонду. Але відтоді ворог завдав нових ударів по житлових кварталах, енергетичних об’єктах, логістиці, соціальній інфраструктурі.
Під найінтенсивнішими ударами перебувають прифронтові регіони: на них припадають близько 82% усієї задокументованої шкоди. За 2025 рік кількість пошкоджених і знищених енергетичних об’єктів зросла приблизно на 70%.
Президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію Угоди між Кабінетом міністрів України та Федеральною Радою Швейцарії щодо співробітництва у процесі відновлення України.
Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на картку закону на сайті парламенту.
Мета документа — виконання внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття чинності Угоди між Кабінетом міністрів України та Федеральною Радою Швейцарії щодо співробітництва у процесі відновлення України, вчиненої у Римі 10 липня 2025 року.
Ратифікація Угоди дасть змогу залучити підтримку Швейцарії у відновленні України шляхом безповоротної фінансової та технічної допомоги для придбання товарів і послуг у швейцарських компаній для проєктів з відновлення енергетики, транспорту і мобільності, машинобудування для виробничих процесів, будівництва, водопостачання, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації або в інших секторах відповідно до потреб і пріоритетів України.
Зазначається, що сума фінансової допомоги повідомляється на початку кожного бюджетного року.
Як повідомляв Укрінформ, Верховна Рада ратифікувала Угоду між Кабінетом міністрів України та Федеральною Радою Швейцарії щодо співробітництва у процесі відновлення України. Законодавча ініціатива №0348 була підтримана 287 депутатами.
Фото: ОП
Агентство відновлення працює над проєктом резервного теплозабезпечення одного з районів столиці.
Про це повідомила у Телеграмі пресслужба держагентства, передає Укрінформ.
Голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин провів нараду з інженерами та теплотехніками, які мають досвід реалізації складних інфраструктурних проєктів, зокрема з представниками Національної академії наук.
У фокусі обговорення — розробка системи резервного теплозабезпечення для теплового району однієї з ТЕЦ міста Києва з огляду на ризики ворожих атак критичної інфраструктури. Агентство відновлення займається втіленням цього завдання за дорученням Координаційного центру з реалізації планів стійкості.
Під час наради було розглянуто варіанти технічних рішень та підходів, аби досягти максимально ефективного результату: резервне живлення, когенерація, можливість швидкого перепідключення. Попередньо прораховано необхідний запас потужності.
За словами Сухомлина, столиця поки що не має повноцінної альтернативи ТЕЦ, яка для такого великого міста є найбільш ефективним рішення. Проте великі теплоелектростанції залишаються ціллю №1 для російських дронів та ракет. Тому до наступного опалювального сезону потрібно створити альтернативну систему резервного теплозабезпечення, щоб унеможливити ситуацію, з якою зіткнулися мешканці столиці цієї зими.
Як повідомлялося, у Києві для критичної інфраструктури, зокрема, медзакладів, закладів освіти, будуть створювати додаткові котельні, міні-ТЕЦ, а також активно використовувати сонячну генерацію.
Відбудова
Україна та МАГАТЕ готують меморандум про співпрацю у повоєнному відновленні інфраструктури
Голова Держатомрегулювання – головний державний інспектор з ядерної та радіаційної безпеки України Олег Коріков та генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії Рафаель Гроссі обговорили ключові положення меморандуму про взаєморозуміння.
Про це йшлося під час зустрічі посадовців у Відні в межах Десятої наради країн-сторін Конвенції про ядерну безпеку, передає Укрінформ з посиланням на Держатом.
Зазначається, що проєкт Меморандуму про взаєморозуміння між МАГАТЕ та урядом України передбачає співпрацю за низкою важливих напрямків розвитку ядерної енергетики в Україні, з огляду на плани післявоєнного відновлення енергетичної інфраструктури нашої держави.
Йдеться, зокрема, про підтримку та сприяння МАГАТЕ щодо будівництва нових атомних електростанцій – сприяння у налагодженні співпраці України з потенційними країнами-постачальниками, надання технічної підтримки шляхом проведення місій МАГАТЕ з оцінки безпеки та фізичного захисту.
Також Україна розраховує на підтримку МАГАТЕ у впровадженні малих модульних реакторів (ММР); відновленні інфраструктури електромереж України; модернізації споруд, систем і компонентів АЕС, з акцентом на підвищенні рівня безпеки; зміцненні національних механізмів системи аварійної готовності та реагування.
«Цей меморандум стане важливим кроком до розширення співпраці України та МАГАТЕ, що суттєво сприятиме післявоєнному відновленню енергетичної інфраструктури нашої держави. Цей проєкт документа також є підтвердженням того, що Україна залишається транспарентною державою перед світовою спільнотою та зацікавлена в застосуванні найкращих світових практик у розвитку ядерної енергетики», – сказав Коріков.
У свою чергу, генеральний директор МАГАТЕ відзначив важливість продовження та розширення співпраці між Агентством та Україною.
Як повідомлялось, Рада керівників МАГАТЕ ухвалила резолюцію, яка визнає прямі наслідки для ядерної безпеки та захищеності, спричинені систематичними атаками Росії на енергетичну інфраструктуру України.
Фото: Держатом
-
Суспільство6 днів agoНа Миколаївщині заборонили пити воду з колодязів Анонси
-
Події6 днів agoПосольство Японії в Україні оголосило про початок конкурсу манґи
-
Усі новини1 тиждень agoстав мемом через непорозуміння — відео
-
Події1 тиждень agoУ Львові проведуть дитячий книжковий форум
-
Відбудова6 днів agoУкраїна та Німеччина посилять співпрацю у межах «Промислового Рамштайну»
-
Усі новини1 тиждень agoБюджетний Samsung Galaxy A27 розсекречено до виходу: чим порадує смартфон
-
Політика6 днів agoВАКС дозволив Тимошенко виїзд за кордон на міжнародний захід
-
Україна6 днів agoПенсіонер-переселенець, у якого зламався ВАЗ у центрі Києва, отримав у подарунок пікап (відео)