Про це інформує пресслужба суду, передає Укрінформ.

„Другий сенат 25 лютого 2026 року на відкритій частині пленарного засідання у формі письмового провадження розглядав справу за конституційною скаргою Дудіна Романа Володимировича“, – йдеться у повідомленні.

Зазначається, що під час пленарного засідання суддя-доповідач у справі Василь Лемак поінформував, що автор клопотання просить перевірити на конституційність абзац п’ятий частини п’ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу, згідно з яким „у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов’язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно“.

Зі змісту конституційної скарги та долучених до неї документів і матеріалів убачається, що Дудіна обвинувачують у державній зраді, відмові виконувати наказ і самовільному залишенні військової частини. З 12 вересня 2022 року до 13 листопада 2024 року він перебував під вартою, без визначення розміру застави.

Київський апеляційний суд ухвалою від 14 листопада 2024 року застосував до нього альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 5 147 600 грн. За клопотанням прокурора Шевченківський районний суд міста Києва низкою ухвал, зокрема від 11 серпня 2025 року, продовжував строк тримання Дудіна під вартою із тим самим розміром застави. Захисники, які діяли в інтересах Дудіна, зазначені ухвали суду першої інстанції оскаржили в апеляційному порядку. Київський апеляційний суд ухвалою від 20 серпня 2025 року апеляційну скаргу Дудіна Р.В. залишив без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 11 серпня 2025 року – без змін.

Автор конституційної скарги стверджує, що відсутність критеріїв визначення розміру застави, передбаченого абзацом п’ятим частини п’ятої статті 182 кодексу, „призводить до суб’єктивності суддів та можливості маніпуляцій“, внаслідок чого визначений судом у виключних випадках розмір застави іноді є необґрунтовано завищеним порівняно з розміром застави, призначеним іншим особам за аналогічних обставин. Зазначене, на думку автора клопотання, суперечить принципу рівності, гарантованому статтею 24 Конституції.

Дудін також стверджує, що розмір застави, визначений судом без установлених критеріїв і верхньої межі, „перетворив заставу на безальтернативне ув’язнення“, що призвело до порушення права на свободу та презумпції невинуватості, гарантованих статтями 29, 62 Конституції.

Суддя-доповідач повідомив, що з метою забезпечення повного й об’єктивного розгляду справи та прийняття Конституційним судом обґрунтованого рішення він направив запити до Президента України, Верховної Ради України, Української Гельсінської спілки з прав людини, а також членам Науково-консультативної ради Конституційного Суду України. Про зміст висловлених позицій суддів буде поінформовано на закритій частині пленарного засідання.

Суд дослідив матеріали цієї справи на відкритій частині та перейшов до закритої частини пленарного засідання.

Як повідомляв Укрінформ, у травні 2022 року Президент звільнив з посади голову Харківського обласного управління СБУ Романа Дудіна. Тоді ж було розповсюджено заяву, що Дудін “не працював на захист міста, а думав тільки про себе”.

У вересні того ж року Дудіна затримали за підозрою у державній зраді та залишенні місця служби.

Увечері 25 грудня 2025 року Дудін зміг вийти із СІЗО під грошову заставу у справі про державну зраду, що розслідується з 2022 року. Однак одразу його затримали знову і повернули до СІЗО, оголосивши нову підозру.