Політика
Посли ЄС проти прискореного вступу України
Під час робочої вечері у середу ввечері посли держав-членів ЄС, які зібралися у формати COREPER II дали зрозуміти представнику Єврокомісії, що не підтримують формат прискореного вступу України до Євросоюзу.
Про це повідомляє Politico із посиланням на джерела, обізнані із ходом розмови, передає кореспондент Укрінформу.
«Посли ЄС заявили голові апарату Урсули фон дер Ляєн, що країни-члени не сприймуть суперечливу пропозицію Комісії щодо «зворотного розширення». Цей опір фактично блокує модель «спочатку членство, потім інтеграція», яку орган виконавчої влади ЄС просував, прагнучи, щоб Україна приєдналася до ЄС до 2027 року», – пише видання.
Відзначається, що рішення не стало несподіванкою, адже кілька ключових столиць в ЄС раніше вже озвучували жорстку позицію щодо вступу України до ЄС.
Зворотне розширення передбачає надання членства, після чого планується поступове нарощування привілеїв.
«Це був один із чотирьох варіантів, поширених Комісією перед вечерею в середу», – повідомляє Politico.
Один із дипломатів, який спілкувався із виданням, назвав атмосферу вечері «нормальною», але сказав, що повідомлення зі столиць було різким. «Все вирішено. Зворотне розширення не пройде», — сказав інший дипломат, додаючи, що Єврокомісії доведеться переосмислити ідею.
Чотири інші дипломати ЄС у бесідах з Politico рішуче відкинули зворотне розширення як життєздатну стратегію для України — або будь-якої іншої країни. «Вони створили хибні надії», — сказав один високопоставлений дипломат. – Тепер ми маємо це виправити та сказати: «Насправді, це зворотне розширення було від початку нежиттєздатним».
У проєкті висновків Європейської Ради, засідання якої відбудеться 19 березня, згадуються як суперечка щодо кредиту для України, так і дебати щодо розширення ЄС.
Очікується, що лідери підтримають традиційний підхід ЄС до вступу, заснований на заслугах, що підкреслює бажання столиць дотримуватися існуючої системи.
Це зробить сподівання Єврокомісії на швидкий вступ України «абсолютно безнадійними».
«Ми хочемо закріпити Україну в ЄС… але ми не можемо зруйнувати наші процедури та відмовитися від системи, заснованої на заслугах, – сказав інший дипломат. – Справа в тому, щоб знайти реалістичний шлях вперед».
На думку журналістів Politico, «реалістичний» означає шлях, що враховує політичну чутливість окремих держав-членів ЄС.
У день проведення засідання послів єврокомісарка з розширення Марта Кос відвідувала дискусію в Берліні, де захищала необхідність нового мислення щодо розширення ЄС.
Вона відзначила, що поточна модель бере свій початок від вступу Іспанії та Португалії понад 40 років тому і була «розроблена для стабільного, заснованого на правилах світу, якого більше не існує».
Один із високопосадовців ЄС повідомив Politico, що тема розширення сплила на засіданні послів значною мірою «через метушню, створену дикими ідеями».
Депутатка Європарламенту від групи Renew Europe Наталі Луазо була так само прямолінійною, попереджаючи, що подібний підхід ризикує створити «плутанину в державах-членах і розчарування в країнах-кандидатах».
В іншому пункті проєкту висновків наступного засідання Європейської Ради йдеться про те, що лідери «вітають прийняття кредиту (для України на 2026-2027 роки – ред.) співзаконодавцями та з нетерпінням чекають на першу виплату».
Тим часом суперечка щодо трубопроводу, з якою Угорщина пов’язує вето на кредит для України в розмірі 90 мільярдів євро, триває.
Видання пише про те, що за лаштунками кілька країн-членів просять Київ надати інспекторам доступ до трубопроводу для оцінки пошкоджень, але нібито отримали відмову.
«Україна наполягає на тому, що їй потрібен час для оцінки масштабів збитків, повідомили кілька дипломатів ЄС», – пише Politico.
Як повідомляв Укрінформ, головна речниця Єврокомісії Паула Пінью днями заявила, що Європейський Союз не може самостійно визначати точну дату вступу України, адже цього не дозволяє «принцип заслуг» держави-кандидата.
Фото: unsplash
Політика
Україна позбавляє Росію плацдарму в Криму
Україна щодня продовжує боротьбу за відновлення контролю над Кримом і не дозволяє Росії «нормалізувати» окупацію півострова.
Про це Володимир Зеленський заявив у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Сьогодні жодна людина на землі не скаже, що ми за Крим не боремось і що ми про Крим забули. Кожен день доводить, що Україна пам’ятає про кожну свою частину, про кожну свою людину й справді б’ється заради справедливості для всієї нашої держави та кожної її невід’ємної частини», – зазначив він.
Глава держави підкреслив, що Росія принесла в Україну свою війну, спочатку саме в Крим.
«І тепер нашою активністю – санкціями середньої дальності проти російського окупанта, нашим планом далекобійних санкцій та всіма іншими формами тиску на агресора – ми робимо все, щоб примусити Росію до закінчення війни й до відновлення справедливості. І саме Крим – у центрі цієї нашої політики гарантування справедливості», – наголосив Президент.
Він констатував, що Росія перетворила Крим на плацдарм для загарбницьких операцій проти інших частин Української держави та інших країн. Водночас РФ довго намагалася «нормалізувати» свою війну і змусити Україну, всю Європу та світ звикнути, що агресію начебто не зупинити, і справедливість начебто не відновити.
«Сьогодні Україна позбавляє Росію цього плацдарму і ставить крапку на її намаганнях «нормалізувати» війну. І коли ми це робимо, ми пам’ятаємо, що справедливість для України означає справедливість і для кримськотатарського народу. Народу, що був змушений пройти через депортацію та десятиліття знущань. Народу, який зміг повернутися на батьківщину, але чий дім росіяни знову спробували викрасти. Народу, який зберігає свою життєву силу і є невід’ємною частиною нашого суспільства», – акцентував Зеленський.
Він заявив, що сьогодні, у день, коли держава вшановує блакитний стяг із золотою тамгою – гордий прапор, який об’єднує кримськотатарський народ, – «ми утверджуємо, що Україна бореться за себе й за всі свої землі, захищає справедливість для себе і всіх своїх людей – кожного й кожну, для кого вся Україна та наш Крим – це рідний дім».
«Маємо зупинити російську агресію. Маємо повернути на свободу всіх тих, хто зараз у російській неволі. Маємо гарантувати безпеку та надійний мир усій нашій державі та всім нашим людям», – резюмував Президент України.
Як повідомляв Укрінформ, 26 червня в Україні відзначають День кримськотатарського прапора.
Фото: ОП
Політика
Україна і Польща підтвердили стратегічне партнерство у Гданську
Головним результатом чергового засідання Міжпарламентської асамблеї Україна – Польща, яке відбулося у Гданську, став діалог без ультиматумів і спроб нав’язування позицій.
Про це повідомила у телеефірі заступниця Голови Верховної Ради Олена Кондратюк, передає Укрінформ.
Вона наголосила, що засідання відбулося напередодні великої конференції з відновлення України та стало важливою платформою для діалогу між парламентарями обох країн.
«Ми провели, як на мене, дуже важливе засідання нашої парламентської асамблеї Україна – Польща… У цьому форматі парламенти — представницькі органи України і Польщі — можуть двічі на рік мати такі засідання. Це було вже 15-те засідання», — зазначила Кондратюк.
За її словами, ключовим результатом зустрічі став саме відновлений діалог між українськими та польськими парламентарями навіть у складних політичних умовах.
«Я побачила готовність як українських, так і польських політиків говорити про найскладніші питання без ультиматумів, без спроб нав’язати одне одному власну правду і без домінувань і погроз», — підкреслила заступниця голови ВР.
Кондратюк відзначила, що частина дискусій стосувалася історичних питань, однак наголосила на необхідності не допустити впливу певних маніпуляцій на стратегічне партнерство.
Україна і Польща, зауважила вона, мають право на власну історичну пам’ять, а історичні суперечки не мають «визначати наше майбутнє».
Окремо Кондратюк підкреслила важливість безпекового виміру співпраці: «Поляки розуміють величезну загрозу Росії… Україна насправді зараз несе до ЄС досвід і має найбільш досвідчену армію Європи. Для поляків дуже важливо, що ми разом з країнами Балтії могли б сформувати ту потужну вісь безпеки, а також і економічного розвитку mil-tech».
За її словами, польська сторона також підтримує поглиблення співпраці України з НАТО та Європейським Союзом.
«Польські політики зацікавлені у вступі України до НАТО, адже розуміють, що без цього безпекового виміру буде складніше всій Європі», — додала заступниця голови ВР.
Загалом, підсумувала Кондратюк, асамблея підтвердила сталість українсько-польського парламентського діалогу та спільне бачення європейського майбутнього двох країн.
Як повідомляв Укрінформ, у Гданську в середу, у переддень Міжнародної конференції з відновлення України (URС 2026) відбулася 15-та сесія Міжпарламентської асамблеї України й Польщі за участю близько 20 депутатів Верховної Ради та польського парламенту.
Фото: Тетяна Романенко, пресслужба ВР
Політика
В’ятрович: Україна готова до мораторію на політичні оцінки історії, Польща
Народний депутат, історик Володимир В’ятрович вважає, що припинити нинішнє загострення українсько-польських суперечок міг би мораторій на оцінки минулого з боку політиків.
Про це він сказав у коментарі власкору Укрінформу в Нью-Йорку після презентації українській громаді книжки «Генерал Кук. Біографія покоління УПА».
«Є мудре рішення, але, на жаль, його не хочуть чути в Польщі. – сказав В’ятрович. – Ідеться про певний політичний мораторій на оцінки історії».
Він наголосив, що сперечатися мають фахівці: «Історики, сперечаючись про минуле, наближають нас до розуміння цього минулого».
За словами депутата, коли політики стають «головними речниками минулого», це не приносить користі ні історії, ні сучасним відносинам між державами.
Українські політики, на його переконання, готові до такого кроку. «Достатньо сказати, що відсьогодні ми не будемо робити жодних заяв, які стосуються польсько-українського минулого, – зазначив В’ятрович. – Хотілося б, щоб такі самі мораторії були з польського боку, але поки що я не бачу відваги польських політиків сказати таке».
Дехто в Польщі, за його словами, зокрема й президент Кароль Навроцький, «на конфліктах минулого продовжують здобувати собі політичні дивіденди».
Говорячи про прогноз подальшого розвитку ситуації, історик припустив, що напруженість зберігатиметься ще кілька місяців.
«Я не бачу поки що в польському суспільстві сил, які могли б зупинити цю істерику – це не історія, а, на жаль, істерика», – сказав він.
При цьому, зауважив В’ятрович, нині недостатньо активно звучать голоси польської громадськості та церкви, які могли б закликати до взаємного прощення й примирення, як це робив Папа Іван Павло ІІ.
«Напевно, що польське суспільство має цим перехворіти, і тільки якщо з’являться якісь здорові сили в польському суспільстві, то ситуація почне мінятися», – додав історик.
Водночас він вважає, що поставити крапку в суперечці допоможе перемога України у війні проти Росії.
«Я впевнений, що перемога над Росією, з одного боку, позбавить цю дискусію ще одного джерела її підживлення, бо принаймні частково вона інспірується Москвою, а по-друге – це остаточно утвердить Україну як незалежного суб’єкта, який не зобов’язаний ні з ким із сусідів узгоджувати свої погляди на минуле», – наголосив В’ятрович.
Як повідомляв Укрінформ, керівник ОП Кирило Буданов зазначив, що загострення у відносинах між Україною та Польщею є серйозною помилкою, й наголосив, що суперечності між країнами-сусідами можуть створити політичні й економічні ризики.
Фото Укрінформу можна купити тут
-
Відбудова5 днів agoУ Польщі не отримували сигналів, що Зеленський не приїде на конференцію у Гданську
-
Політика5 днів agoУкраїнську делегацію на конференцію з відбудови у Гданську очолить Свириденко
-
Події1 тиждень agoУ Рівному відкрили виставку робіт архітектурного конкурсу з ревіталізації парку «Єврейка»
-
Відбудова1 тиждень agoЛитва надає €7 мільйонів на проєкти з відбудови України
-
Відбудова7 днів agoМерц візьме участь у конференції з відновлення України в Гданську
-
Події1 тиждень agoУ Литві організували додаткові покази фільму «Мавка. Справжній міф»
-
Політика7 днів agoСибіга закликав союзників посилювати тиск на РФ в усіх сферах
-
Усі новини6 днів agoЧС-2026 — жінки з Японії масово критикують чоловіків-вболівальників
