Події
У Росії не випускають у прокат фільми, які не підтримують воєнну риторику
Російська кіноіндустрія наслідує радянську систему кіно, коли багато фільмів “через невідповідність державній риториці” потрапляли “на полицю” – з тією різницею, що нинішня цензура діє без чітких правил і формальних пояснень.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України.
Фільми забороняють або витісняють із прокату через скарги так званих громадських активістів, втручання силовиків або просто через невідповідність воєнній риториці – і жоден із цих механізмів не передбачений жодним законом.
Картина “Вітер” Сергія Члиянця, визнана найкращим російським фільмом 2025 року за версією премії “Білий слон”, не потрапила на фестиваль “Маяк” після того, як куратор із силового відомства ознайомився зі змістом.
Фільм “Казка” Олександра Сокурова отримав відмову в прокатному посвідченні без жодних офіційних пояснень. Якутська “Айта” Степана Бурнашева, яка окупила бюджет у десять разів, позбулася прокатного дозволу з формулюванням про “демонстрацію національної нерівності”. Навіть наявність прокатного посвідчення, як у випадку “Нууччи” Володимира Мункуєва, не гарантує виходу на екрани: достатньо публічних звинувачень у “русофобії”.
Борис Хлєбников і Наталія Мєщанінова – одні з найвизнаніших у країні кінематографістів, які не виїхали, – просто перестали отримувати роботу. Без вироків, без офіційних заборон: індустрія навчилася обходитися без них сама. Самоцензура стала дешевшою і надійнішою за будь-який державний указ.
Показово, що навіть усередині російського культурного істеблішменту це починають визнавати, щоправда, по-своєму. На круглому столі в Держдумі щодо підтримки кінематографа режисер Олексій Герман-Молодший обережно виступив проти надмірного контролю, попросивши хоча б пояснити правила: що знімати можна, а що ні.
Частина його колег пішла ще далі і відверто запропонувала повернення до радянської моделі з формалізованою цензурою та “професійними” цензорами. Це красномовна ознака: коли повернення до брежнєвських порядків подається як прогрес, деградація зайшла дуже далеко.
Незалежного кіно у Росії фактично не залишилося.
“Те, що ще знімається, або проходить крізь фільтр силових структур іще на стадії виробництва, або осідає на полицях після. Влада очікує “буму патріотичного кіно” і не розуміє, чому його немає. Але саме вона знищила середовище, в якому будь-яке кіно взагалі могло з’являтися”, – зауважили у розвідці.
Як повідомляв Укрінформ, у Росії вчергове планують перегляд і перевидання державної лінійки шкільних підручників з історії. Причиною стали численні зауваження від учителів, які виявили фактичні помилки, суперечності та ідеологічні перекручення.
Події
Фільм «Летять хмари з великою швидкістю» отримав головну нагороду фестивалю goEast у Вісбадені
Повнометражна стрічка Романа Островського “Летять хмари з великою швидкістю” здобула “Золоту лілію” як найкращий фільм на 26-му кінофестивалі Центральної та Східної Європи goEast.
Про це повідомила у Фейсбуці Українська кіноакадемія, передає Укрінформ.
Нагорода передбачає грошову премію у розмірі 10 тисяч євро.
Міжнародне журі пояснило свій вибір тим, що цей фільм вирізняється “беззаперечною актуальністю”.
У заяві журі підкреслюється важливість документування воєнних злочинів Росії в Україні, а також особиста історія режисера.
Як повідомлялося, фільм розповідає історію чоловіка, який втратив п’ятьох членів родини під час авіаудару росіян по житловому будинку в Київській області. Вадим – рибалка з Бородянки. У 2022 році місто було захоплене росіянами, вони обстрілювали будинки, під завалами опинилися мати, брат Вадима, дружина брата та її батьки. Розкопки почалися лише після звільнення міста українськими військами. Рятувальники розбирають будинок і дістають тіла загиблих. Щодня Вадим спостерігає за розкопками. Знайдено 29 тіл, але ідентифікувати їх не вдалося.
Фото: Українська кіноакадемія
Події
На «Книжковій країні» зібрали понад 1500 книжок для військових
На фестивалі «Книжкова країна», який відбувся 23–26 квітня у Києві на ВДНГ, відвідувачі придбали понад 85 000 книжок, ще 1 580 – зібрали для військових на фронті, а понад 400 передали сільським бібліотекам.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Всупереч зливам, граду і шквальному вітру протягом чотирьох днів фестиваль відвідали 71 465 гостей.
«”Книжкова країна” не зупинилася: стенди трималися до останнього, книжки рятували під дощовиками, а черги на подіях не зникали, навіть коли стало відчутно холодно», – зауважили організатори.
Як зазначається, 77% відвідувачів придбали понад 85 000 книжок на загальну суму понад 32 млн грн. Середня ціна книжки становила 380 грн, а середні витрати на людину – трохи більше ніж 1000 грн, де понад 600 грн – на книжки, а близько 400 грн – на їжу, напої та розваги.
Буря в останній день зруйнувала частину інфраструктури фестивалю – збитки від негоди організатори оцінюють у понад 350 тис. грн.
Ярмарок об’єднав 103 видавництва, 15 книгарень, 18 незалежних авторів та близько 200 учасників загалом.
Упродовж чотирьох днів відбулися 507 подій: презентації, дискусії, автограф-сесії та майстер-класи.
Ключова тема фестивалю – кольори як продовження літературних історій у дизайні, театрі, кіно, ілюстрації та архітектурі.
За словами організаторів, середній вік відвідувачів становив 28 років, 82% гостей – жінки, 86% – кияни.
Також приїхали гості з Київської, Львівської, Чернівецької, Житомирської, Дніпропетровської, Чернігівської та Хмельницької областей.
Саме заради «Книжкової країни» на ВДНГ прийшли 75% відвідувачів , решта – погуляти й розважитися. 46% раніше не відвідували книжкові заходи, а 60% зазначили, що після фестивалю читатимуть частіше.
Як зауважили організатори, 95% відвідувачів зазначили, що стали щасливішими після «Книжкової країни».
Як повідомляв Укрінформ, переможцем премії книжкових блогерів цьогоріч стала книжка «Гемінґвей нічого не знає» письменника і ветерана Артура Дроня.
Фото Укрінформу можна купити тут
Події
На Дерибасівській художники створили нову експозицію для виставки “Воля не смерть”
На Дерибасівській відновилась вулична виставка “Воля не смерть”, яку започаткував у 2022 році одеський художник Володимир Уманенко. У неділю 26 квітня близько 10 художників влаштували колективний перфоманс – зняли новорічний банер і на зворотній стороні прямо на тротуарі і зробили колаж для нової експозиції. Кожний митець використав відведену частину полотна, щоб виразити свої емоції та рефлексії на війну та події в Одесі та в Україні.
Проєкт стартував у березні 2022 року, на так званому ринку “Книжка”, де зібрав твори митців зі всієї України на одну тему – російсько-українська війна. Ідея була зрозуміла – важливо жити, важливо доносити неприємну правду про війну, підтримувати моральний стан та силу духа спротиву російській окупації.
Фото: Наталія Михайленко/Фейсбук.
-
Відбудова5 днів agoНа конференції з відбудови у Жешуві 45 українських компаній представлять можливості у сфері ОПК
-
Політика7 днів agoУкраїна пропонує нові механізми захисту політв’язнів у російських тюрмах
-
Події7 днів agoВідбувся допрем’єрний показ українського тактичного екшена «Killhouse»
-
Війна1 тиждень agoБілорусь зводить полігони — будівництво відбувається на кордоні з Україною
-
Усі новини1 тиждень agoNASA вимкнуло «Вояджер-1», але не повністю, що трапилося
-
Усі новини1 тиждень agoНазвала куркою: у мережі скандал між українською поетесою та військовою – що сталось (фото)
-
Суспільство7 днів agoЩо відбувається у підземних переходах Одеси
-
Одеса1 тиждень agoЗ Одеси до Чорноморська подорожчає проїзд: нова вартість
