Connect with us

Війна

Пам’яті лейтенанта Тараса Дяківа

Published

on


Він віддав своє життя, захищаючи Україну та кожного з нас від ворога 

Тарас народився 1984 року в селищі Вигода Долинського району Івано-Франківської області, був наймолодшою дитиною в сім’ї. У школі захоплювався фізкультурою — любив біг і фізичні вправи, відвідував туристичний гурток, учасники якого щоліта ходили у походи з наметами. Брав участь у змаганнях обласного та всеукраїнського рівнів, а ще дуже любив читати: рідні згадують, як хлопця вже у п’ять років можна було побачити з газетою.

Ще одним із захоплень Тараса була техніка і все, що з нею пов’язано. Коли в нього з’явився перший комп’ютер, він вивчив усі його складові. 

У 2001-2006 роках навчався у Національному університеті «Львівська політехніка» за спеціальністю «Фінанси». У 2004 році їздив до Києва на Помаранчеву революцію попри ризик бути виключеним з університету через можливу затримку із захистом диплома. Декілька тижнів жив із хлопцями в наметах, а батьки навіть не здогадувалися про це. 

У 2013 році Тарас брав участь вже у Революції гідності, був одним з ініціаторів протестів проти влади. Разом із друзями-однодумцями організовував автопробіги для висловлення своєї позиції. Завжди був патріотом України, стежив за новинами, був у курсі всіх подій. 

Після закінчення університету ще рік працював у Львові, а потім повернувся до рідного селища. Спочатку обіймав посаду декларанта, а згодом — менеджера з постачання на підприємстві «Уніплит».

«Згадую з посмішкою, як він зранку їхав на роботу і слухав класичну музику, а коли повертався додому — рок. Крім музики, любив слухати різні відео й подкасти, аудіокнижки. Хто знав Тараса, той може підтвердити, що він завжди ходив із навушниками і щось слухав», – ділиться спогадами дружина Мар’яна. 

Чоловік дбав про довкілля: часто разом із друзями організовувалися та збирали сміття, яке згодом вивозили. У машині завжди мав сміттєвий пакет на випадок, якщо потрібно буде щось прибрати. 

Дружина розповіла, що з Тарасом вони познайомилися влітку 2010 року. Будучи студенткою, разом із дівчатами написали проєкт, який отримав фінансування. За ці кошти організували літній табір із наметами для дітей, що проходив у селищі Вигода. Тарас із друзями допомагав переносити речі й розкладати намети. Так усе й почалося: стосунки на відстані, телефонні розмови, довгоочікувані зустрічі й різні приємні моменти. Закохані одружилися восени 2017 року, а у 2019 році народився їхній синочок, про якого вони мріяли й чекали. 

«Тарас завжди був терплячим із сином, усе пояснював, бо в дитини завжди купа запитань: “А чого? Нащо? Для чого?”. Проводив із ним багато часу: часто вони каталися на велосипедах, разом складали мікросхеми, щось паяли, дивилися на зірки в телескоп. На будь-яке питання Тарас завжди знаходив відповідь і все пояснював. Був строгим, але водночас люблячим батьком. Бо час із татом завжди інший, ніж із мамою», – розповідає Мар’яна. 

Дружина також розповіла, що Тарас захоплювався переглядом фантастичних фільмів. Деякі міг переглядати по кілька разів. Одним із найулюбленіших був «Інтерстеллар». Завжди шукав щось нове й цікаве для перегляду. Вечори вони часто проводили разом за фільмом чи серіалом. 

У 2010 році разом із братом та ще двома колегами започаткував власну справу — займався експортом дров за кордон. Розпочинали все з нуля, декілька разів змінювали місце виробництва, стикалися з різними перешкодами. Робота поєднувалася з поїздками за кордон: він відвідав багато країн, звідки залишилося чимало яскравих спогадів і світлин. Добре знав англійську мову. 

Згодом вирішив здійснити ще одну мрію — почати програмувати. Тарас пройшов курси в Mate academy, вивчив мову програмування Python. Почав працювати у компанії «Blago» в Івано-Франківську. 

У квітні 2024 року Тарас був призваний за мобілізацією до ЗСУ. Пройшов базову загальновійськову підготовку, згодом закінчив навчання у Військовій академії в Одесі за програмою підготовки осіб рядового, сержантського та старшинського складу. Йому було присвоєно військове звання «молодший лейтенант». Служив у 421-му окремому батальйоні безпілотних систем. Виконував бойові завдання на Донецькому, Сумському та Курському напрямках. У 2025 році отримав звання «лейтенант». Був командиром 2-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 2-ї роти ударних безпілотних авіаційних комплексів. 

12 вересня 2025 року Тарас Дяків загинув внаслідок влучання ударного БпЛА по місцю розташування особового складу в Сумській області. Поховали Героя 19 вересня у рідному селищі Вигода. 

На сторінці полеглого Героя однокласники написали: «Сьогодні наш клас прощається з Тарасом Дяківим. Серце стискається від болю, бо ми втратили не просто однокласника, а справжню, щиру людину, яка завжди вміла підтримати». 

У Тараса залишилися дружина, син, мати, брат і сестра. 

За мужність, самовідданість і відвагу під час захисту України Указом Президента від 21 листопада 2025 року лейтенанта Дяківа Тараса Васильовича нагороджено орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно). 

Герої не вмирають. Вони живуть у нашій пам’яті та в перемозі, за яку віддали життя. 

Мар’яна Рабченюк

Фото надані дружиною

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Війна

Британська розвідка проаналізувала українські удари по окупованому Криму

Published

on



Розвідувальна служба Великої Британії у своєму звіті проаналізувала низку українських ударів по окупованому росіянами Криму.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє британське Міністерство оборони у соцмережі X.

Як зазначає розвідка, в ніч на 20 червня Україна вдарила по Криму та переправі через Керченську протоку. Серед цілей ударів були російські системи протиповітряної оборони, паливні сховища та три автомобільні пороми.

“Виведення з ладу цих трьох поромів майже напевно поглибило й без того великі проблеми з постачанням до Криму”, – вважає британська розвідка.

Наразі на півострові спостерігається тотальний брак палива та затримки на пунктах пропуску, додається у звіті.

Розвідка нагадує, що протоколи безпеки, запроваджені після першої української атаки на Кримський міст у жовтні 2022 року, передбачають, що вантажівки можуть користуватися лише поромами, а не мостом. Мостом проїжджають лише легкові автомобілі, автобуси та деякі види залізничного транспорту.

Раніше, у березні та квітні 2026 року, Україна завдала ударів по двох поромах, що залишилися у росіян, які також забезпечують військову логістику. Майже напевно вони зараз перебувають на стадії відновлення.

“Українці з дедалі більшою інтенсивністю завдають ударів по мережах російської військової логістики на окупованій території України, чому сприяє наявність різних засобів ураження, зокрема одноразових ударних дронів та боєприпасів дальнього радіуса дії. Масштабність українських ударів також послаблює російську протиповітряну оборону навіть у таких добре укріплених пріоритетних точках, як Керченська протока”, – йдеться у звіті.

Читайте також: Україна позбавляє Росію плацдарму в Криму – Зеленський

Це усе разом розширює можливості України щодо здійснення ударів по Кримському мосту – стратегічній та політично чутливій цілі.

Як повідомляв Укрінформ, Представництво Президента в Автономній республіці Крим просить мешканців півострова подбати про свою безпеку у зв’язку останніми військовими діями. Людям, у яких в родині є діти, літні батьки або люди, які залежать від постійних ліків, радять тимчасово виїхати у безпечніші місця.

Фото: Телеграм-канал «Крымский ветер»



Джерело

Continue Reading

Війна

На Полтавщині під час бойового завдання був втрачений МіГ-29, пілот катапультувався

Published

on



Вночі 27 червня був втрачений винищувач МіГ-29, який виконував бойове завдання у  Полтавській області, проте пілот успішно катапультувався.

Як передає Укрінформ, про це Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі.

“Повідомляємо, що уночі 27 червня 2026 року було втрачено зв’язок із винищувачем МіГ-29 Повітряних сил Збройних сил України, який виконував бойове завдання на Полтавщині. Підтверджуємо втрату літака, однак український пілот успішно катапультувався, зв’язався з пошуково-рятувальною командою та оперативно був доставлений до медичного закладу для обстеження та надання необхідної допомоги”, – зазначили Повітряні сили і додали, що причини та обставини з’ясовуються.

Читайте також: На Східному напрямку під час бойового завдання загинув командир 39-ї бригади тактичної авіації Олександр Довгач

Як повідомляв Укрінформ, 16 червня у Хмельницькій області сталась катастрофа фронтового бомбардувальника Су-24М 7-ї бригади тактичної авіації імені Петра Франка Повітряних сил ЗСУ. Загинули обидва члени екіпажу – майор Богдан Загарулько і старший лейтенант Богдан Бабенко.



Джерело

Continue Reading

Війна

Мобілізація в Україні – Михайлова розкрила розцінки ТЦК – відео

Published

on



Командирка медичної служби “Ульф” батальйону “Вовки Да Вінчі” Аліна Михайлова висловилась щодо «схем» ухилення від мобілізації в Україні, зокрема про хабарі, які беруть ТЦК.

Аліна Михайлова наголосила на необхідності подолання корупції в ТЦК, яка, за її словами, є глобальною проблемою у війську. Про це вона розповіла у інтерв’ю LIGAnet.

Аліна Михайлова про “розцінки” в ТЦК (45:53)

Медикиня поділилися, що знайома з людьми, які виходили з ТЦК за 5 000 доларів. Інші її знайомі платили 3 000 доларів за умови, що вони підуть на ВЛК.

“Сьогодні у нас у війську ми знаємо цінник для цивільних, скільки коштує навіть просто об’їхати блокпост. Ми знаємо ці цінники. Ми знаємо скільки коштує вийти з бусика — 5 000 доларів це коштує в Дніпрі”, — сказала Михайлова.


Важливо

Нормальна армія для України: чому реформа ЗСУ неможлива без реформи тилу

На думку військової, поки ця “схема” працюватиме, жодні виплати не мотивуватимуть людей мобілізуватись. Вона наголосила, що люди не йдуть в піхоту не через те, що в них немає грошей, а через страх і великий ризик загинути.

Михайлова також зазначила, що Україні потрібен механізм, який не дозволить “відкупитися”, зокрема ВЛК, які не будуть “відпускати за 10 000 доларів”. За її словами, для вирішення цієї проблеми може знадобитися окремий департамент.

Нагадаємо, адвокат Олег Мицик заявив, що у своїй практиці стикався з випадками мобілізації людей із тяжкими захворюваннями.

Фокус також писав про те, чому повістки почали отримувати навіть працівники критично важливих підприємств та особи з офіційною відстрочкою.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.