Як передає Укрінформ, про це повідомляє Український інститут книги.

Зазначається, що українська програма проходитиме під гаслом Filling in, що відображає прагнення заповнити історичні та культурні прогалини у сприйнятті України у світі.

«Україна завжди була невід’ємною частиною європейського культурного простору. Українські тексти, ідеї, музика й мистецтво формували спільну історію континенту. Однак століття поневолення – спершу Російською імперією, а згодом Радянським Союзом, призвели до того, що українська культура часто залишалася «білою плямою» на європейській культурній мапі», – підкреслили в інституті.

Сьогодні Україна активно працює над тим, щоб відновити цю видимість, повернути свої голоси до європейського діалогу та відновити історичну справедливість.

Зокрема, українська література, мистецтво й філософія не лише стають помітнішими у світі – вони доповнюють європейський культурний дискурс новими історіями, перспективами та сенсами.

Україна буде представлена на ярмарку національним стендом D311, на якому свої видання презентують українські видавництва «Моя книжкова полиця», «Час майстрів», «Видавництво Старого Лева», «Час Змін Інформ», «Білка», видавничий дім журналу «Пам’ятки України», а також українсько-німецькі журнали Dach Magazine і Gel[:b]lau. Крім того, Мистецький арсенал представить власну добірку книжкових видань.

Серед ключових подій програми на сценах Лейпцизького книжкового ярмарку:

• відкриття українського стенду «Україна. Fillin In» (19 березня, 15:15), за участі представників Лейпцизького книжкового ярмарку, федерального уряду Німеччини, міста Лейпциг та культурних інституцій;
• дискусія «Культура попри все» з філософом та публіцистом Володимиром Єрмоленком про роль культури у часи війни;
• розмова «Коли повсякденне життя стає історією» за участі Остапа Сливинського, Олесі Островської-Лютої і Георгія Господінова про літературу, пам’ять і забуття;
• панель «Українська феміністична література: голоси, тексти та тенденції» з Тамарою Гундровою, Роксоляною Свято, Наталкою Сняданко та Гайке Вінкель;
• події про мову та ідентичність, зокрема публічна розмова «Поширені міфи про мови в Україні» з письменницею Євгенією Кузнєцовою;
• дискусії про екологію та культуру, зокрема панель «Коли земля руйнується: історії, зображення та практики екологічного свідчення»;
• дискусії про історичну пам’ять, зокрема презентація роману-документа «Бабин Яр» Анатолія Кузнєцова за участі Катерини Міщенко, Крістіане Кьорнер і Сергія Єкельчика;
• літературний перформанс Echoes / Відлуння Олени Герасим’юк і Павла Матюші, що поєднує поезію та сценічне читання.

Крім того, на українській сцені відбудуться читання, панельні дискусії та презентації. Серед учасників яких, зокрема письменник і військовослужбовець Павло Матюша, поетка й парамедикиня добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри» Олена Герасим’юк, письменниця Євгенія Кузнєцова, літературознавиця Тамара Гундорова, історик Сергій Єкельчик, письменники Катерина Міхаліцина, Ірина Фінгерова, Ульріке Альмут Зандіг, Міхаль Гворецький, Ася Баздирєва, Катерина Ботанова, Адріан Івахів, Дар’я Цимбалюк, Світлана Ославська та інші автори й дослідники.

Українську програму на Лейпцизькому книжковому ярмарку реалізують Український інститут книги, Goethe-Institut в Україні та його програма House of Europe, Український інститут, Мистецький Арсенал та Федеральна агенція політичної освіти Німеччини у співпраці з міжнародними партнерами.

Зокрема, реалізація українського стенду на ярмарку стала можливою завдяки фінансуванню з боку уповноваженого федерального уряду Німеччини з питань культури та медіа, а також підтримці з боку міста Лейпциг, NUMO та Міністерства закордонних справ Німеччини.

Лейпцизький книжковий ярмарок є однією з ключових подій європейської книжкової та медіаіндустрії, яка щороку об’єднує читачів, авторів, видавців і культурні інституції з усього світу. У 2025 році ярмарок відвідали понад 290 тисяч людей.

Як повідомляв Укрінформ, на Лейпцизькому книжковому ярмарку минулого року в межах української програми відбулися 27 презентацій книжок і дискусій за участі письменників, журналістів та арткритиків.

Фото: Український інститут книги