Спільна група профільних міністерств встановила ключові логістичні маршрути і евакуаційні коридори, які мають критичне значення для медичної та оборонної систем. Про це повідомив віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба.

За його словами, близько 600 км доріг потребують спеціальних заходів антидронового захисту.

Загалом для ремонту основних логістичних маршрутів, міжнародних транспортних коридорів та дорог оборонної логістики необхідно понад 12.8 млрд грн, повідомив міністр.

Наразі для відновлення і впровадження на маршрутах необхідних інженерних та захисних рішень опрацьовується механізм софінансування.

До кінця 2026 року антидроновим захистом планується облаштувати 4 000 км автомобільних доріг, повідомляли наприкінці лютого у Міноборони.

Попри складні погодні умови минулого місяця вдалося додатково прикрити 125 км доріг та відновити 55 кілометрів конструкцій. Причому швидкість облаштування антидроного захисту було збільшено з 5 км на добу у січні до 12 км у лютому. У березні ж планувалося “закривати” захистом 20 км доріг на день.

На антидронові сітки з бюджету додатково було виділено 1,6 млрд грн.

Нагадаємо, у Дніпропетровській області для захисту території та забезпечення безперебійної логістики громад облаштували 42 км дороги антидроновою сіткою. Роботи на ділянці виконані на 100%, повідомив міністр оборони України Михайло Федоров.

Фокус писав, що українським воїнам передали близько 500 тонн вживаних рибальських сіток для захисту. Військові їх отримали минулого року від волонтерів з Данії.

Сили оборони України в ніч на 15 березня уразили об’єкти російських військ на тимчасово захопленій території Запорізької області.

Про це глава держави повідомив під час спілкування з журналістами, коментуючи останні невдалі голосування у Раді за проєкти законів, ухвалення яких вимагає, зокрема, МВФ, а також бажання багатьох народних обранців скласти мандат, передає кореспондент Укрінформу.

«З перших днів повномасштабного російського вторгнення були депутати, які хотіли скласти мандат. Можуть бути різні бажання і різне ставлення до них, але у нас воєнний стан і треба захищати державу. І тому народним депутатам доведеться або служити в парламенті згідно з українським законодавством, або я готовий проговорювати з представниками парламенту закон щодо змін до мобілізації, щоб депутати могли піти на фронт. Якщо не служиш державі в парламенті, то служи державі на фронті. Це мій підхід», – сказав Зеленський.

Він додав, що є ще варіант – змінювати законодавство і проводити вибори. «Але, я вважаю, що вибори неможливі під час війни, і відповідні юридичні складнощі теж є», – акцентував Президент.

За його словами, до того, як працює парламент зараз, може бути багато оцінок, «але ситуацію треба виправляти».

Президент розкритикував і парламентську опозицію. «Щодо опозиційних голосів: на жаль, опозиціонери не додають своїх голосів за ті чи інші важливі законопроєкти – чи то законодавчий запит від МВФ для фінансової підтримки, чи то для розблокування 90 мільярдів євро, чи то законопроєкти, які необхідні для євроінтеграції. Навіть про закони, які не є гострими, завжди доводиться домовлятися з опозиційними силами, довго переконувати, щоб демонструвати єдність, про яку так часто говорять. Але крім слів, треба демонструвати її в діях».

Окремо Зеленський прокоментував заклики деяких опозиційних лідерів створити Коаліцію національної єдності.

«Коаліція національної єдності – це коли голосуються і впроваджуються необхідні закони або реформи, які направлені на національну єдність, а не на досягнення під час війни якихось своїх дуже вузьких політичних цілей», – зауважив глава держави.

Він додав, що у парламенті можна сперечатись про ті чи інші нові проєкти законів, можна сперечатись про деякі внутрішні питання, але питання оборони і фінансів для України не мають обговорюватись довго.

«Для чого в той чи інший закон або від ЄС або від МВФ тисяча поправок? Для кого ці поправки? Чому ця одна партія «Слуга народу» повинна сидіти і викреслювати ці поправки? Парламентська криза? Знаєте, криза у людей в голові. Я не про суспільство говорю зараз, а про частину так званих “державників”. Криза завжди тоді, коли ти саме її шукаєш і точно її не вирішуєш», – підсумував Президент.

Як повідомлялося, 10 березня Верховна Рада провалила голосування за урядовий законопроєкт №14025, який запроваджує міжнародний автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи.

За словами народного депутата Ярослава Железняка, до другого читання уряд планував подати правки до цього документа з урахуванням вимог МВФ, а саме: запропонувати скасування пільги на посилки до 150 євро, запровадження ПДВ для ФОП, закріпити підвищений військовий збір на рівні 5% і після закінчення воєнного стану. Проте тепер Кабінет міністрів має реєструвати новий законопроєкт, до якого включити всі перелічені ініціативи, аби виконати взяті на себе перед МВФ зобов’язання.