Connect with us

Суспільство

Експосол розповів, як досвід роботи в Укрінформі допоміг йому писати дипломатичні ноти

Published

on



Веселовський розповів, що в Київському державному університеті отримав кваліфікації викладача, перекладача, військового перекладача з англійської та французької мов, а також «преподавателя русского языка для иностранцев». Короткий час викладав російську іноземцям у Київському інженерно-будівельному інституті, а потім за протекцією університетського товариша потрапив на роботу до редакції закордонних прогресивних українських газет. Він став четвертим співробітником редакції, яка займалася м’якою радянською пропагандою для української діаспори.

За словами дипломата, кожен із його сусідів по кімнаті був вимогливим редактором.

«Я був самоуком: факультет журналістики не закінчував, досвіду не мав… Старші колеги допомагали й пояснювали: «Оці слова зайві. Ці думки відволікають. Тут забагато патетики, а тут бракує фактів». Завдяки цьому потім я міг створювати якісні тексти на різні теми. Я досі пишаюся, що у Міністерстві закордонних справ у 1989-му році, коли оголосили конкурс на найкращий текст дипломатичного привітання, я зайняв друге місце», – сказав колишній посол.

Він пояснив, що у дипломатії іноді треба написати тост, співчуття або дружню/недружню ноту.

«Тоді потрібно було підготувати півтори сторінки привітання з певної нагоди. Якби не школа РАТАУ, зробити це було б значно складніше. Основи того, що я вмів, закладалися саме там», – акцентував Веселовський.

Він додав, що у 2000-х роках чотири-п’ять років підряд був основним укладачем і редактором звітів МЗС, які потім йшли вгору до президента.

Читайте також: Історія Укрінформу – літопис України

«Це показує, наскільки корисним був цей практичний факультет журналістики життя», – наголосив дипломат.

Як повідомляв Укрінформ, у ці дні виповнюється 108 років з дня створення агентства, яке було засноване у 1918 році.

Фото з особистого архіву Андрія Веселовського



Джерело

Суспільство

Експерт пояснив, чому Полісся важливе для протидії зміні клімату

Published

on



Науковці порівнюють Полісся, де збереглися одні з найбільших у Європі природних торфовищ, з Амазонією. Вони утримують воду і, як і карпатські ліси, зберігають вуглець, тому їхня охорона важлива для протидії зміні клімату.

Про це в коментарі Укрінформу на полях кліматичної конференції ООН COP31 в Анталії сказав керівник європейських програм Франкфуртського зоологічного товариства Міхаель Бромбахер.

«У Карпатах є великі лісові масиви, які зберігають багато вуглецю, а на Поліссі – великі торфовища, одні з найбільших непорушених торфовищ у Європі. Це край води, який утримує воду і зберігає вуглець у торфовищах, у водно-болотних угіддях», – сказав Бромбахер.

За його словами, українська частина Полісся за площею вдвічі більша за Швейцарію. Експерт назвав Полісся «Амазонією Європи» й наголосив на важливості охорони цього ландшафту, який сформувала вода.

Відповідаючи на запитання про те, як поєднати потреби оборони України зі збереженням природи в національних парках, Бромбахер звернув увагу на захисну роль поліських боліт.

«Сама природа забезпечує захист. На Поліссі ми бачимо, що це край води, тож що більше води залишається в цьому ландшафті, то краще захищена українська частина Полісся», – зазначив він.

За словами Бромбахера, товариство працює в Україні вже 25 років. Серед причин, які свого часу спонукали його взятися за охорону поліських торфовищ, експерт назвав протидію зміні клімату. Нині товариство підтримує 23 українські національні парки.

Читайте також: Викиди вуглекислого газу цьогоріч мають скоротитися вперше з часів пандемії COVID-19

«Після російської агресії та повномасштабного вторгнення ми розширили підтримку, охопивши все, чого потребували парки. Ми ремонтуємо автомобілі, надаємо пальне, ремонтуємо будівлі, купуємо генератори, форму, обладнання – усе, що потрібно, аби парки могли працювати», – зауважив Бромбахер.

Як зазначив науковець, в деяких із цих парків працюють сотні людей, тож потреби в підтримці значні. Допомогу фінансують кілька міністерств Німеччини, а також приватні донори.

Як повідомляв Укрінформ, за даними Державної екологічної інспекції, з початку повномасштабного вторгнення РФ до червня цього року сума підтверджених збитків довкіллю України становить понад 7 трлн грн.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У Херсоні ударний дрон атакував балкер іноземної держави

Published

on



Ударний дрон росії поцілив у суховантаж біля мікрорайону Корабел у Херсоні. Вибух спричинив пожежу на судні, яке стояло тут на ремонті ще з довоєнного часу.

Про це повідомило Головне управління Національної поліції в Херсонській області.

Атака сталася 21 листопада 2026 року. 22 листопада, відео удару по суховантажу оприлюднили пропагандистські пабліки.

Як зазначили правоохоронці, минулої доби у Корабельному районі Херсона оператор російського БпЛА скинув також боєприпас із дрона на цивільний автомобіль. Внаслідок вибуху чоловіки віком 72 та 82 роки отримали вибухові та закриті черепно-мозкові травми, контузії та осколкові поранення. Також постраждала 53-річна жінка. У неї діагностували вибухову травму та незначні осколкові поранення.

У поліції повідомили, що російська авіація завдала удару двома керованими бомбами також по Білозерці на Херсонщині. Одна влучила по раніше вже неодноразово пошкодженій адмінбудівлі. Інша авіабомба впала поміж житлових будинків.

В результаті вибухів госпіталізували 57-річного чоловіка та двох жінок віком 57 та 58 років. У поранених діагностували мінно-вибухові та закриті черепно-мозкові травми зі струсом головного мозку. 


Юлія Калабайда



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У Болграді дискутували про винно-гастрономічний туризм та крафтове виробництво

Published

on


7 листопада у Болграді під час ювілейного п’ятнадцятого Міжнародного фестивалю «Bolgrad Wine Fest 2026» пройшла панельна дискусія «Винно-гастрономічний та подієвий туризм України: стійкість, крафт, синергія». Учасники обговорили виклики, перед якими постала галузь через безпекову ситуацію та логістичні перешкоди, а також шляхи виходу локальних брендів на національний та міжнародний ринки.

Детальніше про те, як пройшла дискусія та про що говорили представники галузі – дивіться у сюжеті видання «Південь сьогодні».

Дмитро ЄФИМОВ



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.