Події
У Лос-Анджелесі оголосили переможців 98-го «Оскара»
Звання найкращого актора заслужено завоював Майкл Б. Джордан, який виконав головну роль у фільмі “Грішники”.
Найкращим анімаційним повнометражним фільмом було визнано “Кейпоп-мисливиці на демонів”, а найкращою короткометражною анімацією – “Дівчину, яка плакала перлами”.
Технічна нагорода за “Найкращий звук” дісталася “F1 Фільм”, а в категорії “Найкраща пісня до фільму” перемогу здобула композиція “Golden” із “Кейпоп-мисливиці на демонів”.
Фільм українського режисера Мстислава Чернова”2000 метрів до Андріївки” цьогоріч не увійшов до списку номінантів на премію. У довгому списку на “Оскар” також були представлені короткометражна анімація Анастасії Фалілеєвої “Я померла в Ірпені” та британський фільм “Камінь, ножиці, папір”, в якому зіграли українські актори. Жоден із них не увійшов до фінальних номінацій.
Читайте також: YouTube виграв у ABC права на трансляцію церемонії «Оскар» із 2029 року
Загальний список всіх номінацій та переможців:
-
Найкращий фільм: “Одна битва за іншою” (Пол Томас Андерсон, Сара Мерфі та Адам Сомнер)
-
Найкраща режисерська робота: Пол Томас Андерсон (“Одна битва за іншою”)
-
Найкраща чоловіча роль: Майкл Б. Джордан (“Грішники”)
-
Найкраща жіноча роль: Джессі Баклі (“Гамнет”)
-
Найкраща чоловіча роль другого плану: Шон Пенн (“Одна битва за іншою”)
-
Найкраща жіноча роль другого плану: Емі Медіган (“Зброя”)
-
Найкращий оригінальний сценарій: “Грішники” (Раян Куглер)
-
Найкращий адаптований сценарій: “Одна битва за іншою” (Пол Томас Андерсон)
-
Найкращий анімаційний повнометражний фільм: “Кейпоп-мисливиці на демонів”
-
Найкращий анімаційний короткометражний фільм: “Дівчина, яка плакала перлами”
-
Найкращий міжнародний художній фільм: “Сентиментальна цінність” (Норвегія)
-
Найкращий документальний повнометражний фільм: “Містер Ніхто проти Путіна”
-
Найкращий документальний короткометражний фільм: “Усі порожні кімнати”
-
Найкращий ігровий короткометражний фільм: “Співаки” та “Двоє людей, що обмінюються слиною”
-
Найкраща музика до фільму: “Грішники” (Людвіг Йоранссон)
-
Найкраща пісня до фільму: “Golden” (“Кейпоп-мисливиці на демонів”)
-
Найкращий звук: “F1 Фільм” (Гарет Джон, Ел Нельсон, Гвендолін Єйтс Віттл, Гері А. Ріццо та Хуан Перальта)
-
Найкраща робота художника-постановника: “Франкенштайн” (Тамара Деверелл і Шейн Віо)
-
Найкраща операторська робота: “Грішники” (Отем Дюран Аркапоу)
-
Найкращий грим та зачіски: “Франкенштайн” (Майк Гілл, Джордан Семюел та Кліона Фʼюрі)
-
Найкращий дизайн костюмів: “Франкенштайн” (Кейт Гоулі)
-
Найкращий монтаж: “Одна битва за іншою” (Енді Юргенсен)
-
Найкращі візуальні ефекти: “Аватар: Вогонь і попіл” (Джо Леттері, Річард Бейнем, Ерік Сейндон та Деніел Барретт)
-
Найкращий кастинг: “Одна битва за іншою” (Кассандра Кулукундіс)
Як повідомляв Укрінформ, оголосили цьогорічних “переможців” 46-ї американської сатиричної антипремії “Золота малина”, яка вручається за сумнівні досягнення в галузі кінематографії.
Фото: press.oscars.org
Події
Український фільм-кандидат на «Оскар» вирушає у тур Сполученими Штатами
Повнометражний документальний фільм «Сліди» (Traces), обраний кандидатом від України на премію «Оскар», наприкінці жовтня розпочне тур у США.
Покази відбудуться в межах оскарівської та адвокаційної кампаній стрічки, повідомляє Укрінформ із посиланням на команду фільму.
Стрічка режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк буде представлена на фестивальних і закритих показах. Вони покликані познайомити американську аудиторію з історіями українських жінок, які пережили сексуальне насильство й тортури внаслідок російської агресії та вирішили не мовчати про пережите.

Тим часом, за даними команди фільму, за кілька тижнів жовтня фільм «Сліди» здобув нагороди на світових кінофестивалях. Також у жовтні режисерка Аліса Коваленко й головна героїня стрічки Ірина Довгань відвідали Париж, де взяли участь у серії показів і пресзустрічей для запрошених гостей та членів кіноакадемій.

У Берліні, де в лютому 2026 року розпочався фестивальний шлях «Слідів», стрічку показали на Ukrainian Film Festival Berlin. Фестиваль заснували у 2020 році для популяризації українського кіно в Німеччині.

Також фільм представили на Київському тижні критики в межах фокусної програми «Україна-Швейцарія». Його обрали швейцарські кінокритики. «Сліди» стали єдиною документальною стрічкою у секції, до якої також увійшли «Демони» Наталки Ворожбит і «За перемогу!» Валентина Васяновича.

Серед останніх відзнак фільму – нагорода Checkpoints Award Міжнародного кінофестивалю в Бергені (BIFF), яку присуджують у сфері прав людини у партнерстві з Фондом прав людини імені Рафто. Нею відзначають найкращі документальні фільми про права людини в міжнародному конкурсному відборі. «Сліди» отримали нагороду за глибоко співчутливий і кінематографічний портрет виживання, спільноти та опору.

Ще одну відзнаку стрічка здобула на Unlimited Hope Film Festival у німецькому Бохумі, де її визнали найкращим повнометражним документальним фільмом. Фестиваль присвячений темам прав людини, демократії, різноманіття, виживання та опору геноциду, війнам і несправедливості.
Як повідомляв Укрінформ, 16 вересня 2026 року Україна обрала стрічку «Сліди» національним кандидатом на 99-ту премію «Оскар» у категорії «Найкращий міжнародний повнометражний фільм».
Фото надані командою фільму “Сліди”
Події
Українська ілюстраторка створила айдентику для Болонської виставки дитячої книжки 2027 року
Українська ілюстраторка Марія Різак створила візуальну айдентику Болонської виставки дитячої книжки 2027 року: основою дизайну стали шість пейзажів, вишитих вручну.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Читомо.
Різак обрали для роботи над айдентикою після Болонської виставки ілюстраторів 2026 року, де вона стала однією із 75 переможців із 31 країни. Команда італійської дизайн-студії Chialab переглянула роботи учасників виставки та зупинилася на українській художниці через її незвичну техніку, зокрема використання вишивки.
“Її техніка, вишивка й фактури сплітали історії та пейзажі, які нас підкорили”, – зауважили у студії.
Зважаючи на повномасштабну війну в Україні, організатори спершу уточнили, чи зможе ілюстраторка долучитися до роботи. Різак погодилася, і в липні 2026 року її запросили до Болоньї.
Темою айдентики обрали “Пейзаж” (Landscape). Організатори запропонували розглядати її якнайширше – від реалістичних краєвидів до абстрактних, духовних, сільських, гірських і морських пейзажів.
За словами команди Chialab, на вибір теми могли вплинути й війни та прикордонні конфлікти у світі. Для роботи над дизайном учасники мали надати по шість пейзажів, які мають для них особисте значення. Вони розповідали про ці місця, людей, які там живуть, та власні спогади, а потім розрізали зображення й складали з їхніх фрагментів нові краєвиди. Кожен новий пейзаж мав містити щонайменше шість частин.
Спочатку команда розглядала можливість використати образи дому та гнізда як першого простору, в якому людина почувається захищеною. Проте від цієї ідеї відмовилися, оскільки вона не цілком відповідала темі пейзажу та творчій техніці Різак. Згодом ілюстраторка разом з учасницями воркшопу Мариною Лепоре та Луною Перр’є придбали голки, кольорові нитки й п’яльця та почали експериментувати з вишивкою.
Так з’явилася остаточна концепція – шість пейзажів: небо, море, місто, сільська місцевість, ліс і гори.
В останній день воркшопу Різак намалювала на планшеті ескізи шести пейзажів, після чого повернулася до України, щоб вишити їх вручну. На початку вересня готові роботи надійшли до студії Chialab з України. За словами дизайнерів, вишиті зображення змінюють вигляд залежно від освітлення: нитки по-різному відбивають світло, а фактури створюють відчуття об’єму.
Шість пейзажів, переплетених між собою та поєднаних мостами, дорогами, кораблями й залізницями, стали основою айдентики Болонської виставки дитячої книжки 2027 року.
64-та Болонська виставка дитячої книжки відбудеться 5–8 квітня 2027 року в Італії. Почесною гостею стане Польща, яка представить програму виставок, зустрічей і воркшопів, присвячених дитячій літературі та ілюстрації.
Болонська виставка дитячої книжки – міжнародна професійна подія у сфері дитячого книговидання, що відбувається з 1963 року. Вона збирає видавців, письменників, ілюстраторів, літературних агентів і перекладачів із різних країн. У межах виставки проводять Болонську виставку ілюстраторів, яка з 1967 року представляє роботи художників з усього світу.
Як повідомляв Укрінформ, у січні 2026 року Різак стала однією з переможниць 60-ї Болонської виставки ілюстраторів. На конкурс надійшли 20 790 робіт від 4158 художників із 95 країн і регіонів світу. До фіналу увійшли 317 ілюстраторів, серед яких восьмеро українців. Переможцями стали 75 митців із 31 країни. Різак відзначили за вишиту роботу “Зображення 1”, присвячену закарпатському фольклору. Вона зобразила міфічних істот і людей, які співіснують в одному просторі.
У 2025 році переможницею Болонської виставки ілюстраторів стала українська художниця Марія Гайдук із проєктом “Вбиваючи богів”, присвяченим злочинам людини проти природи та тварин. Згодом її також відзначили Міжнародною премією за ілюстрацію Bologna Children’s Book Fair – Fundación SM.
Фото: bolognachildrensbookfair.com
Події
автор найбільшої у світі картини не відновлюватиме її до кінця війни
Художник Петро Антип, автор найбільшої у світі картини «Космогонія», вирішив не відновлювати пошкоджену внаслідок російської атаки частину монументального полотна до закінчення війни.
Про це він розповів кореспондентові Укрінформу.
«Поки триває війна, не відновлюватиму “Космогонію”. Поки що вирішили так, а там будемо дивитися», — сказав Антип.
За його словами, про наслідки обстрілу йому повідомили відразу.
«Там згоріло десь 150 квадратів, пошкоджена саме остання частина – “Майбутнє”. Це символічно. Але також символічно, що центральна композиція – “Людина” – залишилася», — додав художник.
“Космогонія” — наймасштабніший мистецький проєкт в історії сучасного українського та світового живопису. Площа полотна становить близько 2000 квадратних метрів (висота — 10 метрів, ширина — 200 метрів), що робить його найглибшим та найбільшим за площею живописним твором у світі, виконаним одним автором. Написання картини тривало понад півтора року в луцькому Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, процес створення був відкритим для відвідувачів.
Як повідомляв Укрінформ, увечері 13 жовтня внаслідок падіння уламків російського дрона пошкоджено найбільшу картину світу «Космогонія» в Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку.
Перше фото: Музей Сучасного Українського Мистецтва Корсаків
-
Одеса1 тиждень agoОпалювальний сезон на Одещині під загрозою: великі борги у мешканців
-
Події1 тиждень agoПомер український комік Олександр Венедчук
-
Політика1 тиждень agoЗеленський розповів, чим США погрожували Україні
-
Події1 тиждень agoУ Чернівцях вперше в Україні презентували книгу про ґердани та силянки
-
Суспільство1 тиждень agoНа Одещині запрацювала сільська пожежна команда
-
Відбудова1 тиждень agoУ Ніцці українські та французькі громади обговорюють стійкість міст і відбудову
-
Суспільство1 тиждень agoОдесит виготовляв дитяче порно за допомогою ШІ – йому загрожує до 12 років за ґратами
-
Війна1 тиждень agoОбмеження Starlink фактично позбавляє Україну можливості захищатися від реактивних дронів
