Сергій Клованич був старшим сержантом, інструктором групи інструкторів 101-ї бригади територіальної оборони Закарпаття.

31 грудня 2025 року під час бойового завдання він отримав важке поранення. Побратими евакуювали Сергія з поля бою, однак 7 січня він помер у госпіталі.

Захисника поховали 10 січня 2026 року у с. Боронява Хустського району.

Побратими поділились спогадами про «Поляка» – надійного товариша і мужнього солдата, який завжди був готовий прийти на допомогу.

«Сергій був не просто командиром чи побратимом – він був лідером і основним мотиватором. Саме він сформував «кістяк» групи інструкторів, об’єднавши абсолютно різних людей у єдиний механізм. Як кращий фахівець з вогневої підготовки, він знав зброю досконало, але ще краще він знав людей. Мав рідкісний дар – бачив людину наскрізь», – розповідає командир групи інструкторів «Рудий».

«Він точно знав, на що кожен із нас здатний у бою, на кого можна покластися, а де треба підставити плече. Разом ми виходили на найскладніші бойові завдання. І навіть у найважчі хвилини його весела, добра та життєрадісна натура не давала нам падати духом», – так згадують побратими «Поляка».

Сергій щиро захоплювався історією України, постійно вивчав та досліджував історію краю, який захищав, та надихав побратимів розуміти, за що вони стоять. Друзі згадують його неперевершені кулінарні здібності: кажуть, він міг створити шедевр навіть у польових умовах,  природжений гуморист, душа компанії. Його жага до пригод була заразною, а його любов до тварин – безмежною.

Сергій був максимально щирим. Розумним. Справжнім. Він пішов, залишивши по собі величезну порожнечу, але й водночас і величезне світло.

Дякуємо за кожен вихід. Дякуємо за науку. Ти назавжди в строю, брате.

Світлана Олинець

Фото з родинного архіву

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform

Про це в коментарі Укрінформу повідомив заступник міністра оборони Олексій Вискуб.

«Україна поступово переносить війну на територію Росії, системно уражаючи військову інфраструктуру агресора. У відповідь Кремль, у своїй звичній манері, істерично та хаотично намагається бити по цивільних об’єктах в Україні», – зазначив Вискуб.

Він нагадав, що останнім часом було уражено низку ключових об’єктів російської військової промисловості та хімічної індустрії, що забезпечують виробництво ракет, дронів і вибухових речовин. Зокрема, Україна атакувала завод «Кремній Ел» у Брянську. Наразі завод, де вироблялися компоненти для ракет та безпілотників, вважається таким, що не підлягає ремонту.

«У Росії лише два таких заводи», – уточнив заступник міністра.

Він також відзначив, що найбільш віддалений удар завдано по підприємству хімічної промисловості «Метафракс Кемікалс» на відстані понад 1 500 км від України в Пермському краї.

Заступник міністра зауважив, що поки увага світу прикута до подій на Близькому Сході, майже по всій території Росії лунають повітряні тривоги.

«Поки увага світу прикута до подій на Близькому Сході, майже непоміченим лишається інше: повітряні тривоги майже постійно лунають по всій території РФ, навіть Москва вже дві доби перебуває під постійною атакою українських безпілотників. Столична влада змушена це визнавати. Канал мера Москви майже кожні 10 хвилин повідомляє про «збиття» або «перехоплення» українських БПЛА», – зазначив він.

Вискуб нагадав, що згідно із заявами російської сторони, лише за останні дві доби в районі столиці РФ фіксувалося понад 250 повітряних об’єктів, націлених на військову інфраструктуру, а із чотирьох московських аеропортів фактично працює лише Внуково.

«Війна, яку Росія принесла в Україну, поступово повертається додому», – підсумував Вискуб.

Він відзначив ефективну роботу українських сил ППО та нагадав, що з 2022 року Росія запустила по Україні до 50 000 безпілотників «Шахед». Водночас ефективність української ППО проти них становить 80-90%.

Як повідомляв Укрінформ, Сили оборони України упродовж січня – лютого уразили 13 обʼєктів нафтогазового комплексу на території Російської Федерації.

10 березня Сили оборони України завдали успішних ударів ракетами повітряного базування Storm Shadow по брянському заводу мікроелектроніки “Кремній Ел”.

Завод спеціалізується на дискретній напівпровідниковій техніці та інтегральних мікросхемах, які використовуються у сучасній зброї. Зокрема – у ракетах “Іскандер”, дальність польоту яких становить до 500 км.

14 березня Сили оборони України уразили аеродром «Майкоп» у Республіці Адигея (РФ).

Фото: Генштаб ЗСУ

Дані оприлюднені у розділі «Компоненти у зброї» порталу War&Sanctions.

Як зазначається, російський багатофункціональний винищувач-бомбардувальник Су-34 є основним носієм керованих авіаційних бомб з універсальними модулями планерування та корекції та уніфікованих міжвидових плануючих боєприпасів.

Саме вони є одними з основних засобів ворога для ураження наземних цілей на тактичній та оперативній глибинах.

ГУР оприлюднило список із 79 підприємств, що входять до кооперації з виробництва винищувачів-бомбардувальників та їх основних складових та систем.

За даними розвідки, майже третина з них не перебувають під обмеженнями жодної з країн санкційної коаліції, а отже можуть й надалі мати доступ до необхідних іноземних компонентів та технологій.

Серед таких підприємств, зокрема АТ «Навігатор» – виробник бортової апаратури радіотехнічної системи ближньої навігації РСБН-85В та іншого обладнання зі складу навігаційної системи Су-34; АТ «Котлін-Новатор», що здійснює ремонт антен для бортової радіолокаційної станції літака; ТОВ «ТД “Корпорація ВСМПО-Авісма”», яке постачає продукцію із титанових сплавів; АТ «ОКБ “Зеніт”» – виробник систем бортового живлення Су-34.

«Воєнна розвідка України продовжує системну роботу зі збору та поширення даних про засоби, які Росія використовує у війні. Мета – обмежити військові спроможності противника та запобігти використанню агресорами технологій в майбутньому», – підкреслили в ГУР.

Як повідомляв Укрінформ, ГУР оприлюднило дані ще 19 підприємств російської кооперації з виробництва безпілотних літальних апаратів «Оріон» і 30 іноземних компонентів зі складу іранського Shahed-107 і російського БПЛА «Фенікс».

Фото: ГУР