Про це очільник Міноборони повідомив у своєму телеграм-каналі.

“Щоб бути швидшими за ворога на полі бою, ми створюємо систему центрів компетенцій військових технологій при Міністерстві оборони. Найближчим часом за кожним ключовим напрямом сучасної війни з’явиться окремий центр: дрони, Middle Strike, Deep Strike, артилерія та інші”, — написав Михайло Федоров.

За його словами, завдання цих центрів — постійно аналізувати поле бою, технології, а також визначати подальші кроки розвитку.

“У технологічній війні перемагає той, хто швидше проходить цикл інновацій”, — зауважив чиновник.

Першим таким центром стає Defense AI Center “A1”, який Україна реалізує за підтримки уряду Великої Британії.

Основні завдання центру:

— аналіз бойових даних;

— прогнозування дій ворога;

— розвиток автономних систем;

— нові інструменти управління.

За словами очільника Міноборони, Центр допоможе швидше перетворювати бойовий досвід і дані з фронту на технологічні рішення та прискорювати впровадження інновацій у військах.

“AI-рішення стануть частиною кожного домену сучасної війни — від розвідки до управління. Наше завдання — створити найефективнішу оборонну систему Європи. Це AI-driven армія нового покоління, що базується на швидкості інновацій, автономних системах і мережевій перевазі”, — додав Федоров наприкінці.

Нагадаємо, нещодавно глава держави Володимир Зеленський розповів ЗМІ, що в України немає іншого виходу, ніж робити впевнені кроки щодо ППО та ракетобудування. Міністр оборони Михайло Федоров закликав виробників озброєння приватного сектору фокусуватися саме на цьому питанні.

Окрім того, українська влада вирішила надати партнерам доступ до великого масиву даних про бойові дії, аби допомогти тренувати системи ШІ для роботи з дронами.

Президент Володимир Зеленський заявив, що протягом останніх трьох місяців ЗСУ знищували 30, 35 і 28 тисяч росіян відповідно. Це майже 100 тисяч осіб.

“Зараз — не час купувати акційний квиток на “Титанік”. Капітан “Титаніка”, схоже, хотів продати дешеві квитки на танцювальний вечір уже після того, як судно зіштовхнулося з айсбергом”, — заявив Мішель Яковлефф в ефірі телеканалу LCI.

На його думку, не можна підтримувати невдачу і саме цього його вчили в Американському військовому коледжі.

“Потрібно знайти інше рішення, перенести зусилля в інше місце — але в жодному разі не підкріплювати невдачу. Тож причин сказати Трампу “ні” — предостатньо”, — заявив Яковлефф, колишній заступник начальника штабу Сил швидкого реагування Північноатлантичного союзу, який брав участь у плануванні операцій у Європі. У 2017-2019 роках Яковлефф був заступником начальника штабу в SHAPE (Верховне командування Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі — ред.), тобто відповідав за координацію розвитку стратегічних програм НАТО, зокрема з Україною.

У Білому домі та серед союзників США наростає невдоволення, оскільки країни чинять опір кампанії тиску президента США Дональда Трампа з метою надання допомоги в забезпеченні безпеки Ормузької протоки, а Трамп відкидає спроби Ірану до дипломатичного врегулювання.

Війна в Ірані — позиція країн НАТО та ЄС

Водночас на 18 день війни в Ірані міністри закордонних справ країн ЄС вирішили не розширювати свої військово-морські операції навколо Ормузької протоки, незважаючи на критику Трампа на адресу союзників.

Озвучив їхню позицію представник канцлера Німеччини, який 16 березня заявив: “Це не війна НАТО”.

А міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус прямо заявив, що це не їхня війна: “Це не наша війна, ми її не починали. Ми хочемо дипломатичних рішень і якнайшвидшого завершення, але збільшення кількості військових кораблів у регіоні, безумовно, цьому не сприятиме”, — заявив політик-соціал-демократ.

Дипломатичні переговори зайшли в глухий кут: іранські офіційні особи звернулися до посланника Трампа з Близького Сходу, намагаючись відновити дипломатичні переговори, але Трамп заявив, що не хоче зараз вести переговори, повідомили CNN двоє високопоставлених чиновників Білого дому.

Частково це пояснюється тим, що адміністрація Трампа не впевнена в тому, що новий верховний лідер Ірану Моджтаба Хаменеї “дійсно контролює ситуацію”, сказав один із чиновників. Міністр закордонних справ Ірану заперечує будь-які контакти з посланцем президента в останні дні, як стверджують представники Білого дому.

Терпіння закінчується: деякі американські, європейські та азійські дипломати дедалі більше розчаровуються у відмові адміністрації Трампа використовувати традиційні дипломатичні канали.

При цьому ескалація триває, Іран вранці 17 березня атакував безпілотниками посольство США і готель у Багдаді. Нафтове родовище Маджнун на півдні Іраку також зазнало атаки. Тим часом Об’єднані Арабські Емірати тимчасово закрили свій повітряний простір після того, як унаслідок ударів безпілотників у нафтовій зоні Фуджейри та на газовому родовищі Шах спалахнули дві окремі пожежі.

Раніше Дональд Трамп несподівано попросив допомоги в розблокуванні Ормузької протоки. За його словами, допомогти мають ті, хто купують нафту з країн Перської затоки, зокрема Китай.

Але при цьому відмовився від допомоги Україні з дронами, заявивши, що США самі впораються.