Політика
Потураєв пояснив кризу голосувань у Раді непопулярними ініціативами уряду
Криза голосувань у Верховній Раді пов’язана з небажанням депутатів підтримувати болючі для населення урядові ініціативи, зокрема податкові зміни для ФОПів, скасування безмитного ліміту на посилки тощо.
Про це повідомив голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв у коментарі Укрінформу.
«Головна причина (кризи голосувань у парламенті – ред.) полягає в тому, що Верховній Раді запропонували ухвалити низку непопулярних, болючих рішень, які вдарять по мільйонах людей. Йдеться, зокрема, про скасування безмитного ліміту на посилки та запровадження ПДВ для ФОПів», – зазначив він.
За його словами, уряд отримував сигнали від різних фракцій про ризики щодо цих ініціатив, «маяків» МВФ, ще наприкінці минулого року.
Депутат акцентував, що були також проведені переговори з МВФ: «Більше того, партнери пішли назустріч… У результаті досягли компромісу: ПДВ для ФОПів запроваджується, але зі збільшенням порогу до 4 млн доходу».
«У чому ж проблема з голосуванням? У тому, що депутати ставлять уряду просте запитання: звідки гроші на всі ці програми підтримки — кешбек, паливо і так далі? Якщо грошей у бюджеті немає, то чому вони є на це? А якщо вони є, то, можливо, варто переглянути витрати і зменшити дефіцит бюджету без настільки болючих рішень? Проблема в тому, що цієї змістовної розмови — з цифрами, фактами й аналітикою — наразі немає. Саме тому парламент і зайшов у глухий кут. Якщо спрощено: ніхто не хоче голосувати за непопулярні рішення», – заявив голова парламентського комітету.
Потураєв підкреслив, що понад 120 депутатів готові підтримати деякі з цих ініціатив, бо розуміють «важливість співпраці з МВФ і макрофінансової підтримки загалом». «Це питання виживання країни. І не в далекій перспективі, а вже найближчими місяцями», – додав він.
За його словами, набрати 226 голосів, необхідних для ухвалення ініціатив, зараз складно, «тому уряд має активно комунікувати з усіма фракціями та групами».
«Це не лише проблема однієї політичної сили. Є питання і до інших фракцій. Дехто прямо заявляє, що не буде голосувати, бо бачить інші джерела наповнення бюджету. Але тоді виникає логічне питання: якщо ви говорите про важливість оборони, то як можна не підтримувати рішення, від яких залежить її фінансування?…Я про те, що потрібно говорити з усіма — і з тими, хто підтримує, і з тими, хто проти. Саме через діалог можуть з’явитися рішення, які сьогодні ще неочевидні, але дозволять вийти з кризи і повернути парламент до нормальної роботи», – підкреслив Потураєв.
Як повідомляв Укрінформ, голова парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Микита Потураєв заявив, що охочих скласти мандат у Верховній Раді немає, попри періодичні емоційні заяви депутатів про втому від роботи.
Своєю чергою заступник голови фракції «Слуга народу» Олександр Ковальчук пояснив, що проблеми з результативністю голосувань у Верховній Раді зумовлені насамперед відсутністю належної взаємодії з урядом, а не страхом депутатів перед антикорупційними розслідуваннями.
Естонія й надалі спрямовуватиме на підтримку України 0,25% свого ВВП, попри погрози Росії та диверсійні дії російських спецслужб.
Про це заявив міністр оборони Естонії Мартін Герем під час спілкування з журналістами перед початком засідання Ради ЄС із питань закордонних справ у форматі оборони, передає кореспондент Укрінформу.
За його словами, для Естонії зараз найважливішими є підтримка України на рівні ЄС і двосторонньому рівні, а також використання заморожених російських активів. Він наголосив, що Таллінн дотримується цього курсу, незважаючи на те, що міністр закордонних справ Росії погрожував Естонії покаранням за таку позицію, а російські спецслужби проводять диверсійні дії.
Говорячи про заморожені активи, міністр зазначив, що Європа має знайти кошти, які вже знаходяться на її території, і використати їх для фінансування допомоги Україні.
Окремо Герем закликав реагувати на російські диверсії в Європі – встановлювати причетних, оприлюднювати результати розслідувань і запроваджувати санкції.
«Якщо вони (росіяни – ред.) погрожують нам покаранням через це, ми все одно підтримуватимемо Україну», — підсумував міністр.
Як повідомляв Укрінформ, висока представниця Європейського Союзу із закордонних справ та політики безпеки Кая Каллас закликала держави ЄС надати Україні ракети-перехоплювачі та інші засоби ППО з власних запасів.
Фото: Верховна Рада
Риторика Росії у зовнішній політиці стає дедалі агресивнішою, а погрози Кремля поширюються вже не лише на Україну, а й на інші західні країни.
Про це керівник Офісу Президента Кирило Буданов сказав в інтерв’ю Newsforce, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
“Зараз російська риторика стає все агресивнішою: вони переходять до погроз іншим західним країнам, не лише Україні. Подібне у світі траплялося вже не раз. І кожного разу, коли агресора не ставили на місце, його апетити лише зростали”, – зазначив він.
Буданов наголосив, що Україна є частиною західного світу, а у війні чітко зрозуміло, хто є агресором, а хто – жертвою агресії. За його словами, Україна протистоїть російській агресії з 2014 року, за цей час загинуло надто багато людей. Водночас Росія прагне захопити нові території.
Як повідомляв Укрінформ, очільник МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що можливе розміщення військових контингентів країн Заходу в Україні стане «оголошенням війни Росії».
Фото: Закарпатська ОВА
Керівник Офісу Президента Кирило Буданом заявив, що Північна Корея вдосконалює своє озброєння на основі досвіду бойових дій в Україні.
Про це він сказав в інтерв’ю Newsforce, передає Укрінформ із посиланням на його Телеграм.
“Північна Корея вчиться на нашій війні та озброюється. Світ має бачити цей зв’язок, поки є час. Давно відомо, що, крім постачання зброї та матеріалів Росії, Північна Корея відправляє свої війська безпосередньо воювати проти України. Паралельно сама Північна Корея вдосконалює своє озброєння на основі досвіду бойових дій в Україні. Вона також приймає на озброєння нові типи зброї, частина з яких – російського виробництва”, — зазначив він.
За словами Буданова, у Північній Кореї вже налагодили масове виробництво ударних дронів одноразового використання. На думку керівника ОП, це аж ніяк не сприяє стабільності в Корейському регіоні.
“А коли бачиш, як північнокорейський режим так стрімко мілітаризується, природно постає питання: навіщо? Насамперед – щоб бути готовим до активних бойових дій у своєму регіоні. До речі, зовсім нещодавно стався ще один інцидент на лінії розмежування між Республікою Корея і Північною Кореєю. Ситуація загострюється з кожним днем. І це лише питання часу, коли може статися подія-тригер, яка призведе до неконтрольованих наслідків”, — додав він.
Як повідомляв Укрінформ, Північна Корея провела 22 вересня випробування керованого снаряда оновленої реактивної системи залпового вогню (РСЗВ) калібру 240 мм з удосконаленою системою наведення та збільшеною дальністю польоту.
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
-
Усі новини7 днів agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса4 дні ago
Вибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Події1 тиждень agoЛьвівський міжнародний кінофестиваль WIZ-ART оголосив програму усіх заходів
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин