Колишній чиновник Херсонської міськради після захоплення міста зробив кар’єрний стрибок — але вже під прапором окупантів. З кабінету мерії він перейшов у керівництво псевдоміністерства, ставши одним з облич російської адміністрації.

Про це свідчить ухвала Центрального районного суду Миколаєва.

За даними слідства, громадянин України після захоплення Херсона військами рф у 2022 році погодився стати виконувачем обов’язків заступника так званого “міністра сільського господарства та рибальства” окупаційної адміністрації. З вересня 2022 року він фактично керував виробничими процесами у незаконному органі, проводив наради, давав вказівки підлеглим та контролював їх виконання.

Слідчі зазначають, що підозрюваний був одним із найбільш активних представників окупаційної структури. Це підтверджують покази свідків, які працювали в незаконно створених органах влади. Вони розповіли, що чоловік організовував роботу “міністерства”, розподіляв завдання та особисто контролював діяльність підрозділів.

Крім того, за інформацією СБУ, у листопаді 2022 року підозрюваний виїхав на тимчасово окуповану територію Херсонщини разом з окупаційною адміністрацією, де перебуває досі та продовжує співпрацю з ворогом.

Суд задовольнив клопотання слідчого та обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Після затримання його мають доставити до місця провадження, де не пізніше ніж за 48 годин повторно розглянуть питання про запобіжний захід.

Офіс генерального прокурора повідомив про підозру Вячеславу Рощіну 20 лютого 2026 року. Він є уродженцем села Саги на Херсонщині та проживав у Херсоні.

Як писав Інтент, до початку повномасштабного вторгнення Рощін працював у структурі Херсонської міської ради — обіймав посаду завідувача сектору взаємодії з правоохоронними органами у департаменті правової політики та якості. 

Анна Бальчінос

Українські Сили оборони продовжують завдавати ударів по російській протиповітряній обороні в окупованому Криму. Під час останньої атаки було уражено радіолокаційні станції та пускову установку комплексу С-400. Військові експерти вважають, що такі втрати для Росії дуже відчутні. Вони не лише дорогі, а й складні для швидкого відновлення.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів військовий експерт Іван Тимочко, передає Новини.LIVE.

Дорогі втрати

Ураження російських систем ППО в Криму вплине на оборону окупованого півострова та інших регіонів Росії. Як пояснив військовий експерт Іван Тимочко, навіть часткове знищення таких комплексів означає великі втрати для російської армії. За його словами, орієнтовна сума збитків може сягати сотень мільйонів доларів.

Експерт зазначає, що сучасні системи протиповітряної оборони — це дуже дорогі об’єкти. Повна вартість комплексу С-400 може перевищувати мільярд доларів, а окремі елементи системи оцінюються щонайменше у сотні мільйонів.

“Це доволі відчутні втрати, не кажучи, що всі системи протиповітряної оборони — дороговартісні об’єкти, і їхня ціна стартує приблизно від 100 мільйонів доларів і далі”, — пояснив Іван Тимочко.

Відновлення ППО

Окрім вартості, важливо й інше. За словами експерта, радіолокаційні комплекси та системи моніторингу повітряного простору практично неможливо швидко замінити, адже їх виробництво складне і тривале.

“Окрім чисто фінансової оцінки, варто говорити і про інше. Такі засоби радіолокаційної боротьби та радіолокаційного моніторингу фактично не відновлюються. Тобто зараз вони є безцінними”, — додав експерт.

Захищеність Криму

На думку експерта, удари по ППО можуть змусити російське командування вирішувати складну дилему — де посилювати захист. Іван Тимочко зазначає, що Москва також перебуває під тиском атак безпілотників, тому російська влада змушена концентрувати системи захисту навколо столиці.

“Добрі безпілотники і там змушують російські еліти шукати додаткові засоби свого захисту і прикриття”, — розповів експерт.

Водночас Крим залишається одним із найважливіших військових регіонів для Кремля. За кількістю систем ППО він поступається лише Москві. Для російської влади півострів має не тільки військове, а й символічне значення.

Керченський міст

Крим також пов’язаний із Керченським мостом — ключовим логістичним шляхом для російських військ. Тому будь-яка загроза півострову автоматично сприймається як загроза цьому об’єкту.

“Коли виникають загрози для Криму, це автоматично сприймається як загроза для Керченського мосту. А загроза для Керченського мосту — це пряма загроза авторитету Путіна. Тим більше, що на його будівництво витратили мільярди доларів”, — додав Тимочко.

Удар по Криму

У ніч на 15 березня підрозділи Сил оборони України уразили кілька важливих російських військових об’єктів у тимчасово окупованому Криму. В районі Лібкнехтівки було пошкоджено радіолокаційні станції 59Н6-Е “Противник” та 73Е6 “Пароль”. Крім того, поблизу населеного пункту Дальнє зафіксовано ураження пускової установки зенітного ракетного комплексу С-400 “Тріумф”.

Масштаби збитків наразі уточнюються. Водночас відомо, що ще 10 березня було серйозно пошкоджено радіолокаційний комплекс “Валдай” у районі Приморського.

Нагадаємо, ми повідомляли про те, що тимчасово окупований Крим залишається ключовою військовою базою Росії. Саме звідти запускають ракети по Україні та контролюють частину Чорного моря. Водночас українські сили регулярно атакують військові об’єкти на півострові. Такі удари вже впливають на можливості російської армії на південному фронті.

Також ми писали, що 11–12 березня уражено об’єкти протиповітряної оборони, склади боєприпасів та логістики ворога та тимчасово окупованих територіях, зокрема в Криму. Масштаби збитків уточнюються, але удари вже суттєво знизили бойові можливості окупантів.