Українська тенісистка Еліна Світоліна повідомила про завершення шлюбу з французьким спортсменом Гаелем Монфісом. На рішення вплинув її психологічний стан і переживання через війну. Подружжя виховує доньку Скай і запевнило, що продовжить разом піклуватися про дитину, попри зміни в особистому житті.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на соцмережі Еліни Світоліної.

Реклама

Як війна вплинула на Світоліну

Тенісистка зізналася, що раніше майже не розповідала про те, як війна проти України вплинула на неї зсередини. За її словами, цей період супроводжувався безсонними ночами, сумнівами та відчуттям, що вона поступово втрачає себе. Минулого року спортсменка вже говорила про необхідність тимчасово відійти від тенісу через свій емоційний стан. Тепер вона вирішила відвертіше розповісти про переживання, які залишалися поза увагою публіки.

“Усі знають, як багато для мене означає Україна. Але про те, як війна вплинула на мене внутрішньо, я майже ніколи не говорила. Минулого року я розповіла вам, що мені потрібно відійти від тенісу, оскільки я була не в тому емоційному стані. Сьогодні я хочу трохи більше відкритися. Ви не бачили безсонних ночей, сумнівів і відчуття, що я поступово втрачаю себе”, — написала тенісистка.

Світоліна наголосила, що Гаель Монфіс знав про її труднощі й підтримував її. Подружжя довго намагалося разом упоратися з цим періодом, однак тенісистка зрозуміла, що деякі внутрішні переживання людина має подолати самостійно.

“Гаель бачив усе це. Він ніколи не відпускав моєї руки. Ми довго боролися з цим разом, віддаючи всі сили. Але деякі битви відбуваються глибоко всередині нас, і жодна любов іншої людини не здатна здобути перемогу замість нас”, — додала спортсменка.

Чому пара вирішила розлучитися

Згодом Світоліна усвідомила, що їй потрібно віднайти себе, і дійшла висновку, що не зможе зробити цього в межах шлюбу. За її словами, це стало одним із найважчих рішень у житті, адже вона продовжує кохати чоловіка. Тенісистка зазначила, що не забуде його гідного ставлення до неї в цей складний момент.

Водночас Світоліна підкреслила, що їхні стосунки були сповнені любові. Вона вдячна за спільне життя та доньку, яку вони виховують разом.

Що буде з донькою Скай

Еліна Світоліна та Гаель Монфіс виховують доньку Скай, яка народилася 15 жовтня 2022 року. Подружжя одружилося 16 липня 2021 року в Женеві, Швейцарія. Спортсменка запевнила, що після завершення шлюбу донька залишатиметься для них головним пріоритетом. Вони й надалі будуть поруч із нею та разом підтримуватимуть її на різних етапах життя.

“Скай завжди буде на першому місці. Наш шлюб закінчується, але наша сім’я — ні. Ми завжди залишатимемося її батьками й будемо поруч на кожному етапі її життя”, — написала Еліна.

Світоліна також попросила поважати їхній особистий простір і дати їм час, щоб пережити зміни. Вона наголосила, що в цій ситуації немає винних — є двоє людей, які глибоко кохали одне одного, але тепер їхня спільна історія набуває іншої форми.

Що відомо про Еліну Світоліну

Еліна Світоліна — українська тенісистка, яка народилася 12 вересня 1994 року в Одесі. Вона стала однією з найуспішніших спортсменок в історії українського тенісу. У вересні 2017 року Світоліна піднялася на третє місце світового рейтингу WTA — це її найвище досягнення в одиночному розряді. У 2018 році вона виграла Підсумковий турнір WTA, а на Олімпійських іграх 2020 року в Токіо здобула бронзову медаль.

Із французьким тенісистом Гаелем Монфісом Світоліна почала зустрічатися у 2018 році. У квітні 2021-го пара оголосила про заручини, а 16 липня того самого року одружилася у Швейцарії. Монфіс також має успішну спортивну кар’єру: його найвищим досягненням стало шосте місце у світовому рейтингу ATP. 15 жовтня 2022 року в подружжя народилася донька Скай. Після народження дитини Світоліна повернулася до професійного тенісу у 2023 році.

Як повыдомляли Новини.LIVE, російська ракета зруйнувала квартиру родини 26-річної української тенісистки Даяни Ястремської під час атаки на Одесу 12 вересня. Спортсменка показала, що залишилося від помешкання, та звернулася до міжнародних тенісних організацій. Єдиною неушкодженою річчю в квартирі виявився рушник із Roland Garros.

Також Новини.LIVE писали, що збройні сили Російської Федерації вдруге від початку повномасштабної війни завдали удару по тренувальній базі одеського “Чорноморця”. Внаслідок нічної атаки 22 серпня серйозних пошкоджень зазнав спортивно-оздоровчий комплекс “Люстдорф”.

Російські атаки на цивільне судноплавство в Чорному морі створюють нові ризики для міжнародних перевезень. Під загрозою опиняються не лише українські порти, а й маршрути поблизу інших держав. Водночас російський флот не поспішає повертатися до Криму, а використання підводних човнів помітно скоротилося.

Про це в ефірі “Ми-Україна” розповів речник Військово-морських сил ЗСУ Дмитро Плетенчук, передає Новини.LIVE.

Реклама

Удари по суднах

Можливі російські атаки на цивільні судна біля берегів третіх країн, зокрема поблизу берегів Болгарії можуть мати серйозні наслідки для міжнародного судноплавства. Йдеться про безпеку територіальних вод країн НАТО, а не лише українських морських маршрутів. Водночас у ВМС наразі не можуть офіційно підтвердити інформацію про ці удари.

“Це вже була остання червона лінія для росіян. Я не знаю, що вони ще мають зробити, щоб привернути до себе увагу третіх країн. Мабуть, уже залишилися недоторканими лише самі порти цих країн”, — сказав Дмитро Плетенчук.

За його словами, керівництво інших держав уже зверталося до НАТО через подібні інциденти. Ситуація змушує судновласників і капітанів знову оцінювати ризики роботи в Чорному морі. Подальший розвиток подій залежатиме, зокрема, від міжнародної реакції.

Наслідки атак на судна

Попри постійні російські удари по портах та цивільних суднах, Україна продовжує морські перевезення. За словами речника ВМС, українським морським коридором за майже три роки скористалися понад 8 тисяч суден. Загальний обсяг перевезених вантажів перевищив 150 мільйонів тонн.

“Незважаючи на всі атаки, які відбувалися, ми продовжували працювати. Наша ініціатива із зерновим коридором протрималася фактично три роки. Це більше 150 мільйонів тонн вантажів, більше 8 тисяч суден”, — розповів Дмитро Плетенчук.

Водночас атаки на цивільні судна суттєво погіршують безпеку морських перевезень та ускладнюють роботу портів. Речник наголосив, що удари по торговельному флоту є окремим злочином. На його думку, Росії доведеться відповідати за завдані збитки, зокрема перед іноземними судновласниками, які вимагатимуть компенсацій.

Ситуація з Керченським мостом

Керченський міст, який Росія побудувала для сполучення з окупованим Кримом, уже не виконує повною мірою своїх початкових логістичних завдань. Російські війська продовжують перевозити вантажі сухопутним маршрутом через окуповані території, хоча він регулярно зазнає ударів.

“Сказати, що цей об’єкт зараз виконує велику логістичну функцію саме в масштабах, для яких він проєктувався, я не можу”, — зазначив Дмитро Плетенчук.

За словами речника, використання сухопутного маршруту свідчить про обмежені можливості мосту для великих вантажних і залізничних перевезень. Водночас росіяни продовжують посилено охороняти споруду. Вони намагаються контролювати підходи до неї з води, повітря та суходолу, враховуючи попередні українські удари.

Повернення флоту до Криму

Російські військові кораблі наразі не планують повертатися з Новоросійська до окупованого Севастополя. Для Чорноморського флоту РФ кримська база залишається небезпечнішою через її близькість до українських сил.

“Дуже цього чекаємо. Будемо зустрічати із салютом. Але салют буде специфічний, не всім сподобається, не всі його встигнуть побачити”, — сказав Дмитро Плетенчук.

Він додав, що російське командування усвідомлює ризики такого перебазування. Саме тому наразі немає ознак підготовки до повернення кораблів у Севастополь. Новоросійськ залишається основним місцем їхнього базування.

Чому не виходять підводні човни

Росія тривалий час майже не використовує свої підводні човни в Чорному морі. Однією з можливих причин є технічний стан цих суден. За словами речника, вони понад чотири роки експлуатувалися без належного обслуговування, що могло вплинути на їхню боєздатність.

“Я не можу сказати, що зникла актуальність їхнього застосування, тому що основна перевага підводних човнів — це прихованість. Це те, що їм зараз потрібно, але водночас виходів не спостерігається”, — пояснив Дмитро Плетенчук.

Для порівняння він навів приклад двох російських підводних човнів класу “Варшавянка”, які на початку повномасштабного вторгнення перебували за межами Чорного моря. Після завершення місії в Середземномор’ї їх відправили на технічне обслуговування до Санкт-Петербурга.

Натомість підводні човни, які залишалися в Чорному морі, використовувалися протягом тривалого часу в досить напруженому режимі. Це могло призвести до зношування техніки та необхідності ремонту. Однак остаточної причини їхньої пасивності у ВМС поки не називають.

Як повідомляли Новини.LIVE, Росія продовжує розвивати військово-морський флот і спускає на воду кораблі для пошуку та знешкодження мін. Для Чорного моря це має особливе значення під час війни проти України. Водночас Одещина залишається одним із напрямків регулярних російських повітряних атак.

Також Новини.LIVE писали, що українські військові продовжують руйнувати систему, яку Росія використовує для навігації та планування атак у Чорному морі. Ураження ретрансляторів може ускладнити роботу російських безпілотників. Водночас Україна розвиває можливості морських дронів, а Чорноморський флот РФ готується до нових ударів.

На кордоні з Одещиною молдовські прикордонники провели навчання на випадок масового прибуття біженців. До тренувань долучилися й інші служби країни. Влада Молдови не виключає нової хвилі переселенців з України через російські обстріли та складну ситуацію напередодні зими. В ООН попереджають про ризик нового виїзду українців за кордон.

Про це повідомляє видання Europa Liberă з посиланням на Прикордонну поліцію Молдови, передає Новини.LIVE.

Реклама

Навчання на кордоні

У Молдові поблизу кордону з Одеською областю провели масштабні навчання Aflux-2026. Вони відбулися у прикордонному секторі Волінтір. Правоохоронці відпрацьовували дії на випадок різкого збільшення кількості людей, які прибуватимуть з України. До навчань долучилися Прикордонна поліція, Генеральний інспекторат з міграції та Генеральний інспекторат карабінерів. Представники трьох відомств тренувалися спільно реагувати на можливу міграційну кризу.

Особливу увагу приділили швидкому прийманню біженців, підтриманню громадського порядку та захисту людей, які потребують додаткової допомоги. Також відпрацювали механізми взаємодії між службами, щоб у разі масового прибуття українців уникнути хаосу на кордоні та забезпечити дотримання прав людини.

Раніше влада Молдови вже заявляла, що розглядає можливість нової хвилі українських біженців. Тому країна заздалегідь перевіряє готовність своїх служб до такого сценарію.

Загроза нової хвилі

Міжнародна організація з міграції ООН попередила, що цієї зими мільйони українців можуть знову опинитися перед необхідністю залишити свої домівки. Причинами називають посилення російських обстрілів та складну ситуацію з житлом.

Експерти зазначають, що чимало людей, які виїхали за кордон після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, згодом повернулися в Україну. Однак частина з них знову зіткнулася з небезпечними умовами життя. У деяких регіонах ситуація навіть погіршилася.

За прогнозами міжнародних фахівців, у разі нового виїзду українці найімовірніше обиратимуть країни, де вже жили або мають знайомих. Серед таких держав називають Польщу, Німеччину та Чехію.

Голова парламенту Молдови Ігор Гросу заявив, що країна готова звернутися до міжнародних партнерів по фінансову допомогу, якщо кількість біженців суттєво зросте. Додаткові кошти можуть знадобитися для їхнього приймання та підтримки.

Обстріли перед зимою

Загрозу нової міграційної хвилі пов’язують із посиленням російських ударів по українській енергетиці. Російські війська атакують об’єкти виробництва та передачі електроенергії, створюючи ризики масштабних відключень світла й тепла. Президент України Володимир Зеленський заявив, що останні атаки стали одними з найбільших ударів по енергетичному сектору країни. За його словами, Росія намагається залишити мільйони українців без електрики та опалення безпосередньо перед зимою.

Водночас аварійні служби продовжують працювати над відновленням пошкоджених об’єктів. Саме подальша ситуація з безпекою та енергопостачанням може вплинути на рішення українців залишатися вдома або тимчасово виїхати за кордон.

Загроза масштабних ударів

Зазначимо, РФ може готувати масштабні атаки на енергетичну інфраструктуру України цієї зими. За даними The New York Times, Одеса входить до трійки найбільших міст, які окупанти планують залишити без основних комунальних послуг. Також серед можливих цілей названі Київ та Харків. Російські війська можуть намагатися скоротити постачання електроенергії та тепла до 90%, а також порушити роботу водопостачання й каналізації.

Україна вже передала європейським партнерам документ, який, за словами міністра енергетики Дениса Шмигаля, містить перехоплений російський план. Він передбачає три етапи атак із застосуванням до тисячі ракет, дронів і бомб. Серед можливих цілей — електропідстанції, гідроелектростанції та обладнання, що з’єднує атомні електростанції з енергомережею.

Як повідомляли Новини.LIVE, Одеса та Київ можуть зіткнутися із серйозними проблемами з електропостачанням цієї зими. Цим містам бракує власної генерації через пошкодження та знищення росіянами енергетичних потужностей. Відключень світла уникнути не вдасться, однак критичних перебоїв із водопостачанням, каналізацією та опаленням не прогнозується.

Також Новини.LIVE писали, що думки одеситів уже зайняті тим, як пережити майбутні холоди. Попередні роки навчили містян пристосовуватися до непростих умов, однак кожен новий опалювальний сезон приносить свої виклики. На тлі загрози тривалих відключень містянам доводиться оцінювати власну готовність і докуповувати те, чого бракує, аби не залишитися без найнеобхіднішого в розпал холодів.