Події
Документальна стрічка «Сліди» отримала головну нагороду на кінофестивалі у Гаазі
Документальна стрічка «Сліди» режисерки Аліси Коваленко та співрежисерки Марисі Нікітюк отримала головну нагороду на міжнародному кінофестивалі Movies That Matter у Гаазі.
Про це повідомляє Держкіно, передає Укрінформ.
«Головний приз фестивалю Movies That Matter у Гаазі має для нашого фільму глибоко символічне значення. Це не лише визнання його художньої сили та соціальної ваги, а й підтвердження того, що він є самостійним і потужним мистецьким висловлюванням. Для нас ця нагорода також відкриває нові міжнародні можливості й шлях до оскарівського розгляду. І не менш важливо – це ще один крок до відновлення справедливості для наших героїнь. Ми закликаємо партнерів – особливо український бізнес – долучатися, щоб ця історія продовжувала звучати у світі та знаходити відгук у серцях глядачів», – зазначили продюсерки Ольга Брегман і Наталія Лібет.
Документальний фільм «Сліди» розповідає про українських жінок – від Донбасу до Херсонщини та Київської області, – які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), а також тортури під час російської агресії.
Зазначається, що через історію Ірини Довгань – колишньої полонянки, очільниці SEMA Ukraine, яка стала активісткою і документує свідчення постраждалих жінок на деокупованих територіях України, – фільм створює колективний портрет травми, водночас відкриваючи простір для надії та солідарності.
“Особистий досвід Ірини зробив її однією з ключових фігур у боротьбі зі злочинами СНПК в Україні. Після пережитого полону на сході України у 2014 році вона ініціювала в Києві першу зустріч жінок, які пережили сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, а згодом створила першу українську організацію, очолювану самими постраждалими. Нині вона є адвокаткою як жінок, так і чоловіків, які пережили СНПК під час російсько-української війни”, – зазначили в Держкіно.
Кінофестиваль Movies That Matter проходить у Гаазі, Нідерланди, і фокусується на документальному кіно про права людини, соціальну справедливість та громадянську відповідальність. Заснований у 2006 році, він є однією з важливих міжнародних платформ для фільмів, що працюють із гострими суспільними темами.
Як повідомлялося, документальний фільм «Сліди» Аліси Коваленко і Марисі Нікітюк переміг у глядацькому голосуванні у секції Panorama, а саме в документальній категорії Panorama Dokumente на 76-му Берлінському міжнародному кінофестивалі.
Фото: Держкіно
Журі державної літературної премії «Воля» розгляне 95 книжок, які номінували українські видавництва, а 5 жовтня оголосить довгі списки у трьох категоріях.
Як передає Укрінформ, про це повідомило Міністерство культури України.
Загалом українські видавництва номінували на премію «Воля» 106 книжок. Із них 10 не пройшли технічний відбір: книжки вийшли поза встановленим періодом, видавництва не надали необхідні документи, або жанр не збігався з категорією.
«Через літературу Україна розповідає про себе світові й осмислює власний досвід. 95 книжок у відборі літературної премії «Воля» – це різні погляди на нашу історію, культуру, людей, час, у якому ми живемо. Прагнемо, щоб премія відкривала книжки про Україну і від українських авторів ширшій аудиторії та давала їм більше простору для звучання», – зазначила віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики – міністерка культури Тетяна Бережна.
Цьогоріч премія відзначає нову українську літературу й літературу про Україну у трьох категоріях.
Найчисленнішою стала категорія «Найкраща українська прозова книжка», у якій журі розгляне 49 назв. У категорії «Найкраща українська документальна книжка» – 40 номінантів.
У категорії «Найкраща документальна книжка іноземного автора про Україну, перекладена українською мовою» змагатимуться шість видань.
У цій номінації представлені книжки, вперше перекладені та опубліковані з 1 травня 2023 року до 30 квітня 2026 року.
«Сильні, цікаві, складні книжки здатні підтримати нас у найважчі часи. Я певна, що саме такі ми додамо в свої переліки читання на осінь завдяки довгим спискам «Волі». Розумію, що в умовах втрат, з якими зіткнулася книжкова сфера через російські обстріли, кожен акцент на українській книжці є ще й способом підтримати ринок», – наголосила заступниця міністра культури Богдана Лаюк.
Цьогоріч до складу журі премії «Воля» входять:
Ростислав Семків – голова журі, літературознавець і видавець, директор видавництва «Смолоскип», доцент НаУКМА;
- Олександр Михед – письменник і військовослужбовець, лауреат премії імені Шевельова, член Українського ПЕН;
- Уям Блекер – шотландський літературознавець і перекладач української літератури, викладач UCL;
- Ірина Славінська – письменниця, перекладачка, виконавча продюсерка Радіо Культура, членкиня Українського ПЕН;
- Богдана Романцова – літературна критикиня, редакторка видавництва «Темпора», ведуча подкасту «Висока полиця».
Як повідомляв Укрінформ, у липні цього року Міністерство культури України і Національний університет «Києво-Могилянська академія» започаткували ще одну державну літературну нагороду – премію «Воля».
Фото ілюстративне: Дія
Американського режисера Мартіна Скорсезе призначать почесним президентом Академії італійського кіно – організації, яка проводить італійський аналог премії «Оскар».
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Variety.
Зазначається, що ініціатива щодо залучення Скорсезе виникла після призначення керівника італійського кінофестивалю Il Cinema Ritrovato Джанлуки Фарінеллі на посаду художнього керівника премії «Давід ді Донателло», яку вручає Академія італійського кіно.
Скорсезе у заяві до міністра культури Італії Алессандро Джулі висловив вдячність за таку пропозицію та підтвердив, що з честю приймає її.
«Італійське кіно було постійним джерелом натхнення протягом усього мого життя. Фільми, автори та художні традиції, що зародилися в Італії, глибоко вплинули як на моє розуміння кіно, так і на мою творчість. Для мене особливо важливо бути пов’язаним у цій посаді з Академією та премією «Давід ді Донателло», – зазначив Скорсезе.
Він додав, що вважає за честь підтримати прагнення Академії щодо міжнародної популяризації італійського кіно та долучитися до її культурних ініціатив.
Зі свого боку Джулі зазначив, що запропонував Скорсезе цю посаду, оскільки той уособлює глибокий зв’язок між італійською традицією та світовим кінематографом.
«Його готовність прийняти цю пропозицію є надзвичайним визнанням для нашого кіно та для Італії – землі його походження», – зауважив очільник Мінкульту Італії.
Для завершення процедури наглядова рада Академії італійського кіно має офіційно затвердити це рішення, однак це лише формальність, йдеться у повідомленні.
Як повідомляв Укрінформ, у січні 2023 року відомий американський кінорежисер, лауреат премії «Оскар» Мартін Скорсезе звернувся до українців зі словами підтримки.
Фото: D@lY3D Abdelmaksoud
Готується до виходу збірка поезій захисника Маріуполя Андрія Петрука «Санаторій сатани», яку він написав курячою кісточкою на тюремній робі під час перебування у російському полоні.
Про це йдеться у публікації Укрінформу «Поезія на тюремній робі».
«До збірки увійшло близько 40 творів. Макет я створив власноруч під час нічної повітряної тривоги у лікарні. Зараз книга вже готується до виходу. Допомогли волонтери – вони оголосили збір коштів на видання, і необхідну суму зібрали буквально за кілька днів. Тож я невимовно вдячний усім небайдужим, хто підтримав мою мрію», – зазначив Петрук.
За майже чотири роки у російському полоні військовослужбовець 36 бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського Андрій Петрук створив понад 100 віршів та пісень. Він видряпував їх курячою кісточкою на штанах роби, вивчав напам’ять, а потім стирав, щоб записати нові.
Його першими поетичними рядками були: «Дочекайся мене, я молю!». Цей вірш він присвятив своїй коханій Юлії, яка чекала його з полону.
Після повернення в Україну через сильне емоційне потрясіння боєць спочатку не міг згадати написане. Згодом, оговтавшись, почав відновлювати в пам’яті та записувати все, що вдалося пригадати.
Так виникла ідея видати збірку поезій про життя в полоні. Назву довго шукати не довелося – «Санаторій сатани». Саме так українські військовослужбовці між собою називали місце, де перебували. Спочатку Андрій планував створити книгу лише для себе та своєї родини. Але коли показав написане друзям і знайомим, ті переконали, що ці твори мають побачити й інші.
За словами волонтерки Світлани Махонько, яка допомагає з виданням, книгу планують номінувати на здобуття Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року».
Як повідомляв Укрінформ, у Миколаєві започаткували проєкт «Памʼятаємо. Чекаємо. Боремося», в межах якого у в міському просторі встановлюють таблички пам’яті на вшанування захисників та захисниць, які перебувають у полоні чи зникли безвісти.
Фото з архіву Андрія Петрука
-
Усі новини1 тиждень agoПомерла екснаречена Кличка — яка причина смерті Гайден Панеттьєрі
-
Усі новини6 днів agoХолоденко шукає чоловіка Синяку – психологиня знялася в шоу
-
Політика1 тиждень agoНАБУ опублікувало аудіозапис у справі, де фігурують нардепи і високопосадовці ОП
-
Події1 тиждень agoнайбільше заявників у категорії ігрових фільмів і серіалів
-
Війна1 тиждень agoдо експлуатації у ЗСУ допустили дрон «Довбуш Т40»
-
Усі новини1 тиждень agoЗагинув Анатолій Ткач – що відомо про музиканта
-
Політика1 тиждень agoекснардеп заявив, що закликає своїх дітей емігрувати через війну
-
Усі новини6 днів agoОля Полякова в ДТП — аварію співачки порівняли з ДТП Кузьми, в якій він загинув