Як передає Укрінформ, про це повідомляє Variety.

Зазначається, що ініціатива щодо залучення Скорсезе виникла після призначення керівника італійського кінофестивалю Il Cinema Ritrovato Джанлуки Фарінеллі на посаду художнього керівника премії «Давід ді Донателло», яку вручає Академія італійського кіно.

Скорсезе у заяві до міністра культури Італії Алессандро Джулі висловив вдячність за таку пропозицію та підтвердив, що з честю приймає її.

«Італійське кіно було постійним джерелом натхнення протягом усього мого життя. Фільми, автори та художні традиції, що зародилися в Італії, глибоко вплинули як на моє розуміння кіно, так і на мою творчість. Для мене особливо важливо бути пов’язаним у цій посаді з Академією та премією «Давід ді Донателло», – зазначив Скорсезе.

Він додав, що вважає за честь підтримати прагнення Академії щодо міжнародної популяризації італійського кіно та долучитися до її культурних ініціатив.

Зі свого боку Джулі зазначив, що запропонував Скорсезе цю посаду, оскільки той уособлює глибокий зв’язок між італійською традицією та світовим кінематографом.

«Його готовність прийняти цю пропозицію є надзвичайним визнанням для нашого кіно та для Італії – землі його походження», – зауважив очільник Мінкульту Італії.

Для завершення процедури наглядова рада Академії італійського кіно має офіційно затвердити це рішення, однак це лише формальність, йдеться у повідомленні.

Як повідомляв Укрінформ, у січні 2023 року відомий американський кінорежисер, лауреат премії «Оскар» Мартін Скорсезе звернувся до українців зі словами підтримки.

Фото: D@lY3D Abdelmaksoud

Про це йдеться у публікації Укрінформу «Поезія на тюремній робі».

«До збірки увійшло близько 40 творів. Макет я створив власноруч під час нічної повітряної тривоги у лікарні. Зараз книга вже готується до виходу. Допомогли волонтери – вони оголосили збір коштів на видання, і необхідну суму зібрали буквально за кілька днів. Тож я невимовно вдячний усім небайдужим, хто підтримав мою мрію», – зазначив Петрук.

За майже чотири роки у російському полоні військовослужбовець 36 бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського Андрій Петрук створив понад 100 віршів та пісень. Він видряпував їх курячою кісточкою на штанах роби, вивчав напам’ять, а потім стирав, щоб записати нові.

Його першими поетичними рядками були: «Дочекайся мене, я молю!». Цей вірш він присвятив своїй коханій Юлії, яка чекала його з полону.

Після повернення в Україну через сильне емоційне потрясіння боєць спочатку не міг згадати написане. Згодом, оговтавшись, почав відновлювати в пам’яті та записувати все, що вдалося пригадати.

Так виникла ідея видати збірку поезій про життя в полоні. Назву довго шукати не довелося – «Санаторій сатани». Саме так українські військовослужбовці між собою називали місце, де перебували. Спочатку Андрій планував створити книгу лише для себе та своєї родини. Але коли показав написане друзям і знайомим, ті переконали, що ці твори мають побачити й інші.

За словами волонтерки Світлани Махонько, яка допомагає з виданням, книгу планують номінувати на здобуття Всеукраїнської літературно-мистецької премії «Київська книга року».

Як повідомляв Укрінформ, у Миколаєві започаткували проєкт «Памʼятаємо. Чекаємо. Боремося», в межах якого у в міському просторі встановлюють таблички пам’яті на вшанування захисників та захисниць, які перебувають у полоні чи зникли безвісти.

Фото з архіву Андрія Петрука