Відбудова
Мінфін та Банк розвитку Ради Європи розглядають нові спільні проєкти
Представники Міністерства фінансів України обговорили з керівництвом Банку розвитку Ради Європи (БРРЄ) та Міжнародної фінансової корпорації (IFC) стан та подальші кроки реалізації спільних проєктів, а також пріоритети співпраці на 2026 рік.
Про це повідомляє Міністерство фінансів України, передає Укрінформ.
Зазначається, що основну увагу зустрічі представників Міністерства фінансів України з делегацією БРРЄ було зосереджено на практичній імплементації програм, спрямованих на відновлення житла, підтримці підприємництва та соціальної сфери в умовах повномасштабної війни.
“Поточний портфель банку в Україні охоплює чотири проєкти на 550 млн євро, з яких уже вибрано понад 90% коштів, або 458 млн євро, що свідчить про високу ефективність співпраці. Нещодавно Рада директорів банку схвалила нові операції для України – додаткове фінансування проєкту HOME на 100 млн євро (компенсація громадянам за житло, зруйноване внаслідок російської агресії) та програму підтримки малих і середніх підприємств на 20 млн євро. Підписання відповідних угод очікується під час Конференції з відновлення України влітку в Польщі”, – йдеться в повідомленні.
Так, українська сторона та БРРЄ розглянули досягнуті результати за проєктами:
“HOME: Компенсація за знищене житло” – всі 200 млн євро за проєктом було залучено. Проєкт забезпечив компенсацію за зруйноване житло через видачу житлових сертифікатів, профінансувавши понад 6 000 сертифікатів для близько 17 тисяч громадян.
“Підтримка внутрішньо переміщених осіб” – залучено 200 млн євро за проєктом. Фінансування спрямовано на виплати допомоги на проживання ВПО для покриття базових потреб і забезпечення безперервності соціальних виплат, повністю використано у 2025 році.

“Житлові приміщення для внутрішньо переміщених осіб” – залучено половину коштів із 50 млн євро, передбачених проєктом. Проєкт надає пільгові іпотечні кредити ВПО. На сьогодні профінансовано понад 400 кредитів для більш ніж 1 000 громадян.
HEAL Ukraine (“Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя”) – залучено 33,67 млн євро зі 100 млн євро, передбчених проєктом. Проєкт спрямований на відновлення медичної інфраструктури та вже забезпечив реконструкцію шести амбулаторій і центрів первинної допомоги у Вінницькій, Чернівецькій, Чернігівській та Полтавській областях.
Сторони домовилися продовжити тісну координацію для забезпечення ефективної реалізації проєктів та подальшого розширення співпраці, спрямованої на відновлення України, підтримку економіки та підвищення добробуту громадян.

Зокрема, БРРЄ та Міністерство фінансів розглянули можливість реалізації нових спільних проєктів у сферах відновлення та доступу до житла, підтримки мікробізнесу й ВПО, іпотечного кредитування ветеранів, розвитку соціальної оренди житла та модернізації інфраструктури вищої освіти.
Під час зустрічі з регіональною директоркою Міжнародної фінансової корпорації (IFC) у Європі Інес Роша Ольга Зикова обговорила залучення приватного капіталу, розвиток державно-приватного партнерства, запуск механізму Viability Gap Funding обсягом близько 500 млн євро (дозволить співфінансувати до 50% капітальних витрат у пріоритетних секторах інфраструктури) та приватизацію державних активів. Сторони домовилися продовжити координацію для розвитку нових інструментів фінансування та інвестиційних проєктів.
Зазначається, що IFC вже мобілізувала для підтримки українського бізнесу 2,8 млрд доларів США, з яких понад 1,5 млрд доларів США – власне фінансування IFC та понад 1 млрд доларів США – мобілізовані ресурси партнерів.
Як повідомлялося, з моменту приєднання України до БРРЄ у 2023 році, банк уже схвалив фінансування на суму понад 670 млн євро.
Портфель інвестицій Міжнародної фінансової корпорації в Україну з 2022 року становить понад 1,8 млрд доларів США з фокусом на підтримку МСП, агросектору, інфраструктури та енергетики, зокрема, проєктів відновлюваної енергетики для забезпечення сталого енергопостачання.
Фото: Мінфін
Відбудова
Технології та досвід Південної Кореї відкривають нові можливості для відновлення України
Експертиза Республіки Корея у сфері технологій, інфраструктури та післявоєнного розвитку відкриває значний потенціал для спільних проєктів у відновленні та реконструкції України.
Про це заявив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга у соцмережі Х за підсумками зустрічі з міністром закордонних справ Республіки Корея Чо Хьоном у Франції, передає Укрінформ.
Глава української дипломатії подякував Республіці Корея за її послідовну підтримку як на двосторонньому рівні, так і в межах міжнародних форматів.
«Експертиза Республіки Корея у сфері технологій, інфраструктури та післявоєнного розвитку відкриває значний потенціал для спільних проєктів у відновленні та реконструкції України. Ми також обговорили шляхи зміцнення наших двосторонніх відносин і вирішення спільних глобальних та регіональних викликів, зокрема безпекові загрози, пов’язані з поглибленням співпраці між Москвою та Пхеньяном», – поінформував міністр.
Він додав, що сторони підтвердили спільну відданість глобальному миру, стабільності та повазі до міжнародного права, що ґрунтується на цілях і принципах Статуту ООН.
Як повідомляв Укрінформ, 26-27 березня у Франції проходить зустріч міністрів закордонних справ країн Групи семи. Підтримка України є однією з ключових тем.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга на засіданні G7 закликав до рішучої відповіді на ядерні загрози Росії.
Фото: Х Andrii Sybiha
Відбудова
Канада буде важливим партнером України у відбудові
Таку думку в інтерв’ю Укрінформу висловив колишній міністр міжнародної торгівлі Канади Ед Фаст.
“Канада має залишатися надійним і залученим партнером України у процесі відбудови та досягнення сталого економічного зростання”, – сказав Фаст.
Він також висловив сподівання, що в Україні незабаром “запанує мир із залученням міжнародної спільноти до відновлення зруйнованої інфраструктури та економіки”. “Якщо протягом п’яти років Україна вийде на траєкторію економічного зростання, що дасть їй змогу рухатися до повноправного членства в ЄС, – це буде великою перемогою”, – зазначив ексміністр.
Нагадаємо: між Канадою та Україною ще з 2017-го року діє угода про вільну торгівлю. Два роки тому їх було модернізовано й розширено на кілька нових сфер, зокрема інвестицій.
Як повідомляв Укрінформ, глава МЗС Канади запевнила, що її країна продовжить підтримувати зусилля України із відновлення пошкодженої російськими ударами енергетичної інфраструктури.
Фото: Ed Fast / Фейсбук
Відбудова
чи готова Україна до системного відновлення?
Туризм може стати одним із драйверів відновлення України. Але для цього потрібно діяти системно
Війна змінила не лише безпекову ситуацію в країні – вона радикально трансформувала економіку і підходи до розвитку цілих галузей. Туризм став одним із найбільш чутливих секторів, але водночас і одним із тих, що демонструють здатність до відновлення. Як голова Тимчасової слідчої комісії, протягом року я мав можливість не лише аналізувати документи і статистику, а й безпосередньо бачити стан галузі на місцях, спілкуватися з громадами, керівниками об’єктів, бізнесом і фахівцями, які сьогодні фактично тримають внутрішній туризм.
За цей період ми відвідали низку регіонів і об’єктів культурної спадщини та туристичної інфраструктури – зокрема Дніпро, Полтаву, Волинь, Хмельниччину, Хотин та Канів. І ці поїздки дають набагато більше розуміння, ніж будь-яка аналітика: ми бачимо не лише потенціал, а й системні проблеми – зношену інфраструктуру, відсутність сучасного сервісу, недостатнє фінансування і, що особливо важливо, відсутність сучасних інструментів управління та просування.
Водночас цифри показують, що навіть у таких умовах галузь починає відновлюватися. Динаміка туристичного збору демонструє поступове повернення активності: після падіння у 2022 році до 178,9 млн грн, у 2023 році надходження зросли до 222,6 млн грн, у 2024 році перевищили 270 млн грн, а у 2025 році склали вже 359 млн грн, що на 31,5% більше, ніж роком раніше. Це означає, що внутрішній туризм живий, і він працює, перш за все, завдяки українцям, які відкривають свою країну заново.
Фактично формується нова карта туристичної України: Київ, Львівщина, Івано-Франківщина, Закарпаття стали ключовими центрами внутрішнього туризму, тоді як частина східних і південних регіонів через бойові дії тимчасово випали з цього процесу. Але навіть у центральних регіонах і на заході ми бачимо не використаний потенціал – об’єкти є, історія є, попит є, але системного підходу до управління і просування поки що бракує.
Окремо варто сказати про фінансування, яке у 2025 році суттєво зросло. Обсяг міжнародної технічної допомоги на розвиток туризму досяг 126,51 млн грн порівняно з 26,69 млн грн у 2024 році. Найбільше ресурсів отримали Волинська область – 99,67 млн грн, Івано-Франківська – 18,90 млн грн та Вінницька – 2,6 млн грн. Водночас інші регіони отримують значно менше – наприклад, Черкаська область лише 1,49 млн грн, Закарпатська – 1,42 млн грн, що свідчить про нерівномірність доступу до фінансування. Паралельно зростає і роль місцевих бюджетів: у 2025 році громади спрямували на розвиток туризму 54,89 млн грн проти 29 млн грн у 2024 році, причому найбільші видатки зафіксовано в Івано-Франківській області (9,64 млн грн) та Києві (6,16 млн грн).
Разом із тим, коли ти особисто бачиш стан об’єктів, стає очевидно: головна проблема – не лише у фінансах. Ми досі працюємо у застарілій системі, де відсутня повноцінна статистика, не врегульована діяльність значної частини ринку, немає єдиних стандартів якості, а туристичний збір адмініструється неефективно. Значна частина ринку перебуває в тіні, а органи місцевого самоврядування не мають достатніх інструментів впливу.
Але, на моє переконання, ключовий виклик сьогодні – це відсутність цифровізації галузі. Ми маємо унікальні об’єкти культурної спадщини, але часто вони не представлені належним чином у цифровому середовищі. В багатьох випадках відсутні сучасні системи онлайн-продажу квитків, електронного обліку відвідувачів, аналітики потоків. Державні туристичні об’єкти практично не мають системного цифрового маркетингу, не використовують повною мірою можливості міжнародних платформ і не працюють як цілісний продукт. У результаті ми втрачаємо не лише доходи, а й інтерес потенційних відвідувачів.
Ще одним критичним напрямом є фіксація втрат галузі. Станом на кінець 2025 року зафіксовано 453 пошкоджених об’єкти туристичної інфраструктури, серед яких 140 готелів, 78 баз відпочинку, санаторії, табори та інші об’єкти. Найбільше постраждали Донецька, Харківська, Миколаївська, Одеська та Херсонська області. Водночас повна оцінка збитків проведена лише щодо 33 об’єктів, і вже вона перевищує 1,5 млрд грн. Це означає, що реальний масштаб втрат значно більший, і його ще належить зафіксувати для подальшого відновлення.
Саме тому я переконаний: без системних змін ми не зможемо використати той потенціал, який має Україна. Проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України “Про туризм” та деяких інших законодавчих актів щодо основних засад розвитку туризму» (реєстр. № 4162) є базовим кроком у цьому напрямі. Він передбачає створення Єдиного туристичного реєстру, впровадження сучасної статистики, гармонізацію з європейськими стандартами та формування нової моделі управління галуззю. Але навіть найкращий закон не працюватиме без реального впровадження – на рівні держави, громад і конкретних об’єктів.
Сьогодні внутрішній туризм – це не про відпочинок у класичному розумінні. Це про економіку громад, про робочі місця, про збереження культурної спадщини і про формування нової ідентичності країни. І якщо ми правильно використаємо цей момент, туризм може стати одним із драйверів відновлення України. Але для цього потрібно діяти системно – модернізувати законодавство, інвестувати в цифровізацію, підтримувати громади і, головне, почати сприймати туризм як стратегічну галузь, а не допоміжну.
Максим Ткаченко, голова Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства України у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної культури і спорту
* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства
-
Суспільство4 дні agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Усі новини1 тиждень agoКомпактний Honor Magic 9 отримає потрійну 200-Мп камеру і батарею 8000 мАг: що відомо про смартфон
-
Суспільство1 тиждень agoДеякі села відрізані від решти території через сильне підтоплення на Одещині
-
Події1 тиждень agoНа міжнародному анімаційному форумі у Франції презентували український мультфільм «Наша Файта»
-
Відбудова1 тиждень agoЩе 13 проєктів у межах Програми відновлення України III отримають фінансування
-
Політика1 тиждень agoЯкщо буде чітка дата вступу України до ЄС, Росія не зможе заблокувати це рішення
-
Усі новини1 тиждень agoНРК Mamont – для ЗСУ створили тяжкий наземний дрон – фото
-
Війна1 тиждень agoАеродром Раменське — біля Москви РФ розширює секретну авіабазу
