Відбудова
Маріупольці подали до Реєстру збитків вже 25 тисяч заяв, які є доказами злочинів РФ
Маріупольці подали до Реєстру збитків 25 тисяч заяв, які не лише фіксують руйнування і втрати, а й стають частиною доказової бази злочинів, скоєних Росією проти України.
Про це виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, Маркіян Ключковський розповів Укрінформу.
«Станом на сьогодні ми маємо майже 25 000 заяв, поданих із Маріуполя, у різних категоріях: щодо знищення житлової та іншої нерухомості, втрати життя, катувань, переміщення. Усі вони надійшли від людей, які називають Маріуполь своїм домом», – сказав він.
За словами Ключковського, за допомогою спеціальних програм дані про зруйноване житло переносяться на спеціальну мапу міста, на якій можна простежити масштаб руйнувань.
«Так заяви до Реєстру збитків стають доказами злочинів. І кожна червона крапка на мапі означає щонайменше одну заяву щодо знищення житлової нерухомості, прив’язану до конкретної локації. Тоді можна побачити, що все місто було поранене, вбите і зруйноване. Тож це не просто статистика, про яку ми говоримо. Це історія, яку розповідають реальні люди через подання заяв до Реєстру», – пояснив він.
За словами керівника Реєстру збитків, метою є об’єднати зусилля, працюючи і з окремими містами, і на національному рівні, щоб записи в Реєстрі відображали реальні масштаби руйнувань і втрат.
«Тому ми маємо зробити все, щоб поширювати інформацію про Реєстр. Ми маємо ставити його на порядок денний так, щоб люди розуміли, чому їм потрібно подавати свої заяви. Це не так просто в умовах, коли людям доводиться щодня виживати, коли вони щойно… пережили жахливу, гірку, холодну й темну зиму. Можливо, подання заяви до Реєстру не є серед їхніх першочергових пріоритетів, але це важливе завдання, з виконанням якого ми повинні допомогти», – наголосив Ключковський.
Як повідомляв Укрінформ, до Реєстру збитків, створеного під егідою Ради Європи для фіксації шкоди, завданої війною Росії проти України, вже подано понад 130 тисяч заяв. Заяву можуть відхилити, якщо вона не відповідає встановленим критеріям.
Фото архівне: Маріупольська міськрада
Відбудова
У Запоріжжі завершили реконструкцію підстанції екстреної меддопомоги з підземною диспетчерською
За його словами, ще рік тому будівля Хортицької підстанції була у вкрай занедбаному стані. Реконструкція розпочалась в липні 2025 року і нещодавно завершилась. Під час капітального ремонту повністю оновили інженерні системи, утеплили фасад, замінили покрівлю та облаштували сучасне укриття.
“Диспетчерська сьогодні розміщена в укритті або ж на нульовому поверсі. Для чого ми це робимо? Бо розуміємо, що швидка медична допомога працює в найкритичніших умовах, коли масові прильоти і масові поранення, а наші співробітники не мають відволікатись на вибухи, бо від їхньої роботи залежить життя людей. Працівники підстанції можуть бути сфокусовані на роботі. Це одна з унікальних диспетчерських в Україні, бо мало яка з них знаходиться в укритті. В ході реконструкції було перенесено серверні, спецканали зв’язку. Сьогодні співробітники працюють в безпеці і в комфортних умовах”, – сказав Федоров.
Після проведення необхідних тестувальних процесів учора, 31 березня, тут відпрацювала перша зміна. За словами начальника оперативно-диспетчерського управління Владислава Долинного, було прийнято 660 звернень, а бригадами здійснено 330 виїздів.

Наразі система екстреної медичної допомоги в області налічує понад 1100 працівників, 45 бригад щодня, 9 підстанцій і 9 пунктів базування.
Хортицька підстанція екстреної швидкої допомоги має стратегічне значення, оскільки обслуговує, зокрема, і Запорізький район.
Після реконструкції вона стане основною резервною підстанцією на правому березі Запоріжжя. Для цього тут продублювали частину технологічних процесів, щоб посилити стійкість і безперервність роботи екстреної медичної служби в області. Вартість реконструкції становила близько 50 млн грн.
Як повідомляв Укрінформ, у Кривому Розі на Дніпропетровщині триває реконструкція лікарні вартістю понад 1,3 млрд грн.
Відбудова
Розсилка: Відбудова України-2026
Україна та Південна Корея готують запуск спільної робочої групи з відбудови – Task Force. Харків отримає до €45 мільйонів на розбудову «енергетичного острова». Литва зацікавлена інвестувати у портову інфраструктуру України.
Джерело
Відбудова
Україна та Греція готують угоду про співробітництво у сфері відбудови
Команда Мінрозвитку обговорила з делегацією від провідних грецьких промислових груп стратегічне партнерство у сфері відбудови і підготовку міжурядової угоди про співробітництво.
Про це повідомила пресслужба Міністерства розвитку громад та територій, передає Укрінформ.
«У Міністерстві розвитку громад і територій України відбулася зустріч із делегацією Греції та представників провідних грецьких промислових груп. Фокус обговорення — перехід до стратегічного партнерства, зокрема через механізми публічно-приватного партнерства (ППП) та підтримки розробки проєктної документації (Project Preparation Facility, PPF)», – йдеться в повідомленні.

Наголошується, що українська сторона представила концепт планів енергетичної стійкості регіонів та закликала партнерів підтримувати їх впровадження. Також сторони обговорили підготовку міжурядової угоди про технічне і фінансове співробітництво, яка відкриє шлях до залучення грецької експертизи для підготовки великих інфраструктурних проєктів.

Як підкреслила заступниця міністра Марина Денисюк, Україна вважає цінним досвід Греції у роботі з фондами ЄС та міжнародними фінансовими інституціями і запрошує грецьких партнерів долучитися до запуску спільного Project Preparation Facility, що дозволить масштабувати розробку типових проєктів, зокрема у сферах транспортної інфраструктури, водопостачання і водовідведення, енергоефективності тощо.

Також у зустрічі взяли участь представники грецьких приватних компаній, які працюють у сферах енергетики, логістики, промислового машинобудування та виробництва матеріалів для критичної інфраструктури.
Наявність інструментів страхування воєнних ризиків від міжнародних фінансових інституцій (МФО) відкриває шлях для прямої участі грецьких компаній у проєктах з відновлення та модернізації інфраструктури.
Сторони домовилися про створення постійної технічної групи для координації підготовки пріоритетних тендерів та взаємодії між грецькою стороною та громадами.
Як повідомлялося, представники литовського порту Клейпеда підтвердили зацікавленість в інвестиційних проєктах у портову інфраструктуру України.
Фото: mindev.gov.ua
-
Суспільство1 тиждень agoУправління ДАБК вирішило звернутись у прокуратуру через знищення пам’ятки на Французькому бульварі Анонси
-
Події1 тиждень agoВ ЮНЕСКО відреагували на удар по центру Львова
-
Політика1 тиждень agoДопомога України у війні на Близькому Сході посилить її переговорну позицію
-
Усі новини1 тиждень agoОлена Мандзюк померла собака — блогерка заявила про можливе отруєння
-
Усі новини1 тиждень agoБорис Бурда — де зараз гравець Що? Де? Коли? і що каже про війну — фото
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук прибув до Хорватії для участі у саміті Ініціативи трьох морів
-
Суспільство1 тиждень agoПредставниці Одещини опинились у рейтингу жінок-лідерок країни Анонси
-
Одеса1 тиждень agoВ Одесі на Французькому бульварі зносять історичну будівлю
