В Одесі скликали позачергове засідання виконавчого комітету міськради, на якому розглянуть ситуацію навколо об’єктів культурної спадщини на Французькому бульварі, 10. Йдеться про резонансну історію з демонтажем історичної забудови.

Про це повідомила пресслужба Одеської міської ради.

Засідання розпочнеться об 11:00, передбачена пряма трансляція. У порядку денному — одне ключове питання від Департаменту культури, туризму та охорони культурної спадщини, яке стосується невідкладних заходів із захисту пам’яток за вказаною адресою. Доповідачем виступить в. о. директора департаменту Федір Стоянов.

Ситуація навколо Французького бульвару, 10 набула широкого розголосу після реєстрації електронної петиції із вимогою зберегти історичну забудову та зробити прозорішими рішення у сфері охорони культурної спадщини. Автор звернення наголошує на ризиках знищення пам’ятки та вказує на системні проблеми — відсутність належного контролю, експертної оцінки та громадського обговорення містобудівних рішень.

Додаткового резонансу справі надали події ночі 23 березня, коли під час повітряної тривоги на території почали демонтаж частини історичної будівлі — складів удільного відомства, зведених у 1895 році за проєктом архітектора Льва Влодека. Об’єкт має статус пам’ятки архітектури місцевого значення.

Йдеться також про комплекс будівель, серед яких — пивзавод початку XX століття. Нещодавно Департамент культури Одеської ОВА виграв апеляцію у справі щодо захисту цих об’єктів.

Територія має складну історію власності: раніше тут функціонував завод “Одесавинпром”, який приватизували у 2021 році. У 2024 році новий власник — компанія “Каплор 7” — придбала актив за понад 234 мільйони гривень і розпочала процедури зміни цільового призначення ділянки під житлову забудову. Це відкриває можливість будівництва багатоповерхівок.

У 2025 році на території вже знесли частину промислових корпусів. Через можливі порушення законодавства прокуратура відкрила кримінальне провадження. Одеська обласна військова адміністрація також застосувала фінансові санкції до власника за порушення умов охоронного договору та незаконні роботи.

Водночас депутатка Одеської міської ради Ольга Квасніцька заявила про маніпуляції з Генпланом і фактичний провал системи охорони пам’яток. Виявилось, проблема не в документах, а в корупції, саботажі та відсутності професійного управління містом.

Анна Бальчінос

Росія атакувала дронами житлову та портову інфраструктуру на Одещині.

Про це повідомляє Одеська ОВА.

«У портовій зоні загорілися контейнери і чотири легкові автомобілі, було пошкоджено два ангари. У житловому секторі пошкоджено фасад, дах та скління приватного житлового будинку, зруйновано недобудовану споруду. Також сталося загоряння балкона та газової труби у багатоквартирному будинку», — повідомив голова Одеської ОВ Олег Кіпер.

Пожежі було загашено, постраждалих немає, триває усунення наслідків, додав він.

Ситуація у невизнаному Придністров’ї стрімко погіршується. Місцева економіка вже переходить у фазу глибокої кризи. Експерти кажуть, що регіон дедалі більше залежить від Кишинева. Водночас ризики соціального вибуху лише зростають.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на молдавські ЗМІ.

Фінансовий колапс

Колишній депутат Молдови Олександр Слусарь заявив, що Придністров’я фактично перебуває в стані “агонії” та вже перейшло межу фінансового колапсу. За його словами, нинішнє існування регіону на 70% залежить від Кишинева і лише на 30% — від Москви. Він пояснив, що з початку 2025 року припинила діяти модель, на якій довгий час трималася економіка регіону. Йдеться про дешеві енергоресурси, контрабанду та “сірі” схеми з електроенергією.

“Режим уже не просто на межі — він її перейшов. Усе трималося на безкоштовних ресурсах і схемах, але ця система фактично зруйнована”, — зазначив Слусарь.

Канали контрабанди

Додатковим ударом стало закриття каналів контрабанди та поступове посилення контролю з боку Кишинева. Влада Молдови вводить митні збори та ПДВ для підприємств лівобережжя, поступово скасовуючи пільги.

“Усе стискається: податки зростають, можливостей менше. Питання лише в тому, коли це вибухне”, — додав він.

Фінансові проблеми

Експерти звертають увагу, що фінансові проблеми вже переростають у соціальні. У регіоні падають доходи, низькі зарплати та пенсії, а дедалі більше людей виїжджають працювати на підконтрольну Кишиневу територію. Представник аналітичного центру WatchDog Андрій Курерару наголосив, що країна має рухатися до єдиної податкової системи. За його словами, різні правила оподаткування створюють умови для нових “сірих схем” і нерівної конкуренції між бізнесами. Водночас ситуація залишається нестабільною. З одного боку, Європа не зацікавлена в існуванні “сірої зони”. З іншого — зберігається ризик різкого загострення, якщо Росія вирішить вплинути на ситуацію.

Як повідомляли Новини.LIVE, президент Молдови Майя Санду заявила, що повернення Придністров’я до країни потребує часу та міжнародної підтримки. Процес передбачає демілітаризацію, демократизацію та економічне вирівнювання регіону. Влада Тирасполя, за її словами, не має великого вибору через соціальні та економічні труднощі. Документ із пропозиціями поетапної реінтеграції обговорюється з партнерами, але ще не є остаточною стратегією.

Також Новини.LIVE писали, що влада Молдови ініціює повне перезавантаження безпекової ситуації у Придністров’ї. Спікер парламенту Ігор Гросу заявив, що нинішня миротворча операція вичерпала себе і лише допомагає Росії зберігати військову присутність. Країна вже готує план мирного об’єднання своїх територій разом із міжнародними партнерами.