Про це у коментарі Укрінформу заявила освітня омбудсменка Надія Лещик.

«Досить часто керівництво шкіл намагається замовчати й приховати випадки булінгу. Це відбувається як у випадку булінгу між учнями, булінгу щодо вчителя, так і булінгу, де кривдником виступає педагог. Якщо говорити про випадки, де педагогічні працівники виступають кривдниками, зазвичай, вони звільняються за власним бажанням або за згодою сторін. Хоча я бачу, що керівники наважуються застосовувати таке дисциплінарне стягнення, як догана щодо таких працівників. А в окремих випадках – звільнення за аморальний вчинок. Я підтримую таке швидке і дієве реагування, тому що затягування реагування лише погіршує ситуацію», – зазначила Лещик.

Вона зауважила, що кількість звернень щодо булінгу дітей до Служби освітнього омбудсмена збільшується. У 2025 році Служба освітнього омбудсмена отримала 165 звернень щодо жорстокого поводження, зокрема булінгу, дискримінації в закладах освіти.

А у 2026 році, станом на 25 березня, було вже 66 таких звернень.

«До нас звертаються батьки, здобувачі освіти, мені дуже прикро, що педагоги проявляють насильство щодо дітей і є приклади неприпустимої поведінки. Не можу сказати, що їх дуже багато, але є. Ми бачимо ці гучні справи, хоча зараз важко сказати, чи це пов’язано із загальним збільшенням кількості випадків, чи просто про такі випадки вже не бояться говорити. Можу припустити, що причинами можуть бути некваліфіковані вчителі, психологічний стан вчителів, професійне вигорання. Тому що психологічний стан як у вчителів, так і в учнів, батьків також доволі нестабільний», – зазначила омбудсменка.

Вона наголосила, що керівники закладів освіти зобов’язані реагувати на випадки булінгу, якщо вони трапляються.

«Має бути проведене службове розслідування й скликана комісія з випадків насильства і жорстокого поводження, зокрема булінгу, мають бути розглянуті всі факти. Крім того, що директор закладу освіти має скликати комісію, він також повинен оперативно повідомити про цей випадок поліції», – зауважила Лещик.

Якщо керівник закладу освіти не відреагував на випадок булінгу, не повідомив поліцію, то на нього можуть скласти адмінпротокол, передати його до суду, і керівник буде оштрафований, додала вона.

Також, за словами Лещик, батьки мають право і можуть подати заяву до поліції щодо дій педагога у випадку булінгу дитини. Поліція має розслідувати цю справу і вже тоді передавати до суду.

Відповідаючи на запитання про те, чи звертаються до Служби освітнього омбудсмена вчителі щодо мобінгу з боку керівництва або булінгу з боку учнів, Лещик зауважила, що такі звернення є, але щодо булінгу їх суттєво менше.

«Кількість офіційних звернень від вчителів суттєво менша. Це одиниці звернень, коли вчителі скаржаться на дії учнів чи батьків. Хоча в соцмережах багато вчителів на це скаржаться, але вони не наважуються довести це до логічного завершення – подавати скарги, звертатися до поліції та до суду. Особливо це стосується, зокрема, скарг на керівництво закладів освіти. І я … закликаю вчителів, якщо такі випадки є, не мовчати, реагувати відповідним чином, подавати заяви до поліції», – наголосила освітній омбудсмен.

Водночас, як додала вона, частина керівників закладів освіти намагається приховати випадки булінгу як щодо дітей, так і щодо вчителів.

«Є певний тиск на вчителів, щоб вони не подавали скарги, заяви до поліції, щоб все завершилося тихо-мирно. Тобто, бояться публічності, розголосу, тому намагаються або тиснути, або навіть примушувати вчителя звільнятися», – зазначила Лещик.

Як пояснила освітня омбудсменка, якщо учень дозволяє собі неприпустиму поведінку щодо вчителя, така дія також є булінгом. Набагато складніша, за її словами, ситуація, коли батьки цькують вчителя чи навіть проявляють насильство. Такі дії під поняття булінг не підпадають.

«У таких випадках можливе лише загальне реагування – заява до поліції», – наголосила вона.

Лещик додала, що для керівників закладів освіти реагування на булінг – це не тільки про вплив на імідж закладу освіти, а й додаткові дії – збір комісії, протоколи засідання цих комісій, спілкування з поліцією тощо.

«Зрозуміло, що заклади освіти сприймають це як зайві клопоти і часто намагаються вирішити ситуацію, приховуючи її. Але треба розуміти, що не всі дії, які відбуваються у закладах, є дійсно булінгом. Частина звернень, які до нас надходять, це не булінг, це певний конфлікт між учасниками освітнього процесу. Дуже важливо, навіть якщо є якийсь разовий випадок, залучати психолога, щоб він разом, наприклад, із класним керівником здійснив превентивні дії і конфлікт не переріс у подальше цькування, не став систематичним», – зауважила Лещик.

Натомість, на думку освітнього омбудсмена, пропозиція ліцензування педпрацівників і, відповідно, позбавлення їх ліцензії, яка періодично дискутується, зокрема, у соцмережах, недоречна.

«Я не підтримую поки таку пропозицію. У нас є атестація педагогічних працівників, хоча вона більше стосується професійних якостей, але серед професійних якостей є і дотримання педагогічної етики, протидія насильству, навчання, як діяти в різних ситуаціях тощо, тобто атестація має стосуватися і таких питань», – підкреслила вона.

Як повідомляв Укрінформ, працівники закладів освіти мають інформувати поліцію про дітей, які не охоплені навчанням. Відповідні зміни до Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів ухвалив Кабінет Міністрів України у лютому 2026 року.

Фото Укрінформу можна купити тут