Політика
В ОП відреагували на заяви Порошенка: Більше емоцій, ніж фактів
Заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра зазначила, що заяви Петра Порошенка щодо нібито тиску на суд у справі про санкції виглядають як емоційна реакція напередодні судового розгляду, а не як позиція, підкріплена фактами.
Про це вона сказала в коментарі Укрінформу.
«Складається враження, що автор цих заяв добре знає, як виглядає вплив на судову систему – з огляду на практики, які існували у період його президентства», – зазначила Мудра.
Вона нагадала, що саме у 2014–2019 роках українська правова система регулярно зазнавала критики за політичний вплив на суди та правоохоронні органи, а питання незалежності судової влади було одним із ключових у діалозі з міжнародними партнерами.
«Сьогодні держава рухається в іншій логіці — чітких процедур, розмежування повноважень і відповідальності кожного органу. Судові рішення ухвалюються в залі суду, а не в політичних заявах», – підкреслила вона.
За словами посадовиці, подібні публічні звинувачення без жодної доказової бази виглядають як спроба сформувати інформаційний фон навколо процесу, а не як юридична позиція.
Вона також наголосила, що в Україні діє принцип незалежності судової влади, який не передбачає ані неформального впливу, ані політичного тиску на розгляд конкретних справ.
Як повідомляв Укрінформ, 12 лютого 2025 року Президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про застосування персональних санкцій проти ряду осіб. Серед підсанкційних осіб – Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Костянтин Жеваго, Петро Порошенко та Віктор Медведчук.
Санкції, зокрема, передбачають позбавлення державних нагород України, інших форм відзначення; блокування активів; обмеження торговельних операцій (повне припинення); обмеження, часткове чи повне припинення транзиту ресурсів, польотів та перевезень територією України (повне припинення); запобігання виведенню капіталів за межі України.
Санкції застосовуються безстроково.
17 квітня 2025 року Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду почав розглядати позов п’ятого президента Петра Порошенка про накладення на нього санкцій РНБО.
3 квітня Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду через хворобу судді переніс на невизначений термін розгляд позову Порошенка щодо запровадження стосовно нього санкцій РНБО.
Порошенко назвав засідання зірваним і звинуватив у цьому заступницю керівника ОП Ірину Мудру.
Фото: Суспільне
Політика
Мецола стала першою лауреаткою золотої медалі імені Анни Київської
Першою лауреаткою нової державної відзнаки – золотої медалі імені Анни Київської – стала президентка Європейського парламенту Роберта Мецола.
Як передає Укрінформ, про це голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив у Фейсбуці.
«Сьогодні у Брюсселі вперше в історії Верховної Ради України вручив золоту медаль імені Анни Київської. Її першою лавреаткою стала Президентка Європейського парламенту Роберта Мецола — великий і щирий друг України», – зазначив Стефанчук.
Як підкреслив голова ВР, «це особлива нагорода, якою відтепер щороку відзначатимемо найвідданіших друзів і партнерів нашої держави. Вона є символом вдячності українського народу тим, хто у найскладніші часи залишається поруч із нами не лише словами, а й конкретними діями».
«1 квітня 2022 року, коли Україна боролася за своє існування, Роберта Мецола приїхала до Києва. Вона стала першою очільницею інституції Європейського Союзу, яка відвідала Україну після початку повномасштабного російського вторгнення. Це був не просто дипломатичний візит, а сміливий і надзвичайно важливий жест солідарності. Україна цього ніколи не забуде», – зауважив Стефанчук.

Він підкреслив, що «відтоді Роберта Мецола залишається одним із найпослідовніших голосів підтримки нашої держави. Її особисте лідерство, зусилля зі згуртування Європейського парламенту навколо України, підтримка нашої боротьби та європейського майбутнього мають надзвичайне значення».
«Для Роберти Україна — не просто питання політичного порядку денного. Це питання принципів, цінностей і справжньої людської солідарності», – заявив Стефанчук та висловив очільниці Європарламенту вдячність: «Дякую тобі за сміливість, принциповість і справжню дружбу. За те, що у найважчі для України часи ти була і залишаєшся поруч. За те, що не просто говориш про європейські цінності, а захищаєш їх разом із нами».
«Нехай ця медаль завжди нагадує тобі про нашу вдячність і про особливий зв’язок, який назавжди поєднав тебе з Україною», – зазначив Стефанчук.
Як повідомляв Укрінформ, золота медаль імені Анни Київської була запроваджена в Україні для відзначення іноземців за особливий внесок у зміцнення політичних і культурних зв’язків України з іншими державами, поширення української культури за кордоном, розвиток демократії та міжпарламентського співробітництва, вирішення конфліктів у політичний спосіб, забезпечення сталого миру між народами.
Фото: Ruslan Stefanchuk/Фейсбук
Політика
Зеленський доручив винести питання на Ставку
Президент Володимир Зеленський провів селекторну нараду щодо ліквідації наслідків російських ударів по енергетичній інфраструктурі, ситуації з транспортним сполученням у Києві та захисту критичних об’єктів від російських дронів.
Про це глава держави повідомив у Фейсбуці, передає Укрінформ.
«Провів селектор. Зараз на Дніпровщині, Харківщині та в Запорізькій області працюють енергетики, ремонтні бригади, рятувальники ДСНС України та інші необхідні служби, які ліквідовують наслідки російського удару по енергомережі. Станом на цей час є значні відключення електрики в цих трьох областях. Була доповідь по заживленню критичної інфраструктури та строках відновлення графіків. Дякую кожному і кожній, хто фактично без перерви працює на відновлення електропостачання», – розповів Зеленський.
Окремо Зеленський заслухав доповідь щодо логістики в Києві після російських ударів по мостах. За його словами, цієї ночі російські війська завдали чотирьох ударів балістичними ракетами по Південному мосту та трьох – по Північному. Визначені необхідні сили й засоби, а також терміни відновлення.

Президент також повідомив про обговорення з урядовцями реалізації програми екстреної підтримки української логістики, про яку домовилися з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн. Прем’єр-міністр Сергій Корецький, за словами Президента, доповів про перші рішення Єврокомісії. Міністерству внутрішніх справ доручено підготувати резервні схеми організації транспортних потоків, маршрутів та залучення додаткових сил на випадок різних сценаріїв.
Крім того, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко доповів про організацію безперебійної роботи екстреної медичної допомоги в Києві, Дніпрі, Запоріжжі та інших містах, де Росія намагається порушити транспортне сполучення.
За результатами зустрічі з представниками аграрної сфери Зеленський доручив МЗС та Міністерству аграрної політики визначити конкретні заходи підтримки експорту української агропродукції. Президент очікує від урядовців уже цього тижня інформацію про строки їх реалізації.
Глава держави також обговорив із Головнокомандувачем ЗСУ необхідність посилення захисту об’єктів інфраструктури, енергетики та промисловості в окремих областях від російських безпілотників.
«Там, де досі недостатньо сил і засобів захисту, відповідних рубежів для збиття «шахедів». Доручив підготувати це питання на Ставку», – зазначив Зеленський.
Як повідомляв Укрінформ, 17 листопада російські війська балістичними ракетами.
Фото: ОП
Політика
Україна має бути членом НАТО та не повинна віддавати за це території
Міністр оборони Естонії генерал Мартін Герем заявив, що Україна не повинна поступатися своїми територіям заради вступу в НАТО.
Про це чинний очільник міноборони, екскомандувач Сил оборони Естонії сказав журналістам перед початком засідання Ради ЄС на рівні міністрів оборони в Брюсселі, повідомляє Укрінформ.
«Я вважаю, що у майбутньому Україна має бути в НАТО… Я не уявляю миру в Європі, якщо Україна не буде в одному човні з нами», – наголосив Герем.
На запитання кореспондента Укрінформу, чи повинен Київ погодитись на пропозицію «надати Україні членство в НАТО в обмін на території», естонський міністр відповів, що він «так не вважає».
«Україна має зберегти своє», – сказав Герем.
Він звернув увагу на обсяги допомоги, яку надає Естонія Україні.
«Цього року ми надали Україні підтримку в розмірі 0,3% нашого ВВП і продовжуватимемо це робити», – підкреслив очільник військового відомства Естонії.
Герем повторив, що Естонія закриває російський кордон для мандрівників та шукає підтримки Європи «для подальших кроків».
«Заборонити в’їзд до Європи для (російський – ред.) комбатантів – або навіть піти далі», – пояснив естонський міністр.
Він наголосив, що попри суботню спробу диверсії РФ проти естонської оборонної компанії, що, з його слів, трапляється вже «вдруге за останні п’ять місяців», позиція Естонії залишається незмінною.
«Відповідь Естонії така: ми продовжуватимемо підтримувати Україну», – заявив Герем.
Як повідомляв Укрінформ, в Естонії затримали восьмеро людей за спробу підпалу оборонного заводу на замовлення РФ.
Естонія з 1 грудня закриває кордон з Росією після спроби підпалу оборонного заводу.
Фото: ERR
-
Суспільство1 тиждень agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoзаконопроєкт пройшов перше читання у Раді
-
Суспільство7 днів agoНовини на ранок
-
Політика1 тиждень agoРубіо назвав переговори в Абу-Дабі продуктивними, але угода не буде укладена за одну ніч
-
Суспільство1 тиждень agoКоли увімкнуть опалення в Одесі у 2026 році: дата
-
Суспільство1 тиждень agoВ Одессе ТЦК силой мобилизовал добровольца в штурмовую бригаду вместо медбата – нардеп Гончаренко
-
Одеса6 днів agoСвітла немає, а експорт є: експерт пояснив, чому в Одесі діють відключення
-
Події1 тиждень agoВ Україні відкривають новий набір на освітню програму про лідерство та партнерства в культурі
