Connect with us

Відбудова

Реіндустріалізація як основа відновлення України

Published

on


Повномасштабна війна змусила Україну переглянути базові підходи до економічної політики.

Якщо раніше ми могли дозволити собі дискусії про «сервісну економіку» чи переорієнтацію на ІТ, то сьогодні очевидно – без сильної промисловості не буде ані стійкої економіки, ані достатнього рівня безпеки.

Таким чином питання реіндустріалізації з можливої  стратегії розвитку перетворюється на необхідність.  

Йдеться не про стан нашої економіки сьогодні – в умовах війни вона вирішує базові задачі виживання. Але саме сьогодні ми маємо сформувати бачення того, якою буде наша економіка по завершенню війни. І ключове питання тут – чи зможе вона забезпечити стійке зростання?

По суті, саме реіндустріалізація може стати двигуном майбутнього економічного зростання України. 

У такому випадку відновлення промислових потужностей і створення нових виробництв – це і є реальний зміст відбудови.

Промисловість створює робочі місця не лише на заводах, а й у суміжних галузях, забезпечує високу додану вартість, є містоутворюючим сектором економіки та виступає замовником для енергетики, транспорту і зв’язку.

Промисловість як база економічного зростання

Промисловість має мультиплікативний ефект, який не здатен забезпечити жоден інший сектор. За різними оцінками, одне робоче місце у промисловості створює від трьох до п’яти робочих місць у суміжних галузях – логістиці, енергетиці, сервісах. Саме промисловість формує значну частину експортної виручки, забезпечує стабільні податкові надходження і створює попит на інфраструктуру.

Досвід війни додає ще один важливий фактор  – автономність. Країна, яка не має власного виробництва, критично залежить від імпорту, а така залежність у воєнний час стає прямою вразливістю. На жаль, в цьому ми пересвідчилися на власному досвіді. 

Це особливо добре видно на прикладі прифронтових індустріальних центрів, зокрема, Харкова. Навіть під обстрілами зберігається частина промисловості – і саме вона тримає  економічне життя. Працюють підприємства – працює транспорт, енергетика, малий бізнес. Є робота – залишаються люди.

ОПК як точка запуску реіндустріалізації

Сьогодні драйвером індустріального відновлення об’єктивно стає оборонно-промисловий комплекс. Саме тут концентруються інвестиції, інновації та швидкі цикли впровадження рішень.

ОПК вже формує нову індустріальну основу економіки і потенційно може стати точкою зростання для цілої низки суміжних галузей. Водночас цей ефект поки що залишається обмеженим самим сектором.

Завдання держави – масштабувати цей імпульс на цивільну промисловість, зокрема, на машинобудування, виробництво енергетичного обладнання, транспорт, матеріалознавство та електроніку. Без цього після війни Україна ризикує отримати фрагментовану економіку, де один сильний сектор існує окремо від решти.

Головний розрив: освіта, наука і виробництво

Одна з ключових проблем української економіки – розрив між освітою, наукою і промисловістю.

Сьогодні бізнес не може знайти потрібних фахівців, університети часто випускають кадри без прив’язки до реальних потреб економіки, а значна частина наукових розробок так і не доходить до стадії серійного виробництва.

Це не лише системна дисфункція – це прямі втрати для економіки, які вимірюються мільярдами недоотриманого ВВП. І без подолання цього розриву жодна реіндустріалізація не відбудеться.

Водночас в Україні є міста, які вже мають для цього необхідну базу. Зокрема, Харків історично був і залишається одним із ключових науково-освітніх центрів країни, здатним забезпечувати підготовку інженерних, технічних і наукових кадрів у масштабах, необхідних для реіндустріалізації країни.

Саме такі центри можуть стати основою для відновлення повноцінного зв’язку між освітою, наукою і виробництвом.

Деіндустріалізація завжди йде в парі з втратою людського капіталу.

На сьогодні частка промисловості у структурі формування науково-дослідних та конструкторських робіт становить: майже 90% – у Німеччині та Південній Кореї; 87% – у Китаї та Японії; 67% – у США; майже 70% – у Мексиці. 

А питома вага промислового сектору Німеччини, США та Японії у загальній кількості патентів становить більше 70%. 

Таким чином промисловість формує попит на наукові дослідження та інновації. У випадку відсутності промисловості, країна приречена втрачати свій людський капітал у вигляді відтоку кадрів та експорту інновацій, а не готових товарів.

Від ідеї до виробництва: роль технологічних кластерів

Одним із ключових інструментів післявоєнного економічного відновлення може стати розвиток технологічних кластерів і технопарків нового типу.

Йдеться не про класичні індустріальні парки чи пільгові зони, а про інтегровану модель, у якій підприємства формують запит на компетенції, освітні установи адаптують під нього програми, а наукові центри працюють над конкретними виробничими задачами.

Фактично це створення керованої екосистеми, де скорочується шлях від ідеї до виробництва.

Конференція з розвитку та інвестицій при ООН (ЮНКТАД) визначила наступні тренди промислового розвитку в світі. Промислова політика в 101 країні світу, на які припадає понад 90% глобального ВВП, є наріжним каменем залучення інвестицій. Більшість інвестиційних стратегій країн світу направлені на розвиток обробної промисловості, промислового сервісу та промисловоїінфраструктури.

ЮНКТАД виділяє три основні види промислових політик:

1. Нарощування промислового потенціалу  – «промислових м’язів»

2. Надолуження відставання розвиткових країн від промислового розвитку розвинених економік світу. 

3. Промислові політики, направлені на розвиток нових товарів у межах сучасної індустріальної парадигми.

У 2017 році на рівні ЄС було затверджено нову промислову політику – «Інвестиції у розумну, інноваційну та стійку промисловість». В ній  визначено акценти на екологічність, циркуляційність та інноваційність промисловості. 

Що має зробити держава

Ключове питання зараз – не в тому, чи потрібна Україні реіндустріалізація, а в тому, як підготувати її запуск одразу після завершення активної фази війни.

Йдеться про створення зрозумілих і довгострокових умов для інвесторів: податкові стимули для нових виробництв, спрощення імпорту обладнання, можливість прискореної амортизації. Не менш важливим є страхування воєнних ризиків, державні гарантії для кредитування та окремі інструменти підтримки для прифронтових регіонів.

Паралельно необхідно забезпечити доступ до фінансування через пільгові кредитні програми та розвиток спеціалізованих фінансових інструментів для промисловості.

Окрему роль відіграють громади. Саме на місцевому рівні найкраще видно, які проєкти можуть стати точками зростання, де є кадровий потенціал і як працювати з інвесторами. Тому громади мають отримати більше інструментів для запуску економічного розвитку.

Ризик, який не можна ігнорувати

Якщо не запустити реіндустріалізацію зараз, після війни Україна може зіткнутися з відтоком робочої сили за кордон і остаточним закріпленням сировинної моделі економіки.

За такого сценарію відбудова, звичайно, відбудеться, але без українського економічного прориву.

Важливо розуміти, що реіндустріалізація – це не повернення до минулого. Це створення сучасної економіки, у якій виробництво, технології, освіта і наука працюють як єдина система.

І головне – це про реальну незалежність та здатність країни самостійно забезпечувати своє майбутнє

Ігор Терехов, міський голова Харкова, очільник Асоціації прифронтових міст та громад

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Відбудова

Євросоюз передав Укрзалізниці понад 50 одиниць техніки

Published

on



Євросоюз передав Укрзалізниці понад 50 одиниць техніки у межах одного пакета допомоги.

Про це повідомляє Укрінформ з посиланням на АТ «Укрзалізниця» у Фейсбуці.

«Укрзалізниця отримала черговий пакет допомоги від Європейського Союзу, який допоможе посилити стійкість компанії в умовах війни та постійних атак на залізничну інфраструктуру», – зазначається у повідомленні.

Частину цієї техніки українським залізничникам передала делегація ЄС на чолі з верховною представницею ЄС із закордонних справ і політики безпеки Каєю Каллас та міністром закордонних справ Німеччини Йоганном Вадефулем.

ЄС через Службу зовнішньополітичних інструментів (FPI), передали Україні 23 одиниці техніки, зокрема транспорт і генератори. Додатково оголошено про ще понад 25 одиниць допомоги, серед яких самоскиди, екскаватори та вантажівки. Ця техніка допоможе швидше відновлювати та ремонтувати пошкоджені ділянки й об’єкти інфраструктури. Генератори, у разі потреби та під час блекаутів, забезпечать живлення сигналізаційних постів та інших залізничних систем.

Читайте також: Укрзалізниця уточнила правила евакуації пасажирів через зміну тактики російських атак

Також у межах спільної ініціативи Team Europe Німеччина передає для залізниці 18 транспортних засобів загальною вартістю 600 000 євро.

Уся техніка буде розподілена між підрозділами Укрзалізниці та працюватиме там, де вона найбільше потрібна — для забезпечення безперебійного руху пасажирських і вантажних перевезень та зміцнення української залізниці, підкреслюється у публікації.

Як повідомляв Укрінформ, Кабмін додатково виділив 528,5 млн гривень на будівництво другої черги захисних споруд для інфраструктурних об’єктів залізниці, зокрема тягових підстанцій.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Мінрозвитку та ПРООН визначили пріоритети відновлення громад на 2026 рік

Published

on



«Наша співпраця охоплює широке коло напрямів: від регіонального розвитку та зміцнення спроможності місцевої влади до енергонезалежності й стійкості інфраструктури. Пріоритетом залишається відновлення критичних систем життєзабезпечення громад», – зазначив віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій Олексій Кулеба.

За його словами, йдеться, зокрема, про розбудову розподіленої генерації, модернізацію мереж тепло- та водопостачання, а також забезпечення їх безперервної роботи.

Сторони приділили увагу переходу від оперативного реагування на наслідки війни до довгострокової моделі сталого розвитку громад, зокрема реалізації планів енергетичної стійкості регіонів.

Під час зустрічі також обговорили впровадження підходу «під ключ» – від проєктування до монтажу обладнання, що є особливо актуальним для прифронтових територій.

Окремо йшлося про підтримку громад через державні програми та розвиток партнерств у межах ініціативи «Пліч-о-пліч: Згуртовані громади», а також її подальшу цифровізацію.

Крім того, за підтримки ПРООН понад 3,5 тисячі представників місцевої влади вже пройшли навчання з підготовки інвестиційних проєктів, а новий цикл навчань на 2028-2034 роки реалізовуватиметься за підтримки уряду Японії.

Олексій Кулеба відзначив спільну підготовку до наступної Ukraine Recovery Conference (URC-2026). Для забезпечення якісного представлення українських проєктів на міжнародній арені та побудови стійких механізмів інформування громад, наразі розглядається можливість створити офіс комунікацій при Мінрозвитку.

Пріоритетними темами для комунікації стануть підготовка до зими, логістика, енергоефективність та реформа управління публічними інвестиціями.

На завершення зустрічі Кулеба подякував партнерам із ПРООН за підтримку та наголосив на важливості консолідації зусиль держави й міжнародних інституцій для відновлення українських громад.

Читайте також: На Дніпропетровщині з початку року відновили майже 100 тисяч м² доріг – Кулеба

Як повідомляв Укрінформ, ПРООН з 2022 року мобілізувала понад 1 млрд дол. США на реалізацію проєктів в Україні.

Фото: Мінрозвитку



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Усі 43 категорії заяв будуть відкриті до кінця весни

Published

on



У Міжнародному реєстрі збитків 40 тисяч заяв уже перевірені та очікують на розгляд Міжнародною компенсаційною комісією та подальшого отримання компенсацій.

Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу розповів виконавчий директор Реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, Маркіян Ключковський.

«Ті, хто знає Раду Європи, знають, що вона стала однією з найвідоміших організацій у світі завдяки своєму досвіду укладення міжнародних договорів. І Конвенція, якою було створено Міжнародну комісію з розгляду заяв для України, стала договором № 229 в історії Ради. Однак за всю 75-річну історію цього договірного процесу ще ніколи стільки країн не підписували новий договір у перший же день після його ухвалення», – розповів він.

Ключковський нагадав, що 16 грудня 2025 року Конвенцію підписали 35 держав таким чином, проклавши шлях до створення повного циклу компенсаційного механізму.

За його словами, це свідчить про «неймовірно потужну міжнародну підтримку» України.

Він також повідомив, що у Реєстрі станом на зараз вже 136 тисяч заяв, поданих в межах 16 різних категорій, але це ще далеко не весь спектр збитків, які можуть бути заявлені.

Читайте також: Виконавчий директор Реєстру збитків пояснив, чому можуть відхилити заяву

«Ще 12 додаткових категорій буде відкрито вже зовсім скоро, ймовірно, цього місяця, а всі 43 категорії заяв у Реєстрі будуть відкриті до кінця весни. Серед них будуть категорії заяв не лише від людей, а й від бізнесу, а також від муніципалітетів, а також від держави Україна, щоб кожен вид шкоди, кожен елемент збитків міг бути заявлений і мав шанс на компенсацію», – пояснив він.

За словами керівника Реєстру, понад 40 000 заяв уже перевірено й включено до Реєстру, тож «тепер вони очікують на розгляд Комісією з розгляду заяв та визначення розміру компенсації».

Як повідомляв Укрінформ, парламент Естонії ухвалив закон, який ратифікує конвенцію про створення Міжнародної компенсаційної комісії з розгляду позовів про відшкодування Україні збитків, заподіяних агресією РФ.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.