Connect with us

Відбудова

Реіндустріалізація як основа відновлення України

Published

on


Повномасштабна війна змусила Україну переглянути базові підходи до економічної політики.

Якщо раніше ми могли дозволити собі дискусії про «сервісну економіку» чи переорієнтацію на ІТ, то сьогодні очевидно – без сильної промисловості не буде ані стійкої економіки, ані достатнього рівня безпеки.

Таким чином питання реіндустріалізації з можливої  стратегії розвитку перетворюється на необхідність.  

Йдеться не про стан нашої економіки сьогодні – в умовах війни вона вирішує базові задачі виживання. Але саме сьогодні ми маємо сформувати бачення того, якою буде наша економіка по завершенню війни. І ключове питання тут – чи зможе вона забезпечити стійке зростання?

По суті, саме реіндустріалізація може стати двигуном майбутнього економічного зростання України. 

У такому випадку відновлення промислових потужностей і створення нових виробництв – це і є реальний зміст відбудови.

Промисловість створює робочі місця не лише на заводах, а й у суміжних галузях, забезпечує високу додану вартість, є містоутворюючим сектором економіки та виступає замовником для енергетики, транспорту і зв’язку.

Промисловість як база економічного зростання

Промисловість має мультиплікативний ефект, який не здатен забезпечити жоден інший сектор. За різними оцінками, одне робоче місце у промисловості створює від трьох до п’яти робочих місць у суміжних галузях – логістиці, енергетиці, сервісах. Саме промисловість формує значну частину експортної виручки, забезпечує стабільні податкові надходження і створює попит на інфраструктуру.

Досвід війни додає ще один важливий фактор  – автономність. Країна, яка не має власного виробництва, критично залежить від імпорту, а така залежність у воєнний час стає прямою вразливістю. На жаль, в цьому ми пересвідчилися на власному досвіді. 

Це особливо добре видно на прикладі прифронтових індустріальних центрів, зокрема, Харкова. Навіть під обстрілами зберігається частина промисловості – і саме вона тримає  економічне життя. Працюють підприємства – працює транспорт, енергетика, малий бізнес. Є робота – залишаються люди.

ОПК як точка запуску реіндустріалізації

Сьогодні драйвером індустріального відновлення об’єктивно стає оборонно-промисловий комплекс. Саме тут концентруються інвестиції, інновації та швидкі цикли впровадження рішень.

ОПК вже формує нову індустріальну основу економіки і потенційно може стати точкою зростання для цілої низки суміжних галузей. Водночас цей ефект поки що залишається обмеженим самим сектором.

Завдання держави – масштабувати цей імпульс на цивільну промисловість, зокрема, на машинобудування, виробництво енергетичного обладнання, транспорт, матеріалознавство та електроніку. Без цього після війни Україна ризикує отримати фрагментовану економіку, де один сильний сектор існує окремо від решти.

Головний розрив: освіта, наука і виробництво

Одна з ключових проблем української економіки – розрив між освітою, наукою і промисловістю.

Сьогодні бізнес не може знайти потрібних фахівців, університети часто випускають кадри без прив’язки до реальних потреб економіки, а значна частина наукових розробок так і не доходить до стадії серійного виробництва.

Це не лише системна дисфункція – це прямі втрати для економіки, які вимірюються мільярдами недоотриманого ВВП. І без подолання цього розриву жодна реіндустріалізація не відбудеться.

Водночас в Україні є міста, які вже мають для цього необхідну базу. Зокрема, Харків історично був і залишається одним із ключових науково-освітніх центрів країни, здатним забезпечувати підготовку інженерних, технічних і наукових кадрів у масштабах, необхідних для реіндустріалізації країни.

Саме такі центри можуть стати основою для відновлення повноцінного зв’язку між освітою, наукою і виробництвом.

Деіндустріалізація завжди йде в парі з втратою людського капіталу.

На сьогодні частка промисловості у структурі формування науково-дослідних та конструкторських робіт становить: майже 90% – у Німеччині та Південній Кореї; 87% – у Китаї та Японії; 67% – у США; майже 70% – у Мексиці. 

А питома вага промислового сектору Німеччини, США та Японії у загальній кількості патентів становить більше 70%. 

Таким чином промисловість формує попит на наукові дослідження та інновації. У випадку відсутності промисловості, країна приречена втрачати свій людський капітал у вигляді відтоку кадрів та експорту інновацій, а не готових товарів.

Від ідеї до виробництва: роль технологічних кластерів

Одним із ключових інструментів післявоєнного економічного відновлення може стати розвиток технологічних кластерів і технопарків нового типу.

Йдеться не про класичні індустріальні парки чи пільгові зони, а про інтегровану модель, у якій підприємства формують запит на компетенції, освітні установи адаптують під нього програми, а наукові центри працюють над конкретними виробничими задачами.

Фактично це створення керованої екосистеми, де скорочується шлях від ідеї до виробництва.

Конференція з розвитку та інвестицій при ООН (ЮНКТАД) визначила наступні тренди промислового розвитку в світі. Промислова політика в 101 країні світу, на які припадає понад 90% глобального ВВП, є наріжним каменем залучення інвестицій. Більшість інвестиційних стратегій країн світу направлені на розвиток обробної промисловості, промислового сервісу та промисловоїінфраструктури.

ЮНКТАД виділяє три основні види промислових політик:

1. Нарощування промислового потенціалу  – «промислових м’язів»

2. Надолуження відставання розвиткових країн від промислового розвитку розвинених економік світу. 

3. Промислові політики, направлені на розвиток нових товарів у межах сучасної індустріальної парадигми.

У 2017 році на рівні ЄС було затверджено нову промислову політику – «Інвестиції у розумну, інноваційну та стійку промисловість». В ній  визначено акценти на екологічність, циркуляційність та інноваційність промисловості. 

Що має зробити держава

Ключове питання зараз – не в тому, чи потрібна Україні реіндустріалізація, а в тому, як підготувати її запуск одразу після завершення активної фази війни.

Йдеться про створення зрозумілих і довгострокових умов для інвесторів: податкові стимули для нових виробництв, спрощення імпорту обладнання, можливість прискореної амортизації. Не менш важливим є страхування воєнних ризиків, державні гарантії для кредитування та окремі інструменти підтримки для прифронтових регіонів.

Паралельно необхідно забезпечити доступ до фінансування через пільгові кредитні програми та розвиток спеціалізованих фінансових інструментів для промисловості.

Окрему роль відіграють громади. Саме на місцевому рівні найкраще видно, які проєкти можуть стати точками зростання, де є кадровий потенціал і як працювати з інвесторами. Тому громади мають отримати більше інструментів для запуску економічного розвитку.

Ризик, який не можна ігнорувати

Якщо не запустити реіндустріалізацію зараз, після війни Україна може зіткнутися з відтоком робочої сили за кордон і остаточним закріпленням сировинної моделі економіки.

За такого сценарію відбудова, звичайно, відбудеться, але без українського економічного прориву.

Важливо розуміти, що реіндустріалізація – це не повернення до минулого. Це створення сучасної економіки, у якій виробництво, технології, освіта і наука працюють як єдина система.

І головне – це про реальну незалежність та здатність країни самостійно забезпечувати своє майбутнє

Ігор Терехов, міський голова Харкова, очільник Асоціації прифронтових міст та громад

* Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства



Джерело

Відбудова

У Гостомелі будують житловий комплекс замість зруйнованих обстрілами багатоповерхівок

Published

on


У Гостомелі на вулиці Проскурівській розпочали будівництво першої і другої черг нового житлового комплексу на місці будинків, зруйнованих під час бойових дій у 2022 році.

Про це повідомило Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту, передає Укрінформ.

Проєкт передбачає будівництво шести сучасних семиповерхових житлових будинків на 360 квартир, замість п’яти зруйнованих, у яких до повномасштабного вторгнення проживали 272 родини.

Буде також збудовано велике підземне укриття подвійного призначення площею понад 2,1 тисячі м², розраховане на одночасне перебування понад 1 200 осіб. Під час повітряних тривог споруда слугуватиме укриттям для жителів будинків, а в мирний час зможе функціонувати як спортивний комплекс.

Розпочато реалізацію першої і другої черг проєкту, у межах яких будуть зведені два будинки на 144 квартири. Квартири, які будуть відбудовані в межах цих двох черг, першочергово нададуть тим сімʼям, які проживали тут і втратили житло.

Будівельники виконують монтаж вертикальних конструкцій першого поверху будинку №2, роботи з гідроізоляції цоколю, монтаж перекриття першого поверху будинку №3, цегляну кладку підвального поверху, а також облаштовують основу під фундамент укриття.

Читайте також: Відбудова зруйнованих квартир на Северинівській у Ірпені розпочнеться у жовтні – КОВА

Як повідомляв Укрінформ, перші п’ять родин завершили будівництво приватних будинків на власній земельній ділянці в межах державної програми компенсацій “єВідновлення” та готують об’єкти до прийняття в експлуатацію.

Фото: mindev.gov.ua



Джерело

Continue Reading

Відбудова

Лубінець отримав 989 звернень щодо виплати компенсацій за пошкоджене житло

Published

on



До уповноваженого Верховної Ради України з прав людини надійшло 989 звернень з приводу затримок, відмов та інших проблем при виплаті компенсацій за знищену чи пошкоджену житлову нерухомість.

Про це під час вебінару «Компенсація за пошкоджене або зруйноване житло» повідомила представниця уповноваженого з прав громадян, які постраждали унаслідок збройної агресії проти України, Ольга Алтуніна, передає кореспондент Укрінформу.

За словами посадовиці, жодне із звернень не залишається без розгляду. І в багатьох випадках права людей вдається відновлювати. Йдеться, зокрема, про пришвидшення роботи комісій із розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджене житло, які перевіряють заяви, проводять обстеження майна та ухвалюють рішення про виплату коштів за програмою «єВідновлення».

«Часто такі комісії працюють дуже повільно, люди місяцями не можуть отримати необхідних для початку виплат висновків. Дуже складно із цим працювати. Величезні затримки, подекуди створюють якісь свої черги. <…> Але нам вдається успішно із цим боротися», – пояснила Алтуніна.

Читайте також: Компенсації у межах «єВідновлення» отримали понад 206 тисяч родин

Як приклад, вона навела випадки, коли держава в особі місцевої військової адміністрації не розглядає у визначені терміни звернення громадян через Дію чи ЦНАПи про отримання компенсації. Офіс омбудсмана має важелі, аби змусити військові адміністрації виконати покладені на них обов’язки. Тому усіх, хто стикнувся зі зволіканнями чи неправомірними, на їхню думку, відмовами в отриманні компенсацій, можуть звертатися до уповноваженого ВР.

«Пропоную не винаймати адвокатів, юристів, не витрачати своїх коштів, яких і так у вас не дуже багато через те, що ви втратили все. Жодних вимог до формату звернень немає. Напишіть про проблему простою людською мовою, ми такі ж люди, тож точно зрозуміємо, що ви мали на увазі. Якщо щось не буде зрозуміло до кінця, ми точно зателефонуємо вам і все уточнимо», – запевнила представниця уповноваженого з прав громадян, які постраждали унаслідок збройної агресії проти України.

Як повідомлялося, програма «єВідновлення» стартувала у 2023 році. Компенсації надаються в межах проєкту Світового банку «Ремонт житла для відновлення прав і можливостей людей (HOPE)». Станом на 10 липня виплати за пошкоджене житло на загальну суму 14,8 млрд грн отримали понад 153 тис. родин. Загалом за три роки дії програми надійшло понад 232 тис. заяв від громадян.



Джерело

Continue Reading

Відбудова

У Харківському художньому музеї завершилися аварійно-відновлювальні роботи після удару РФ

Published

on


У Харківському художньому музеї завершилися аварійно-відновлювальні роботи після удару російського БПЛА від 14 червня.

Про це повідомив начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов, передає Укрінформ.

“Майже два тижні фахівці працювали над тим, щоб стабілізувати будівлю після російського удару та не допустити її подальшого пошкодження. Рятувальники розчистили 1700 м² покрівлі та другого поверху від уламків і пошкоджених конструкцій, встановили 551 кроквину, 722 прогони та підпори, закрили 64 віконні контури”, – йдеться в дописі.

Зазначається, що для захисту будівлі використали понад 2200 м² тентового покриття. Під час відновлення застосували досвід спеціалістів, які працювали на об’єктах Києво-Печерської лаври.

Як додає Синєгубов, наразі технічний стан будівлі стабілізовано. До робіт долучилися рятувальники з Харківської та Сумської областей. Колеги із Сумщини направили чотири одиниці спеціальної техніки та 20 фахівців.

Він зауважив, що паралельно продовжують дбати про збереження музейної колекції. До початку повномасштабного вторгнення фонд Харківського художнього музею налічував 26 591 експонат. Майже 10 тисяч уже евакуйовано за межі області, ще понад 16,6 тисячі переміщено до безпечних місць.

Читайте також: У Харкові відремонтували приміщення та комунікації в лікарні, пошкодженій у 2022 році

У будівлі художнього музею в центрі міста внаслідок влучання БПЛА сталася пожежа на площі 1200 квадратних метрів. Допомагали рятувати картини не тільки працівники екстрених служб, а й журналісти, перехожі та міський голова.

Унаслідок пожежі та її гасіння були пошкоджені близько тисячі картин, переважно радянського періоду, повідомляли в обласній адміністрації та Міністерстві культури.

Будівля музею, зведена у 1912-1914 рр., що є пам’яткою архітектури місцевого значення, зазнала значних пошкоджень. 10 липня на об’єкті розпочали протиаварійні та консерваційні роботи.

Фото: Харківська ОВА



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.