Connect with us

Війна

Пам’яті поліцейського Руслана Ковбасюка (позивний «Канада»)

Published

on


Служив на найгарячіших ділянках фронту — Донецькому, Харківському та Запорізькому напрямках 

Руслан народився 12 червня 1994 року в Олександрії на Кіровоградщині. Його завжди, з малих літ, вирізняли любов до життя, почуття гумору та людяність. 

Хлопець навчався в Олександрійському колегіумі. Захоплювався футболом і деякий час займався у спортивному класі. Тому не дивно, що спочатку закінчив Педагогічний коледж імені Сухомлинського і здобув спеціальність «вчитель фізичного виховання». 

Саме спорт виховав у Руслана риси, які допомагали йому бути результативним: витримку, силу характеру, командний дух, бажання завжди йти вперед. 

Вищу освіту він здобув у Дніпровському університеті. Проте на цьому не вичерпалося його прагнення до навчання. Уже під час повномасштабної російсько-української війни, паралельно із обороною країни, Руслан закінчив магістратуру Центральноукраїнського державного університету імені Володимира Винниченка, обравши напрям «Правоохоронна діяльність». 

Шлях у правоохоронних органах розпочав у підрозділі патрульної служби Дніпропетровської області, згодом служив у патрульній поліції Дніпропетровщини. 

У 2022 році Руслан долучився до лав Корпусу оперативно-раптової дії (КОРД) Головного управління Національної поліції у Кіровоградській області. Отримав позивний «Канада».  

Разом із побратимами служив на найгарячіших ділянках фронту — Донецькому, Харківському та Запорізькому напрямках. 

У боях захисник отримав поранення. А після лікування знову повернувся у стрій.  

Опанував нову військову спеціалізацію — став пілотом FPV-дронів. 

За значний внесок у захист суверенітету та територіальної цілісності України Руслан Ковбасюк був нагороджений відзнакою Президента «За оборону України». Мав статус ветерана війни – учасника бойових дій. 

Життя 31-річного майора поліції обірвалося 19 вересня 2025 року внаслідок ворожого обстрілу у Костянтинівці Донецької області.

Попрощалися із Русланом Ковбасюком 23 вересня у Кропивницькому. Останній спочинок захисник знайшов на Алеї почесних воїнських поховань Далекосхідного кладовища.

У чоловіка залишилися мама, сестра, дружина та син. 

У січні 2026 року Руслана Ковбасюка посмертно нагородили відзнакою Кіровоградської області «За мужність і відвагу».  

У просторі народного меморіалу на майдані Незалежності у Києві серед імен тих, хто віддав своє життя за Україну, кожен перехожий бачить фото захисника із позивним «Канада» з підрозділу поліції особливого призначення «Корд». 

Честь і шана Герою! 

Валентина Кащенко 

Фото: Кропивницька міська рада, Нацполіція

За матеріалами Кропивницької міської ради 

Підготовлено Українським національним агентством Укрінформ спільно з Українським інститутом національної памʼяті та онлайн-медіа Міністерства оборони України АрміяInform



Джерело

Війна

У Києві та низці областей оголошували повітряну тривогу через загрозу російських БПЛА

Published

on



У Києві та низці областей оголошували повітряну тривогу через загрозу російських безпілотників.

Як передає Укрінформ, Повітряні сили Збройних сил України повідомили у Телеграмі: “БПЛА на півночі Київщини, рухається над Київським водосховищем у напрямку столиці”.

Пізніше оголосили відбій загрози, про це свідчить Мапа тривог.

Як повідомляв Укрінформ, у Києві внаслідок масованої російської атаки 24 травня пошкоджені близько 300 обʼєктів, зокрема майже 150 житлових будинків.

У лікарнях Києва перебуває 21 постраждалий, з них двоє дітей. Усього в Києві постраждали 87 людей. Двоє людей загинули.



Джерело

Continue Reading

Війна

Ударом по Києву Путін намагався приховати приниження після параду та невдач на фронті

Published

on



Масований удар по Києву в ніч на 24 травня, імовірно, став спробою очільника РФ Володимира Путіна приховати приниження після параду у Москві 9 травня та невдач на фронті.

Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW), передає Укрінформ.

«Раніше Кремль погрожував завдати удару по «центрах ухвалення рішень» у Києві, зокрема за допомогою ракети «Орєшнік», якщо українські сили завдадуть удару по російських урочистостях з нагоди Дня перемоги, чого Україна не зробила. Кремль погрожував застосувати ракети «Орєшнік» у дні, що передували Дню перемоги, ймовірно, з метою приховати слабкість Росії та її нездатність надійно захистити значну частину російського повітряного простору від ударів України по глибокому тилу», – зазначають в ISW.

Аналітики інституту розцінили російську атаку по Києву як частину постійних зусиль очільника РФ Путіна, спрямованих на те, щоб «стерти приниження», якого він зазнав під час параду 9 травня. В ISW додали, що Путін ударами по українській столиці намагається продемонструвати «силу» після параду, який зазнав широкої критики.

«Російський удар повністю порушує дух триденного припинення вогню на День перемоги, якого дотримувалася Україна, та демонструє недотримання Путіним будь-яких угод, які не є переважно вигідними для нього», – підкреслили аналітики.

Водночас російські Z-воєнкори назвали ці удари «символічними» і зазначили, що вони відбуваються на тлі невдач РФ на фронті, йдеться у звіті. Окрім цього, вони різко розкритикували удари 24 травня як дорогі, але не корисні з військової точки зору, а також зазначили, що удар «Орєшніка» по Білій Церкві не мав чіткої та військово значущої цілі.

«Російські війська демонструють низьку ефективність на полі бою і не спроможні досягти оперативно значущих успіхів у поточній весняно-літній кампанії 2026 року, тоді як українські сили продовжують контратакувати та завдавати комплексних ударів по російських цілях середньої дальності та в глибокому тилу РФ. Російське військове керівництво, можливо, завдало удару по місту Київ у марній спробі відволікти увагу від невдач Росії на полі бою та продемонструвати силу і потужність як для внутрішньої, так і для міжнародної аудиторії», – наголосили в ISW.

Читайте також: У Києві через масовану російську атаку 24 травня пошкоджені близько 300 обʼєктів – Зеленський

У звіті підкреслюється, що російські війська дедалі частіше використовують масовані удари дронами типу Shahed, щоб придушити українську протиповітряну оборону та підвищити успішність ракетних ударів на тлі високого рівня перехоплення дронів українською ППО.

Як повідомляв Укрінформ, у ніч на 24 травня російські війська масовано атакували Україну безпілотниками, ракетами повітряного, морського та наземного базування, застосували загалом 690 засобів повітряного нападу. Основним напрямком удару був Київ.

Начальник управління комунікацій Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат поінформував, що Росія завдала удару ракетою типу «Орєшнік» по району Білої Церкви Київської області, пуск здійснено з полігону Капустін Яр.

Унаслідок російської атаки по Україні постраждали загалом близько сотні людей, четверо загинули



Джерело

Continue Reading

Війна

Росіяни у цій атаці робили ставку на масовість, а не на ефективність

Published

on



Російські війська, здійснюючи повітряну атаку 24 травня, робили ставку на масовість, а не на ефективність.

Як передає Укрінформ, це зауважив радник міністра оборони Сергій “Флеш” Бескрестнов у Фейсбуці.

За словами Бескрестнова, “основну частину збитків знову завдали ракети. На жаль, ракет було занадто багато для наших ресурсів ППО”.

Що стосується “Шахедів”, зауважив він, Сили оборони України продемонстрували кращі показники, ніж у середньому за півріччя.

“Цього разу частка перехоплювачів вже склала понад 40% від усіх збитих “Шахедів”. Позитивна динаміка роботи Міністерства оборони та Сил оборони України за останні 4 місяці очевидна”, – зазначив Бескрестнов.

Він поінформував, що “Шахеди” цього разу, як і минулого, використовували тактику масованої атаки, залітаючи одними маршрутами, намагаючись перевантажити ППО.

За словами Бескрестнова, реактивні “Шахеди” у невеликій кількості намагалися атакувати Київ з півночі, при цьому застосовувалися як “Герань-3”, так і “Герань-4”.

“Шахедів” з керуванням було мало, у цій атаці ворог робив ставку на масовість, а не на ефективність”, – зазначив Бескрестнов.

Він зауважив що “спроб керувати “Шахедами” з РБ цього разу не фіксувалося. Висновки робити зарано. Можливо тому, що весь удар був на Київ, а не на західну частину України, як минулого разу”.

На переконання Бескрестнова, “цілі в Києві були обрані противником лише як привід для удару по місту. Наприклад завод на Лук’янівці, де за роки війни ракетами вже давно рознесли все, що можна було, або територія командування сухопутних військ, де з першого дня війни нікого немає, як і на всіх подібних об’єктах Києва”.

“Нічого технологічно чи тактично нового для себе в цій атаці я не побачив”, – заявив Бескрестнов.

Читайте також: Масована атака: ППО знешкодила 55 ракет та 549 російських дронів

Як повідомляв Укрінформ, начальник управління комунікацій Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат заявив, що винищувачі F-16 непогано попрацювали під час відбиття повітряної масованої атаки росіян 24 травня.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.