Про це повідомляє проєкт «Книга катів українського народу», передає Укрінформ.

Фігурантами є Олексій В’ячеславович Кочетов (28 лютого 1988 року) та Євгеній Олексійович Мясніков (29 січня 2000 року народження). Обидва – уродженці міста Донський Тульської області РФ.

Зловмисників ідентифікували за сприяння аналітиків Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Встановлено, що на момент скоєння злочину у 2022 році обоє підозрюваних обіймали посади молодших інспекторів у виправній колонії суворого режиму №1, розташованій у Донському, що за 240 км від Москви та за 640 км від Харкова. У цій в’язниці росіяни утримують громадян України – військовополонених та цивільних.

За даними розслідування, Кочетов і Мясніков разом із іншими співробітниками колонії та спецпризначенцями систематично застосовували до цивільних полонених фізичне й психологічне насильство з мотивів ненависті до українців. Від їхніх дій постраждали щонайменше четверо чоловіків, затриманих у березні 2022 року на території Київської області.

Катування починалися, щойно людей привозили до колонії. Під час так званої прийомки їх проганяли через шеренгу тюремників, кожен із яких намагався вдарити полоненого руками, ногами, гумовими кийками, полімерними трубами чи електрошокером.

Побиття тривали, зокрема, і під час подальшого конвоювання до камери.

Тюремники примушували своїх жертв ставати в незручні пози (обличчям до стіни, з широко розставленими ногами, притиснутою головою та розвернутими назовні долонями), після чого били їх руками та ногами по різних частинах тіла.

Від ударів потерпілі втрачали рівновагу й непритомніли, падали на підлогу. Тоді їх змушували підводитися та продовжували побиття.

За інформацією слідства, Кочетов також примушував полонених ставати в «упор лежачи», бив долонями по обличчю та ногами по тулубу, ставав ногами на спину лежачого потерпілого. Мясніков зі свого боку змусив одного з потерпілих повиснути на металевій решітці, бив його кулаком у живіт, а, коли чоловік зістрибнув, ударив електрошокером у ногу та шию.

Полонених били за найменших приводів або взагалі без них. Встановлено, що одного чоловіка Мясніков побив кийком й електрошокером за те, що помітив через систему відеоспостереження, як той посміхався, іншого – за те, що він повільно одягався, вибігаючи з душової кімнати на прогулянку.

Дії тюремників серйозно порушили положення Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни та Додаткового протоколу I. Також вони є воєнним злочином відповідно до Римського статуту Міжнародного кримінального суду.

І Кочетову, і Мяснікову оголошена підозра за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України – жорстоке поводження з цивільним населенням.

Відомості про кримінальне провадження внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №42023000000000055 від 23 січня 2023 року.

Як повідомляв Укрінформ, суд заочно виніс вироки двом військовим РФ, які катували цивільних і використовували їх як «живий щит» під час тимчасового захоплення Бородянки та Макарова Київської області.

У бюджетах Миколаєва, Одеси та Херсона залишаються борги за середньостроковими позиками, які міста отримали ще до початку децентралізації. Загальна сума заборгованості в трьох обласних центрах становить 353,1 мільйона гривень.

Про це йдеться в матеріалі Центру публічних розслідувань.

Станом на сьогодні в обласних центрах Півдня України обліковується така заборгованість за середньостроковими позиками коштом ресурсів єдиного казначейського рахунку:

• Миколаїв – 81,6 мільйона гривень;
• Одеса – 205,4 мільйона гривень;
• Херсон – 66,1 мільйона гривень.

Такі позики міста отримували для забезпечення бюджетної сфери, зокрема освіти, охорони здоров’я та соціального захисту. До 2014 року держава визначала соціальні стандарти, які мали забезпечуватися на місцевому рівні.

За даними матеріалу, державні розрахунки не завжди були коректними, через що частина місцевих бюджетів залучала додаткові кошти.

Інфографіка ЦПР

Наприкінці 2014 року, після початку процесу децентралізації, скасували норму Бюджетного кодексу, яка регулювала надання середньострокових позик. Також втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України, що визначала порядок їх надання.

Водночас у прикінцевих положеннях Бюджетного кодексу з’явився пункт 21, відповідно до якого погашення цієї заборгованості не здійснюється до законодавчого врегулювання питання.

Із 2015 року тривають спроби визначити правовий статус заборгованості на суму 9 мільярдів гривень. Кабінет Міністрів кілька разів намагався врегулювати питання шляхом розроблення постанов про стягнення коштів із місцевих бюджетів, вважаючи їх позикою. Однак такі проєкти відхиляли, оскільки постанова уряду має нижчу юридичну силу, ніж закон.

Водночас стаття 44 Закону про Державний бюджет України на 2024 рік зобов’язувала Кабмін розробити законопроєкт про списання цієї заборгованості. Зазначена норма, як ідеться в матеріалі, виконана не була.

Таким чином, питання погашення та правового статусу старих середньострокових позик залишається неврегульованим протягом багатьох років.

Ірина Глухова

Росія здійснила чергову атаку на цивільне судноплавство в Одеській області. Внаслідок удару пошкоджено буксир Tedy під іноземним прапором. Про це повідомляє Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України, передає Бессарабія.UA.

Внаслідок атаки двоє членів екіпажу — громадяни Азербайджану — загинули.

Ще двоє громадян Азербайджану постраждали та були госпіталізовані. Шістьом іншим членам екіпажу надали необхідну допомогу на місці, госпіталізація їм не знадобилася.

«Росія продовжує цілеспрямовано атакувати цивільні судна та портову інфраструктуру України, створюючи пряму загрозу для українських та іноземних моряків.

Україна фіксує кожен такий випадок та продовжує інформувати міжнародних партнерів про системні російські атаки на цивільне судноплавство і транспортну інфраструктуру», — наголосили у міністерстві.