Connect with us

Одеса

Оборона Одеси 2026 року: дрони, флот і нова тактика протистояння

Published

on


Морські дрони MAGURA. Фото: Новини.LIVE

Оборона південного напрямку, зокрема акваторії Чорного моря, залишається одним із ключових елементів безпеки Одеса. В умовах повномасштабної війни саме морський фронт став простором постійного технологічного протистояння, де швидкість адаптації та інновації відіграють вирішальну роль. Україна та Росія паралельно розвивають свої спроможності, однак характер цієї гонки суттєво відрізняється.

Про те, як змінюється ситуація в Чорному морі, які технології застосовує ворог і в чому Україна має перевагу, журналісти Новини.LIVE поспілкувалися з керівником пресцентру Сил оборони Півдня Дмитро Плетенчук.

Морські дрони

Розвиток технологій під час війни є природним процесом для обох сторін. Водночас інформаційне поле часто створює викривлене уявлення про баланс сил. Українські морські дрони добре відомі суспільству, тоді як російські розробки залишаються менш публічними, попри їхню кількість.

“Ворог почав цю війну з наявними морськими дронами. У них було кілька застосувань, деякі з них навіть були успішними. Але все одно так вийшло, що ми, маючи обмежені ресурси, маючи обмежений час, були вимушені рухатися якимось іншим напрямом, не таким, як наш ворог. Ми обрали цей напрямок, він виявився вдалим. Звісно, дрони не вирішують усіх проблем і не є універсальним інструментом для виконання всіх задач флоту”, — пояснює керівник пресцентру Сил оборони Півдня Дмитро Плетенчук.

Керівник пресцентру Сил оборони Півдня Дмитро Плетенчук. Фото: Новини.LIVE

Попри активне використання безекіпажних систем, класичні елементи флоту не втрачають своєї ролі. Кораблі, як і раніше, виконують важливі функції, тоді як дрони стали інструментом, який суттєво змінив правила гри. Водночас ефективність будь-якої технології має обмежений термін — те, що працює сьогодні, завтра може втратити актуальність. У цьому контексті ключовою стає здатність до швидкої адаптації. Українські сили, змогли першими нав’язати нові підходи до ведення війни на морі, змусивши противника діяти у відповідь.

Читайте також:

“Ми маємо відповідати на ті виклики, які створюємо в акваторії. Не тільки військово-морські сили, а й наші колеги з ГУР, СБУ, СБС, ССО — всі працюють у цьому напрямку. І, маючи певний часовий розрив, ворог змушений впроваджувати технології вже навздогін”, — зазначає він.

Чоловік керує дроном дистанційно. Фото: Новини.LIVE

Саме цей фактор часу, і дає Україні перевагу. Поки противник адаптує нові рішення, вони часто вже втрачають свою ефективність, адже українська сторона встигає зробити наступний крок уперед.

Україна на міжнародній арені 

Окрему увагу приділяють і міжнародному виміру. Український досвід ведення сучасної війни викликає значний інтерес у партнерів, зокрема під час спільних навчань. Йдеться не лише про бойові дії на морі, а й про ширший спектр питань — від безпеки судноплавства до цифрових систем управління.

“Коли ми демонструємо партнерам наші розробки, вони дійсно вражені. Наприклад, система ситуаційної обізнаності “Дельта” стала для багатьох приємним шоком. Ми давали можливість працювати з нею під час навчань, і це викликало великий інтерес. Так само і з тактикою — наші військові діляться реальним досвідом сучасної війни”, — розповідає Дмитро Плетенчук.

Морський дрон на воді. Фото: Новини.LIVE

Одна з ключових проблем західних армій полягає в тому, що багато їхніх військових доктрин базуються на досвіді минулих війн. Натомість Україна змушена формувати нові підходи прямо під час бойових дій, що робить цей досвід унікальним.

“Україна сьогодні є світовим драйвером у застосуванні безекіпажних морських систем. І нам дійсно є чим поділитися з партнерами. Ми відкриті до співпраці і завжди обмінюємося досвідом із тими, хто нас підтримує”, — каже речник.

Морський дрон на морі. Фото: Новини.LIVE

Таким чином, оборона Чорного моря — це не лише про стримування ворога, а й про постійний розвиток технологій, який визначає хід сучасної війни.

Оборона Одеси

Попри постійні атаки з повітря, оборона Одеса залишається комплексною і багаторівневою. До відбиття ворожих ударів залучені не лише сили протиповітряної оборони, а й підрозділи Військово-морських сил, які працюють як на морі, так і на суходолі. Навіть морська авіація бере активну участь у знищенні ворожих цілей.

“Морська авіація теж дуває. Один наш гелікоптер за один виліт сім дронів знищив, наприклад. Однак, небезпека завжди присутня, на це треба зважати. Повітряну тривогу не варто ігнорувати”, — пояснює керівник пресцентру Сил оборони Півдня Дмитро Плетенчук.

Мобільно вогнева група збирає дрони. Фото: yug.toda

Щодо дронів на оптоволокні то, вони потребують ближчого запуску до цілі. Втім, за словами речника, масового застосування таких засобів саме на Одещині наразі не фіксується, на відміну від інших прифронтових регіонів. Попри це, українські сили враховують усі потенційні загрози, навіть ті, які противник лише анонсує або тестує.

“В будь-якому разі, ми подібні загрози вважаємо можливими і враховуємо це під час планування оборонних дій. Але на практиці, наприклад, я їх ще не бачив. В будь-якому разі, ми подібні загрози теж вважаємо можливими, і тому враховуємо це під час планування наших оборонних дій обов’язково”, — зазначає Дмитро Плетенчук.

Мобільно вогнева група в роботі. Фото: mvs.gov.ua

Такі об’єкти мають стратегічне значення, адже можуть використовуватися ворогом для розвідки або впливу на цивільну навігацію. Саме тому українські сили намагаються діяти на випередження та ліквідовувати загрози ще на підходах до узбережжя.

Ситуація на морі

Ситуація в самому Чорному морі також зазнала суттєвих змін. Нині акваторія фактично перетворилася на так звану “сіру зону”, де жодна зі сторін не має повного контролю.

“Ворог змушений охороняти свої бази додатковими засобами. В свою чергу, ми теж не можемо спокійно виходити в море, тому що там присутня російська авіація. Тому Чорне море — це сіра зона, саме через постійну присутність у повітрі морської авіації РФ”, — пояснює він.

Прапор морської піхоти на кораблі. Фото: armyinform.com.ua

Російський флот, за його словами, суттєво обмежений у діях і фактично не може вільно використовувати свої можливості, зокрема й через ризики ураження. Водночас і українська сторона змушена враховувати постійну загрозу з повітря, що ускладнює повноцінну роботу на морі.

Крейсер “Москва” 

Знищення флагмана Чорноморського флоту РФ — Крейсер “Москва” — стало не лише гучною подією, а й одним із ключових поворотних моментів у війні на морі. Цей удар мав не лише військове, а й психологічне значення. Він продемонстрував, що навіть такі потужні кораблі не є недосяжними для українських сил. Більше того, ця подія змусила ворога переглянути свою тактику і змінити підходи до використання флоту. Водночас, росіяни не одразу усвідомили масштаб втрати і ще певний час діяли за інерцією.

“Ми дійсно не мали страху, мали бажання. І ми довели так, що Україна може відбиватися, тому що росіяни вважали, що маючи такий корабель, такого класу океанічного, з трьома ешелонами ППО на борту, можна собі дозволити, як кажуть, спокійно ходити вздовж нашого узбережжя”, — зазначає він.

Уражений Російськиф флагман “Москва”. Фото: uc.od.ua

Після цієї події ситуація в акваторії Чорне море суттєво змінилася. Російський флот фактично втратив можливість діяти так вільно, як на початку повномасштабного вторгнення. Втрата такого корабля означала не лише мінус одну бойову одиницю, а й серйозний удар по системі управління, розвідки та протиповітряної оборони. Саме “Москва” виконувала функції координації та прикриття для інших суден, і її знищення створило значний вакуум у цих можливостях. Це змусило росіян діяти обережніше і триматися на відстані.

“Це і ведення розвідки, це і прикриття ППО. Фактично, цей корабель мав все угрупування прикривати, надавати розвіддані. Насправді, для нього ця акваторія навіть затісна — Чорне море, для такого крейсера”, — пояснює Плетенчук.

Російські кораблі в Чорному морі. Фото: armyinform.com.ua

Сьогодні, за його словами, російські кораблі значно обмежені у своїх діях. Вони змушені ховатися, уникати наближення до українського узбережжя і постійно враховувати загрозу ударів як ракетами, так і морськими дронами. Попри це, ворог інколи все ж використовує носії крилатих ракет, хоча ефективність таких атак залишається обмеженою. Водночас сама їхня присутність у регіоні продовжує створювати ризики.

“Але тим не менше, бачите, раз-два на місяць вони застосовують навіть носій крилатих ракет. Таке буває. Не дуже результативно, але сам факт. Тому так, вони продовжують від нас фактично вимагати їх добити”, — додає він.

Вісім військових кораблів на воді. Фото: armyinform.com.ua

Робота ППО ворога

Окремо варто звернути увагу на систему протиповітряної оборони противника, яка залишається складною і багаторівневою. Українські сили системно працюють над її послабленням, знищуючи ключові елементи — насамперед засоби радіолокації. Саме вони є основою для виявлення цілей і наведення ракет, тому їхнє знищення значно знижує ефективність всієї системи.

“Це є, в принципі, найціннішим і найскладнішим активом в усій цій системі. Тому що не маючи засобів відповідного виявлення цілі, ви не зможете ніяк навести свої ракети, застосувати їх. Вони в першу чергу знищуються”, — пояснює він.

Керівник пресцентру Сил оборони Півдня Дмитро Плетенчук про роботу ППО в Криму. Фото: Новини.LIVE

Втім, навіть зазнаючи втрат, ворог намагається відновлювати свої можливості. Для цього використовуються різні комплекси, інколи навіть нестандартні або застарілі, які перекидають з інших регіонів. Це свідчить про намагання зберегти щільність ППО, особливо на стратегічно важливих напрямках. Водночас відновлення таких систем потребує часу і ресурсів, що створює для України додаткові можливості.

Кримський міст

Ще одним важливим елементом залишається Кримський міст, який має як стратегічне, так і символічне значення для Росії. За словами експерта, попри вже завдані пошкодження, він продовжує виконувати логістичну функцію, хоча і з обмеженнями. Водночас цей об’єкт залишається вразливим і розглядається як легітимна ціль у контексті війни.

“Обмежений він, в першу чергу, через ті пошкодження, які він отримав раніше. Але це не означає, що ми його залишимо в спокій, звісно. Тому що ця незаконна споруда є і символічною, і логістично важливою”, — підсумовує він.

Уражений Кримський міст. Фото: ukrinform.ua

За оцінками української сторони, присутність російських військових об’єктів у Чорноморському регіоні і надалі залишатиметься фактором нестабільності. Водночас поступове послаблення їхніх можливостей свідчить про зміну балансу сил на користь України.

Як повідомляли Новини.LIVE, після ударів по порту Новоросійська Росія втратила ще одну відносно безпечну базу в Чорному морі. Водночас загрози для України не зменшилися. РФ продовжує розвивати морські дрони та може посилити атаки на порти.

Також Новини.LIVE писали, що на півдні України навіть під час так званого “перемир’я” не було повної тиші. У морі ситуація залишалася напруженою. Після його припинення існує загроза нових ударів, зокрема для Одещини. 



Джерело

Одеса

Стан Чорного моря: наслідки війни та загрози для одеситів

Published

on


Чорне море. Фото: Новини.LIVE

Після руйнування Каховської ГЕС біля узбережжя Одещини масово гинули мідії, а в глибинах Чорного моря науковці зафіксували небезпечне підняття сірководню. І це лише частина змін, про які відомо вченим. Бойові дії, забруднення та кліматичні зміни створюють нові загрози для екосистеми. Та деякі наслідки можуть проявитися лише з часом і виявитися незворотними.

Напередодні Міжнародного дня Чорного моря, який відзначають 31 жовтня, журналісти Новини.LIVE поговорили про його стан та вплив війни з Віктором Коморіним — виконувачем обов’язків директора Українського наукового центру екології моря.

Реклама

Забруднення Чорного моря

Війна суттєво впливає на екосистему Чорного моря. Через атаки на судна у воду потрапляють олія та нафтопродукти. Одним із наймасштабніших ударів стало руйнування Каховської ГЕС, після якого до моря, зокрема біля узбережжя Одещини, потрапила величезна кількість сміття, забрудненої води, біогенних і токсичних речовин. Різкі зміни солоності також негативно вплинули на морські організми.

“Тоді було визначено, що десь біля 50% мідій, які старше трьох років біля узбережжя Одещини, загинули, але не це основне. Головне те, що екосистема поступово починає зменшувати свою здатність до того, щоб протидіяти антропогенному включенню. Ну, і, не тільки антропогенному, а і, наприклад, кліматичним змінам”, — каже виконувач обов’язків директора Українського наукового центру екології моря Віктор Коморін.

Віктор Коморін про забруднення Чорного моря. Фото: Новини.LIVE

Окрім наслідків руйнування Каховської ГЕС, додаткову загрозу для морського середовища становлять аварійні ситуації із суднами, які виникають унаслідок бойових дій. Через пошкодження суден у Чорне море потрапляють різні забруднювальні речовини.

Читайте також:

“Це і олія, яка у великих кількостях, небачених до цього, в море потрапила в результаті тих аварійних ситуацій, які відбулися через те, що бомбили. Потім це і вилив нафтопродуктів. Всі ми знаємо про судна, які були або залишені екіпажем, або в аварійному стані. І це, звісно, відбувалося з-за того, що були відповідні атаки на ці судна”, — зазначає еколог.

Море в олії. Фото: Новини.LIVE

Через війну науковці можуть досліджувати Чорне море переважно на доступних ділянках Одеського узбережжя, де відбирають проби води та морських організмів. Іноді з цим допомагають військові. Для спостереження за рештою акваторії вчені використовують супутникові дані та математичне моделювання, однак ці методи не дозволяють повноцінно оцінити стан морського дна. 

“Якщо біля узбережжя ми більш-менш зможемо дослідити, то сказати, як, наприклад, відчуває себе філофорне поле Зернова — ботаничний заказник загальнодержавного значення — ми на сьогоднішній день не знаємо. Тому що це досить далеко від узбережжя. По супутниковим картам цього не скажеш. Це потрібно досліджувати саме біля дна цих біоцинозів, які на сьогоднішній день там є. Тобто велика кількість процесів для вивчення недоступні зараз”, — підкреслює Віктор Коморін.

Мартин в морі. Фото: Новини.LIVE

Екосистема Чорного моря

Занепокоєння науковців викликає загальна стійкість екосистеми Чорного моря, зокрема її здатність відновлюватися після масштабних екологічних потрясінь. Адже війна не завершується і наступні виклики можуть стати роковими для екосистеми.  

“Екосистема знаходиться в досить неврівноваженому стані, що будь-яка наступна аварійна ситуація, на кшталт тої, що була з Каховською ГЕС, спричинить вже незворотні процеси. Після Каховської ГЕС екосистема поступово повернулася в фонові свої значення. Що буде відбуватися далі – це питання”, — говорить еколог.

Супутникове фото. Каховська ГЕС. 6 червня 2023 року. Фото: Maxar Technologies/REUTERS

Екологічні показники повертаються до звичних значень, але це не свідчить про повне відновлення морського середовища. Потрапляння токсичних речовин, зміни складу води та інші наслідки бойових дій порушують умови існування морських видів, змінюють їхню чисельність і впливають на функціонування всієї екосистеми. Внаслідок такої шкоди цілком імовірна втрата здатності до самовідновлення моря і тоді вже без втручання людини не обійтись.

“А це зміна структурно-функціональних характеристик екосистеми. Коли сама екосистема вже не здатна сама себе відновлювати, коли живе починає гинути, коли змінюються настільки біорізноманіття. Стан морських вод настільки змінюється, що вже не можна вийти на попередній рівень стану екосистеми. Тобто він буде на якомусь іншому стану, значно гіршому за екологічними властивостями, за екологічними показниками”, — розповідає виконувач обов’язків директора Українського наукового центру екології моря.

Риба та дельфіни

На початку повномасштабного вторгнення, у 2022 році, в Чорному морі фіксували значну кількість випадків загибелі та викидання дельфінів на берег. Серед можливих причин масової загибелі дельфінів був і вплив бойових дій. Щоб встановити достеменні причини їхньої загибелі, науковці досліджували тканини та внутрішні органи тварин. Частину відібраних зразків також передали до європейських лабораторій для проведення аналізів.

“Результат цих аналізів свідчить про те, що не може сказати одностайно, що саме війна вплинула на смерть цих дельфінів. Скоріше за все це був комплекс явищ, як природних, так і антропогенних — ну як-от війна. Тобто це не однозначно якийсь там вибух, наприклад, яким могло пошкодити внутрішнє вухо дельфіна. Ні, це загалом та ситуація, яка склалася в результаті військових дій взагалі”, — зауважує експерт.

Загиблий дельфін-азовка на узбережжі Одеської області . Фото: Іван Плачков

Ситуація з рибними запасами Чорного моря також залишається невизначеною. Через обмеження промислового рибальства під час війни чисельність окремих видів риб могла зрости, однак підтвердити це науковці поки не можуть. Для оцінки реальних запасів промислових видів необхідні комплексні дослідження, які Україна разом з іншими чорноморськими країнами планувала провести ще до початку повномасштабного вторгнення.

“На початку 2022 року, ще до початку цих крупномасштабних агресій Російської Федерації, ми планували на нашому судні “Борис Александров”, разом з Грузією, Туреччиною, Болгарією та Румунією здійснити велику експедицію по всьому Чорному морю, щоб дослідити запас всіх промислових видів риб, які існують. Кожна держава виділяла певні кошти для того, щоб дослідити це в межах своїх вод, а вже потім об’єднати всі дослідження за одною методикою, на одному судні”, — каже виконувач обов’язків директора Українського наукового центру екології моря.

Науково-дослідне судно “Борис Александров”. Фото: Радіо Свобода

Потепління Чорного моря

Кліматичні зміни впливають на Чорне море через підвищення температури води, а також зачіпають низку природних процесів, зокрема коливання рівня моря та зміну погодних умов. Однак через регіональні особливості Чорноморського басейну ці процеси можуть відрізнятися від загальних тенденцій у Світовому океані.

“Але ми явно бачимо, що змінилася циркуляція вітрова. Ми явно бачимо, що змінилася рівень опадів. Ми явно бачимо, що змінилася сезонна мінливість. Вона зараз на місяць далі проходить, ніж це було раніше. Змінилися течії, змінилися круговороти, які є в Чорному морі, змінилися рівень основного чорноморської течії, тобто це великомасштабна течія, яка проходить через все Чорне море”, — коментує еколог Віктор Коморін.

Узбережжя моря. Фото: Новини.LIVE

Зміни клімату позначаються і в глибинних шарах Чорного моря. Зокрема, водообміну та надходження органічних речовин можуть впливати на розподіл кисню й сірководню, від якого залежать умови існування морських організмів. Певні ознаки таких процесів науковці виявили ще під час експедицій до початку повномасштабного вторгнення.

“Через центральну частину моря, від Одеси до Батумі, ми досліджували центральну частину Чорного моря у тому числі. І ми побачили, що, наприклад, сірководень, який раніше був на глибинах 100-120 метрів, ми його знайшли на 60 метрах в одній з точок. Тобто він піднявся. І піднявся він не тільки тому, що в нього є підпорка знизу, саме органічна речовина, яка потрапляє сюди з різних джерел”, — роз’яснює експерт.

Піна на морі. Фото: Новини.LIVE

Особливість Чорного моря полягає в тому, що більшість морських організмів може існувати лише у верхніх шарах води, насичених киснем. На більших глибинах переважає сірководневе середовище, непридатне для життя риб та багатьох інших видів. Через такі природні особливості біорізноманіття Чорного моря і без того обмежене, а поєднання кліматичних змін із наслідками війни створює додаткові загрози для морських мешканців.

“В Чорному морі ми налічимо десь 5 тисяч видів живих організмів, а в Середземному, наприклад, 15 тисяч. Тобто видове різноманіття і так воно слабеньке у нас. Якщо впливає як антропогенний вплив, наприклад, війна у тому числі, так і кліматична складова, то воно ще менше становиться, ніж то було напередодні”, — стверджує виконуючий обов’язки директора Українського наукового центру екології моря.

Медуза на березі. Фото: Новини.LIVE

Цвітіння води

Одним із помітних наслідків забруднення Чорного моря є цвітіння води. Це явище пов’язане з евтрофікацією — надмірним надходженням поживних речовин, які за сприятливої температури та солоності спричиняють активне розмноження фітопланктону. Через це вода може набувати зеленого, бурого або червонуватого відтінку. Війна створює додаткові умови для розвитку цього процесу.

“Починаючи від того, що, наприклад, в результаті обстрілів можуть не працювати станції біологічної очистки. Це можуть бути річкові стоки. Так, наприклад, в 2023 році, велика кількість річкових вод потрапила тоді в Чорне море і принесла дуже велику кількість органічних речовин, які моментально спричинили цвітіння води. Якщо це раніше було десь в серпні, вересні, то тоді воно почалося в червні, тобто на кілька місяців раніше”, — констатує експерт.

Водорослі на одному з пляжів Одеси. Фото: Державна екологічна інспекція Південно-західного округу

Затонулі судна

На початку повномасштабного вторгнення поблизу острова Зміїний затонуло чимало суден і літаків. У них могли залишитися запаси пального, які через пошкодження поступово потрапляють у море. У 2025 році після аварії в Керченській протоці нафтопродукти почали виявляти вздовж узбережжя від Дунаю до Очакова. Щоб з’ясувати походження забруднення та перевірити його можливий зв’язок із затонулою технікою, науковці дослідили склад речовин і відстежили їхнє поширення морем.

“Виявилося, що це нафтопродукти з чотирьох або навіть п’яти джерел. Потім зробили математичне моделювання, діагностичне, тобто це зворотній прогноз. Одне, коли ми знаємо вітер наперед і робимо розрахунки, щоб дізнатися, куди воно принесе, а діагностичне — маючи дані щодо вітру, який був, щодо течі і хвилі, які були, зробити зворотні розрахунки. І виявилося, що з 90% ймовірністю джерела знаходяться біля острова Зміїний”, — відзначає Віктор Коморін.

Нафтові плями на пляжі. Фото: t.me/crimeanwind

Наслідки війни для Чорного моря не зникнуть одразу після завершення бойових дій. Затонулі судна, накопичені токсичні речовини та порушення природних процесів можуть ще десятиліттями впливати на морське середовище. Водночас справжні масштаби екологічної шкоди досі залишаються невідомими, а без повноцінних наукових досліджень неможливо визначити, яких заходів потребуватиме відновлення екосистеми. Тому після завершення війни важливо буде відновити морські експедиції, щоб оцінити завдану шкоду та не допустити подальшої втрати біорізноманіття Чорного моря.

Раніше Новини.LIVE розповідали про наслідки розливу соняшникової олії на узбережжі Одещини після російського удару по порту Чорноморська. Забруднення дісталося заповідних територій “Тузлівських лиманів” і продовжило поширюватися вздовж берега.

Також Новини.LIVE розповідали про появу арктичних птахів на узбережжі Одещини. Білих побережників помітили в районі Тузлівських лиманів під час сезонної міграції.



Джерело

Continue Reading

Одеса

Електронний квиток в Одесі: коли запрацює система оплати

Published

on


Тролейбус в Одесі. Фото ілюстративне: Новини.LIVE

В Одесі знову заговорили про запуск електронного квитка у громадському транспорті. У міськраді вже підготували план впровадження системи та визначили, хто займатиметься проєктом. Однак для його реалізації ще потрібно знайти інвестора. Остаточного рішення щодо фінансування поки немає, а дату запуску системи не називають.

Про це Новини.LIVE стало відомо з позачергової сесії Одеської міської ради.

Реклама

Коли запрацює електронний квиток

В Одесі продовжують підготовку до впровадження електронного квитка в громадському транспорті. Під час засідання комісії депутати поцікавилися, на якому етапі перебуває проєкт і що вже вдалося зробити. Зокрема, цікавило, чи є конкретний план запуску нової системи оплати проїзду.

Директорка департаменту транспорту Одеської міської ради Альона Капусняк повідомила, що основні підготовчі роботи вже виконали. Зокрема, розробили алгоритм впровадження системи, опрацювали технічні питання та врахували зауваження Антимонопольного комітету.

“Ми визначили і зробили алгоритм, технічні всі моменти, виправили зауваження Антимонопольного комітету, регуляторних і інших, надали на розгляд керівництву”, — повідомила директорка департаменту транспорту.

Читайте також:

Також визначили, що реалізацією проєкту займатиметься комунальне підприємство. Однак конкретної дати запуску електронного квитка поки не називають.

Хто оплатить запуск системи

Одним із головних невирішених питань залишається фінансування. Міська влада планує залучити приватні інвестиції, щоб запустити електронний квиток. Зараз тривають переговори з потенційними партнерами.

“Зараз на етапі визначення з інвесторами, бо це буде інвестиційний проєкт, поки так”, — зазначила Альона Капусняк.

Депутати також поцікавилися, хто саме готовий фінансувати впровадження системи. Проте конкретної компанії посадовці не назвали.

“На сьогодні ще не визначено, там декілька інвесторів”, — додала чиновниця.

Окремо під час засідання обговорили строки підготовки правил користування міським пасажирським транспортом. Депутати запитали, чи встигнуть посадовці завершити розробку відповідного регуляторного акта у другому півріччі.

Водночас навіть після завершення підготовки документа електронний квиток не обов’язково запрацює одразу. Терміни запуску системи поки залишаються невідомими.

Вартість проїзду в Одесі

У листопаді 2026 року проїзд у трамваях і тролейбусах Одеси коштуватиме 15 гривень за поїздку. Також у місті працюють соціальні автобуси, якими пасажири можуть користуватися безкоштовно. Їхні маршрути та графіки руху можуть змінюватися.

У приватних маршрутках вартість проїзду становить 25 гривень. Цей тариф діє з 27 червня 2026 року, коли ціну підвищили з 20 гривень. Якщо міська влада не ухвалить нових рішень, у листопаді вартість поїздок залишиться незмінною.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі відновили повноцінний рух багатосекційних трамваїв, які не виходили на міські лінії з грудня 2025 року. Чотири низькопідлогові вагони одеського виробництва повернулися на маршрут №7 після успішного тестового виїзду. Вони сполучають вулицю 28-ї бригади з 11-ю станцією Люстдорфської дороги.

Також Новини.LIVE писали, що в Одесі затвердили нові правила для водіїв, чиї автомобілі блокують рух трамваїв і тролейбусів. Порушникам загрожують адміністративні штрафи, а також вимоги компенсувати збитки за час простою електротранспорту. Якщо добровільно відшкодувати витрати не вдасться, комунальне підприємство зможе звернутися до суду.



Джерело

Continue Reading

Одеса

СБУ викрила агента РФ у ЗСУ, який наводив удари на півдні

Published

on


Затримання зрадника. Фото: Служба безпеки України

У лавах ЗСУ викрили військового, якого підозрюють у роботі на російську ФСБ. За даними слідства, він передавав координати українських позицій на Херсонському та Запорізькому напрямках. Для прихованого зв’язку з куратором чоловік використовував 18 смартфонів і змінив 77 номерів. Після втечі з частини його затримали.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на Службу безпеки України.

Реклама

Агент РФ у ЗСУ

За даними слідства, російським агентом виявився військовослужбовець за контрактом. Чоловік шукав можливість швидко заробити гроші через тематичні Telegram-канали. Саме там на нього звернули увагу представники ФСБ та згодом завербували.

Після цього контрактник почав збирати інформацію про українські військові об’єкти на південному фронті. Він записував голосові повідомлення для російського куратора, у яких детально описував місця проходження служби. Особливо росіян цікавили інженерні переправи та оборонні укріплення ЗСУ, розташовані за 5–10 кілометрів від лінії фронту. Також підозрюваний позначав на Google Maps позиції сусідніх українських підрозділів і передавав їхні координати ворогу.

Приховування діяльності

Щоб уникнути викриття, військовий постійно змінював засоби зв’язку. За інформацією СБУ, він мав 18 смартфонів, у яких кожні два дні міняв SIM-картки. Загалом для спілкування з російськими спецслужбами чоловік використав 77 телефонних номерів. Через ці пристрої він передавав інформацію, яку російські війська використовували для атак на Херсонському та Запорізькому напрямках.

Читайте також:

Згодом підозрюваний самовільно залишив військову частину та спробував переховуватися. Спочатку він вирушив до Одеси, а потім планував перебратися до Миколаєва. Однак співробітники СБУ встановили його місцеперебування та затримали. Перед цим українські спецслужби вжили заходів, щоб убезпечити позиції Сил оборони, інформацію про які міг передати агент.

Що загрожує

Затриманому повідомили про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України — державна зрада в умовах воєнного стану та самовільне залишення військової частини. Наразі чоловік перебуває під вартою без права внесення застави. Якщо його провину доведуть у суді, йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Викриття інших зрадників

Раніше, на Миколаївщині затримали військовослужбовця однієї з артилерійських бригад ЗСУ, якого підозрюють у співпраці з російською ФСБ. За даними слідства, він передавав ворогу інформацію про українські підрозділи в Миколаївській та Одеській областях, а також збирав дані про логістичні склади й розташування військової техніки. Ці відомості могли використовувати для підготовки ракетних і дронових ударів по півдню України.

За даними СБУ, чоловіка завербували через Telegram після того, як він самовільно залишив військову частину. Після цього він повернувся до служби й передавав куратору зібрані дані через анонімний чат. Під час обшуку у військового вилучили смартфон із доказами співпраці з російською спецслужбою. Йому повідомили про підозру в державній зраді в умовах воєнного стану. Наразі він перебуває під вартою без права на заставу, йому загрожує довічне ув’язнення з конфіскацією майна.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі затримали 20-річного агента російських спецслужб, який встановлював GPS-трекери на бензовози та військові паливозаправники. За їхньою допомогою ворог планував визначити розташування українських нафтобаз і завдати по них ракетно-дронових ударів.

Також Новини.LIVE писали, що на Одещині правоохоронці затримали місцевого безробітного, який за завданням ФСБ стежив за АЗС, військовими бензовозами та вантажними ешелонами. За даними слідства, чоловік мав встановлювати GPS-трекери на потрібні ворогу об’єкти, щоб російські військові могли відстежувати їхнє переміщення. Затримали агента саме під час спроби встановити такий пристрій на військовий бензовоз.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.