Як повідомляє Укрінформ із посиланням на пресслужбу відомства, звіт про результати аудиту «Об’єкти дорожньої інфраструктури: відновлення та розвиток» затверджено 7 квітня.

Аудитом встановлено, що на кінець червня 2025 року внаслідок військової агресії РФ в Україні було пошкоджено або зруйновано 198 мостових споруд. З цього числа 54 мости розташовані на тимчасово окупованих територіях, пʼять – у районах активних бойових дій, тож їх відновлення наразі неможливе.

Орієнтовна потреба на відбудову мостів, за даними Агентства відновлення, становить майже 74 млрд грн. На тепер на ці цілі спрямовано 16,8 млрд грн (23% від потреби). За ці кошти здійснювалася відбудова 60 мостових споруд, здебільшого у Чернігівській, Харківській та Київській областях.

За охоплений аудитом період повністю завершено роботи та введено в експлуатацію 38 мостів, на різних етапах відновлення – ще 19, щодо трьох мостів лише розроблено проєктну документацію.

Таким чином, зі 139 зруйнованих мостів на підконтрольній Україні території за 3,5 року вдалося відновити лише близько третини.

Як стверджують у Рахунковій палаті, такий результат зумовлений як браком фінансування, затримками у затвердженні процедур використання коштів, так і неналежною пріоритезацією об’єктів, недостатнім контролем і наглядом з боку уповноважених органів.

Так, часте коригування переліків об’єктів обмежувало можливість реалізації робіт у межах бюджетного періоду. Крім того, у 2023 році не було використано майже 6 млрд грн, оскільки порядок використання цих коштів було затверджено лише у вересні 2024 року.

Процес відбору мостів для відновлення відбувався згідно з методикою. Проте було зафіксовано випадки, коли до першочергових включали мостові споруди з нижчим рівнем пріоритетності, натомість частина більш нагальних об’єктів до переліків не потрапляла.

Для планування та управління коштами Агентство відновлення використовує декілька цифрових та аналітичних систем: ПК АЕСУМ (база даних технічного стану мостів, пріоритезації та планування); E-road (візуалізація, пріоритезація та планування); систему DREAM (управління публічними інвестиціями); Державний реєстр пошкодженого та знищеного майна (акумулювання інформації про пошкоджене майно); інші інструменти (облік та управління, візуалізація даних).

Однак, як з’ясували аудитори, ці системи не інтегровані у єдиний інформаційний простір, мають розбіжності у даних, акумулюють неповну та в окремих випадках неактуальну інформацію.

Під час вибіркової перевірки 46 процедур закупівель на 11 об’єктах відновлення мостів у Київській та Чернігівській областях на загальну суму 10,8 млрд грн аудитори виявили систематичні порушення вимог оприлюднення інформації про результати закупівель у системі Prozorro.

Так, Служба відновлення у Чернігівській області неправомірно скасувала одну із закупівель та відхилила найбільш економічно вигідну пропозицію, а згодом уклала поза електронною системою прямий договір за значно вищою ціною. За підрахунками аудиторів, втрати бюджетних коштів становили 955,2 тис. грн.

Служба відновлення у Київській області допустила завищення вартості робіт на 20,3 млн грн. Ідеться про оплату робіт, не передбачених у проєктній документації, включення до кошторису додаткових обсягів робіт, які не передбачено договірною ціною та проєктною документацією, зайве застосування окремих видів робіт тощо.

Встановлено також факти порушень містобудівних вимог. Зокрема, у Київській області майже 11 місяців будували міст без відповідного дозволу Державної інспекції архітектури та містобудування України. До того ж споруду відкрили для руху без офіційних документів про введення в експлуатацію.

Рахункова палата надала Кабінету міністрів та Агентству відновлення низку рекомендацій.

Зокрема, запропоновано внести на розгляд Кабміну проєкт нормативно-правового акта, що забезпечить створення національної системи управління мостами на автомобільних дорогах державного значення.

Службі відновлення у Київській області рекомендовано відкоригувати завищену вартість виконаних та оплачених підрядних робіт на 19,7 млн грн та послуг на загальну суму 0,6 млн грн.

Як повідомлялось, Рахункова палата констатувала низькі темпи комплексного відновлення деокупованих територій за експериментальним проєктом, на який було виділено 10,8 млрд грн.