Відбудова
Українців закликають активніше подавати заяви до Реєстру збитків
Українцям важливо активно подавати заявки до Реєстру збитків, завданих російською агресією, який вже отримав 150 тис. подібних повідомлень, і в цьому контексті місцевій владі потрібно якісно інформувати населення про таку можливість.,
Про це заявила Сандра Лінгдорф, заступниця виконавчого директора Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, яка виступила в Європарламенті під час презентації Ініціативи Справедливість для Маріуполя, передає кореспондент Укрінформу.
«Відповідальність часто розглядається з точки зору кримінального правосуддя. Але для жертв правосуддя також означає визнання, відновлення та здатність до перебудови. Тому компенсація є важливою», – наголосила вона.
За її словами, з цією метою будується структурована система з трьома елементами, включаючи Реєстр збитків для України, майбутню Міжнародну комісію з розгляду претензій та Компенсаційний фонд.
«Це не окремі ініціативи. Вони є частиною єдиної архітектури», – зазначила чиновниця.
Вона нагадала, що Реєстр збитків відкритий для фізичних осіб, підприємств та держави Україна.
«На сьогоднішній день вже подано майже 150 тис. претензій, з яких майже 25 тис. пов’язані з Маріуполем. Понад 45 тис. заяв вже опрацьовано та офіційно зареєстровано», – сказала посадовець.
Вона нагадала, що заяви можна подавати через платформу Дія, що робить систему доступною в тому числі для тих, хто виїхав з України.
«Ми тісно співпрацюємо з українською владою, муніципалітетами та громадянським суспільством, щоб заявники знали про свої права та мали можливість подавати претензії», – зазначила Лінгдорф.
Щодо Міжнародної комісії, вона сказала, що її правова база вже створена, зазначивши, що очікує до кінця цього року відповідної ратифікації участі з боку 25 держав.
Водночас вона додала, що компенсації повинні бути підкріплені фінансуванням.
«І це один з найскладніших викликів з юридичної та політичної точки зору. Але з точки зору жертв, цей принцип дуже цинічний. Компенсація має бути реальною. Від цього залежить довіра до всієї системи, і це стосується не лише України. Йдеться про довіру до міжнародного права», – заявила чиновниця.
Вона підкреслила, що навіть якщо компенсація може здаватися далекою перспективою, подання заяв має значення.
«Кожна заява забезпечує докази, зберігає пам’ять, стверджує право, яке не можна ігнорувати, і гарантує, що збитки не зводяться до статистики», – зазначила вона. «Щоб міжнародна архітектура компенсації була успішною, люди повинні знати про неї та довіряти їй».
У зв’язку з цим вона закликала до підвищення обізнаності серед потенційних заявників як в Україні, так і серед переміщених осіб по всій Європі та за її межами.
«Кожна подана заява зміцнює основу цієї архітектури. Кожна заява наближає нас на один крок до компенсації», – підсумувала вона.
Як повідомляв Укрінформ, 6 травня в Європейському парламенті у Брюсселі проведено захід, зосереджений на ініціативі «Справедливість для Маріуполя», яка об’єднує перевірені свідчення, оцінку збитків та міжнародні правові механізми, спрямовані на забезпечення відповідальності РФ та відповідної компенсації жертвам агресії.
Відбудова
Міненерго та європейські партнери закликають донорів підтримати Україну
Напередодні Конференції з відновлення України у Гданську Європейська комісія, Міненерго та Секретаріат Енергетичного співтовариства виступили зі спільною заявою щодо посилення підтримки енергетичного сектору України напередодні зимового періоду.
Як передає Укрінформ, про це повідомляє Міненерго.
“Сторони закликали нинішніх і потенційних донорів спрямувати кошти до Фонду підтримки енергетики України для забезпечення своєчасної закупівлі критично важливого обладнання та реалізації заходів з відновлення енергетичної інфраструктури”, – йдеться у повідомленні.
Зазначається, що з початку повномасштабного вторгнення країни G7+ вже спрямували через фонд 1,95 млрд євро. Ці кошти розподілені відповідно до пріоритетів, визначених Міністерством енергетики України.
Зараз у межах Фонду підтримки енергетики сформовано стратегічний резерв обладнання, оптимізовано процедури закупівель і скорочено строки постачання критичних ресурсів.
Перший віцепрем’єр-міністр України – міністр енергетики Денис Шмигаль зауважив, що з початку цього року партнери внесли до фонду понад 300 млн євро, однак загальний обсяг незабезпечених потреб становить понад 650 млн євро. Це означає, що без нових внесків реалізацію наступних проєктів буде зупинено.
Сторони звернення акцентували, що підготовка до зими потребує скоординованих і невідкладних дій партнерів. Координаційна група G7+ з питань енергетичної підтримки України продовжує роботу з мобілізації необхідних ресурсів для проходження опалювального сезону.
Як повідомлялося, у Міжнародній конференції з питань відновлення України (Ukraine Recovery Conference 2026), яка відбудеться 25-26 червня у Гданську, візьмуть участь близько 5 тис. учасників, зокрема лідери держав, представники урядів, міжнародних фінансових інституцій та бізнесу.
Українську делегацію на URC 2026 у Гданську очолить Прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Відбудова
Розсилка: Відбудова України-2026
Україна представить на конференції з відбудови у Гданську 530 інвестпроєктів від регіонів. Євросоюз випустить облігації на €80 мільярдів: гроші підуть і на підтримку України. Підтримання зв’язку з українцями за кордоном є державною стратегією.
Джерело
Відбудова
У Києво-Печерській лаврі завершили консервацію даху Успенського собору
У Києві рятувальники завершили ремонтно-відновлювальні роботи з консервації даху пошкодженого внаслідок російської атаки 15 червня Успенського собору Києво-Печерської лаври.
Як передає Укрінформ, про це Державна служба з надзвичайних ситуацій повідомила у Фейсбуці.
“У ніч на 15 червня Росія вкотре продемонструвала свою справжню сутність – ударом по одній з головних святинь України, Києво-Печерській лаврі. Тоді внаслідок атаки був пошкоджений Успенський собор – місце, яке для мільйонів українців є символом віри, історії та духовної сили”, – зазначив голова ДСНС України Андрій Даник.
Він поінформував, що “одразу після удару до роботи стали рятувальники ДСНС. Понад тиждень вони працювали там, де кожен метр має особливу цінність. У складних умовах, під постійною загрозою нових атак, фахівці проводили аварійно-відновлювальні роботи, щоб зберегти святиню від подальших руйнувань”.
У вівторок, 23 червня, ремонтно-відновлювальні роботи з консервації пошкодженого даху завершили.
Роботи виконані на 100% від запланованого обсягу. Для осушення будівельних конструкцій і внутрішніх приміщень на об’єкті продовжують працювати теплові гармати, поінформував очільник ДСНС.
За час проведення робіт на території Лаври були залучені більш як 100 рятувальників із різних підрозділів і понад 25 одиниць техніки ДСНС.
Як повідомляв Укрінформ, на території Києво-Печерської лаври внаслідок масованої російської атаки 15 червня були пошкоджені 19 об’єктів культурної спадщини. Найбільших руйнувань зазнали Успенський собор і башта Кушника.
-
Війна1 тиждень agoУ травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
-
Відбудова1 тиждень agoТуск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
-
Відбудова1 тиждень agoукраїнський бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
-
Політика1 тиждень agoТрамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
-
Політика1 тиждень agoАрбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях
-
Події1 тиждень agoУ Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
-
Події1 тиждень agoУ Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою
-
Війна1 тиждень agoСили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
