За його словами, “для світу Буча стала шоком, який показав справжню суть російської армії. 358 жертв російських катів – жінки, чоловіки, діти. Майже всі цивільні. Більшість були розстріляні або загинули від мінно-вибухових травм”.

Як нагадав Кравченко, одразу після звільнення міста у квітні 2022 року він як прокурор Бучанської окружної прокуратури особисто розпочинав перші провадження щодо воєнних злочинів РФ, і на сьогодні це повноцінна доказова база.

Як повідомив генпрокурор, до суду скерований обвинувальний акт стосовно лейтенанта Юрія Кіма – командира взводу 234-го гвардійського десантно-штурмового полку 76-ї дивізії повітряно-десантних військ ЗС РФ.

У березні 2022 року цей російський командир та військовослужбовці його підрозділу вчинили щонайменше 20 злочинів проти цивільних та 17 убивств.

Кім особисто координував дії підлеглих, віддавав накази та контролював їх виконання. Доведена його командна відповідальність – він відповідатиме як за власні дії, так і за злочинні накази та звірства підлеглих, наголосив генпрокурор.

Слідство встановило, як підрозділ заходив у місто, займав позиції, розподіляв зони контролю та вчиняв злочини. Російські військові обходили будинки, проводили “фільтрацію” за проукраїнську позицію, затримували і допитували цивільних, катували, імітували страти та вбивали. Підвали, подвір’я і вулиці ставали місцями страт.

“Ворог убивав цілі сім’ї, не жаліючи людей похилого віку. Після відступу росіяни намагалися приховати докази – тіла шістьох убитих із двох сусідніх родин вивезли та спалили на дитячому майданчику”, – заявив Кравченко.

За його словами, доказова база є вичерпною: 59 слідчих експериментів, свідчення 330 очевидців, 86 впізнань за фотознімками, три ексгумації тіл, аналіз покинутої документації російських військових, гільзи одного зразка на різних місцях злочинів та інші докази.

“Розслідування подій у Бучі тривають. Наше завдання – встановити кожного причетного російського військовослужбовця, зокрема відповідальних за загибель 116 людей, похованих у братській могилі біля церкви Святого Андрія Первозванного. Вже встановлено 59 злочинців, 32 обвинувальні акти скеровано до суду. Працює спеціальний штаб, проведено понад 3 тисячі слідчих дій”, – зазначив генеральний прокурор.

Як повідомляв Укрінформ, у квітні слідчі поліції оголосили двом військовослужбовцям РФ підозру у замаху на вбивство та катування цивільних в Бучі.

Встановлено, що російський розвідник-снайпер відкрив вогонь по місцевих жителях, які намагалися поховати біля багатоповерхівки вбитого росіянами чоловіка. Також поліцейські ідентифікували та зібрали доказову базу щодо командира відділення псковської військової частини, який принижував та заподіяв тілесні ушкодження містянину.

Міністерство закордонних справ України заявило про критичне загострення гуманітарної ситуації в окремих громадах тимчасово окупованої частини Херсонщини. Йдеться насамперед про Олешки, Голу Пристань, Стару Збур’ївку та Нову Збур’ївку, де люди фактично опинилися на межі виживання.

Про це йдеться в заяві Міністерства закордонних справ України.

У МЗС наголосили, що російські окупанти блокують виїзд населення та перешкоджають доставці продуктів, медикаментів і товарів першої необхідності. Через це місцеві жителі, серед яких діти та маломобільні люди, змушені жити без належного доступу до їжі, питної води, медичної допомоги та базових умов для існування.

За даними відомства, населення в окремих громадах скоротилося в рази. Зокрема, в Олешках кількість жителів зменшилася з 24 тисяч до близько 2 тисяч осіб. Загалом гуманітарної допомоги можуть потребувати понад 6 тисяч людей, серед яких близько 200 дітей.

У МЗС також повідомили, що критична інфраструктура на цих територіях фактично зруйнована — відсутні електро- та газопостачання. Цивільні, які намагаються придбати продукти або виїхати власним транспортом, стають мішенями для атак російських дронів.

Станом на зараз до державних органів надійшло понад 220 звернень щодо евакуації мешканців із небезпечних районів. Інформацію про гуманітарну катастрофу підтверджують Офіс омбудсмена, українські розвідувальні органи та міжнародні організації.

Україна вже розпочала консультації з ООН та Міжнародним комітетом Червоного Хреста щодо можливих шляхів евакуації та порятунку цивільних. Також українська сторона планує порушити тему гуманітарної ситуації на майданчиках ООН та ОБСЄ.

Нагадаємо, у тимчасово окупованих Олешках з середини квітня різко загострилася гуманітарна ситуація. Місто фактично опинилося в блокаді через постійну небезпеку та підриви транспорту.

Раніше, український омбудсман Дмитро Лубінець заявив, що ситуація в Олешках є гуманітарною катастрофою і прямим наслідком окупації. Він закликав міжнародну спільноту до негайних дій та посилення реагування.

В свою чергу, Україна звернулася до Міжнародного Комітету Червоного Хреста із проханням використати свій мандат для організації безпечного коридору та доставки гуманітарної допомоги.

Андрій Колісніченко

День рятувальника — це не просто професійне свято, а й нагадування про мужність тих, хто, ризикуючи життям, щодня допомагає іншим. Історія Віталія Лабутіна, рятувальника, який працює на прильотах і рятує людей з-під завалів, — це реальна історія вибору професії в умовах складних життєвих обставин.

Журналісти Новини.LIVE поговорили як і чому чоловік став рятувальником, а також які емоційні та фізичні виклики постають перед ним щодня.

Шлях стати пожежником

Для Віталія вибір професії був досить складним. Свою роль зіграло те, що в школі був у пожежній коменді, тож якийсь невеликий досвід і навички вже були. Пройшовши армію він все ж таки вирішив спробувати себе саме в ролі рятівника.

“Якось в поліцію не хотілося, в армії вже був. Був у школі пожежної команди, потім якось все зайшло. І, наверне, зрозумів, що, мабуть, треба спробувати. У 2012 році я сюди влаштувався на роботу”, — каже одеський рятувальник Віталій Лабутін.

Віталій згадує, як одного дня прийшов до відділення кадрів і просто запитав, чи потрібні нові рятувальники. Йому відповіли, що документи треба принести, і так розпочалась його кар’єра. Цей момент став вирішальним у його житті, і він не шкодує про свій вибір. 

Робота на прильотах

Віталій зазначає, що кожен виїзд для рятувальників — це своєрідний стрес, особливо коли мова йде про бойові дії. Рідні завжди хвилюються, адже кожен день приносить нові виклики.

“Рідні переживають кожного разу, тому що кожен виїзд, кожна зміна різна. Буває не дуже важко, а буває … Зараз стало набагато складніше. Якщо раніше було менше людського болю, мабуть, травм, то зараз стало значно більше”, — розповідає він.

Один із таких важких випадків, що залишив глибокий слід у душі Віталія, стався під час обстрілу одного з будинків на Молдаванці. Тоді шахет влучив в чотириповерхівку, чоловік був у той момент в укритті з сім’єю. Підрозділи не направляли, бо була тривога. Щоб не гаяти час він піднявся і став рятував людей.

Підготовка рятувальників

У роботі рятувальників надзвичайно важлива швидкість реакції та злагодженість дій команди. Щоб цього досягти необхідні постійні тренування, тільки таким чином можна напрацювати все до дрібниць.

“Кожен розуміє, що треба робити. Коли звучить сигнал тривоги, ми швидко вдягаємося, сідаємо в автомобіль, беремо путівий лист і їдемо на місце виклику”, — пояснює рятувальник.

Важливо не лише мати фізичну готовність, а й постійно відпрацьовувати різні навички. У рятувальників є тренінги, кожного дня відпрацьовуючи нормативи по різним вправам. Це включає тренування з трьохметрової драбини, відпрацювання стволів, всі навички, які можуть знадобитися на реальних пожежах.

Психологічна стійкість

Для того щоб бути ефективним у своїй професії, рятувальникам потрібно не тільки фізично готуватись, а й мати сталеві нерви. Віталій зазначає, що хоча не всі рятувальники мають ідеальні фізичні дані, багато хто здатен робити неймовірні речі в екстремальних ситуаціях.

“Все залежить від психологічного настрою. У нас не всі високі й фізично розвинуті, але є хлопці, які роблять чудеса на пожежах”, — зазначає одеський рятувальник Віталій Лабутін.

Після важких виїздів важливо відновити сили. Віталій пояснює, що відновлення — це не лише фізичне, але й емоційне відновлення.

“Я відновлююсь в залі. Дуже важливо викидати накопичений негатив. Хтось їздить на риболовлю, хтось спортом займається, ми всі по-різному відновлюємось”, — додає він.

День рятувальника

Своє професійне свято Віталій разом із колега відзначатиме на роботі. Сподіваючись, що хоч сьогодні обійдеться без чергової атаки з боку росіян чи великих пожеж. Спокійних днів у їхній роботі можна на пальцях однієї руки перерахувати, тому вони особливо цінні. А побажання будуть одні на всіх.

“Колегам хочеться побажати сухих рукавів і поменше важких змін. Тако миру. Це всій країні, щоб швидше закінчилась ця війна”, — каже одеський рятувальник Віталій Лабутін.

Незважаючи на величезні труднощі, з якими стикаються рятувальники, Віталій та його колеги продовжують працювати, ризикуючи власним життям, і не втрачати людяності навіть в найскладніші моменти. Їхня щоденна праця є основою безпеки громадян, і цей текст нагадує нам, наскільки важливу роль вони відіграють у нашому житті, особливо під час війни. 

Як повідомляли Новини.LIVE, в рятувальники тепер щодня ризикують своїм життям, йдучи в найбільш небезпечні місця, щоб врятувати інші. Вони вже не тільки борються з пожежами та аваріями, але й ліквідують наслідки обстрілів, розчищають завали і надають допомогу тим, хто опинився в найгарячіших точках конфлікту. Війна принесла нові виклики, і рятувальники тепер не тільки борються з вогнем, а й щодня рятують життя у найскладніших умовах.

Також Новини.LIVE писали, про захисника пройшов Маріуполь від перших обстрілів до останнього бою. Місяці оборони, спроба прориву з оточення та російський полон — ці випробування стали частиною його особистої історії, яка показує, наскільки крихка й водночас неймовірно сильна людська витримка. 

Ваша пробна версія Premium закінчиласяВаша пробна версія Premium закінчиласяВаша пробна версія Premium закінчиласяВаша пробна версія Premium закінчиласяВаша пробна версія Premium закінчиласяВаша пробна версія Premium закінчилася