Повномасштабна війна Росії проти України суттєво змінила сприйняття України у Німеччині, а в німецькій історіографії відбувається поступове переосмислення багаторічного ототожнення Радянського Союзу виключно з Росією.
Про це заявила в коментарі власному кореспонденту Укрінформу німецька історикиня, фахівчиня з історії Східної Європи Ута Ґерлант.
“Повномасштабна війна Росії проти України змінила сприйняття у Німеччині. Багато людей, які раніше майже нічого не знали про Україну, сьогодні значно краще поінформовані про країну, ніж раніше. Крім того, багато німців мають контакти з українцями, які тепер живуть тут. Отже, Україна більше не є “білою плямою”, – сказала Ґерлант.
За її словами, дедалі більше німців усвідомлюють, що Україна особливо сильно постраждала від нацистських злочинів у роки Другої світової війни.
“Багатьом людям тут стало зрозуміло, що Україна також особливо масово постраждала від нацистських воєнних злочинів. Хоча я не можу сказати, якою є частка тих, хто має більш диференційовані знання про Україну”, – зазначила історикиня.
Вона додала, що до повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році Україна фактично залишалася маргіналізованою в німецьких академічних дослідженнях, проте зараз ситуація змінюється.
“До повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Україна в дослідженнях Східної Європи в німецьких університетах була маргіналізована або ігнорувалася, як із соромом визнав історик Карл Шльоґель. Нині ж Україна в історіографії Другої світової війни чітко сприймається як окрема жертва та як суб’єкт, хоча ще потрібно провести дуже багато досліджень”, – заявила Герлант.
Водночас історикиня вказала на серйозну проблему у повсякденній мові, де “українське” все ще часто зникає за “російським”, яке помилково використовують як синонім до “радянського”.
“Зазвичай говорять про російських жертв нацизму, російський полон, російських визволителів. Це є проблемою, оскільки спотворює сприйняття. Українська та інші нації при цьому стають невидимими”, – зазначила Ґерлант.
Вона також вказала на викривлення історичного сприйняття, коли позитивні дії приписуються росіянам, а українців пов’язують передусім із колаборацією: “До цього додається те, що позитивні дії, як-от опір німецькій окупації, більше приписуються росіянам, тоді як українців часто пов’язують із колаборацією, яка існувала й серед інших радянських народів, включно з російським”.
За словами фахівчині, саме ця “прогалина у свідомості” створює простір для російської пропаганди, яка намагається знайти виправдання агресії проти України під виглядом “антифашизму”.
“У цій прогалині у свідомості пропаганда може діяти ефективно: злочинна агресивна війна Росії перевизначається як антифашистська, яку нібито потрібно вести проти “фашистського режиму” в Україні”, – заявила історикиня.
Вона зауважила, що це перекладання провини “має щось особливо підступне” – частина німецького суспільства, яке несе історичну відповідальність за нацистські злочини, у результаті може солідаризуватися “з нинішнім російським агресором, який атакує своїх колишніх українських побратимів у боротьбі проти нацистської Німеччини”.
За її словами, така позиція просувалася, зокрема, під час акцій, організованих ультралівою партією BSW: “Ця солідаризація з Кремлем на демонстраціях, які організовувала BSW, навіть подавалася як “дружба народів”, хоча є прямою протилежністю цьому. Підтримка ж України паплюжилася натомість як “розпалювання війни” – ніби це Україна є агресором, а війна закінчилася б, якби вона здалася”.
Водночас Герлант підкреслила, що у Німеччині є доступ до об’єктивної інформації та значна підтримка України. “Ця пропаганда діє дестабілізуюче, заплутує та залякує. Але об’єктивна інформація доступна, і в Німеччині існує велика солідарність з Україною. Тож ми маємо тут одночасно і нерішучість, і рішучість у підтримці України”, – резюмувала вона.
Як повідомляв Укрінформ, Україна сьогодні, 8 травня, відзначає День пам’яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні 1939 – 1945 років.
На одному з етапів переговорів українська делегація пропонувала Росії повернути 300 дітей за верифікованим списком, натомість російська сторона запропонувала їх включити до списку військовополонених на обмін.
Про це перша леді Олена Зеленська повідомила в інтерв’ю британському виданню The Sun, передає Укрінформ із посиланням на пресслужбу Офісу Президента.
«Тема дітей часто залишається за лаштунками воєнних подій. Але це найважливіший гуманітарний аспект, і я хочу, щоб ця тема звучала голосніше. Війна й так уже є тлом життя наших дітей, але не можна, щоб таке життя в невизначеності, тривозі вважалося нормальним», – сказала дружина Президента.
Зеленська наголосила, що мир неможливий без повернення в Україну всіх дітей, яких викрала Росія. Лише за офіційними даними їх щонайменше 20 тисяч.
«Те, що вони для окупанта саме полонені й не інакше, знаємо від самих росіян. На одному з етапів перемовин українська делегація пропонувала Росії повернути 300 дітей згідно з верифікованим списком. Натомість російські представники цинічно запропонували включити їх до списку військовополонених на обмін… Отже, наших дітей дійсно вважають полоненими. Трофеєм. Об’єктом торгу. Але Україна буде боротися за кожну дитину», – наголосила перша леді.
Дружина Президента також акцентувала на складності повернення викрадених дітей.
«Щоб зробити дітей жертвами своєї пропаганди, Росії вже навіть не треба їх вивозити вглиб своєї території: систему індоктринації розгорнуто на тимчасово окупованих територіях – у школах, садочках, таборах перевиховання», – зауважила Зеленська.
За її словами, українським дітям під час війни доводиться бачити смерті близьких, ховати однокласників, які загинули внаслідок російських атак, і це залишає на них відбиток. Тож держава робить усе можливе для їх підтримки в умовах війни.
«Ми не маємо допустити, щоб ці діти назавжди визначали себе як “діти війни”, маємо зробити все для підтримки їхнього навчання, можливостей, звичайного дитячого життя. Все це не можна відкладати на після війни. Маємо подбати про це зараз, щоб не втратити покоління», – заявила вона.
Як повідомляв Укрінформ, станом на сьогодні до України вдалося повернути 2274 українські дитини.
Фото: ОП
В Одесі запланували розглянути рішення щодо відновлення міста після російських атак, компенсацій за пошкоджене житло та підтримки переселенців. Також виконком має ухвалити низку питань, пов’язаних із передачею майна, допомогою ОСББ та соціальними програмами.
Про це повідомила пресслужба Одеської міської ради.
25 червня о 11:00 відбудеться засідання Виконавчого комітету Одеської міської ради. Порядок денний охоплює питання роботи міських департаментів, районних адміністрацій, соціальної підтримки населення, відновлення інфраструктури та реалізації міських програм. Передбачена пряма трансляція засідання.
Серед перших питань члени виконкому мають затвердити орієнтовний план роботи на третій квартал 2026 року та розглянути зняття з контролю раніше ухвалених рішень. Також планується погодити нагородження Почесною грамотою виконавчого комітету.
Одним із ключових пунктів порядку денного стане внесення на розгляд міської ради проєкту рішення щодо передачі майна територіальної громади міста, яке перебуває на балансі виконавчого комітету, в управління Одеській МВА на період виконання нею своїх повноважень.
У сфері охорони здоров’я посадовці розглянуть інформацію про виконання у 2025 році міської програми “Здоров’я” та запропонують зміни до неї. Також на засіданні заслухають звіти щодо реалізації низки інших міських програм, зокрема у сферах транспорту, благоустрою, енергоефективності, житлового господарства, культури, громадянського суспільства та містобудівного кадастру.
Значний блок питань стосується компенсацій громадянам за житло, знищене або пошкоджене внаслідок російської агресії. Виконком розгляне рішення профільних комісій Київської, Приморської та Хаджибейської районних адміністрацій щодо надання відшкодувань власникам постраждалих об’єктів нерухомості. Окремо винесли питання про компенсацію за пошкоджене майно.
До порядку денного включили й питання соціальної підтримки внутрішньо переміщених осіб. Йдеться про затвердження рішень щодо надання або відмови в допомозі для розв’язання житлового питання окремим категоріям переселенців, які проживали на тимчасово окупованих територіях.
У сфері міського господарства чиновники розглянуть демонтаж двох тимчасових споруд — павільйону на вулиці Миколи Боровського та кіоску на вулиці Космонавтів. Крім того, виконком планує затвердити нові схеми комплексного розміщення зовнішньої реклами на низці магістралей міста.
Серед економічних питань мають розглянути звіт про виконання Програми економічного і соціального розвитку Одеси за 2025 рік. Також розглядатиметься надання безповоротної фінансової допомоги двом об’єднанням співвласників багатоквартирних будинків, які беруть участь у програмах енергомодернізації “ЕНЕРГОДІМ” та “ГрінДІМ”.
Також виконком має розглянути припинення договору про функціонування однієї з прийомних сімей, зміни до складу вихованців дитячого будинку сімейного типу, а також підсумки реалізації програми забезпечення житлом дітей-сиріт і розвитку сімейних форм виховання.
Посадовці планують розглянути й зміни до програм цивільного захисту населення, пожежної безпеки та створення страхового фонду документації міста.
У червні також в Одесі підприємці змагалися за мільйонну підтримку з міського бюджету, однак сума запитів у кілька разів перевищила наявне фінансування програми.
Російські війська атакували три цивільні кораблі, які прямували до українських портів. Внаслідок удару по судну «Victress» загинув громадянин Єгипту, ще вісьмох моряків евакуювали.
Повідомляється також, що два інші торгові судна отримали пошкодження під час цієї атаки.
Читайте нас : наш канал в GoogleNews та Facebook сторінка – Новини України
У травні на інженерних боєприпасах були ліквідовані 1099 російських загарбників
український бізнес виділяє гроші на відновлення Успенського собору
Туск очікує на участь Зеленського у конференції з відбудови України у Гданську
Трамп про ліцензію для України на виробництво ракет: Ми розглянемо це питання
Арбітраж підтвердив права України як прибережної держави в Чорному та Азовському морях
У Раді пропонують доповнити склад злочину геноциду культурною складовою
У Реєстрі музейного фонду України вже понад 122 тисячі експонатів
Сили оборони вразили танкер тіньового флоту РФ і міст через Північно-Кримський канал
