Повномасштабна війна Росії проти України суттєво змінила сприйняття України у Німеччині, а в німецькій історіографії відбувається поступове переосмислення багаторічного ототожнення Радянського Союзу виключно з Росією.
Про це заявила в коментарі власному кореспонденту Укрінформу німецька історикиня, фахівчиня з історії Східної Європи Ута Ґерлант.
“Повномасштабна війна Росії проти України змінила сприйняття у Німеччині. Багато людей, які раніше майже нічого не знали про Україну, сьогодні значно краще поінформовані про країну, ніж раніше. Крім того, багато німців мають контакти з українцями, які тепер живуть тут. Отже, Україна більше не є “білою плямою”, – сказала Ґерлант.
За її словами, дедалі більше німців усвідомлюють, що Україна особливо сильно постраждала від нацистських злочинів у роки Другої світової війни.
“Багатьом людям тут стало зрозуміло, що Україна також особливо масово постраждала від нацистських воєнних злочинів. Хоча я не можу сказати, якою є частка тих, хто має більш диференційовані знання про Україну”, – зазначила історикиня.
Ута Ґерлант
Вона додала, що до повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році Україна фактично залишалася маргіналізованою в німецьких академічних дослідженнях, проте зараз ситуація змінюється.
“До повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році Україна в дослідженнях Східної Європи в німецьких університетах була маргіналізована або ігнорувалася, як із соромом визнав історик Карл Шльоґель. Нині ж Україна в історіографії Другої світової війни чітко сприймається як окрема жертва та як суб’єкт, хоча ще потрібно провести дуже багато досліджень”, – заявила Герлант.
Водночас історикиня вказала на серйозну проблему у повсякденній мові, де “українське” все ще часто зникає за “російським”, яке помилково використовують як синонім до “радянського”.
“Зазвичай говорять про російських жертв нацизму, російський полон, російських визволителів. Це є проблемою, оскільки спотворює сприйняття. Українська та інші нації при цьому стають невидимими”, – зазначила Ґерлант.
Вона також вказала на викривлення історичного сприйняття, коли позитивні дії приписуються росіянам, а українців пов’язують передусім із колаборацією: “До цього додається те, що позитивні дії, як-от опір німецькій окупації, більше приписуються росіянам, тоді як українців часто пов’язують із колаборацією, яка існувала й серед інших радянських народів, включно з російським”.
За словами фахівчині, саме ця “прогалина у свідомості” створює простір для російської пропаганди, яка намагається знайти виправдання агресії проти України під виглядом “антифашизму”.
“У цій прогалині у свідомості пропаганда може діяти ефективно: злочинна агресивна війна Росії перевизначається як антифашистська, яку нібито потрібно вести проти “фашистського режиму” в Україні”, – заявила історикиня.
Вона зауважила, що це перекладання провини “має щось особливо підступне” – частина німецького суспільства, яке несе історичну відповідальність за нацистські злочини, у результаті може солідаризуватися “з нинішнім російським агресором, який атакує своїх колишніх українських побратимів у боротьбі проти нацистської Німеччини”.
За її словами, така позиція просувалася, зокрема, під час акцій, організованих ультралівою партією BSW: “Ця солідаризація з Кремлем на демонстраціях, які організовувала BSW, навіть подавалася як “дружба народів”, хоча є прямою протилежністю цьому. Підтримка ж України паплюжилася натомість як “розпалювання війни” – ніби це Україна є агресором, а війна закінчилася б, якби вона здалася”.
Водночас Герлант підкреслила, що у Німеччині є доступ до об’єктивної інформації та значна підтримка України. “Ця пропаганда діє дестабілізуюче, заплутує та залякує. Але об’єктивна інформація доступна, і в Німеччині існує велика солідарність з Україною. Тож ми маємо тут одночасно і нерішучість, і рішучість у підтримці України”, – резюмувала вона.
Рятувальники Державної служби України з надзвичайних ситуацій повернулися з Франції, де майже два тижні допомагали стримувати масштабні лісові пожежі.
Як передає Укрінформ, про це міністр внутрішніх справ Іван Вигівський повідомив у Фейсбуці.
Очільник МВС нагадав, що “це була перша місія української команди з надання допомоги державі – члену ЄС в межах Механізму цивільного захисту ЄС. До складу зведеного підрозділу увійшли 70 рятувальників і 15 одиниць спеціальної техніки”.
Десятки виїздів, сотні гектарів обстежених територій, осередки займання, які продовжували тліти під землею. Українські рятувальники патрулювали лісові масиви, за допомогою БПЛА виявляли нові займання та разом із колегами стримували вогонь.
“Ці дні стали не лише спільною роботою, а й досвідом, який об’єднав рятувальників з України, Франції, Словаччини та інших країн. Різні мови, але одна професія і мета: зупинити вогонь та захистити людей. Для українців ця місія стала можливістю поділитися своїм унікальним досвідом, здобутим під час повномасштабної війни”, – зазначив Вигівський.
За його словами, “кожного дня рятувальники десятки разів виїжджають на ліквідацію наслідків російських обстрілів та працюють у надскладних умовах. Але попри ці виклики ми завжди готові підставити плече нашим партнерам”.
“Гідна оцінка роботи української команди вогнеборців від керівництва Французької Республіки та численні слова вдячності місцевих жителів лише вкотре підтверджують, що ДСНС України – одна з найефективніших рятувальних служб Європи”, – наголосив міністр.
У МЗС рф відхилили пропозиції Туреччини та України щодо взаємної відмови від ударів по цивільних суднах у Чорному морі. Там також відкинули повернення до аналогу Зернової угоди 2022–2023 років, яку росія остаточно зірвала в липні 2023 року.
Речниця МЗС рф Марія Захарова у відповідь на заяву міністра закордонних справ Туреччини Хакана Фідана заявила, що росія не отримувала офіційного запиту від Туреччини щодо такого мораторію. Також вона сказала, що росія не рекомендує механізм, подібний до Чорноморської зернової ініціативи 2022-2023 років.
Поштовхом для турецької пропозиції став приліт дрона неподалік Новоросійського порту. Тоді постраждав корабель під прапором Туреччини, а троє моряків дістали важкі травми. Через це 9 серпня очільник МЗС Хакан Фідан звернувся до Києва та Москви з закликом припинити обстріли цивільного флоту в чорноморській акваторії. Україна надіслала росії пропозицію через невказану третю сторону через побоювання щодо впливу таких ударів на світове постачання продовольства.
Раніше Україна після відповідного прохання з боку США зменшила інтенсивність ударів по нафтових танкерах поблизу Новоросійська. Також було припинено атаки на судна, які не перебувають під українськими санкціями та не перевозять російську нафту чи інші вантажі рф. В той же час відверта відмова Захарової від запропонованого Туреччиною та Україною обмеженого припинення вогню в Чорному морі демонструє небажання росії приймати участь у змістовних переговорах.
Раніше російські окупанти вдарили по цивільному судну з пшеницею поблизу Одеси. На борту спалахнула пожежа, загинув український моряк, ще троє людей постраждали.
У Білгород-Дністровському районі Одещини внаслідок нічної атаки російських безпілотників зруйнована будівля взуттєвої фабрики. Після удару загорілися їдальня, котельня та легковий автомобіль. Загиблих і поранених немає.
Вибуховою хвилею та уламками також пошкоджені скління і фасад адміністративної будівлі.
На іншій локації після атаки загорілися закинутий приватний житловий будинок та суха трава поруч.
Рятувальники ліквідували пожежі та наслідки атаки. До робіт залучали 15 вогнеборців і п’ять одиниць техніки.
Нагадаємо, цієї ночі окупанти вдарили безпілотниками по багатоповерхівці в Марганці. Внаслідок атаки загинула тримісячна дитина, ще 11 людей отримали поранення, серед них є діти.
Також російські війська атакували Запоріжжя безпілотниками. Один із дронів влучив в «Епіцентр», ще один – по території промислового підприємства. Зранку FPV-дрони атакували автівки в Запорізькому районі.
Підпишіться на наш Telegram-канал, щоб відстежувати найцікавіші та ексклюзивні новини «Слово і діло».
Візуальна аналітика від редакції «Слово і діло» – у Telegram-каналі Pics&Maps.
