Connect with us

Події

Україна очікує на активну участь іноземних партнерів у фінансуванні фонду культурної спадщини

Published

on



Україна очікує, що іноземні партнери братимуть активнішу участь у фінансуванні Українського фонду культурної спадщини, який займається відбудовою і захистом української культури.

Про це в коментарі Укрінформу у межах конференції Ukrainian Culture Security Forum 2.0, яка 7-8 травня проходить у Варшаві, сказав перший заступник міністра культури України Іван Вербицький.

Український урядовець зазначив, що торік був створений Український фонд культурної спадщини, ідея якого полягає в отриманні платформи, де інші країни можуть робити свої фінансові внески для того, щоб українська сторона могла у прозорий спосіб, з довірою міжнародних партнерів реалізовувати проєкти із захисту української культурної спадщини. За його словами, зараз уже є внески до цього фонду від кількох європейських країн для реалізації перших проєктів. Йдеться про фінансові внески Польщі, Естонії, Данії, Нідерландів, Великої Британії, Іспанії, Люксембургу.

«Ми сподіваємося, що цього року матимемо перші результати, і вже тоді, власне, цей фонд зможе запрацювати повною мірою… Ми працюємо над тим, щоб кількість цих країн збільшувалася, адже розуміємо, що збереження української культури – це, в тому числі, збереження української ідентичності, збереження того, що хоче знищити Росія, аби потім казати, що українців тут ніколи не було, а завжди жили росіяни», – наголосив Вербицький.

Він підкреслив, що зараз головне завдання – фізичний захист українських культурних цінностей.

«Йдеться про евакуацію усіх культурних цінностей з 50-кілометрової зони вздовж лінії бойового зіткнення. І зараз ми інтенсивно працюємо над тим, щоб, власне, всі культурні цінності були евакуйовані», – наголосив перший заступник міністра культури.

За словами Вербицького, «критично важливою» є також співпраця з іноземними партнерами щодо повернення в Україну викрадених Росією на окупованих територіях і вивезених за кордон українських культурних артефактів.

«Ми робимо свою частину роботи, яка пов’язана, наприклад, із діджиталізацією і створенням переліку того, що залишилося на окупованих територіях, і які предмети є в цьому «червоному списку», які не може бути незаконно переміщено. І далі разом з нашими партнерами ми фіксуємо ті випадки, коли це стається», – наголосив український урядовець.

Перший заступник міністра культури зазначив, що Україна також потребує від іноземних партнерів обладнання, зокрема приміщень для зберігання культурних цінностей.

Він наголосив, що захисту потребують не лише культурні цінності, а й нематеріальна спадщина.

«Йдеться про пісні, які ми співаємо, обряди, які ми звершуємо, традиції, яких ми дотримуємося, певні вміння чи навички – тобто якісь дуже відомі речі як борщ чи покровською каша – що, власне, формує нас як народ і спільноту і що зараз особливо перебуває під загрозою знищення»,- наголосив Вербицький.

Він пояснив, що війна часто знищує культурну екосистему певного регіону. Наприклад, мінні поля зменшують площі сільськогосподарських угідь, де вирощуються культури, з яких готується унікальна їжа того чи іншого регіону.

Читайте також: Міжнародні партнери виступили зі спільною заявою на підтримку України під час 61-ї Венеційської бієнале

«Нам дуже важливо зберігати ці речі і для цього нам потрібна підтримка міжнародних партнерів», – констатував Вербицький.

Як повідомляв Укрінформ, Український фонд культурної спадщини працюватиме за кордоном, але спрямовуватиме кошти, залучені від партнерів, на відбудову української культурної спадщини.



Джерело

Події

Уряд ухвалив постанову про компенсацію оренди книгарням у невеликих громадах

Published

on



Кабінет міністрів України ухвалив постанову про компенсацію оренди для книгарень із невеликих громад та підтримку книжкової сфери.

Як передає Укрінформ, про це віцепрем’єр-міністерка з питань гуманітарної політики – міністера культури Тетяна Бережна повідомляє у Фейсбуці.

“Продовжуємо створювати механізми для підтримки книжкової сфери. Запускаємо компенсацію оренди для книгарень у невеликих громадах. Уряд ухвалив постанову, яку підготувало Міністерство культури України”, – написала Бережна.

Книгарні зможуть спрямувати компенсовані кошти на закупівлю книжок або оплату вже проданих видань.

Як пояснила Бережна, так підтримка дійде і до книгарів, і до видавництв, які швидше отримають кошти за книжки.

На першому етапі програмою зможуть скористатися книгарні, які працюють у громадах до 100 тисяч жителів. Заяви щокварталу прийматиме Український інститут книги.

Перші виплати заплановані на перший квартал 2027 року – за оренду в четвертому кварталі 2026 року.

Дату старту прийому заявок і детальні умови УІК оголосить окремо.

Бережна зауважила, що після російських атак цього літа книжкова галузь втратила понад третину річного накладу. “Допомагаємо видавцям і книгарям продовжувати роботу, щоб українські книжки доходили до читачів у кожній громаді”, – додала віцепрем’єрка.

Читайте також: У Києві через російську атаку пошкоджена книгарня видавництва «Ранок»

Як повідомляв Укрінформ, Міністерство культури, благодійний фонд Київської школи економіки KSE Foundation, Український інститут книги та міжнародний фестиваль “Книжковий Арсенал” оголосили старт збору коштів на нову грантову програму, спрямовану на підтримку малих видавництв.

Фото: КМУ



Джерело

Continue Reading

Події

У Польщі відбудеться 11-й Фестиваль українського кіно

Published

on



У Варшаві 2 листопада розпочнеться 11-й кінофестиваль Ukraina! Festiwal Filmowy, під час якого глядачі побачать найновіші українські художні, документальні, анімаційні та короткометражні фільми, зокрема роботи, що отримали нагороди на міжнародних фестивалях.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Державне агентство України з питань кіно.

Варшавська частина фестивалю протягом тижня проходитиме у кінотеатрах Atlantic, Amondo та в Центрі кінокультури імені Анджея Вайди. Загалом кінофестиваль Ukraina! 11. Festiwal Filmowy відвідає 12 польських міст, серед яких також Вроцлав, Краків, Познань, Люблін, Перемишль, Бельсько-Бяла, Слупськ, Зелена Гура, Лодзь, Гданськ та Гливиці.

На цьогорічний конкурсний відбір надійшло близько 150 фільмів. Програма охопить три конкурси: повнометражних ігрових фільмів, документального кіно та короткометражних фільмів.

До конкурсу короткометражних фільмів відібрані 23 стрічки – ігрові, документальні та анімаційні.

Серед перших оголошених фільмів:

«За Перемогу!» Валентина Васяновича – антиутопія про повоєнну Україну та пошуки себе в новій реальності. Фільм відзначили Platform Award на Міжнародному кінофестивалі в Торонто, а на 17-му Одеському міжнародному кінофестивалі стрічка здобула одразу три нагороди;

«Дівія» Дмитра Грешка – фільм-спостереження про катастрофічний вплив російського вторгнення на навколишнє середовище України та про те, як природа чинить опір цій агресії;

«Втомлені» Юрія Дуная – історія ветеранів Люби і Андрія, які вчаться жити з фізичними й психологічними наслідками війни. Стрічка здобула гран-прі Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» у 2025 році;

Nice Ladies Марії Пономарьової – історія найстаршої в Україні команди черлідингу з Харкова, учасницям якої 50+.

Читайте також: Фільм про молоде покоління українців «Чорні соняшники» посів друге місце на фестивалі у Торонто

Як підкреслили у Держкіно, Ukraina! Festiwal Filmowy відкриває сучасну Україну через різні історії та погляди – особисті й суспільні, досвід міграції та розлуки, пошуки ідентичності й роздуми про майбутнє, а також вплив війни на довкілля.

Як повідомляв Укрінформ, у Стамбулі відбувся перший Міжнародний Кримський кінофестиваль, присвячений 100-річчю кримськотатарського кінематографа.

Фото: Держкіно



Джерело

Continue Reading

Події

У Франції вийде розширене перевидання антології української поезії

Published

on


У французькому видавництві Editions Bruno Doucey готують до виходу розширене перевидання двомовної антології української поезії «Україна – 26 поетів спротиву» (Ukraine – 26 poètes en résistance).

Як передає Укрінформ, про це повідомляє Читомо.

Книжку, яка матиме 272 сторінки, впорядкували перекладачка й поетка Елла Євтушенко та французький поет і співзасновник видавництва Бруно Дусе.

Це перевидання збірки «Україна. 24 поети для однієї країни» (Ukraine. 24 poètes pour un pays), яка вийшла друком у 2022 році. До неї увійшли вірші Юрія Андруховича, Наталки Білоцерківець, Тараса Шевченка, Олени Герасим’юк, Богдана-Олега Горобчука, Сергія Жадана, Бориса Херсонського, Людмили Херсонської, Павла Коробчука, Ліни Костенко, Олега Коцарева, Галини Крук, Леся Українки, Євгена Плужника, Михайля Семенка, Григорія Семенчука, Остапа Сливинського, Юлії Стахівської, Василя Стуса, Ірина Цілик, Любові Якимчук, Елли Євтушенко, Оксани Забужко і Юрія Завадського.

За словами Євтушенко, за 4 роки вона розійшлася накладом понад 3000 примірників, а також відбулося чимало презентацій та читань, зокрема з ініціативи самих читачів.

До нового видання увійшли вірші Федора Рудого і Єлизавети Жарікової.

«Мене дуже тішить, що не лише ми тут, усередині країни, розуміємо: найправдивіша, найважливіша поезія твориться на вістрі, на фронті, тими, хто цю саму незалежність виборює потом і кров’ю», – зазначила Євтушенко.

Як пишуть у передмові до видання, «ця книжка народжена війною в Україні, ніби квітка, що спромоглася прорости крізь руїни, аби заявити своє право на світло й життя».

У видавництві зазначають, що частина авторів, як-от Тарас Шевченко, свого часу утверджували ідентичність нації перед обличчям агресора, а інші, зокрема письменник-дисидент Василь Стус, пережили боротьбу проти нацизму, сталінізму й холодної війни.

Наймолодші автори, серед яких поети-військові Рудий і Жарікова, належать до покоління Гідності, народженого після розпаду СРСР, яке завжди знало незалежну Україну – і саме через них, як ідеться в описі, на сторінках антології дихає дух Майдану.

Читайте також: У Стамбулі презентували «Антологію української поезії ХХ століття» турецькою мовою

У Франції відбудуться дві зустрічі за участі поетки Любові Якимчук, присвячені перевиданню антології.

Так, 2 жовтня в межах Festival International de Géographie у Сен-Дьє-де-Вож відбудеться розмова «Чути Україну» (Entendre l’Ukraine) з Якимчук і Дусе.

А вже 4 жовтня на фестивалі VO-VF у Жиф-сюр-Іветт пройде дискусія про сторіччя української поезії за участі Якимчук та філологині Сорбонни Галини Драненко, модеруватиме розмову перекладачка Ірина Дмитришин. Подію також присвятять виданій раніше у тому ж видавництві збірці Михайля Семенка En première ligne.

Як повідомляв Укрінформ, українську поетку, військовослужбовицю, лауреатку Нацпремії України імені Т.Шевченка Ярину Чорногуз та перекладачів її збірки C’est ainsi que nous demeurons libres” (“Як ми залишаємося вільними”) відзначили французькою премією Алена Боске 2026 року.

Фото: © vejaa



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.