Політика
Підтримка України є питанням безпеки для Німеччини
Підтримка України залишається позицією більшості у ФРН, однак у суспільстві та частині владної коаліції досі недостатньо усвідомлюють, що йдеться не про благодійність, а про захист власної безпеки та європейського порядку.
Про це в інтерв’ю Укрінформу сказала доцентка кафедри історії Східної та Центрально-Східної Європи Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана Франциска Девіс.
“Частина суспільства сьогодні чіткіше зрозуміла цю відповідальність, і підтримка України залишається позицією більшості. Але я не впевнена, чи достатньо усвідомлюється те, що йдеться не про щедрість чи просто допомогу, а про безпеку Європи і, отже, самої Німеччини”, – зазначила вона.
Девіс наголосила, що саме в Україні нині захищається європейський безпековий порядок, заснований на принципі: жодна держава не має права силою змінювати кордони іншої. “Якщо цей порядок не захистити, уся Європа стане менш безпечною”, – переконана історикиня.
За її словами, після лютого 2022 року в Німеччині відбулися значні зміни у ставленні до постачання зброї Україні: “До лютого 2022 року в усіх партіях існував консенсус проти постачання зброї. Навіть така партія як “Зелені”, яка вже давно була дуже проукраїнською, не хотіла постачати зброю. Тобто зрушення справді відбулося”.
Водночас Девіс назвала нинішню підтримку Німеччиною України недостатньо послідовною.
“Я вважаю, що підтримка все ще недостатньо послідовна. У СДПН – особливо за канцлера Шольца – було чітко видно, наскільки сильно ще діяли старі шаблони мислення. Про це свідчать і нинішні заклики до переговорів з Росією про роззброєння”, – сказала історикиня.
На її думку, очолюваний Фрідріхом Мерцом Християнсько-демократичний союз (ХДС) зосереджується передусім на внутрішньополітичних темах, зокрема на міграції, яка “роздмухується урядом безвідповідальним чином”, і через це підтримка України “ризикує відійти на другий план”.
“Щодо ХДС, то мені важче точно назвати причини. На рівні риторики підтримка присутня, але деякі обіцянки після приходу до влади так і не були виконані. Припускаю, що зараз для ХДС пріоритетними є внутрішньополітичні теми, зокрема міграція. І саме ця тема роздмухується урядом безвідповідальним чином. Підтримка України, попри всю її стратегічну важливість для Німеччини і Європи, ризикує відійти на другий план”, – заявила Девіс.
Вона додала, що при цьому “використовуються популістські та проблемні наративи в надії повернути виборців від “Альтернативи для Німеччини”.
“Проте опитування показують, що ця стратегія не працює. Водночас таке фокусування призводить до того, що центральні виклики – підтримка України та зміцнення власної демократії – не отримують належної уваги”, – зазначила історикиня.
Як повідомляв Укрінформ, Україна та Німеччина підписали масштабний пакет оборонних угод на суму 4 млрд євро, що включає суттєве посилення ППО, розвиток далекобійних спроможностей і запуск спільного виробництва дронів.
Фото із архіву Франциски Девіс
Французькі, німецькі та британські дипломати працюють над створенням власного формату переговорів про припинення війни в Україні, побоюючись бути виключеними з цього процесу адміністрацією Дональда Трампа.
Про це із посиланням на європейських чиновників пише The New York Times (NYT), передає Укрінформ.
«Три європейські країни стурбовані тим, що президент Трамп виключить їх із будь-яких переговорів про припинення російсько-української війни, працюють разом, аби забезпечити Європі місце за столом переговорів», – розповіли співрозмовники видання.
За їхніми даними, провідну роль у виробленні спільної європейської позиції відіграють Париж і Берлін. Лондон, де нещодавно змінився уряд, також бере участь в обговоренні цього питання, але виявляє велику обережність через побоювання з приводу своїх відносин із Вашингтоном.
Як зазначили співрозмовники NYT, припинення війни в Україні та відносини з Росією надто важливі для Європи, аби покладатись лише на Сполучені Штати, які виглядають дедалі більш непередбачуваними.
Тож європейці прагнуть гарантувати, що мирна угода не буде укладена без їхньої участі, хоча й визнають, що будь-які переговори з Москвою відбуватимуться за посередництва США.
«Для Європи ставки надвисокі. Війна в Україні є серйозною безпековою проблемою і перемога Росії там матиме величезні наслідки. Тому Велика Британія, Франція та Німеччина, три країни, відомі як «E3», вважають, що вони повинні бути основними переговірниками на підтримку України», – йдеться в публікації.
Деталі можливих варіантів участі європейців у переговорах про мир в Україні, які наразі опрацьовується дипломатами трьох країн, не розкривається.
Як повідомляв Укрінформ, Президент Володимир Зеленський заявив, що Україна готова до всіх форматів зустрічей у перемовинах та розраховує, що американська сторона у серпні буде активною.
Фото: ОП
“15 серпня – День Війська Польського (Święto Wojska Polskiego). Цього дня Польща вшановує перемогу у Варшавській битві 1920 року, коли Військо Польське разом зі з’єднаннями Армії УНР зупинило більшовицьку навалу й відстояло свободу. Столітня тяглість спільного протистояння московському імперіалізму сьогодні триває на українському фронті. Висловлюємо щиру вдячність Війську Польському та Республіці Польща за багаторічну системну військову підтримку від 2014 року й особливо після 24 лютого 2022 року”, – йдеться у привітанні.
У Генштабі ЗСУ подякували Польщі за лідерство у форматах «Рамштайн», LITPOLUKRBRIG, місії EUMAM Ukraine, ініціативі NSATU та Спільному центрі НАТО-Україна JATEC, функціонуванні операції LEGIO, а також за вишкіл українських підрозділів і логістичну роботу.
“Ця взаємодія наближає повну взаємосумісність ЗС України з арміями НАТО та ЄС”, – зазначили у Генштабі.
Також в Генштабі висловили вдячність польському народу за прихисток українських родин та вшанували пам’ять громадян України польського походження та польських добровольців, полеглих за свободу.
Як повідомляв Укрінформ, День Війська Польського відзначають у Польщі 15 серпня. Вперше післявоєнна Польща офіційно відзначила його у 1992 році.
Фото: gov.pl
Російські удари по вантажних суднах створюють загрозу постачанню українського продовольства до Єгипту та інших країн Африки й Близького Сходу.
Про це повідомив Президент Володимир Зеленський у Телеграмі, передає Укрінформ.
«Дуже вдячний президенту Єгипту Абделю Фаттаху Ас-Сісі за увагу до викликів продовольчій безпеці та ситуації в нашому Чорноморському регіоні. Сьогодні говорили з паном президентом, і це була дуже потрібна розмова», – зазначив він.
Глава держави нагадав, що Україна є одним із найбільших постачальників продовольства для Єгипту, значної частини інших країн Африки, Близького Сходу.
За його словами, наразі постачання під великою загрозою через російську війну.
«На жаль, через ці російські удари по вантажних суднах загинуло й два громадянина Єгипту. Висловив наші співчуття пану президенту», – додав Президент.
Зеленський підкреслив, що вже є відчутне скорочення постачання, і це може мати «дуже неприємні наслідки через зростання цін та дефіцити». Також сторони обговорили, як цьому протидіяти та захищати життя, домовились про пошук спільних рішень.
«Говорили також про енергетичну співпрацю, двосторонні відносини між нашими країнами. Домовилися, що команди опрацюють усе, про що ми говорили», – зауважив Зеленський.
Окремо він подякував президенту Єгипту за його оцінку, що дипломатія повинна спрацювати для завершення війни.
Як повідомляв Укрінформ, заступник постійного представника України при ООН Володимир Павліченко заявив на засіданні Ради Безпеки ООН, що Росія веде цілеспрямовану кампанію проти українського експорту зерна та намагається заблокувати морські торговельні маршрути в Чорному морі, що створює загрози для глобальної продовольчої безпеки.
Фото: ОП
-
Одеса1 тиждень agoПотужні вибухи пролунали на Одещині: РФ атакує балістикою
-
Події6 днів agoАвстралійський гурт Breathe використав світлини з концерту в Києві для обкладинки альбому
-
Події1 тиждень agoУ Запоріжжі відкрили фотовиставку, присвячену білоруському підрозділу, який боронить Україну
-
Відбудова1 тиждень agoУ Києво-Печерській лаврі пояснили, коли партнери долучаться до відновлення Успенського собору
-
Війна1 тиждень agoАтака на НПЗ у Самарській області — Міноборони підтвердило удари
-
Відбудова1 тиждень agoКиївщина та Сумщина отримали електрообладнання від Норвегії
-
Події6 днів agoМіністр культури Литви побував на знищеному Росією книжковому складі у Харкові
-
Україна1 тиждень agoНапад на матір військового — син заявив про побиття через російську мову