Колишній командир дивізіону Севастопольської військово-морської бази постане перед судом за підозрою у державній зраді та дезертирстві після переходу на бік росії під час окупації Криму. За даними слідства, офіцер відмовився продовжувати службу у ЗСУ та надалі будував кар’єру у військах країни-агресора.

Про це повідомила пресслужба Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону передали до суду обвинувальний акт щодо колишнього командира військової частини А4424 — 18-го дивізіону суден забезпечення Севастопольської військово-морської бази. Його обвинувачують у державній зраді та дезертирстві.

За версією слідства, у березні 2014 року, під час окупації Криму, офіцер публічно заявив перед особовим складом про відмову продовжувати службу в лавах Збройних сил України та висловив намір перейти до російської армії.

ФОТО: vppdr.gp.gov.ua

Слідчі встановили, що 48-річний капітан 2-го рангу не прибув до нового місця дислокації підрозділу на материковій частині України. Після цього він залишився в окупованому Криму та вступив на службу до збройних сил рф.

Надалі обвинувачений обіймав різні посади у структурі російської армії, зокрема працював начальником служби пошукових та аварійно-рятувальних робіт у військовій частині рф №99608.

За інкримінованими статтями чоловікові загрожує до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна. У прокуратурі наголосили, що робота з викриття осіб, причетних до злочинів проти національної безпеки України, триває незалежно від часу, що минув після окупації Криму.

Також наприкінці квітня суд заочно визнав винними двох так званих “прокурорів” з окупованого Криму у держзраді. Їм призначили 13 і 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна. За даними слідства, після окупації півострова засуджені залишилися в Криму та почали працювати в незаконно створених “органах прокуратури”.

Анна Бальчінос

Військовослужбовці підрозділу 3058 Національної гвардії України з міста Ізмаїл взяли участь у міжнародному семінарі, який відбувся з 20 по 23 квітня 2026 року в місті Ташнад (Румунія). Захід проводився в рамках проєкту «Захист зовнішніх кордонів ЄС – LinkBord» (ROUA00091), що реалізується за підтримки програми INTERREG NEXT Румунія–Україна 2021–2027.

Організатори та партнери

• Мобільна жандармерійна група «Штефан Чічо-Поп» (Клуж-Напока) — головний партнер проєкту.
• Інспекторат жандармерії повіту Сату-Маре.
• Підрозділ Національної гвардії України.

Основні цілі семінару

1. Напрацювання спільного плану дій.
2. Підготовка до проведення практичних спільних навчань, запланованих на вересень 2026 року.

Контекст проведення

Захід відбувся на тлі зростання загроз безпеці, пов’язаних із активізацією нелегальної міграції та транскордонної злочинності, що є наслідком збройної агресії проти України. У цьому контексті проєкт LinkBord має на меті посилення міжвідомчої та міжнародної співпраці між компетентними органами України та Румунії.

Учасники семінару

• Представники Інспекторату поліції повіту Сату-Маре.
• Представники Інспекторату з надзвичайних ситуацій Сату-Маре.
• Представники Територіального інспекторату прикордонної поліції Сігетул-Мармацієй.
• Представники Сучавського регіонального бюро транскордонного співробітництва.

Їхній досвід і пропозиції сприяли підвищенню рівня професійної підготовки учасників та покращенню ситуаційної обізнаності щодо актуальних безпекових викликів.

Фінансові та часові засади проєкту

• Загальний бюджет проєкту: 440 554,62 євро.
• Внесок Європейського Союзу: 396 499,15 євро.
• Термін реалізації: з 21 травня 2025 року до 20 листопада 2026 року.

За словами організаторів, реалізація подібних ініціатив підтверджує спільну відданість партнерів принципам транскордонної співпраці, професіоналізму та взаємної підтримки. У повідомленні ТЕПЛОДАР.BIZ.UA також наголошено, що безпека зовнішніх кордонів Європейського Союзу залишається спільною відповідальністю, яка базується на довірі, координації та ефективній взаємодії.

Пляма соняшникової олії, яка потрапила у Чорне море після російського удару по порту Чорноморська, дійшла до території нацпарку “Тузлівські лимани”. Забруднення вже викинуло на піщаний пересип у заповідній зоні. Екологи кажуть, що частина олії опустилась у товщу води та донні відкладення, тому її складніше контролювати.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на еколога Івана Русева.

Олія в заповідній зоні

Після російського удару по порту Чорноморська 26 квітня у Чорне море вилилось близько 6500 тонн соняшникової олії. Тепер забруднення дісталось території Національного природного парку “Тузлівські лимани”. За словами Івана Русева, олію винесло на різні ділянки піщаного пересипу, зокрема й у заповідну зону нацпарку.

“За даними супутників рослинна олія “дойшла” до акваторії моря у Національний природний парк “Тузлівські лимани” ще у п’ятницю, 8 травня. Її викинуло на різних ділянках піщаного пересипу, зокрема і в заповідну зону національного парку”, — написав Русев.

Еколог також зазначив, що загальна площа забруднення пересипу у ці дні сягала близько 10 тисяч квадратних метрів.

“Птахів, забруднених олією, знайдено поки ще не було”, — додав він.

Пляма олії в морі

Одеський дослідник Владислав Балінський пояснив, що після аварії в морі утворилось кілька зон забруднення. Одна з найбільших плям ще 3 травня займала приблизно 450 квадратних кілометрів та простягнулась майже на 50 кілометрів від Одеси у бік Тендрівської коси. Зараз на супутникових знімках залишились лише окремі фрагменти цієї плями. Водночас екологи наголошують — це не означає, що море очистилось. За словами Балінського, значна частина олії могла перейти у товщу води або почати осідати на дні. Через це забруднення стало менш помітним, але складнішим для контролю та оцінки наслідків. Ще одна частина забруднення — так звана берегова стрічка — спочатку займала понад 200 квадратних кілометрів між Одесою та Сергіївкою. Згодом вона скоротилась приблизно вдвічі та почала рухатись уздовж узбережжя у напрямку “Тузлівських лиманів”.

Стан узбережжя

Державна екологічна інспекція Південно-Західного округу продовжує моніторинг стану узбережжя Чорного моря після російської атаки на портову інфраструктуру Одещини. Після виявлення плям невідомого походження на одеських пляжах державні інспектори оперативно виїхали на місце та відібрали проби морської води безпосередньо із забрудненої ділянки. Зразки передали до лабораторії для визначення складу речовини та рівня забруднення.

Фахівці фіксують масштаби забруднення, розраховує збитки, завдані довкіллю, та продовжує контроль ситуації на узбережжі.

Що відомо про розлив олії

26 квітня 2026 року під час російського обстрілу Чорноморська була пошкоджена інфраструктура морського торговельного порту. Через пожежу зруйнувався резервуар із соняшниковою олією об’ємом 6 тисяч тонн. У порту встановили бонові загородження та перекрили дощову каналізацію, щоб стримати поширення забруднення. Водночас частина олії все ж потрапила в акваторію порту. На поверхні моря тоді зафіксували пляму розміром приблизно 400 на 200 метрів. Фахівці відібрали проби морської води для лабораторних досліджень.

Як повідомляли Новини.LIVE, біля південного узбережжя Криму з’явилася нафтова плівка, яку наприкінці січня зафіксували супутники. Ще напередодні море в цьому районі було чистим, але вже за добу ситуація різко змінилася.

Також Новини.LIVE писали, що у березні, в акваторії Одеси зафіксували забруднення морської води. Плями помітили біля популярних пляжів “Відрада” та “Ланжерон”. Фахівці вже взяли проби та підтвердили перевищення вмісту жирів і масел. Ймовірно, це наслідки події, що сталася ще наприкінці 2025 року.