Це підтвердив під час онлайн-зустрічі із журналістами Уповноважений Президента з питань санкційної політики Владислав Власюк, передає кореспондент Укрінформу.

За словами посадовця, ближче до кінця дня 14 травня стало зрозуміло, що всі ракети Х-101, запущені тієї ночі по Київщині, походять із однієї партії.

«Одна влучила в житловий будинок на лівому березі Києва, де загинули 25 людей, ще одна – у заправку в районі ДВРЗ, третя – в Білій Церкві, де, ймовірно, йдеться про промах. Усе це – вироби однієї серії, орієнтовно другого кварталу 2026 року», – розповів Власюк.

Аналізуючи ситуацію, з технічної точки зору можна зробити кілька важливих висновків. По-перше, підтверджується тенденція: те, що застосовується для атак на Україну, росіяни беруть прямо з конвеєра. Отже, варто по-іншому оцінювати заяви про можливі «перемир’я» на короткий термін: ворог просто використовує цей час для накопичення озброєнь.

«По-друге, тривожить те, що свіжі партії ракет містять значну частку західних компонентів. Окреме питання – дата виробництва цих компонентів. Думаю, зустрінемо на маркуванні і кінець 2025 року, а частина може бути виготовлена уже й 2026-му. Це означає, що всі зусилля, спрямовані на блокування постачань та зупинку потоку необхідних ворогові іноземних компонентів, поки що недостатні», – констатував Уповноважений Президента.

Відповідні матеріали, за його словами, у четвер (вже вкотре) передали міжнародним партнерам. Пріоритетною темою перемовин із ними залишається унеможливлення обходу агресором санкцій.

«Водночас є і позитивні зрушення. Серед матеріалів – звіти одного із правоохоронних органів США. За останній рік зафіксовано понад десять випадків, коли вдалося виявити та зупинити канали постачання компонентів до РФ на мільйони доларів», – продовжив Власюк.

Він також згадав історію з компанією NVIDIA. Рік тому російська сторона почала активно інтегрувати модулі штучного зору в безпілотники, зокрема в деякі модифікації апаратів типу «Шахед». Проте ця технологія не стала масовою.

«Ймовірно, це пов’язано із тим, що в той же період, за нашими даними, американські спецслужби змогли перекрити частину критичних поставок. Це підтверджують і матеріали, які ми бачили, зокрема фото вилучених партій та логістичних контейнерів», – пояснив посадовець.

Але є й протилежні приклади. Йдеться, приміром, про аналіз компонентів, серед виробників яких фігурує одна з найбільших європейських компаній, що виготовляє мікроелектроніку, «STMicroelectronics» (Швейцарія). Україна намагається «достукатися» до цього виробника. Зокрема через наше посольство у Швейцарії компанії передали приблизно 50 серійних номерів виготовлених нею компонентів, виявлених цього року.

«На жаль від STM чуємо позицію, що йдеться про «дрібні компоненти», які нібито не становлять суттєвої проблеми, або що їх виробляють не у Швейцарії, а отже вплив обмежений. Такий підхід суттєво відрізняється від реакції інших партнерів і викликає занепокоєння, тому робота за цим напрямом триває окремо та більш інтенсивно», – запевнив уповноважений із санкційної політики.

Щодо інших виробників, то процес, за його оцінками, більш структурований. Відпрацьовано механізм передання виявлених зразків для аналізу виробниками.

«Компоненти, зокрема, регулярно передаються партнерам у Ірландії, Німеччині, Великій Британії та США для подальшого технічного дослідження», – підсумував Владислав Власюк.

Як повідомляв Укрінформ, СБУ з’ясувала, що в одній ракеті Х-101 може бути до 250 іноземних деталей, а в безпілотниках — до 400, переважно виробництва США, Німеччини, Японії та Швейцарії. Понад 60% критичних компонентів агресор імпортує від американських компаній (Texas Instruments, Analog Devices, Intel), також використовується продукція STMicroelectronics та низки японських фірм.