Події
У Києві відбувся допрем’єрний показ фільму про авіапрорив до оточеного Маріуполя
Фільм розповідає історію українських пілотів та розвідників, які навесні 2022 року здійснили одну з найзухваліших місій російсько-української війни – прорив повітряного коридору до оточеного загарбниками міста Маріуполь Донецької області та гарнізону «Азовсталі», щоб доставити боєприпаси, медикаменти й евакуювати поранених.
Показ відвідали, зокрема, рідні та близькі безпосередніх учасників операції. Серед них – родина воїна 10-го окремого загону спецпризначення ГУР Олександра Клепікова. 5 квітня 2022 року він разом із полеглим Героєм України Назаром Боровицьким у складі евакуаційної групи вилетів на пошуки й порятунок побратимів із гелікоптера, що повертався з Маріуполя та був підбитий російськими військовими.
«Це був реальний героїчний вчинок. Хлопці знали, що це політ в один кінець. Незважаючи на це, ніхто не сумнівався, що треба виконувати завдання. На жаль, 5 квітня вони загинули. Я вдячний авторам фільму за те, що вони зберігають пам’ять про цей подвиг – для наступних поколінь», – зазначив батько Олександра.
Стрічку створили за підтримки Головного управління розвідки, Сухопутних військ Збройних сил України, представників окремого загону спеціального призначення «Азов» та Міністерства культури.
Режисер «Сталевих птахів» Сергій Сторожев поділився, що одним із ідейних натхненників у створенні цього фільму було саме ГУР.
«Нам надали ексклюзивні матеріали, максимально допомагали в комунікації з іншими підрозділами та консультували в процесі створення фільму. Це не про яскраві спецефекти – це про сенси, про фіксацію здобутків наших героїв. Це документ, який потрібен для того, щоб ніхто цього ніколи не забув», – зауважив він.
Як повідомляв Укрінформ, на 15:15 понеділка, 18 травня, на каналі 2+2 запланована телевізійна прем’єра фільму «Сталеві птахи».
Фото: ГУР
Український перспективний кінопроєкт Reminiscence здобув два призи на Карловарському міжнародному кінофестивалі.
Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.
Спеціальна премія Eurimages за розвиток спільного виробництва (Eurimages Special Co-production Development Award) була присуджена проєкту режисерки та сценаристки Анастасії Тихої, продюсерка Дар’я Бассель. Журі вирішило присудити спеціальний грошовий приз у розмірі 20 тисяч євро на подальший розвиток цього фільму.
«Ця премія присуджується проєкту, очолюваному жіночою творчою командою – молодою режисеркою та відомою продюсеркою – він розповідає історію, яка досліджує універсальні теми втрати, горя та виживання, з бажанням знайти спосіб продовжувати жити в сучасній Україні. Ми впевнені, що ця премія, присуджена на такому важливому етапі розвитку, може допомогти заохотити інших європейських партнерів долучитися до Reminiscence», – пояснили в журі.
Крім того, проєкт був відзначений премією Connecting Cottbus. Таким чином, він отримає можливість представити свою пропозицію на Connecting Cottbus, копродукційному ринку Схід-Захід, під час кінофестивалю в Котбусі (Німеччина). Журі відзначило, що їх дуже вразило «тихе та особисте дослідження наслідків війни» в історії матері й доньки, «розлучених у своєму горі».
Індустріальна секція та кіноринок фестивалю KVIFF Promises, в рамках якої проходив конкурс, спрямована на налагодження контактів між талановитими режисерами та їхніми потенційними партнерами з копродукції, фестивалями та глядачами. Престижна премія Eurimages за розвиток спільного виробництва у розмірі 20 тис. євро є великою підтримкою для будь-якого продюсера, який стикається з викликами спільного виробництва в Європі. Цього року було представлено загалом 38 кіно- та серіальних проєктів або IP.
Як повідомлялося, Карловарський кінофестиваль проходить 3-11 липня.
Події
Українська письменниця Ярина Груша отримала спецвідзнаку однієї з найпрестижніших літературних премій Італії
Українська перекладачка та письменниця Ярина Груша отримала спеціальну міжнародну відзнаку премії Viareggio-Répaci 2026 за свій дебютний роман «Синій альбом» (L’Album Blu).
Як передає Укрінформ, про це Український інститут книги повідомив у Фейсбуці.
Події книги розгортаються після аварії на Чорнобильській АЕС. У центрі сюжету – дівчина на ім’я Ярина. Вона дорослішає на тлі розпаду Радянського Союзу, Помаранчевої революції й Революції Гідності. Авторка вплела в оповідь власні дитячі спогади про ці історичні події.
Роман написаний італійською мовою. Вийшов він друком цьогоріч у видавництві Bompiani.
Журі премії відзначило внесок Ярини Груші в поширення української культури в Італії та Європі, а також майстерність письма, що поєднує теми пам’яті, ідентичності та громадянської відповідальності.
Як повідомлялося, Viareggio-Répaci є однією з найпрестижніших літературних премій Італії. Заснована вона в 1929 році.
Фото: pen.org.ua
Будівля Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка відтепер позначена міжнародним захисним знаком «Блакитний щит» (Blue Shield).
Як передає Укрінформ, про це музей повідомляє у Фейсбуці.
«Будівля Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка відтепер позначена міжнародним захисним знаком «Блакитний щит» (Blue Shield). Це надзвичайно важливий крок задля захисту культурної спадщини в умовах війни», – йдеться у повідомленні.
Як зазначається, «Блакитний щит» — це всесвітньо визнаний символ охорони культурної спадщини. Емблему у вигляді синього щита з білими трикутниками запровадила Гаазька конвенція про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту ще у 1954 році. Вона маркує об’єкти, які мають виняткову історичну, наукову чи художню цінність для людства, щоб убезпечити їх від руйнування та знищення.
Цей знак офіційно засвідчує, що об’єкт є культурною цінністю, яка перебуває під захистом міжнародного права. Він полегшує розпізнавання будівлі здалеку, щоб запобігти випадковим ушкодженням. Пошкодження або руйнування таких пам’яток вважається воєнним злочином, за який передбачена відповідальність, згідно з міжнародним правом.
Як акцентують музейники, звісно, це маркування не створює фізичного, «куленепробивного» бар’єра, проте емблема суттєво підвищує видимість музею та подвоює юридичні ризики й відповідальність для агресора. Цинічно пограбувавши музейні фонди, ворог продовжує нищити саму споруду.
«Будемо відвертими: ми не маємо ілюзій. Ми чудово розуміємо, що країні-терористу байдуже до міжнародного права, Гаазьких конвенцій чи гуманістичних цінностей. Росію ніколи не зупиняли жодні закони, і цей синьо-білий знак на фасаді навряд чи стримає чергову ворожу ракету чи снаряд. Проте цей знак потрібен світу», – переконані у музеї.
Як наголошується, кожен новий удар по будівлі, позначеній емблемою «Блакитний щит». — це кричущий злочин, за який доведеться відповідати на міжнародних трибуналах.
Як повідомляв Укрінформ, Херсонський краєзнавчий музей позначили міжнародним розпізнавальним знаком «Блакитний щит». Спеціальні знаки засвідчують належність об’єкта до культурних цінностей, які підлягають особливому захисту відповідно до норм міжнародного права.
Ще дві будівлі Херсонського обласного краєзнавчого музею марковані міжнародним знаком «Блакитний щит», який означає, що на об’єкт поширюється дія Гаазької конвенції про захист культурних цінностей – літературний музей та музей природи.
-
Політика1 тиждень agoСтефанчук нагородив Кучму відзнакою імені Левка Лук’яненка
-
Суспільство1 тиждень agoВ Укрзалізниці порадили, як подорожувати потягом під час спеки
-
Усі новини1 тиждень agoМоніка Белуччі — який вигляд має 61-річна акторки
-
Світ1 тиждень agoВибух в Монако — дружина Вадима Єрмолаєва не постраждала — ЗМІ
-
Одеса1 тиждень agoЦіна на світло в Одесі: скільки коштує кВт·год у липні
-
Суспільство7 днів agoДилогія Антона Санченка: морська проза, якої нам бракувало Анонси
-
Події1 тиждень agoУ США назвали причину смерті акторки Дейві Чейз
-
Політика1 тиждень agoСибіга зустрівся з главою МЗС Південної Кореї