Про це йдеться у пресрелізі Фонду Президента з питань підтримки освіти, науки та спорту, який є у розпорядженні Укрінформу.

«Через російське вторгнення наші університети працюють у складніших умовах, ніж їхні європейські партнери. Але на п’ятий рік війни ми в українському університеті говоримо із британським професором про життя. Світ змагається за таланти. І саме тому ми маємо створювати для студентів сильну академічну основу в Україні та інвестувати в інтелектуальний потенціал і STEM-освіту. Наша програма UK–UA Visiting Professors Programme працює для цього: професори провідних британських університетів приїжджають в українські ЗВО, читають курси, консультують магістрів і PhD, допомагають запускати нові дослідницькі напрями. Так ми зберігаємо таланти в Україні через якісну освіту, міжнародні зв’язки і реальні наукові можливості», — сказала радниця-уповноважена Президента України з питань Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту Ольга Будник.

Професор Чарльз Кокелл є британським астробіологом, професором астробіології Школи фізики та астрономії Единбурзького університету, співдиректором Британського центру астробіології та дослідником у галузях астробіології, геомікробіології і життя в екстремальних середовищах. Його наукові інтереси охоплюють походження та межі життя, планетарні науки, космічні місії та перспективи освоєння космосу.

Астробіологія поєднує кілька наукових дисциплін: біологію, астрономію, фізику, геологію, хімію, екологію та космічні науки. Для українських студентів це дає доступ до сучасної міждисциплінарної підготовки, яка розвиває дослідницьке мислення, роботу з даними, лабораторні навички та здатність працювати на перетині різних галузей.

Зазначається, що лекція зібрала студентів, аспірантів, молодих науковців і викладачів КНУ, які працюють або цікавляться астробіологією, планетними науками, біологією, фізикою, геологією, екологією та космічними дослідженнями. У центрі розмови були питання виникнення життя, майбутнього біосфери Землі, меж життя в екстремальних умовах і можливості існування життя за межами нашої планети.

Візит професора Кокелла до КНУ триває з 16 травня до 14 червня 2026 року. Його програма охоплює лекції з астробіології та планетних наук, наукові семінари, консультації для магістрів і PhD, зустрічі з викладачами та дослідниками, а також роботу над розвитком лабораторії астробіології в КНУ. Окрема частина співпраці пов’язана з установами Національної академії наук України та ініціативою Twinning між КНУ та Единбурзьким університетом.

У програмі візиту також передбачені лекції про межі життя, інші біосфери в Сонячній системі, пошук біосфер навколо інших зірок, придатність Марса для життя під поверхнею та наукову спадщину Володимира Вернадського в контексті сучасних досліджень біосфери. Це дає студентам КНУ доступ до тем, які формують глобальний порядок денний у космічних і природничих науках.

UK–UA Visiting Professors Programme – програма Фонду Президента України з підтримки освіти, науки та спорту, яку він реалізує у партнерстві з UK–Ukraine Academic Diaspora Network. Вона дає українським університетам можливість запросити до співпраці викладачів із провідних британських університетів, що входять до ТОП-250 світових рейтингів QS, THE або ARWU. Програму створили для посилення інтеграції України в міжнародний науково-освітній простір і розвитку STEM-освіти, яка важлива для відбудови, технологічного розвитку та довгострокової стійкості країни.

У межах програми запрошені професори працюють не лише як лектори. Вони можуть проводити консультації, практичні заняття, відкриті лекції, академічні події та долучатися до спільних досліджень. Обов’язковою умовою є офлайн-візит до українського університету, щоб співпраця не обмежувалася лише дистанційним форматом.

Раніше в Україні, в межах UK–UA Visiting Professors Programme вже відбулася низка лекцій іноземних науковців в українських провідних університетах. Зокрема, в Одеському національному університеті ім. Мечникова відкриту лекцію провів доктор Абердинського університету Сергій Силантьєв на тему “Біофізика, фізіологія та рецепторна фармакологія збудливих клітин”. В Карпатському університеті відбувся 12-годинний курс для магістрів та аспірантів із чисельного аналізу, апроксимації та математичного моделювання професора Кембриджського університету Аріє Ізерлеса.

В ЛНУ ім. Франка пройшла 10-денна академічна програма професорки Оксфорду Сандри Кіфер.

Фото: facebook.com/presidentfundofua

Головне управління Національної поліції в Херсонській області протягом квітня-травня 2026 року уклало низку угод на закупівлю обладнання для боротьби з безпілотниками та власних FPV-дронів. Загальна сума закупівель склала майже 5,5 мільйона гривень.

Інформація про це оприлюднена у системі Prozorro.

Найдорожчою закупівлею стали 150 FPV-дронів, на які ГУНП витратило 3,225 мільйона гривень. Переможцем тендеру стало ТОВ «Торгово промислова компанія Арсенал».

У тендері брали участь чотири компанії. Найдешевшу пропозицію — 2,325 мільйона гривень — подало ТОВ “Вайб Хаус”, однак її відхилили. Також були відхилені пропозиції компаній “Велл Інжиніринг” та “АйЕс Еріал Віклз”. У результаті договір уклали з найдорожчим учасником аукціону.

Крім FPV-дронів, поліція Херсонщини закупила антидронове обладнання ще на понад 2,19 мільйона гривень.

Зокрема, правоохоронці придбали два комплекти засобів детекції БпЛА “Spectrofy D” за 1,772 мільйона гривень. Постачальником стало ТОВ “МУДРО ТЕК”. Закупівлю профінансували коштом субвенції з бюджету Новокаховської громади.

Також ГУНП уклало угоду на закупівлю 20 комплектів піхотних сіткометів “Пташка” загальною вартістю 302 тисячі гривень. Постачальником став київський ФОП Олександр Савчишин.

Окремо поліція придбала чотири акустичні сенсори “ZVOOK NWO” для виявлення FPV-дронів на загальну суму понад 123 тисячі гривень. Сенсори працюють на базі штучного інтелекту та здатні виявляти дрони на відстані до 450 метрів.

Частину закупівель провели без відкритих торгів, посилаючись на нагальну потребу в умовах воєнного стану.

Нагадаємо, У 2025 році Головне управління Національної поліції в Херсонській області найбільше коштів спрямувало на закупівлю квадрокоптерів та високотехнологічні прилади, які допомагають працювати в прифронтовому регіоні. 

Андрій Колісніченко

Оренда квартир в Одесі зростає. За останніми даними, подорожчання торкнулося основних сегментів ринку: однокімнатні квартири зросли в ціні на 20%, двокімнатні — на 7%, а от вартість трикімнатних квартир знизилася на 24%. Так, середня ціна оренди однокімнатної квартири сьогодні коливається в межах 12 тисяч гривень. Найдорожчим районом залишається Приморський — центр міста. Тут вартість оренди однокімнатної квартири сягає 15 400 гривень, і це без урахування комунальних платежів.

Журналісти Новини.LIVE ознайомившись із даними ЛУН вийшли на вулиці Одеси, щоб запитати містян, чи дорого їм обходиться житло в місті.

Вартість оренди

Тож якщо в Приморському районі оренда однокімнатної квартири може сягати 16 тисяч гривень і вище, то в Хаджибейському її вже можна зняти за 10 000 гривень, а в Київському — за 9 000 гривень. Найдешевше житло обійдеться в Пересипському районі — близько 6 900 гривень. Дарина зізнається, винаймає квартиру за 8 тисяч гривень плюс ще комуналка, яка в залежності від пори року теж варіюється.

“Тисяч вісім виходить тільки на оренду. І десь, в залежності від сезону, від двох до чотирьох тисяч на комунальні послуги. Це дуже дорого, але виходу нема”, — розповідає Дарина.

Пенсіонерка Алла, яка продовжує працювати, щоб “ні від кого не залежати”, коротко підсумовує ситуацію: все подорожало, і житло — не виняток. Вона не шукає складних пояснень — достатньо зайти в магазин.

“Ну, як чому? Все дорого. Заходите в магазин, знаєте ціни. Якщо хочете щось краще, треба дорожче заплатити. І так з квартирами, все подорожало”, — каже Алла.

Комунальні послуги

Ціна житла в Одесі нині залежить від надто багатьох змінних. Район, поверх, наявність укриття поруч, дистанція від узбережжя — все це впливає на ціну не менше, ніж стан ремонту. А ціни на комунальні послуги сильно залежать від типу будинку, квадратури та прибудинкових комунікацій. І вони можуть кусатись.

“Більше восьми тисяч гривень на комуналку, на жаль, бо квартира велика. Не комфортно трішки, щоб ще щось залишалося на життя”, — підсумовує Олена.

Григорій має власну квартиру, але комунальні платежі беруть своє. Хоча за житло платити не доводиться, сума за послуги зростає, і це досить відчутно б’є по сімейному бюджету. 

“Справа в тому, що я живу у своїй квартирі. Тут в цьому плані трохи легше. Але комуналка трохи виросла”, — зазначає Григорій.

Ціни прийнятні

Трохи легше студентам, які живуть у гуртожитку. Ціни там, за словами студентів, прийнятні. Що ж до оренди окремої квартири, то для декого сьогоднішня ринкова вартість цілком посильна. За бажання можна знайти дешевше житло — не обов’язково жити в самому центрі.

“Я живу в гуртожитку за 800 гривень, тому не дорого. А якщо розглядати альтернативу оренди — однокімнатну, то в принципі теж нормально, десь 7000–8000 гривень”, — каже студет Богдан.

Думки одеситів розійшлись, але спільне є у всіх: житло дорожчає, і цей процес пов’язаний не лише з інфляцією, а й із реаліями війни. Безпека стала новою валютою на ринку нерухомості — і поки обстріли тривають, цей чинник лишатиметься визначальним.

Раніше Новини.LIVE розповідали про те, скільки коштує самостійне життя для молоді в Одесі — оренда однокімнатної у звичайному районі обходиться у 6–8 тисяч на місяць, а в центрі — вже 10–14 тисяч, і це без урахування комунальних та щоденних витрат.

Також Новини.LIVE розповідали про те, що потрібно перевірити перед орендою квартири в Одесі — документи власника, витяг із реєстру, стан комунікацій та умови договору є обов’язковими пунктами перевірки, які допоможуть уникнути неприємних сюрпризів після заселення.