Connect with us

Суспільство

Мільйони, Ducati й гектари: що приховали декларації керівників медзакладів Одеси Анонси

Published

on


Керівники 32 комунальних медзакладів Одеси за 2025 рік задекларували 46 мільйонів гривень доходів і 36 мільйонів заощаджень, більшість із яких зберігають готівкою. Серед найпомітніших декларацій — мільйонні доходи родин, тисячі квадратних метрів нерухомості та автопарки з елітними авто й мотоциклами.

Центр публічних розслідувань та Інтент проаналізували щорічні декларації керівників 32 комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я Одеської міської ради за 2025 звітний рік.

Загальні доходи склали 46,2 мільйона гривень – на 22% більше, ніж задекларували ці ж посадовці роком раніше. Сукупні заощадження –  36,2 мільйона гривень, і 81% з них – готівка. Серед знахідок: директор лікарні, у якого є шість транспортних засобів і понад дві тисячі квадратних метрів нежитлових приміщень, і керівниця поліклініки, чий чоловік-підприємець заробив 6,6 мільйона гривень.

Перед тим як звітувати про декларації, варто зазначити: кілька закладів у 2023–2025 роках пройшли реорганізацію шляхом приєднання. Чотири пологові будинки були ліквідовані як окремі юридичні особи: ПБ №2 і ПБ №4 увійшли до складу Міської клінічної лікарні №1 (директор – Євген Крилов), ПБ №7 – до МКЛ №10 (Денис Себов), ПБ №1 – до МКЛ №11 (Микола Турчин). Окремо три стоматологічні поліклініки –  СП №1, СП №4 і СП №5 – приєднані до Стоматологічної поліклініки №3, яку очолює Валерій Щербатенко. Таким чином, кілька директорів зі списку наразі керують укрупненими закладами, до яких передано активи ліквідованих установ.

Доходи за рік зросли на 22% 

Сукупні доходи 32 керівників за 2025 рік становлять 46,2 мільйона гривень. Для порівняння: 31 керівник, що подавав декларації у 2024-му, задекларував тоді 37 мільйонів, тобто загальна сума зросла на 22%.

Лідеркою за доходами у рейтингу стала Катерина Патраманська, директорка Дитячої міської поліклініки №2. Але 87% її сімейного доходу –  це заробіток чоловіка, Віталія Патраманського: 6,59 мільйона гривень від підприємницької діяльності. Власний дохід Патраманської –  961 тисяча гривень (зарплата 790 тисяч, пенсія 121 тисяча та інше). У 2024 році родина задекларувала 2,67 мільйона – приріст +186% пояснюється зростанням доходів чоловіка-бізнесмена.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Схожа структура в Ігоря Шпака, директора Пологового будинку №5: 80% доходів (4,33 мільйона) – на дружині Вікторії Багдасарян. Основна частина –  3,51 мільйона зарплати. Ще 810 тисяч – соціальні виплати від нідерландської Служби пільг Міністерства фінансів. Власний дохід Шпака – 1,06 мільйона (зарплата, сумісництво, пенсія). Загальна сума не змінилась порівняно з 2024 роком.

Ірина Головатюк-Юзефпольська, директорка філії “Міський пологовий будинок №1” у складі МКЛ, задекларувала 2,84 мільйона, з яких 71% – на чоловікові Йосипі Юзефпольському: 1,84 мільйона від підприємницької діяльності та 120 тисяч зарплати. Власний дохід – 824 тисячі (зарплата і пенсія). Сума стабільна: −1% до 2024-го.

Тетяна Черненко, директорка ЦПМСД №4, задекларувала 2,6 мільйона – на 38% більше, ніж 2024 року. Власний дохід – 996 тисяч (зарплата) та 601 тисяча від продажу рухомого майна. Чоловік, Валерій Гаєвський, задекларував мільйон гривень підприємницького доходу.

Віктор Гойдик, директор Консультативно-діагностичного центру №20, задекларував 1,75 мільйона – на 25% більше, ніж роком раніше. Власний дохід – 1,39 мільйона (зарплата 1,21 мільйона й пенсія 178 тисяч). Дружина, Наталія Гойдик, задекларувала 367 тисяч зарплати.

Заощадження: 81% – готівка 

Сукупні заощадження 32 керівників – 36,3 мільйона гривень. З них 29,5 мільйона (81%) – готівка. На банківських рахунках зберігається 6,4 мільйона, позик немає жодних.

Найбільше заощаджень у Максима Голубенка, директора Міської лікарні №8: 5,72 мільйона гривень. З них 5,3 мільйона – 125 тисяч доларів готівкою, ще 400 тисяч гривень готівкою. На рахунку –  лише 55 доларів і 15 тисяч гривень. Порівняно з 2024 роком заощадження зросли на 209% (тоді –  1,85 мільйона). Уся сума особиста –  родини у декларації немає.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Ігор Шпак тримає особисто 70 тисяч доларів і 25 тисяч євро готівкою (разом 4,21 мільйона гривень). На рахунку дружини Вікторії Багдасарян –  29 623 євро (1,48 мільйона). Разом +22% до 2024-го.

У Валерія Щербатенка (СП №3) 5,26 мільйона розподілені між ним і дружиною Мельник Ольгою Миколаївною. Особисто директор тримає: 5 000 доларів і 115 тисяч гривень готівкою, а також 4 842 долари, 12 182 євро і 610 тисяч гривень на рахунках (разом 1,75 мільйона). На дружину: 70 тисяч доларів готівкою (2,97 мільйона) й ще 450 тисяч гривень та 1 800 євро на рахунках (0,54 мільйона). Сума майже стабільна: +2% до 2024.

Віктор Гойдик (КДЦ №20) – 5,18 мільйона. Особисто: 3,1 мільйона гривень готівкою. Дружина, Наталія Гойдик, має 40 тисяч доларів готівкою (1,70 мільйона), 6 400 доларів та 54 205 чеських крон на рахунках (разом 0,38 мільйона). Зростання +14% до 2024-го.

Микола Турчин (МКЛ №11) –  3,37 мільйона: 70 тисяч доларів готівкою (2,97 мільйона) й 400 тисяч гривень готівкою. Уся сума особиста. Порівняно з 2024-м –  −15% (тоді 3,96 мільйона).

Одинадцять із 32 керівників не задекларували жодних заощаджень – ані власних, ані родини: Артьомова Олена (ДМКЛ №3), Бабенко Дмитро (КДЦ №6), Бондаренко Наталія (ДМП №5), Бондаренко Тетяна (ДКДЦ), Ольга Зброжик (СПБД), Карташова Валентина (будинок дитини №1), Кафтан Тетяна (ЦПМСД №5), Мармусевич Лариса (ДМП №3), Супрунова Аліна (ДМП №4), Хохлова Роксана (МЛ №5). Окремо вирізняється Черненко Тетяна (ЦПМСД №4) – при доході 2,60 мільйона гривень жодних заощаджень не задекларувала.

Квартири й садиби 

Найбільше житла виявилось у Марини Ясіновської, директорки ЦПМСД №2: 682 квадратних метри у власності. Це дві квартири в Одесі (104 і 48 кв.м) і садибний будинок площею 530 квадратних метрів у Нерубайському – все особисто на директорці. При цьому жодного власного транспорту Ясіновська не декларує.

Ірина Головатюк-Юзефпольська має дві квартири в Одесі загальною площею 419 кв.м – у рівних частках між нею і чоловіком Йосипом Юзефпольським (по 209 кв.м). Ігор Шпак є власником нерухомості у Лиманці загальною площею 396 кв.м, де зосереджені три об’єкти – все особисто.

Максим Голубенко (МЛ №8) має три квартири в Одесі площею 280, 57 і 48 кв.м – разом 385 кв.м, усі особисті. Валерій Щербатенко (СП №3) – будинок 266 кв.м і квартира 116 кв.м в Одесі, загалом 382 кв.м – особисто.

Аналітики врахували лише нерухомість, яка перебуває у власності декларантів або є їхнім спільним майном. Житло, яким користуються за договором оренди чи іншим правом користування, до загальної площі не включали, але такі об’єкти також зазначили. Так, директор МКЛ №1 Євген Крилов проживає у квартирі площею 70 кв.м в Одесі, власницею якої є Лідія Крилова. Водночас керівниця МЦНМД Ірина Проскура користується квартирою площею 69 кв.м, що належить Лілії Черепковій. 

Шість керівників не мають жодного власного або родинного житла у декларації: Дмитро Бабенко (КДЦ №6), Олександр Бабенко (центр ВІЛ/СНІД), Тетяна Бондаренко (ДКДЦ), Тетяна Кафтан (ЦПМСД №5), Євген Крилов (МКЛ №1) та Роксана Хохлова (МЛ №5).

Нежитлова нерухомість

Лідером за нежитловою нерухомістю є Максим Голубенко (МЛ №8) з колосальним портфелем у 2 093 кв.м, все в Одесі, особисто: п’ять нежитлових приміщень (840, 647, 247, 112 і 97 кв.м), гараж і дванадцять об’єктів категорії “інше” (від 2 до 40 кв.м). На секунду, це понад дві тисячі квадратних метрів нежитлових площ на одну людину.

Валерій Щербатенко (СП №3) – 110 кв.м: 14 кв.м особисте та офіс 95 кв.м на дружині Ользі Мельник, обидва в Одесі. Ірина Головатюк-Юзефпольська – 47 кв.м: два об’єкти в Одесі (23 і 24 кв.м), обидва на чоловікові Йосипі Юзефпольському.

Роксана Хохлова (МЛ №5) володіє 42 кв.м нежитлового приміщення. Примітно, що об’єкт розташований у Покровську (Донецька область). Микола Турчин (МКЛ №11) має 19 кв.м: “інше” 17 кв.м та нежитлове приміщення 2 кв.м в Одесі, особисте.

Решта 23 з 32 керівників не задекларували жодних нежитлових об’єктів у власності.

Земля не для всіх

Валерій Щербатенко задекларував 7,07 гектара землі. Власних  в нього  лише дві невеликі ділянки в Одесі (0,03 і 0,02 га). Сім гектарів – дві ділянки по 3,5 гектара кожна у селі Гринівка Роменського району Сумської області –  на дружині Ользі Мельник.

Катерина Патраманська задекларувала 3,65 гектара. Особисто вона має дві ділянки в Одеському районі (0,12 і 0,17 га). На чоловіку Віталії Патраманському – 1,68 гектара в селі Гнатків Тульчинського району Вінницької області.

Лариса Мармусевич (ДМП №3) – 0,26 га: особисто 0,05 га в Одесі, ще 0,21 га в Нерубайському на чоловікові Миколі Прошкіні. Ірина Головатюк-Юзефпольська – 0,24 га: три ділянки в Одеському районі –  частково особисто, частково на чоловіку. Ігор Шпак – 0,15 га у Лиманці, особисто.

Вісімнадцять із 32 керівників не задекларували жодних земельних ділянок.

Ducati, Jaguar і китайський електрокар 

Максим Голубенко задекларував шість одиниць транспорту – усі особисто: чотири автомобілі (Pontiac Solstice 2008, Mitsubishi Pajero 2008, УАЗ 31519 2004 і ПВТ100 2010), трицикл Can-Am Roadster Spyder 2008 і мотоцикл Ducati 2016. Крім того, він користується двома Audi E-Tron 2021 без права власності.

Ольга Зброжик (СПБД) задекларувала три автомобілі чоловіка Олександра Стукаленка: Mercedes-Benz 311 CDI 2001, Mitsubishi Outlander 2007 і електрокар Jaguar I-PACE 2019. Власних заощаджень і власного транспорту в декларантки немає.

Олена Артьомова (ДМКЛ №3) –  Nissan Murano 2007 особисто і Honda Accord 2013 в чоловіка Сергія Артьомова. Денис Себов (МКЛ №10) –  Nissan X-Trail 2016 особисто і Nissan Micra 2013 на дружині Вікторії Коротаєвій. Ігор Шпак – Audi e-tron 2019 і BMW i3 2015, обидва оформлені на дружину Вікторію Багдасарян.

Микола Турчин (МКЛ №11) власного транспорту не має, але скористався правом користування Zeekr 001 2024 – китайський електромобіль бізнес-класу, що належить Олегу Турчину. Право оформлено з 25 листопада 2024 по 25 листопада 2025.

Сім керівників не задекларували жодного транспортного засобу – ані власного, ані родини: Дмитро Бабенко (КДЦ №6), Олександр Бабенко (центр ВІЛ/СНІД), Тетяна Бондаренко (ДКДЦ), Тетяна Кафтан  (ЦПМСД №5), Анатолій Стоянов (КДЦ №29), Микола Турчин (МКЛ №11) та Марина Ясіновська  (ЦПМСД №2).

Цікаве з декларацій

Голубенко: різке зростання заощаджень. Директор Міської лікарні №8 Максим Голубенко за рік збільшив заощадження з 1,85 до 5,72 мільйона гривень (+209%). Основа – 125 тисяч доларів готівкою (5,3 мільйона за курсом НБУ на 31.12.2025). Крім того, у нього понад дві тисячі квадратних метрів нежитлових приміщень в Одесі та шість одиниць транспорту. Родини у декларації немає.

Патраманська: 87% доходу – чоловік-підприємець. Дохід сім’ї Патраманської у 2025 році зріс у 2,86 раза, переважно коштом підприємницького доходу чоловіка Віталія Патраманського (6,59 мільйона гривень).

Щербатенко: 7 гектарів дружини у Сумській області. Директор Стоматологічної поліклініки №3 задекларував 7,07 га землі, дві рівні ділянки у Гринівці Роменського району Сумської області на дружині.

Горіщак: заощадження впали втричі. Директор ДМП №6 Сергій Горіщак знизив задекларовані заощадження з 3,83 до 1,19 мільйона гривень (-69%). Уся сума зберігалась готівкою.

Кузнецова: подарунок від однопрізвищника. Алла Кузнецова (Міський психіатричний диспансер) задекларувала подарунок у грошовій формі – 100 тисяч гривень від Володимира Кузнецова.

Тож, як бачимо, тридцять два керівники комунальних медичних закладів Одеси задекларували 46,2 мільйона гривень доходів і 36,3 мільйона заощаджень – на 22% і 13% більше, ніж роком раніше. Вісімдесят один відсоток заощаджень зберігається готівкою – частка висока, але нижча, ніж у Херсоні (97% у 2025 році).

Максим Голубенко потроїв готівкові заощадження за рік і є власником понад двох тисяч квадратних метрів нежитлових приміщень та шести транспортних засобів. Катерина Патраманська лідирує за доходами завдяки підприємництву чоловіка, а не своїй зарплаті. Валерій Щербатенко має сім гектарів сільськогосподарської землі на дружині у Сумській області. Третина керівників не задекларувала жодних заощаджень.


Олеся Ланцман



Джерело

Суспільство

Понад півтори тисячі учасників програми «Досвід має значення» знайшли роботу

Published

on


У межах програмі підтримки зайнятості «Досвід має значення» 1 522 українці поважного віку знайшли роботу, ще 1 177 проходять стажування.

Про це під час першого заходу «Швидкі зустрічі» у межах програми повідомила заступниця міністра економіки та довкілля Дарія Марчак, передає кореспондент Укрінформу.

«Станом на вчора до нашого проєкту для людей віком 50+ долучилися вже 3 189 кандидатів, а роботодавці запропонували 3 555 вакансій. Тобто загальна кількість вакансій навіть перевищує попит. 1 177 людей вже проходять стажування, а 1 522 людини вже працевлаштовані. І я щиро сподіваюся, що за результатами сьогоднішньої зустрічі у нас ще на сотні збільшиться кількість працевлаштованих громадян», – наголосила Марчак.

За її словами, в Україні сьогодні троє з чотирьох роботодавців відчувають брак кадрів, тоді як рівень залученості людей старшого віку залишається низьким. За даними дослідження, яке провела Ruban Litvinova Social Impact Agency, серед українців віком 55-60 років працюють лише 27%, віком від 61 року – 26%, причому стабільну роботу з них мають тільки 21%.

Програма «Досвід має значення» має на меті допомогти роботодавцям знайти підходящих їм працівників, а громадянам – реалізувати свій потенціал на ринку праці.

Сьогодні у програмі зареєструвалися 1 259 осіб віком 50–54 роки, 1 095 осіб віком 55–59 років і 716 осіб, яким більше 60 років.

Модуль «Швидкі зустрічі» пройшов у Києві вперше. Як зауважила заступниця міністра, після пілоту планується організувати подібні заходи у Львові та Харкові. А вже згодом – масштабувати на всю країну.

Протягом дня запрошені учасники проєкту, а їх було близько 300, мали змогу пройти перші співбесіди з потенційними роботодавцями. Цього разу свої вакансії кандидатам запропонували 18 великих компаній, серед яких державні банки, Укрзалізниця, мережі «Сільпо», Auchan, WOG, «Метінвест Діджитал» та інші.

Формат передбачає короткі, довжиною 7 хвилин, співбесіди між кандидатом та представником роботодавця. Учасники залишають свої контактні дані для подальшої взаємодії і чекають запрошення на співбесіду вже безпосередньо до керівника HR-відділу підприємства.

«Можеш підійти до будь-якого роботодавця, побачити всі вакансії, які в нього є, проговорити. Роботодавець достатньо швидко зможе побачити значну кількість потенційних кандидатів. Обидві сторони швидко розуміють: подобаються вони один одному, не подобаються, має сенс продовжувати цей діалог чи ні, кого можна запросити одразу на роботу, кому запропонувати спочатку стажування, а після цього вже працевлаштовувати», – пояснила задум формату Марчак.

Свою чергою директор Державної служби зайнятості Юлія Жовтяк підкреслила, що головним KPI програми «Досвід має значення» і зокрема формату «швидких зустрічей» є як мінімум отримана інформація про можливості Служби.

«Як мінімум, учасники програми отримують нові знання після проходження курсів, розуміння, куди їм рухатися далі і до кого звертатися у пошуках роботи, інформацію про наші можливості, такі як перекваліфікація, профорієнтація. Ну і як максимум – щоб людина отримала бажаний offer від роботодавця», – прокоментувала Жовтяк.

За її словами, найбільше вакансій у програмі наразі для продавців та бухгалтерів. Вона пояснила це більшою залученістю саме торговельних мереж до проєкту і висловила сподівання, що з часом роботододавців серед його учасників стане більше.

Читайте також: На «Дія.Освіта» запустили новий сервіс – Кар’єрна студія із ШІ

Як повідомлялося, Міністерство економіки та довкілля спільно з Державним центром зайнятості, агропромхолдингом «Астарта-Київ», благодійним фондом “Життєлюб” і Федерацією роботодавців України запускає проєкт дорослого стажування для людей 50+ «Досвід має значення».



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі депутат міськради очолив Інститут Філатов Анонси

Published

on




Депутата Одеської міської ради Левона Нікогосяна призначили директором Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова



Джерело

Continue Reading

Суспільство

Одеситку затримали на спробі допомогти військовозобов’язаному незаконно перетнути кордон

Published

on


На Одещині поліцейські викрили жительку обласного центру у сприянні незаконному переправленню військовозобов’язаних за кордон.

Про це повідомили в пресслужбі ГУ Нацполіції в Одеській області.

У дописі йдеться про те, що жінці повідомили про підозру. Їй загрожує до дев’яти років ув’язнення з конфіскацією майна.

Зазначається, що співробітники управління протидії кіберзлочинам в Одеській області ДКП НПУ та слідчі Одеського районного управління поліції № 2 спільно з прикордонниками встановили, що 57-річна жителька Одеси у змові з невстановленими наразі особами транспортувала клієнтів до кордону, звідки ті за вказівками перетинали його поза встановленими пунктами пропуску. Наприкінці червня правоохоронці задокументували одну оборудку, вартість якої становила 4500 доларів.

Жінка взялася перевезти військовозобов’язаного чоловіка до українсько-молдовського кордону. Вона прибула на автомобілі до автозаправної станції в одному з населених пунктів Одеського району, де забрала «клієнта», посадила його на підлогу салону та прикрила подушками й м’якими іграшками, а далі рушила у напрямку прикордонних населених пунктів. У місті Роздільна, біля умовної точки висадки, чоловік дав водійці 700 доларів, і вона наказала йому чекати подальших вказівок щодо перетину кордону. На цьому етапі її діяльність була припинена.

У якості речових доказів слідчі вилучили на місці злочину мобільні телефони, гроші та автівку. Суд наклав на майно арешт. Поліцейські затримали у процесуальному порядку фігурантку і повідомили їй про підозру за ч. 3 ст. 332 Кримінального кодексу України – у сприянні в незаконному переправленні осіб через державний кордон України порадами, вказівками, наданням засобів, вчиненому за попередньою змовою групою осіб з корисливих мотивів. Цей злочин карається позбавленням волі на строк до дев’яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна. Суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 266 тис. грн, яким вона скористалася.

Слідство триває. Встановлюються всі обставини та особи, причетні до оборудки. Процесуальне керівництво у справі здійснює Біляївська окружна прокуратура Одеської області.



Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.