Суспільство

Мільйони, Ducati й гектари: що приховали декларації керівників медзакладів Одеси Анонси

Published

2 тижні ago

30.05.2026

Керівники 32 комунальних медзакладів Одеси за 2025 рік задекларували 46 мільйонів гривень доходів і 36 мільйонів заощаджень, більшість із яких зберігають готівкою. Серед найпомітніших декларацій — мільйонні доходи родин, тисячі квадратних метрів нерухомості та автопарки з елітними авто й мотоциклами.

Центр публічних розслідувань та Інтент проаналізували щорічні декларації керівників 32 комунальних некомерційних підприємств охорони здоров’я Одеської міської ради за 2025 звітний рік.

Загальні доходи склали 46,2 мільйона гривень – на 22% більше, ніж задекларували ці ж посадовці роком раніше. Сукупні заощадження – 36,2 мільйона гривень, і 81% з них – готівка. Серед знахідок: директор лікарні, у якого є шість транспортних засобів і понад дві тисячі квадратних метрів нежитлових приміщень, і керівниця поліклініки, чий чоловік-підприємець заробив 6,6 мільйона гривень.

Перед тим як звітувати про декларації, варто зазначити: кілька закладів у 2023–2025 роках пройшли реорганізацію шляхом приєднання. Чотири пологові будинки були ліквідовані як окремі юридичні особи: ПБ №2 і ПБ №4 увійшли до складу Міської клінічної лікарні №1 (директор – Євген Крилов), ПБ №7 – до МКЛ №10 (Денис Себов), ПБ №1 – до МКЛ №11 (Микола Турчин). Окремо три стоматологічні поліклініки – СП №1, СП №4 і СП №5 – приєднані до Стоматологічної поліклініки №3, яку очолює Валерій Щербатенко. Таким чином, кілька директорів зі списку наразі керують укрупненими закладами, до яких передано активи ліквідованих установ.

Доходи за рік зросли на 22%

Сукупні доходи 32 керівників за 2025 рік становлять 46,2 мільйона гривень. Для порівняння: 31 керівник, що подавав декларації у 2024-му, задекларував тоді 37 мільйонів, тобто загальна сума зросла на 22%.

Лідеркою за доходами у рейтингу стала Катерина Патраманська, директорка Дитячої міської поліклініки №2. Але 87% її сімейного доходу – це заробіток чоловіка, Віталія Патраманського: 6,59 мільйона гривень від підприємницької діяльності. Власний дохід Патраманської – 961 тисяча гривень (зарплата 790 тисяч, пенсія 121 тисяча та інше). У 2024 році родина задекларувала 2,67 мільйона – приріст +186% пояснюється зростанням доходів чоловіка-бізнесмена.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Схожа структура в Ігоря Шпака, директора Пологового будинку №5: 80% доходів (4,33 мільйона) – на дружині Вікторії Багдасарян. Основна частина – 3,51 мільйона зарплати. Ще 810 тисяч – соціальні виплати від нідерландської Служби пільг Міністерства фінансів. Власний дохід Шпака – 1,06 мільйона (зарплата, сумісництво, пенсія). Загальна сума не змінилась порівняно з 2024 роком.

Ірина Головатюк-Юзефпольська, директорка філії “Міський пологовий будинок №1” у складі МКЛ, задекларувала 2,84 мільйона, з яких 71% – на чоловікові Йосипі Юзефпольському: 1,84 мільйона від підприємницької діяльності та 120 тисяч зарплати. Власний дохід – 824 тисячі (зарплата і пенсія). Сума стабільна: −1% до 2024-го.

Тетяна Черненко, директорка ЦПМСД №4, задекларувала 2,6 мільйона – на 38% більше, ніж 2024 року. Власний дохід – 996 тисяч (зарплата) та 601 тисяча від продажу рухомого майна. Чоловік, Валерій Гаєвський, задекларував мільйон гривень підприємницького доходу.

Віктор Гойдик, директор Консультативно-діагностичного центру №20, задекларував 1,75 мільйона – на 25% більше, ніж роком раніше. Власний дохід – 1,39 мільйона (зарплата 1,21 мільйона й пенсія 178 тисяч). Дружина, Наталія Гойдик, задекларувала 367 тисяч зарплати.

Заощадження: 81% – готівка

Сукупні заощадження 32 керівників – 36,3 мільйона гривень. З них 29,5 мільйона (81%) – готівка. На банківських рахунках зберігається 6,4 мільйона, позик немає жодних.

Найбільше заощаджень у Максима Голубенка, директора Міської лікарні №8: 5,72 мільйона гривень. З них 5,3 мільйона – 125 тисяч доларів готівкою, ще 400 тисяч гривень готівкою. На рахунку – лише 55 доларів і 15 тисяч гривень. Порівняно з 2024 роком заощадження зросли на 209% (тоді – 1,85 мільйона). Уся сума особиста – родини у декларації немає.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Ігор Шпак тримає особисто 70 тисяч доларів і 25 тисяч євро готівкою (разом 4,21 мільйона гривень). На рахунку дружини Вікторії Багдасарян – 29 623 євро (1,48 мільйона). Разом +22% до 2024-го.

У Валерія Щербатенка (СП №3) 5,26 мільйона розподілені між ним і дружиною Мельник Ольгою Миколаївною. Особисто директор тримає: 5 000 доларів і 115 тисяч гривень готівкою, а також 4 842 долари, 12 182 євро і 610 тисяч гривень на рахунках (разом 1,75 мільйона). На дружину: 70 тисяч доларів готівкою (2,97 мільйона) й ще 450 тисяч гривень та 1 800 євро на рахунках (0,54 мільйона). Сума майже стабільна: +2% до 2024.

Віктор Гойдик (КДЦ №20) – 5,18 мільйона. Особисто: 3,1 мільйона гривень готівкою. Дружина, Наталія Гойдик, має 40 тисяч доларів готівкою (1,70 мільйона), 6 400 доларів та 54 205 чеських крон на рахунках (разом 0,38 мільйона). Зростання +14% до 2024-го.

Микола Турчин (МКЛ №11) – 3,37 мільйона: 70 тисяч доларів готівкою (2,97 мільйона) й 400 тисяч гривень готівкою. Уся сума особиста. Порівняно з 2024-м – −15% (тоді 3,96 мільйона).

Одинадцять із 32 керівників не задекларували жодних заощаджень – ані власних, ані родини: Артьомова Олена (ДМКЛ №3), Бабенко Дмитро (КДЦ №6), Бондаренко Наталія (ДМП №5), Бондаренко Тетяна (ДКДЦ), Ольга Зброжик (СПБД), Карташова Валентина (будинок дитини №1), Кафтан Тетяна (ЦПМСД №5), Мармусевич Лариса (ДМП №3), Супрунова Аліна (ДМП №4), Хохлова Роксана (МЛ №5). Окремо вирізняється Черненко Тетяна (ЦПМСД №4) – при доході 2,60 мільйона гривень жодних заощаджень не задекларувала.

Квартири й садиби

Найбільше житла виявилось у Марини Ясіновської, директорки ЦПМСД №2: 682 квадратних метри у власності. Це дві квартири в Одесі (104 і 48 кв.м) і садибний будинок площею 530 квадратних метрів у Нерубайському – все особисто на директорці. При цьому жодного власного транспорту Ясіновська не декларує.

Ірина Головатюк-Юзефпольська має дві квартири в Одесі загальною площею 419 кв.м – у рівних частках між нею і чоловіком Йосипом Юзефпольським (по 209 кв.м). Ігор Шпак є власником нерухомості у Лиманці загальною площею 396 кв.м, де зосереджені три об’єкти – все особисто.

Максим Голубенко (МЛ №8) має три квартири в Одесі площею 280, 57 і 48 кв.м – разом 385 кв.м, усі особисті. Валерій Щербатенко (СП №3) – будинок 266 кв.м і квартира 116 кв.м в Одесі, загалом 382 кв.м – особисто.

Аналітики врахували лише нерухомість, яка перебуває у власності декларантів або є їхнім спільним майном. Житло, яким користуються за договором оренди чи іншим правом користування, до загальної площі не включали, але такі об’єкти також зазначили. Так, директор МКЛ №1 Євген Крилов проживає у квартирі площею 70 кв.м в Одесі, власницею якої є Лідія Крилова. Водночас керівниця МЦНМД Ірина Проскура користується квартирою площею 69 кв.м, що належить Лілії Черепковій.

Шість керівників не мають жодного власного або родинного житла у декларації: Дмитро Бабенко (КДЦ №6), Олександр Бабенко (центр ВІЛ/СНІД), Тетяна Бондаренко (ДКДЦ), Тетяна Кафтан (ЦПМСД №5), Євген Крилов (МКЛ №1) та Роксана Хохлова (МЛ №5).

Нежитлова нерухомість

Лідером за нежитловою нерухомістю є Максим Голубенко (МЛ №8) з колосальним портфелем у 2 093 кв.м, все в Одесі, особисто: п’ять нежитлових приміщень (840, 647, 247, 112 і 97 кв.м), гараж і дванадцять об’єктів категорії “інше” (від 2 до 40 кв.м). На секунду, це понад дві тисячі квадратних метрів нежитлових площ на одну людину.

Валерій Щербатенко (СП №3) – 110 кв.м: 14 кв.м особисте та офіс 95 кв.м на дружині Ользі Мельник, обидва в Одесі. Ірина Головатюк-Юзефпольська – 47 кв.м: два об’єкти в Одесі (23 і 24 кв.м), обидва на чоловікові Йосипі Юзефпольському.

Роксана Хохлова (МЛ №5) володіє 42 кв.м нежитлового приміщення. Примітно, що об’єкт розташований у Покровську (Донецька область). Микола Турчин (МКЛ №11) має 19 кв.м: “інше” 17 кв.м та нежитлове приміщення 2 кв.м в Одесі, особисте.

Решта 23 з 32 керівників не задекларували жодних нежитлових об’єктів у власності.

Земля не для всіх

Валерій Щербатенко задекларував 7,07 гектара землі. Власних в нього лише дві невеликі ділянки в Одесі (0,03 і 0,02 га). Сім гектарів – дві ділянки по 3,5 гектара кожна у селі Гринівка Роменського району Сумської області – на дружині Ользі Мельник.

Катерина Патраманська задекларувала 3,65 гектара. Особисто вона має дві ділянки в Одеському районі (0,12 і 0,17 га). На чоловіку Віталії Патраманському – 1,68 гектара в селі Гнатків Тульчинського району Вінницької області.

Лариса Мармусевич (ДМП №3) – 0,26 га: особисто 0,05 га в Одесі, ще 0,21 га в Нерубайському на чоловікові Миколі Прошкіні. Ірина Головатюк-Юзефпольська – 0,24 га: три ділянки в Одеському районі – частково особисто, частково на чоловіку. Ігор Шпак – 0,15 га у Лиманці, особисто.

Вісімнадцять із 32 керівників не задекларували жодних земельних ділянок.

Ducati, Jaguar і китайський електрокар

Максим Голубенко задекларував шість одиниць транспорту – усі особисто: чотири автомобілі (Pontiac Solstice 2008, Mitsubishi Pajero 2008, УАЗ 31519 2004 і ПВТ100 2010), трицикл Can-Am Roadster Spyder 2008 і мотоцикл Ducati 2016. Крім того, він користується двома Audi E-Tron 2021 без права власності.

Ольга Зброжик (СПБД) задекларувала три автомобілі чоловіка Олександра Стукаленка: Mercedes-Benz 311 CDI 2001, Mitsubishi Outlander 2007 і електрокар Jaguar I-PACE 2019. Власних заощаджень і власного транспорту в декларантки немає.

Олена Артьомова (ДМКЛ №3) – Nissan Murano 2007 особисто і Honda Accord 2013 в чоловіка Сергія Артьомова. Денис Себов (МКЛ №10) – Nissan X-Trail 2016 особисто і Nissan Micra 2013 на дружині Вікторії Коротаєвій. Ігор Шпак – Audi e-tron 2019 і BMW i3 2015, обидва оформлені на дружину Вікторію Багдасарян.

Микола Турчин (МКЛ №11) власного транспорту не має, але скористався правом користування Zeekr 001 2024 – китайський електромобіль бізнес-класу, що належить Олегу Турчину. Право оформлено з 25 листопада 2024 по 25 листопада 2025.

Сім керівників не задекларували жодного транспортного засобу – ані власного, ані родини: Дмитро Бабенко (КДЦ №6), Олександр Бабенко (центр ВІЛ/СНІД), Тетяна Бондаренко (ДКДЦ), Тетяна Кафтан (ЦПМСД №5), Анатолій Стоянов (КДЦ №29), Микола Турчин (МКЛ №11) та Марина Ясіновська (ЦПМСД №2).

Цікаве з декларацій

Голубенко: різке зростання заощаджень. Директор Міської лікарні №8 Максим Голубенко за рік збільшив заощадження з 1,85 до 5,72 мільйона гривень (+209%). Основа – 125 тисяч доларів готівкою (5,3 мільйона за курсом НБУ на 31.12.2025). Крім того, у нього понад дві тисячі квадратних метрів нежитлових приміщень в Одесі та шість одиниць транспорту. Родини у декларації немає.

Патраманська: 87% доходу – чоловік-підприємець. Дохід сім’ї Патраманської у 2025 році зріс у 2,86 раза, переважно коштом підприємницького доходу чоловіка Віталія Патраманського (6,59 мільйона гривень).

Щербатенко: 7 гектарів дружини у Сумській області. Директор Стоматологічної поліклініки №3 задекларував 7,07 га землі, дві рівні ділянки у Гринівці Роменського району Сумської області на дружині.

Горіщак: заощадження впали втричі. Директор ДМП №6 Сергій Горіщак знизив задекларовані заощадження з 3,83 до 1,19 мільйона гривень (-69%). Уся сума зберігалась готівкою.

Кузнецова: подарунок від однопрізвищника. Алла Кузнецова (Міський психіатричний диспансер) задекларувала подарунок у грошовій формі – 100 тисяч гривень від Володимира Кузнецова.

Тож, як бачимо, тридцять два керівники комунальних медичних закладів Одеси задекларували 46,2 мільйона гривень доходів і 36,3 мільйона заощаджень – на 22% і 13% більше, ніж роком раніше. Вісімдесят один відсоток заощаджень зберігається готівкою – частка висока, але нижча, ніж у Херсоні (97% у 2025 році).

Максим Голубенко потроїв готівкові заощадження за рік і є власником понад двох тисяч квадратних метрів нежитлових приміщень та шести транспортних засобів. Катерина Патраманська лідирує за доходами завдяки підприємництву чоловіка, а не своїй зарплаті. Валерій Щербатенко має сім гектарів сільськогосподарської землі на дружині у Сумській області. Третина керівників не задекларувала жодних заощаджень.

Олеся Ланцман

Джерело

Суспільство

В Україні стартує масштабна реформа військової служби

Published

9 години ago

12.06.2026

Головний з новин

В Україні розпочинається реформа в армії – перший етап передбачає підвищення зарплат, встановлення чітких термінів служби та реформу рекрутингу.

Про це у Телеграмі повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко, передає Укрінформ.

«Чіткі терміни служби, нові контракти, нові підвищені зарплати військовим на передовій і в тилу, реформа рекрутингу. Ключовий принцип — повага до кожного військовослужбовця. Людина повинна знати, де служить, скільки служить і що буде далі», – зазначила вона.

Як повідомив у Фейсбуці міністр оборони Михайло Федоров, схвалений сьогодні урядом пакет запускає перший етап трансформації військової служби.

За словами Федорова, цей етап передбачає, зокрема, запуск нової контрактної системи зі зрозумілими умовами та чіткими термінами служби.

Піхотно-штурмовий контракт буде розрахований на 14 місяців для цивільних, на 10 місяців – для чинних військових, від 6 місяців – для військових, які раніше звільнилися зі служби. Бойовий контракт укладатиметься на 24 місяці для операторів безпілотників та наземних роботизованих комплексів, артилеристів, фахівців радіоелектронної боротьби та інших бойових спеціальностей. Базовий контракт буде на 24 місяці для інших напрямів служби з можливістю обіймати тилові посади.

Кожен контракт матиме гарантовану відстрочку від 6 місяців. Нараховуватиметься ця відстрочка відповідно до термінів служби та часу, проведеного на бойових. Наприклад, у піхотно-штурмовому контракті місяць на бойових «оплачуватиметься» трьома місяцями відстрочки.

«Скажімо, для піхотинця, що служив 10 місяців, з яких 4 місяці був на бойових, – відстрочка становитиме півтора року. Також ураховується служба до підписання контрактів та до повномасштабного вторгнення – за весь військовий досвід передбачений час для відпочинку. Людина підписує контракт та розуміє: де вона служить, скільки служить, яка в неї оплата і що буде після служби», – пояснив глава Міноборони.

Він додав, що новий контракт зможуть підписати як чинні військовослужбовці, так і цивільні. Ті, хто вже проходить службу за контрактом, теж зможуть перейти на нові умови.

Серед іншого, перший етап трансформації передбачає запровадження найбільших у світі зарплат для піхоти: у середньому – близько 300 тисяч гривень (орієнтовно сім тисяч доларів на місяць), максимум – 460 тис. грн.

Удвічі зростуть виплати для командирів бойових підрозділів, їхніх заступників та начальників штабів. З урахуванням бойових виплат командир корпусу зможе отримувати близько 230 тисяч гривень на місяць.

Серед інших змін у межах першого етапу:

запровадження Mission Control для першої лінії, щоб у реальному часі бачити навантаження на військових, перебування на позиціях, а також забезпечити справедливість бойових нарахувань;

підвищення мінімальної заробітної плати для військових у тилу до 30 тисяч гривень;

запуск автоматичних переведень у межах одного корпусу через «Армію+» без зайвої бюрократії. Бета-тестування розпочнеться в окремих корпусах, після чого рішення буде масштабоване на всі Сили оборони;

запус fast track повернення військових із СЗЧ безпосередньо в топ-50+ найефективніших бойових підрозділів без батальйонів резерву. Повернутися на службу можна онлайн через «Армію+» або офлайн.

відкриття ринку рекрутингу іноземців для підсилення бойових підрозділів та збереження життів українських військових. Мета: заповнити іноземцями до 30-50% посад штурмовиків і піхотинців.

«Ще одне ключове питання. Справедливість для тих, хто найдовше в Силах оборони та провів найбільше часу на бойових. Для них до кінця року починаємо поступове звільнення зі служби», – заявив Федоров.

Глава Міноборони підкреслив: це лише перший етап масштабної трансформації. Другим буде комплексна трансформація процесу рекрутингу та мобілізації.

«Ми будуємо армію зі зрозумілими правилами та повагою до військового. Життя людини – найбільша цінність. І наше головне завдання – зробити все можливе для збереження життя військового на передовій. Саме така армія здатна дати Україні сильну позицію для завершення війни», – зазначив міністр.

Уперше з 2022 року, акцентував він, Україна поступово перехоплює ініціативу на полі бою. Ціна просування для Росії постійно зростає. У травні Силам оборони вдалося відвоювати більше території, ніж росіяни захопили. Завдяки масштабуванню мідлстрайк-дронів Україна вже досягла вогневого контролю над сухопутним коридором до Криму та іншими критично важливими маршрутами постачання військ РФ на півдні.

«Це результат спільної роботи держави, Сил оборони та українського суспільства. Ми системно нарощуємо спроможності, щоб захистити небо, стримати ворога на землі та зробити продовження війни економічно невигідним для росії. Це історичний момент для держави, щоб змусити росію до миру та завершити війну із сильною позицією. Але для цього недостатньо лише зброї чи технологій. Потрібна нова система військової служби. Система, побудована на повазі до людини, справедливості та зрозумілих правилах», – підкреслив Федоров.

Читайте також: Зеленський – про чіткі терміни служби: Розраховую, що допоможуть збільшення виплат і нові контракти

Як зазначили у Міністерстві фінансів, фінансування нової контрактної системи буде здійснено за рахунок пріоритизації напрямків спрямування власного ресурсу Міноборони та резерву Мінфіну.

Крім того, у межах трансформації починає діяти механізм автоматичного переведення в межах одного корпусу через «Армію+». А також відкривається нове «вікно» можливостей для повернення військових із СЗЧ. Вона діятиме обемежений час.

Додатково уряд запускає ринок рекрутингу іноземців для підсилення бойових підрозділів та збереження життів українських військових. Мета – заповнити іноземцями посади штурмовиків та піхотинців на 30-50%.

Окремо розглядатиметься питання пступового звільнення зі служби тих військових, які провели найдовше часу на бойових посадах у Силах оборони.

У межах другого етапу реформи армії передбачається комплексна трансформація процесу рекрутингу й мобілізації.

Як повідомлялося, Президент Володимир Зеленський подякував парламентаріям за затвердження змін до бюджету, спрямованих на посилення оборони України, а також анонсував збільшення заробітних плат та розширення можливостей для залучення іноземних добровольців в українську армію.

Перше фото: МОУ

Джерело

Суспільство

Ексдепутата на Одещині визнали винним у махінаціях зі світильниками Анонси

Published

9 години ago

12.06.2026

Головний з новин

Вищий антикорупційний суд визнав винуватими колишнього депутата Одеської обласної ради Миколу Дерев’янка та директора будівельного підприємства у зловживанні службовим становищем і службовому підробленні, вчинених у складі організованої групи.

Як повідомили у пресслужбі ВАКС, суд призначив ексдепутату покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі та заборони обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських функцій в органах влади та на державних і комунальних підприємствах, строком на 3 роки.

Директора ТОВ “Укрмежбуд” Володимира Герасимчука засудали до 4 років позбавлення волі із забороною обіймати аналогічні посади у суб’єктах господарювання всіх форм власності строком на 2 роки 6 місяців.

Крім того, суд задовольнив цивільний позов прокурора САП та постановив стягнути із засуджених солідарно понад 16,3 мільйона гривень на користь Цебриківської селищної ради Одеської області.

1 травня 2024 року Національне антикорупційне бюро України повідомило депутату про підозру у завданні державі 16,4 мільйона гривень збитків на облаштуванні вуличного освітлення однієї з територіальних громад Одещини впродовж 2018-2020 років. У травні викрили завдання 10,4 мільйона гривень збитків, завдання ще 6 мільйонів гривень збитків викрили у листопаді 2023 року.

Учасники оборудки штучно розділили предмет закупівлі на частини, кожна з яких за вартістю робіт не перевищувала 1,5 мільйона гривень. Це дозволило ділкам укласти договори без використання електронної системи закупівель, завищити вартість продукції у понад 6 разів та внести до актів виконаних робіт недостовірні дані щодо їх обсягів.

Миколу Дерев’янка та ще чотирьох осіб також обвинувачують в організації групи, яка фальсифікувала документи й використала їх для шахрайського заволодіння державним майном та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом. 21 березня, суддя Вищого антикорупційного суду затвердила угоду про визнання винуватості між прокурором САП та обвинуваченим — колишнім головою Цебриківської селищної ради Одеської області Володимиром Барнасевичем. Йшлося власне про справу депутата облради Миколи Дерев’янко. Депутата та його дружину звинувачують у махінаціях, які були проведені на підставі підроблених рішень сесії сільської ради. В результаті було висунуто обвинувачення у розкраданні 4 тисяч гектарів на суму понад 240 мільйонів гривень.

Кирило Бойко

Джерело