Як передає Укрінформ, про це повідомили на сайті конкурсу.

Переможців обирали з-поміж 1011 матеріалів: 790 – в основних номінаціях та 221 – у спеціальних:

• найкраще інтерв’ю – 175 матеріалів;
• найкращий репортаж – 164 матеріали;
• найкращий воєнний репортаж – 74 матеріали;
• найкраща аналітика – 149 матеріалів;
• найкраще розслідування – 107 матеріалів;
• найкраща публіцистика – 121 матеріал;

спеціальна номінація “За відданість професії за найтяжчих умов” від Наглядової ради конкурсу – 4 матеріали;

спеціальна номінація “PROдобро: благодійність та соціальний вплив у медіа” від Асоціації благодійників України – 54 матеріали;

спеціальна номінація “Меморіальний матеріал року” від Платформи пам’яті Меморіал – 72 матеріали;

спеціальна номінація “Найкращий матеріал про життя українців в умовах тимчасової окупації“, ініційована спільно ГО “Детектор медіа” та Програмою “Партнерство за сильну Україну”, яка фінансується урядами Великої Британії, Естонії, Канади, Норвегії, Фінляндії, Швейцарії та Швеції, – 91 матеріал.

Перемогу в номінації “Найкраще інтерв’ю” здобула команда “Радіо Свобода” – Ірина Сисак, оператор Павло Холодов та режисерка Марина Польшина – за матеріал “Розмови з росіянами у чат-рулетці, війна, історія та пропаганда РФ | Інтерв’ю з Віталієм Дрібницею”.

Переможницею у номінації “Найкращий репортаж” стала Майя Орел (hromadske) з матеріалом “Уламок вимкнув третину мозку. Як у селі без пральної машини, води й туалету батько доглядає пораненого сина”

У номінації “Найкращий воєнний репортаж” перемогли Олексій Нікулін та співавторка Оксана Савоскіна (hromadske) з матеріалом “Через дрони складно вивозити поранених. Як працює стабпункт 79-ї бригади”

Переможцем у номінації “Найкраща аналітика” став Святослав Хоменко (BBC News Україна) з матеріалом “”Нас дратують їхні прапори”. Чи справді поляки розлюбили українців і наскільки це все серйозно”

У номінації “Найкраща публіцистика” перемогу здобула Віра Курико (Reporters) з матеріалом “Сім’я воєнного стану”

Переможцем у номінації “Найкраще розслідування” стала команда “Радіо Свобода”: Дмитро Джулай, співавтори Євген Лубчак (графіка), Владислав Яцків (продюсер), Павло Холодов та Володимир Паутов (оператори) з матеріалом “Буча Яблунська”

“Кожен із 1 011 матеріалів – це свідчення щоденної роботи журналістів, які документують події, ставлять важливі запитання, розповідають людські історії та допомагають суспільству краще розуміти реальність”, – зазначають на сайті конкурсу.

Як повідомляв Укрінформ, у Відні нагородять переможців міжнародного конкурсу дитячої творчості “Шляхами Івана Марчука”.

Фото: Unsplash

Про нас

На тимчасово окупованому Кримському півострові виникли проблеми з пальним. Бензин продають за талонами, а в одні руки відпускають не більше 20 літрів. Такі обмеження пов’язують із труднощами в логістиці після ударів по об’єктах окупантів. Ця ситуація може стати одним із чинників тиску на Росію та її присутність у Криму.

Про це в ефірі Ранок.LIVE розповіла секретар Ради економічної безпеки України, юристка-міжнародниця Ілона Хмельова.

Тиск на півострів

Проблеми з постачанням пального впливають не лише на транспортну сферу, а й на повсякденне життя мешканців окупованого півострова. Обмеження на продаж бензину можуть свідчити про ускладнення логістичних ланцюгів, від яких значною мірою залежить забезпечення Криму.

“Я думаю, що це приклад того, яким чином можна робити поетапну деокупацію Криму, тому що подібні блокади, які вже застосовувалися Україною, можуть дуже активно впливати на те, щоб стан життя на півострові ставав дедалі складнішим для окупаційної влади”, — зазначила секретар Ради економічної безпеки України Ілона Хмельова.

Економічний і військовий фактор

Окрему роль у цьому процесі можуть відігравати сучасні технології та контроль над логістичними маршрутами. Ускладнення постачання ресурсів здатне створювати додаткові проблеми як для військових, так і для цивільної інфраструктури окупованої території.

“Мені здається, що такі блокади можуть бути економічні та військові. У поєднанні це може бути дуже системним елементом тиску на Російську Федерацію. Ми бачимо, що це впливає, і бачимо, як змінюються настрої людей, які проживають у Криму”, — сказала Ілона Хмельова.

Механізм впливу

На думку секретаря Ради економічної безпеки України, поєднання економічних обмежень і військового контролю може стати одним із найбільш дієвих способів послаблення російського впливу на окупованому півострові. Водночас ситуація з пальним демонструє, наскільки важливою для Криму залишається стабільна логістика.

Сухопутний коридор під ударом

Зазначимо, українські розвідники продовжують завдавати ударів по одному з ключових логістичних маршрутів російських військ, який з’єднує окупований Крим із захопленими територіями Донеччини. За даними ГУР, під вогневим контролем перебувають ділянки дороги, якими окупанти перекидають пальне, боєприпаси та військову техніку. Оператори безпілотників працюють на маршруті між тимчасово окупованими Бердянськом, Мелітополем і Джанкоєм. Саме цей шлях російська армія використовує для забезпечення своїх підрозділів на фронті.

Зокрема, під удари потрапили паливозаправники, великі вантажівки та спеціальний трал для перевезення важкої техніки. У розвідці наголошують, що такі операції ускладнюють постачання російських військ і створюють додаткові проблеми для окупаційних сил у тилу.

Як повідомляли Новини.LIVE, Україна має реальну можливість повернути окупований півострів, якщо повністю заблокує до нього всі підступи. Знищення логістики змусить російські війська добровільно залишити регіон. Крім того, саме контроль над цією територією визначить переможця у нинішній війні.

Також Новини.LIVE писали, що Росія продовжує втрачати свої бойові судна та катери у Чорному морі через удари українських дронів. На тлі нових атак окупанти почали встановлювати на кораблі імпровізовані захисні конструкції — так звані “мангали”. Ворог намагається адаптуватися до сучасної війни, але повністю захиститися від морських та повітряних ударів неможливо.