Суспільство
Під тимчасовим захистом країн ЄС перебувають понад 4,37 мільйона українців
Станом на кінець квітня кількість отримувачів статусу тимчасового захисту в країнах ЄС, які залишили Україну внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, сягнула понад 4,37 млн осіб.
Такі дані оприлюднив у середу, 10 червня, Євростат, передає Укрінформ.
Зазначається, що порівняно з кінцем березня загальна кількість осіб з України, які перебувають під тимчасовим захистом на території ЄС, зросла на 42 990 (+1,0 %) і становила 4 372 960.
Серед країн ЄС найбільше отримувачів статусу тимчасового захисту з України прийняли Німеччина (1 279 660 осіб; 29,3 % від загальної кількості), Польща (971 255; 22,2 %) та Чехія (384 435; 8,8 %).
Кількість осіб, які перебувають під тимчасовим захистом, зросла у 24 країнах ЄС, але зменшилася у трьох. Найбільше абсолютне зростання спостерігалося у Польщі (+9 850; +1,0%), Італії (+7 020; +20,8%) та Німеччині (+4 705; +0,4%). Найбільше зменшення зафіксували у Франції (-440; -0,9%) та Ірландії (-125; -0,1%).
Станом на 30 квітня понад 98,5% отримувачів тимчасового захисту в ЄС були громадянами України. Дорослі жінки становили 43,4% від загальної кількості, дорослі чоловіки – 26,7%, а неповнолітні – майже третину (29,9%) від загальної кількості.
Як повідомляв Укрінформ, після російського повномасштабного вторгнення в Україну ЄС активував так звану Директиву тимчасового захисту, яка надала українцям, що рятуються від російських бомб, право легально перебувати на території ЄС та отримувати базові соціальні послуги, включаючи охорону здоров’я, освіту та право на працевлаштування.
13 червня 2025 року Європейська Рада ухвалила рішення про продовження терміну дії тимчасового захисту для цих осіб з 4 березня 2026 року до 4 березня 2027 року.
Видання Euractiv опублікувало матеріал про те, що в ЄС обговорюють можливість не поширювати майбутнє продовження тимчасового захисту на нових заявників-чоловіків призовного віку.
Пізніше в ЄС підтвердили, що планують подовжити тимчасовий захист для українських біженців після березня 2027 року, але для деяких чоловіків можуть запровадити обмеження.
Ініціативу уже підтримали в Німеччині. Федеральний міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт виступив за скасування автоматичного надання статусу тимчасового захисту для новоприбулих українських чоловіків призовного віку, запропонувавши замість цього індивідуальну перевірку.
Фото: realgazeta.com.ua
За уточненими даними, чоловік, який помер у лікарні після отриманих унаслідок ракетного удару по Київській області поранень, не був чинним дипломатом.
У Корабельному районі Херсона місцевий житель підірвався на російській вибухівці. Протипіхотна міна типу “Пелюстка” здетонувала в руках чоловіка.
Про це повідомив начальник Херсонської ОВА Олександр Прокудін.
Від отриманих травм херсонець помер. Його особу наразі не встановлено.
Протипіхотні міни “Пелюстка” (ПФМ-1) — це вибухові пристрої уповільненої дії, розроблені для ураження живої сили через пошкодження нижніх кінцівок. Завдяки своєму компактному розміру, пластиковому корпусу та специфічній формі, що нагадує дитячу іграшку або листок, вони часто залишаються непоміченими у траві чи на ґрунті. Особлива підступність цих мін полягає в тому, що вони зазвичай розкидаються за допомогою систем дистанційного мінування у великій кількості, а для детонації достатньо найменшого натиску вагою від кількох кілограмів.
Раніше у Херсоні російським обстрілом знищено останній робочий боксерський зал, в якому тренувалися підлітки. Діти та тренер зняли відео в постраждалому приміщенні. Вони розповіли, що о 12-тій годині мали тренуватися, проте застали свій зал у зруйнованому стані.
Тренер та вихованці боксерської секції звернулися до Міжнародного олімпійського комітету із закликом не допускати російських спортсменів до участі в міжнародних змаганнях.
Херсонського лікаря Сергія Дмитрієва, який загинув 2 липня на своєму робочому місці внаслідок цілеспрямованого російського удару по лікарні, президент нагородив посмертно Орденом “За заслуги” III ступеня.
Одеський зоопарк заявляє про фінансові втрати через тривалу інформаційну кампанію навколо діяльності закладу. За словами колишнього директора Ігоря Бєлякова, за останні місяці кількість відвідувачів помітно скоротилася.
Як наслідок, лише від продажу квитків зоопарк недоотримав понад 600 тисяч гривень.
У закладі стверджують, що протягом останніх місяців співробітники змушені постійно відповідати на скарги та проходити численні перевірки. За їхніми словами, це відволікає персонал від основної роботи з тваринами та створює додаткове адміністративне навантаження.
Крім того, у зоопарку зазначають, що через негативний інформаційний фон стало складніше залучати партнерів, спонсорів і ветеринарних фахівців.
Нагадаємо, однією з найактивніших критикинь діяльності Одеського зоопарку була журналістка Анжеліка Карапетян. Після її публікацій навколо закладу неодноразово виникали резонансні ситуації, зокрема щодо умов утримання тварин, загибелі левиці, вимог провести перевірки та закликів до закриття зоопарку.
Останнім гучним епізодом став конфлікт навколо пораненої олениці, яку зоозахисники пропонували перевезти до іншого реабілітаційного центру.
Наразі, за словами представників зоопарку, наступним етапом цього протистояння може стати судовий розгляд.
-
Одеса5 днів agoСергій Братчук про атаки РФ на Одещину та порти України
-
Одеса6 днів ago
В Одесі та області пролунали вибухи: РФ атакує ракетами
-
Одеса1 тиждень ago
Увечері 12 липня 2026 року РФ обстріла Запоріжжя та Одеський район
-
Війна1 тиждень agoОбстріл 19 липня – зруйновано склад Amtel
-
Події3 дні agoВ Україні започаткували нову літературну нагороду
-
Суспільство3 дні ago
Липень став найнебезпечнішим місяцем для Одещини
-
Події4 дні agoНа Венеційському кінофестивалі покажуть документальний фільм про Маска
-
Події3 дні agoУ Музеї історії Києва відкрили виставку, присвячену розвитку військової медицини