Одеса
Авіація РФ у Криму під загрозою: проблеми з ракетами та паливом
Винищувач РФ в небі. Фото ілюстративне: росЗМІ
Росія продовжує нарощувати виробництво ракет і регулярно використовує нові боєприпаси для ударів по Україні. За даними української розвідки, щомісяця ворог випускає понад сотню балістичних та гіперзвукових снарядів. Аналіз уламків збитих цілей показує, що значна частина з них була виготовлена вже у 2026 році. Це свідчить про те, що вони не затримуються на складах і майже одразу потрапляють до арсеналу російської армії.
Про це в ефірі Ранок.LIVE розповів речник Військово-морських сил Дмитро Плетенчук.
Нові ракети
За даними української розвідки, Росія щомісяця виготовляє понад сотню балістичних і гіперзвукових ракет. Йдеться про “Іскандери-М”, “Кинджали”, “Циркони”, а також снаряди для комплексів С-300 та С-400. Водночас аналіз уламків збитих цілей показує, що значна частина цих боєприпасів була виготовлена вже цього року. Це свідчить про те, що російська промисловість продовжує поповнювати запаси, а нові ракети майже одразу потрапляють до військ.
Попри наявність ракет, помітних змін у тактиці їхнього застосування в акваторії Чорного моря останнім часом не спостерігається. Ба більше, запусків стало менше, хоча пускових установок у росіян достатньо. За словами речника ВМС, причини можуть бути різними — від технічного стану носіїв до інших внутрішніх проблем.
“Застосування стають дедалі рідшими. Практично зараз, можна казати, прогрес на 10. І цікавим моментом є те, що кількість випущених ракет менша, ніж кількість пускових установок”, — зауважив Плетенчук.
Читайте також:
Ворог змушений тримати свої основні ракетоносії на базі в Новоросійську. Хоча підвезення боєприпасів туди не є неможливим завданням, сам процес спорядження кораблів став значно складнішим. Росіянам серйозно відгукується втрата можливості безпечно базуватися в тимчасово окупованому Криму. Окупаційна армія фактично веде бойові дії “з коліс”, що є логічним результатом затяжної війни.
“Споряджати ракети – це окрема історія. І тут аукається росіянам відсутність можливості базуватися в Криму… Імовірніше за все, так, є якісь інші причини, інші проблеми. Можливо, і пошкодження, отримані носіями. Неодноразові, до речі”, — пояснив Дмитро Плетенчук.
Удар по рятувальниках
Одним із останніх інцидентів у Чорному морі стала атака на судна Морської пошуково-рятувальної служби. Вони виконували гуманітарну місію в межах українського морського коридору та забезпечували безпеку судноплавства. На борту перебували цивільні члени екіпажу, які постраждали внаслідок удару. Судна не виконували жодних військових завдань.
“Це точно не можна назвати випадковістю, влучити в таку ціль можна лише через прямий канал зв’язку, тому що ця ціль не стаціонарна і, відповідно, це цілью спрямована дія… Переплутати їх з військовими одиницями або ще з чимось неможливо”, — наголосив речник.
За словами Плетенчука, рятувальні судна були належним чином позначені, тому їх неможливо було переплутати з військовими кораблями. Він наголосив, що такі екіпажі працюють винятково для забезпечення безпеки людей у морі. Саме тому удар по них не можна вважати випадковим. Подібні дії порушують міжнародні норми, які захищають пошуково-рятувальні служби.
Втрати в Криму
Останніми місяцями українські військові регулярно повідомляють про ураження російських об’єктів у Криму. Серед них — системи ППО, радіолокаційні комплекси та кораблі. Такі удари поступово послаблюють можливості окупантів захищати півострів. Водночас швидко компенсувати втрати складної техніки росіянам непросто.
“Чим більше і частіше бачите повідомлення про те, що щось вибухає, тим менша компонента протиповітряної оборони в наявності… Поповнювати запаси ППО швидко не вийде, тому що це складна техніка. Панцері — це окрема історія взагалі… черговий спосіб росіян витатити бюджетні кошти не за призначенням”, — зазначив Плетенчук.
Росія продовжує перекидати техніку до Криму, але можливості для цього не безмежні. Особливо складною залишається ситуація із сучасними системами ППО, виробництво яких потребує часу та ресурсів. Саме тому навіть поодинокі втрати таких комплексів мають значення. За словами речника ВМС, швидко закрити всі прогалини в обороні окупанти не можуть.
Паливна криза
Ще однією проблемою для російських військ у Криму стає паливо. Після ударів по нафтобазах і складах окупантам доводиться перебудовувати маршрути постачання. Додаткові труднощі створює й географія самого півострова, адже кількість шляхів доставки ресурсів обмежена. Це особливо важливо для авіації, яка потребує значних обсягів пального.
“Залишити російських окупантів в Криму без палива — це ідея дуже класна, тому що, по-перше, авіація, яка там базується, вона, звісно, споживає багато пального. Вильоти 24 на 7 є реально багаті авіації… Зменшення цих спроможностей, звісно, позитивно впливає на перебіг бойових дій”, — підкреслив він.
Будь-які перебої з паливом впливають не лише на транспорт, а й на бойові можливості військ. Особливо це стосується авіації та техніки, яка постійно залучена до бойових завдань. Поки що говорити про повне припинення польотів зарано, однак додаткові труднощі для окупантів уже виникають. Наскільки серйозними вони будуть, покаже час.
Міст біля Чонгара
Окупаційна влада також повідомляла про пошкодження мосту в районі Чонгара, який є одним із маршрутів між Кримом і захопленою частиною півдня України. Через це росіяни вже почали переорієнтовувати рух транспорту через інші напрямки. Водночас остаточні висновки щодо масштабів пошкоджень поки робити рано. Для цього потрібні додаткові підтвердження.
За словами Плетенчука, мости є надзвичайно міцними спорудами, тому навіть після ударів вони не завжди втрачають свою функціональність. Водночас навіть часткові пошкодження можуть уповільнювати рух техніки та вантажів. Для військової логістики це створює додаткові ризики. Саме тому ситуація навколо переправ залишається важливою для обох сторін.
“Мости насправді дуже-дуже міцні конструкції. І практика цієї війни показала так, що такі об’єкти, як міст, зруйнувати доволі складно, насправді. Так, можна там ускладнити рух чи щось. Але в будь-якому разі, я думаю, що згодом ми побачимо, чи вплинуло це на логістику”, — зауважив Плетенчук.
Нова логістика
Через пошкодження залізничних та автомобільних шляхів логістика загарбників опинилася під загрозою зриву. Інформації про спроби окупантів навести понтонні переправи чи переправляти сили плавзасобами наразі немає. Використати Чорне море для перевезення вантажів військове командування РФ зараз просто не здатне. Усі вцілілі великі десантні кораблі заблоковані у Новоросійську, а пошкоджені судна стоять без діла в кримських портах. Морська логістична компонента для російської армії зараз повністю відсутня через високу небезпеку знищення. Росіяни бояться виводити флот у відкрите море, розуміючи загрозу від українських безпілотників.
“З морською логістикою є проблемка. Вона відсутня. Великі десантні кораблі залишаються в пункті базування новоросійському. Ті, які були пошкоджені, залишаються в Криму. І, відповідно, якраз морську компоненту для цього задіяти, буде край складно і небезпечно”, — резюмував речник.
Кримський міст
Російська армія продовжує діяти в умовах суворих обмежень на незаконно побудованому Кримському мосту. Через страх нових ударів з боку ЗСУ окупанти мінімізували перевезення військових вантажів цим шляхом. Основний упор робився на сухопутний коридор через тимчасово захоплені території Запорізької, Херсонської та Донецької областей. Проте через постійну небезпеку ворог був змушений перенести логістичні маршрути ближче до морського узбережжя.
Зміна траєкторії руху дозволяє російським колонам трохи збільшити відстань від лінії бойового зіткнення. Проте розвиток українських дронових технологій нівелює цю перевагу, залишаючи транспорт ворога в зоні ураження.
“Зараз є інформація, що вони змінили маршрут, рухаються ближче до узбережжя… В такий спосіб трошки збільшується дистанція від лінії бойового зікну. Але насправді це все закономірно… Розвиток технологій дронових дозволив це використати. Тому так, ворог шукатиме, звісно, вихід із цієї ситуації”, — підсумував Дмитро Плетенчук.
Як повідомляли Новини.LIVE, вільний продаж бензину на автозаправних станціях Севастополя тимчасово зупинили. Згідно з оголошеними правилами, пальне відпускатимуть тільки за раніше придбаними талонами та не більше 20 літрів в одні руки. Місцевих жителів також закликали не створювати черги біля заправок.
Також Новини.LIVE писали, що Кримський міст і прилегла акваторія залишаються одними з найважливіших об’єктів для російських сил на окупованому півострові. Для їхньої охорони РФ залучає кораблі та постійні патрулі, однак ситуація в районі залишається напруженою. Українські військові уважно стежать за тим, що відбувається біля мосту та в морі. Водночас росіянам доводиться шукати нові способи контролю над акваторією після втрат своїх плавзасобів.
Одеса
Техогляд для в’їзду до Молдови: які документи потрібні водіям з Одеси
Прикордонники спілкуються з чоловіком. Фото ілюстративне: Poliția Republicii Moldova
Поїздка з Одещини до Молдови власним автомобілем потребує підготовки не лише особистих документів. Водієві варто заздалегідь перевірити папери на машину, зокрема підтвердження її технічного стану, щоб не зіткнутися з проблемами вже під час проходження контролю.
Про це повідомляють Новини.LIVE з посиланням на Державну митну службу України та Прикордонну поліцію Молдови.
Реклама
Техогляд для в’їзду до Молдови
Вимога щодо технічного огляду для українських автомобілів не нова. Вона передбачена Правилами дорожнього руху Молдови, затвердженими ще постановою уряду №357 від 13 травня 2009 року.
Після початку повномасштабного вторгнення для українців спростила правила перетину кордону для українців. Це стосувалося документів громадян, а на практиці контроль частини документів на транспорт також був менш суворим.
Однак у січні 2025 року українська митниця попередила водіїв про відновлення перевірки документів щодо технічного стану машин. Інформацію про це Державна митна служба отримала від Прикордонної поліції Молдови.
Читайте також:
Тому перед поїздкою водієві необхідно переконатися, що протокол або сертифікат перевірки технічного стану автомобіля чинний. За відсутності такого документа молдовська сторона має право не пропустити транспортний засіб через кордон.
Які документи потрібні для поїздки до Молдови
Перед виїздом з Одещини автомобілем водієві варто перевірити наявність усіх документів. Для перетину кордону та подальшого руху територією Молдови необхідні:
- чинний документ для перетину державного кордону;
- посвідчення водія відповідної категорії;
- свідоцтво про реєстрацію автомобіля;
- міжнародний страховий поліс “Зелена картка”;
- чинний протокол або сертифікат перевірки технічного стану автомобіля.
Якщо за кермом перебуває не власник машини, на кордоні також можуть попросити документ, який підтверджує право користування автомобілем.
Що змінилося на кордоні у вересні
З 12 вересня на 90 днів змінили організацію контролю в пунктах пропуску “Рені — Джурджулешть”, “Россошани — Брічень” та “Мамалига — Крива”. Молдовські прикордонники та митники, які раніше працювали на українській території в межах спільного контролю, тимчасово повернулися на територію Молдови через безпекову ситуацію. На саму можливість перетину кордону це не вплинуло. Пункти пропуску продовжують працювати, а перевірки людей та автомобілів проводять у звичайному порядку.
Нещодавно Новини.LIVE писали, що Росія почала частіше бити по прикордонній інфраструктурі Одещини. Ціллю атаки окупанти обрали, зокрема, пункти пропуску та сервісні зони на кордоні з Молдовою і Румунією. Удари мають на меті залякати людей і ускладнити рух товарів через кордон.
Також Новини.LIVE повідомляли, що у Молдові неподалік Кишинева вибухнув безпілотник із турбореактивним двигуном. Потужний вибух жителі передмість Кишинева почули вранці 18 вересня. Поліція розпочала пошуки та приблизно через вісім годин виявила місце вибуху на відкритій місцевості поблизу села Колониця. На полі знайшли уламки безпілотного апарата, розкидані в радіусі близько 100 метрів, зокрема його двигун.
Одеса
Борги із зарплати на Одещині: регіон увійшов до п’ятірки в Україні
Людина рахує гроші. Фото ілюстративне: Новини.LIVE
Одеська область увійшла до п’ятірки регіонів України з найбільшою кількістю нових проваджень через борги із зарплати. За вісім місяців 2026 року на Одещині відкрили 260 таких справ. Значна частина припадає на Одеський припортовий завод.
Про це інформує Новини.LIVE з посиланням на Опендатабот.
Реклама
Скільки боргів із зарплати на Одещині
За кількістю нових проваджень щодо невиплаченої зарплати Одеська область посіла п’яте місце в Україні. За вісім місяців 2026 року в регіоні відкрили 260 таких справ. Більше правопорушень зафіксували лише у чотирьох областях. Лідирує Кіровоградщина з 1 527 справами, далі йдуть Дніпропетровщина — 806, Львівщина — 360 та Сумщина — 311. Загалом в Україні від початку року відкрили 4 621 нове провадження через заборгованість із зарплати.
Одеський припортовий завод серед боржників
Одеський припортовий завод потрапив одразу до двох загальноукраїнських антирейтингів. У 2026 році проти підприємства відкрили 213 нових проваджень щодо боргів із зарплати. Із них 212 досі залишаються активними. За цим показником завод посідає четверте місце серед підприємств України.
Якщо враховувати заборгованість, накопичену за всі роки, ситуація також залишається складною. Наразі проти Одеського припортового заводу налічується 608 активних проваджень щодо невиплаченої зарплати. Це восьмий показник серед підприємств України. Саме підприємство зареєстроване у місті Південне Одеського району.
Читайте також:
Що відбувається з боргами в Україні
Загалом за вісім місяців 2026 року в Україні відкрили 4 621 нове провадження щодо зарплатних боргів. Це на 16% менше, ніж за аналогічний період минулого року, коли таких справ було 5 470. При цьому проблема старих боргів залишається. У Єдиному реєстрі боржників налічується 35 922 активні провадження щодо невиплаченої зарплати, а 1 957 із них були відкриті ще у 2017 році. Нові справи цього року відкривали проти 311 компаній: 144 приватних, 117 державних та 50 підприємств, що належать громадам.
Найбільше нових проваджень припадає на підприємства у сфері постачання електроенергії та газу — 1 545 справ. Ще 989 проваджень стосуються виробників хімічної продукції. Разом на ці дві галузі припадає понад половина нових зарплатних боргів в Україні.
Раніше Новини.LIVE писали, що російські атаки завдали збитків уже понад 160 підприємствам Одеської області. Для постраждалого бізнесу діють програми підтримки, серед яких гранти, відшкодування збитків та компенсації витрат на зарплати працівників.
Також Новини.LIVE повідомляли, що в Одесі у 2026 році на муніципальні виплати працівникам освіти передбачили понад 165 млн гривень. Окрім основної зарплати, педагогам можуть нараховувати доплати, надбавки, премії та матеріальну допомогу.
Одеса
В Одесі військового засудили до 7 років за катування під час мобілізації
Працівники ТЦК тягнуть чоловіка в бус. Фото: кадр з відео
В Одесі військовослужбовця ТЦК засудили за катування та незаконне позбавлення волі чоловіків під час мобілізаційних заходів. Суд встановив два епізоди, під час яких людей без законних підстав силоміць саджали до службового мікроавтобуса та везли до територіального центру комплектування. Одного з потерпілих дорогою били й залякували.
Про це йдеться у вироку Приморського районного суду Одеси від 16 вересня, передає Новини.LIVE.
Реклама
Чоловіка схопили біля Київського ринку
Згідно з матеріалами справи, засуджений проходив військову службу та був відряджений для участі у мобілізаційних заходах в Одесі. Він входив до групи оповіщення, яка працювала без поліцейських. Як зазначив суд, її учасники не мали повноважень самостійно затримувати людей та примусово доставляти їх до ТЦК. Одна з силових мобілізацій сталася уранці 13 квітня біля Київського ринку на проспекті Князя Ярослава Мудрого. Чоловіка без законних підстав силоміць посадили до службового Renault Master та повезли до територіального центру.
У цій самій групі перебував військовослужбовець, якому Приморський районний суд Одеси виніс окремий вирок днем раніше. Саме за участь у цьому та інших епізодах його засудили до п’яти років і одного місяця позбавлення волі.
Під час поїздки нинішній засуджений разом з іншим учасником групи застосовував до чоловіка насильство. За матеріалами суду, він бив потерпілого руками, ногами та палицею по голові, обличчю й тулубу, вимагав назвати персональні дані та надати інформацію про інших осіб призовного віку. Також фігурант справи погрожував чоловікові подальшим сексуальним насильством. Один з учасників групи знімав те, що відбувалося в автомобілі, на телефон та погрожував прострелити потерпілому ногу у разі непокори, після чого його доставили до ТЦК.
Читайте також:
Переслідували чоловіка на Генуезькій
Інший епізод стався 10 квітня близько 22:25 на вулиці Генуезькій. Вищезазначені працівники ТЦК почали переслідувати чоловіка, а один з учасників групи розпилив йому в обличчя сльозогінний засіб. Коли потерпілий почав задихатися, його силоміць посадили до Renault Master. Дорогою він продовжував задихатися та зрештою знепритомнів. Потерпілого в такому стані доставили до ТЦК для проходження військово-лікарської комісії.
Суд призначив покарання
На відміну від військовослужбовця, якому вирок винесли 15 вересня лише за незаконне позбавлення волі та викрадення людей, цього учасника групи суд визнав винним також у катуванні. Він уклав із прокурором угоду про визнання винуватості, на яку погодилися потерпілі. За незаконне позбавлення волі та викрадення людини суд призначив п’ять років позбавлення волі, а за катування — сім років. За сукупністю злочинів остаточне покарання становить сім років ув’язнення. Також протягом трьох років він не матиме права працювати у підрозділах РТЦК та СП на посадах, пов’язаних із мобілізаційними заходами.
Насильство під час мобілізації в Одесі
Обидва вироки стосуються епізодів, які стали частиною ширшого розслідування щодо дій груп оповіщення в Одесі. Новини.LIVE писали, що ще 16 червня ДБР повідомило про викриття групи, учасників якої підозрювали в незаконному доставленні, утриманні, побитті та залякуванні військовозобов’язаних. Тоді слідство повідомляло про шістьох працівників районного ТЦК та трьох представників громадської організації. Фігурантам обрали тримання під вартою без можливості внесення застави.
Розслідування на цьому не завершилося. 12 серпня ДБР повідомило про підозру ще чотирьом працівникам районного ТЦК. За даними слідства, йшлося про незаконне утримання громадян та застосування до них насильства під час мобілізаційних заходів.
Через кілька днів ДБР оприлюднило результати ще одного етапу розслідування. 18 серпня правоохоронці заявили про викриття двох груп оповіщення одного з районних ТЦК та СП на Одещині, до яких входили десять військовослужбовців. Слідчі на той момент задокументували 15 епізодів насильства: за версією ДБР, до людей застосовували силу, їх били, використовували сльозогінний газ та примусово доставляли до ТЦК.
При цьому нинішні вироки не є першими судовими рішеннями у справах, пов’язаних із цими подіями. Так, Новини.LIVE раніше писали, що в Одесі ще одного військовослужбовця ТЦК засудили до ув’язнення за катування та незаконне позбавлення волі чоловіка під час мобілізаційних заходів. Потерпілого силоміць витягли з під’їзду, застосували сльозогінний засіб, били у службовому автомобілі та повезли до територіального центру для проходження ВЛК.
-
Суспільство1 тиждень agoПерерахували тарифи на тепло — як зміняться платіжки одеситів цієї зими
-
Суспільство1 тиждень agoІгор Гусєв: “Війна перетворює тебе на худо… — публікація
-
Війна1 тиждень agoАтака на Москву — Генштаб ЗСУ повідомив подробиці удару по МНПЗ
-
Усі новини7 днів agoВідомий актор виглядав невпізнавано в компанії вдвічі молодшої дружини (фото)
-
Одеса4 дні agoВибухи пролунали в Одесі: РФ атакує дронами з моря
-
Одеса1 тиждень agoУкраїнське зерно продають у збиток через блокування портів
-
Війна1 тиждень agoСили безпілотних систем від початку року уразили 300 засобів ППО росіян
-
Відбудова1 тиждень agoКомпенсації в межах «єВідновлення» отримали понад 260 000 родин
