Connect with us

Суспільство

Судді Херсонщини задекларували мільйонні доходи та нульові заощадження Анонси

Published

on


 До вторгення росіян на Херсонщину у 2022 році в регіоні працювали 24 місцеві та окружні суди. Але наразі в області діють лише 3 суди. Інші не працюють, а їх підсудність розподілили між цими трьома, плюс два суди перейшли у підпорядкування Одеським.

Центр публічних розслідувань разом з Інтентом дослідили, хто станом на 2025 рік очолював діючі суди Херсонської області та що ці люди задекларували.

Як окупація перекроїла судову карту

Після початку повномасштабного вторгнення територіальну підсудність херсонських судів спершу передали судам Дніпропетровщини та Одещини. Рішенням Вищої ради правосуддя від 30 травня 2023 року її “повернули” в межі області, але зосередили лише в кількох судах, що змогли працювати.

Сьогодні справи розглядають три суди-“хаби”:

  • Великоолександрівський районний суд прийняв підсудність семи релокованих судів: Бериславського, Високопільського, Верхньорогачицького, Горностаївського, Іванівського, Каланчацького, Скадовського та Чаплинського.
  • Нововоронцовський районний суд перебрав справи Великолепетиського, Каховського, Нижньосірогозького та Новокаховського судів і власну територію.
  • Херсонський міський суд – діючий суд у підконтрольному Україні Херсоні – веде справи Білозерського, Генічеського, Голопристанського, Новотроїцького та Олешківського судів.

Окремо господарські справи Херсонщини передали Господарському суду Одеської області, а адміністративні – Одеському окружному адміністративному суду.

Хто керує та що декларує

З двадцяти чотирьох судів лише в одному декларант досі обіймає посаду голови суду – це Нововоронцовський. В інших ідеться про керівників судів-“хабів” або про зміну керівництва впродовж року. Сукупно четверо керівників задекларували 8,5 мільйона гривень доходу за 2025 рік. Більшість сум – у межах суддівської зарплати, окрім одного помітного винятку.

В’ячеслав Каневський – голова Нововоронцовського районного суду. Його дохід за 2025 рік склав 1,5 мільйона гривень, на 8 відсотків більше торішнього. Це переважно суддівська зарплата (1,36 мільйона); дружина Алла додала ще 109 тисяч зарплати.

Олександр Сікора очолив Великоолександрівський районний суд – найбільший “хаб” області – у березні 2025 року, змінивши на цій посаді Ірину Хомик. Він і заробив найбільше – 3,69 мільйона гривень, удвічі більше, ніж роком раніше (1,85 мільйона). Власна зарплата судді – 1,12 мільйона. Ще 687 тисяч він задекларував як грошовий подарунок від родички Наталі Сікори та 420 тисяч – від продажу Jeep Cherokee.

Левову частку родинного доходу дала дружина Ольга – 1,47 мільйона гривень. З них 317 тисяч – від продажу її Ford Focus, а 1,15 мільйона – соціальна допомога на проживання та оплату оренди Bürgergeld від німецького Jobcenter округу Есслінген.

Керівниця Великоолександрівського районного суду до березня 2025 року Ірина Хомик задекларувала 1,72 мільйона гривень (зарплата 1,44 мільйона та пенсія 283 тисячі). А її колега очільник Херсонського міського суду Дмитро Гонтар заробив 1,58 мільйона (на 9 відсотків більше), майже все – суддівська зарплата; дружина Поліна отримала 140 тисяч дивідендів.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Майно: гектари, авто і порожні рахунки

Найперше, що впадає в око: жоден із чотирьох не задекларував заощаджень – ані готівки, ані коштів на рахунках. 

Найбільше власного житла – у В’ячеслава Каневського: близько 262 квадратних метрів. Це власний будинок на 98 квадратних метрів у Нововоронцовці та дві квартири (80 і 84 квадратних метри), оформлені на доньку й сина. Родина Олександра Сікори володіє двома квартирами в Херсоні – разом близько 130 квадратних метрів, а дружина орендує квартиру у 91 квадратний метр у Німеччині.

 У Дмитра Гонтаря – дві квартири у спільній частковій власності (116 і 80 квадратних метрів). Ірина Хомик власного житла не має: будинок 74 квадратних метри у Великій Олександрівці належить її чоловікові.

ЗОБРАЖЕННЯ: ЦПР/ Інтент/ ШІ

Найбільший земельний банк – у родини Дмитра Гонтаря: його дружині Поліні належить понад 10,5 гектара у Нововоскресенському. Ще близько шести гектарів у Великій Олександрівці – у чоловіка Ірини Хомик.

Єдиний, хто торік оновив автопарк, – Олександр Сікора. Подружжя продало Ford Focus 2013 року та Jeep Cherokee 2015 року, а натомість придбало Dodge Durango 2014 року (630 тисяч гривень) і Mazda CX-5 2016 року (356 тисяч). Дружина Дмитра Гонтаря володіє Volkswagen Tiguan 2017 року вартістю 712 тисяч гривень; ще двома авто – Nissan Juke та Audi Q7 – родина користується без права власності. Решта керівників торік майном не торгувала: їхні декларації за рік майже не змінилися.

Куди поділися голови

Невелика кількість наявних декларацій голів судів частково пояснюється кадровими змінами.  

Частина колишніх голів релокувалася й тепер працює простими суддями в інших регіонах. Голова Бериславського суду Валентина Миргород перейшла суддею до Саратського районного суду на Одещині. Голова Господарського суду Херсонської області Павло Пригуза – суддя Господарського суду Закарпатської області. Керівниця Нижньосірогозького суду Ольга Цесельська – суддя на Кіровоградщині.

В інших судах голів немає взагалі. У Єдиному державному реєстрі замість них зазначені тимчасові виконувачі обов’язків керівника апарату: Ірина Сєніна (Великолепетиський), Руслана Мутерко (Генічеський), Лілія Черкесова (Новокаховський), Марина Шиян (Білозерський). Це адміністративна посада, не суддівська, і повноважень голови суду вона не дає.

Тож у підсумку маємо: сукупний дохід трьох діючих й однієї колишньої керівників суддів Херсонщини – 8,5 мільйона гривень, а в заощадженнях – нуль. Найбільший дохід – в Олександра Сікори (3,69 мільйона, з них 687 тисяч – грошовий подарунок), найбільше власне житло – у В’ячеслава Каневського (262 квадратних метри), найбільший земельний банк – у родини Дмитра Гонтаря (понад 10,5 гектара).


Олеся Ланцман



Джерело

Суспільство

В Україні епідемічного сплеску грипу поки немає

Published

on



В Україні наразі не фіксують різкого зростання захворюваності на гострі респіраторні інфекції, а в Києві лабораторно підтверджених випадків грипу фахівці поки не виявили. Водночас серед населення циркулюють інші респіраторні віруси.

Про це в коментарі Укрінформу розповіла докторка медичних наук, професорка, лікарка-вірусологиня ДУ «Київський міський центр контролю та профілактики хвороб МОЗ України» Алла Мироненко.

«Багато людей хворіє, але мало людей звертається. За статистичними даними, поки що немає якогось такого сплеску зареєстрованої захворюваності. І тяжких випадків також, на щастя, поки що небагато», – зазначила Мироненко.

За її словами, попри значну кількість людей із симптомами застуди, лабораторні дослідження в Києві наразі виявляють переважно інші респіраторні збудники.

«Те, що ми виявляємо, – це різні інші респіраторні патогени. Це і аденовірус, багато риновірусної інфекції, яка супроводжується нежитем», – пояснила вірусологиня.

Серед інших збудників фахівці також фіксують віруси парагрипу та мікоплазму пневмонії. За словами Мироненко, жоден із них наразі окремо не спричиняє епідемічного сплеску.

«В оточенні багато людей, які можуть хворіти, кашляти з більшою температурою, з меншою температурою, залежить від стану хворого, від віку його, але поки що це не грип», – наголосила вона.

Водночас упродовж епідемічного сезону очікується циркуляція кількох штамів грипу, зокрема A(H3N2), A(H1N1) та грипу B.

Мироненко зауважила, що найбільш уразливими до тяжкого перебігу респіраторних захворювань залишаються люди похилого віку та діти дошкільного віку, які частіше потребують госпіталізації.

Вона також звернула увагу на низький рівень вакцинації проти грипу в Україні – щеплення отримують менш як 0,5% населення. За словами експертки, таке охоплення є недостатнім, щоб суттєво впливати на загальну захворюваність у країні

Читайте також: МОЗ перереєструвало вакцини від грипу – Ляшко

Як повідомляв Укрінформ, до України затримується постачання вакцини проти грипу.

Епідемічний сезон грипу та інших ГРВІ, який розпочався в Україні, триватиме до 23 травня 2027 року.



Джерело

Continue Reading

Суспільство

В Одесі призначили розгляд справи про виселення Одеса п…

Published

on



Суд призначив розгляд справи про виселення телерадіокомпанії “Одеса плюс” із комунального приміщення. Від медіавиробника також вимагають сплатити понад 111 тисяч гривень заборгованості за спожиті комунальні послуги.

Про це йдеться в ухвалі Господарського суду Одеської області. 

На засіданні 22 жовтня суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 19 листопада 2026 року. Учасники процесу мають можливість надати додаткові пояснення та докази до початку першого засідання.

Позивачем у справі виступає Одеське обласне комунальне підприємство “Служба експлуатації цілісного майнового комплексу-адміністративного будинку №2”. 

За твердженням комунальників, ще у січні 2012 року з ТРК “Одеса плюс” був укладений договір оренди нежитлового приміщення. Телерадіокомпанія, за словами позивача, споживала комунальні послуги з вересня по грудень 2021 року без відшкодування їхньої вартості. Таким чином накопичився борг у розмірі 111 864 гривні. 

У матеріалах справи зазначено також, що телерадіокомпанія продовжила користуватися приміщенням і після завершення терміну дії договору оренди.

Позовну заяву комунальне підприємство подало ще наприкінці червня 2026 року, однак відкриття провадження затягнулося через усунення недоліків щодо сплати судового збору.

ТРК “Одеса-Плюс” — це одеська інформаційно-розважальна телерадіокомпанія, яка розпочала своє мовлення у 2001 році. Компанія зареєстрована 18 вересня 1995 року. Керівником організації є Євдокимов Руслан Вікторович.
 


Юлія Калабайда



Джерело

Continue Reading

Суспільство

У Стрюківській громаді відкрили Алею Слави – Rayon.in.ua

Published

on


  592

У Стрюківській громаді на Одещині відкрили Алею Слави загиблих захисників України.

Про це повідомляє Березівська РДА, передає Район.Березівка.

Алея стала місцем шани для земляків, які віддали життя за свободу, незалежність і територіальну цілісність держави. Під час заходу присутні вшанували пам’ять полеглих хвилиною мовчання та поклали квіти до пам’ятних місць.

У церемонії взяли участь: голова Березівської районної державної (військової) адміністрації Віталій Лабуш; голова Березівської районної ради Віталій Мосійчук; голова Стрюківської територіальної громади Олександр Афанасьєв; начальник відділення ЦВС першого відділу Березівського РТЦК та СП Олександр Долапчі.

Пам’ять героїв також вшанували військовий капелан, священик-доброволець Християнської служби порятунку Сергій Іван, настоятель храму Покрови Пресвятої Богородиці Православної Церкви України в селі Стрюкове отець Михайло Бубнюк та священнослужителі Березівського благочиння.





Джерело

Continue Reading

Trending

© 2023 Дайджест Одеси. Копіювання і розміщення матеріалів на інших сайтах дозволяється тільки за умови прямого посилання на сайт. Для Інтернет-видань обов'язковим є розміщення прямого, відкритого для пошукових систем гіперпосилання на використаний матеріал не нижче другого абзацу. Матеріали з позначкою «Реклама» публікуються на правах реклами, відповідальність за їхній зміст несе рекламодавець.