Виконавчий комітет Одеської міської ради затвердив зміни у міську програму охорони довкілля на 2022–2028 роки, зі збільшенням її фінансування на 293,9 мільйона гривень, утім остаточне рішення ухвалюватиме Одеська міська військова адміністрація, після затвердження міською радою.

Центр публічних розслідувань проаналізував, куди саме підуть кошти.

 193,1 мільйона планують профінансувати з бюджету Одеської міської громади, ще 100 мільйонів гривень мають надійти з інших джерел. З районного бюджету 804,6 тисячі гривень.  Окремо передбачено понад 100 мільйонів гривень коштів міського фонду охорони навколишнього природного середовища.

Найдорожчими проєктами стали капітальні ремонти дренажних насосних станцій №4 та №5 на Хаджибейській дорозі. На першу станцію планують витратити 58,5 мільйона гривень, на другу — ще 55,8 мільйона. Обидва об’єкти мають запобігти можливим надзвичайним ситуаціям у разі прориву греблі Хаджибейського лиману.

Ще 30,5 мільйона гривень передбачені на будівництво системи використання дренажних вод для господарських і протипожежних потреб міста. Новий бювет на вулиці Академіка Сахарова обійдеться майже у 20,8 мільйона гривень, а будівництво комплексу в районі вулиці Владислава Бувалкіна — у 19,5 мільйона гривень.

Окремо фінансуватимуть моніторинг берегової лінії, захист узбережжя, дослідження катакомб та підземних виробок, а також створення резервних систем водопостачання для потреб міста під час воєнного стану. Також закладено 13,1 мільйона гривень (із загальних 30,5 мільйона гривень) на будівництво протипожежного водопроводу на узбережжі з використанням дренажної системи протизсувних споруд. 

Другим за обсягом фінансування напрямом стало управління відходами. На ці потреби планують спрямувати 33,9 мільйона гривень. Серед ключових проєктів — будівництво комплексу термічної обробки небезпечних, медичних та біологічних відходів на вулиці Аеропортівській. На саме будівництво у 2028 році заклали понад 7 мільйонів гривень, а ще 1,55 мільйона гривень — на проєктні роботи.

Також місто планує створити контейнерний майданчик для збору відходів у районі Аркадії за 10,5 мільйона гривень, розробити місцевий план управління відходами та продовжити роботи з виявлення і ліквідації стихійних сміттєзвалищ. У програмі залишаються заходи зі збору батарейок, ламп, ртутних відходів та інших небезпечних речовин, які можуть становити загрозу для довкілля.

Ще 10,1 мільйона гривень передбачено на моніторинг атмосферного повітря. Кошти підуть на роботу муніципальної екологічної лабораторії, закупівлю обладнання, його повірку та проведення тисяч вимірювань якості повітря щороку. Управління інженерного захисту отримало стабільне щорічне фінансування (по 100 тисяч гривень) на рекогносцирувальне обстеження житлових будинків на наявність підземних виробок (катакомб і мін). Це дозволить попередити провали земної поверхні під житловим фондом в умовах підвищеного вібраційного навантаження на місто. 

Кирило Бойко

В Одесі 22 червня провели акцію “Дерева пам’яті”, присвячену Дню скорботи і вшанування пам’яті жертв війни. У кожному районі міста створили символічні місця пам’яті для військових і цивільних, чиї життя забрала війна. Учасники заходу висадили дерева та розмістили на них жетони й стрічки. Організатори кажуть, що це лише перший крок до створення постійних місць шани в районах Одеси.

Про це повідомляють журналісти Новини.LIVE з місця події.

Акція пам’яті

Біля кожної районної адміністрації Одеси провели акцію “Дерева пам’яті”. На території районів облаштували два символічні дерева: одне присвятили військовим із жетонами, інше — цивільним жертвам війни з жовто-блакитними стрічками.

Кожен охочий міг розмістити жетон із написом, гравіюванням, фото, гербом чи символікою бригади. Вшанувати пам’ять можна було незалежно від місця реєстрації, поховання чи проживання людини.

Організатори пояснили, що ідея створення таких місць пам’яті виникла ще взимку 2025–2026 років. Військові, волонтери та активісти запропонували зробити локації для вшанування не лише в центрі міста, а в кожному районі.

Мета акції

Голова ГО “Родини Янголів Світла” Ангеліна Любчак розповіла, що акція має нагадати про ціну війни та людей, які загинули за Україну. Вона зазначила, що сучасна війна триває з 2014 року, а разом із військовими жертвами війни є і тисячі цивільних людей. За її словами, пам’ять має залишатися живою не лише у спогадах, а й у конкретних діях. Саме тому такі місця мають з’явитися в кожному районі міста.

“Сьогодні ми згадуємо всіх тих, хто не повернувся з поля бою. Наші герої назавжди в нашій пам’яті, вони назавжди в наших серцях. Вони живі, поки ми про них пам’ятаємо, поки ми діємо”, — сказала Ангеліна Любчак.

Вона додала, що під час акції згадали також полонених і безвісти зниклих військових, а також цивільних людей, які стали жертвами війни.

“Ми запалимо свічку пам’яті не про минуле, а про пам’ять і майбутнє. Ми згадаємо всіх, хто загинув у Другій світовій війні, хто загинув і гине кожного дня в російсько-українській війні”, — зазначила Любчак.

Збереження пам’яті

Голова Приморської районної адміністрації Марат Корольов наголосив, що такі акції потрібні для збереження пам’яті про захисників України. Він розповів, що разом із родинами загиблих героїв біля адміністрації висадили дерева та розмістили на них жетони. За його словами, важливо, щоб про подвиги військових знали діти та молодь. Він також зазначив, що подібні заходи планують проводити й надалі.

“Для нас це найголовніше — пам’ять за загиблими, за нашими героями, які віддали найголовніше — своє життя за безпеку, за незалежність та за мир”, — сказав Марат Корольов.

Він додав, що зараз багато родин живуть із болем втрати, а діти залишаються без батьків через війну.

“Ми повинні робити все можливе для того, щоб ця пам’ять була. І ми будемо робити це кожного року, від щирого серця”, — зазначив він.

Підтримка ветеранів

На заході також був присутній ветеран 40-ї артилерійської бригади Олег Бичков. Він розповів, що пішов на фронт після початку повномасштабного вторгнення та отримав поранення у 2024 році під час бойових дій на Харківщині. Після лікування і реабілітації він планує повернутися до служби. Для нього акція стала способом вшанувати тих, хто віддав життя за Україну.

“Я прийшов віддати шану загиблим. Люди віддали своє життя — найцінніше, що є. Ми живемо і повинні це робити, пам’ять має залишатися про людей, які віддали своє життя”, — сказав ветеран.

Олег Бичков також зазначив, що підтримка ветеранів після повернення з фронту стала важливою частиною сьогодення.

“Якщо є підтримка людей, нічого важкого немає. Зараз є можливість адаптуватися до цивільного життя, і це дуже приємно”, — додав він.

Спогад матері

На акції була присутня мама загиблого захисника України Олександра Торовця, який служив у “Карпатській Січі”. Чоловік загинув 22 листопада у Харкові, йому було 34 роки. Жінка розповіла, що син сам вирішив стати на захист країни після отримання повістки. Для неї він назавжди залишиться найкращим сином, а пам’ять про нього житиме завжди.

“Ну як, прийшла повістка. Прийшов і сказав: все. Через тиждень вивезуть. Півтора року служив”, — згадала мати героя Любов.

Вона розповіла, що дізналася про загибель сина не одразу. Родина чекала новин, а через кілька днів після підтвердження загибелі його привезли та поховали.

“Мрія в нього була — одружитися, мати свою сім’ю. Але війна забрала все”, — сказала жінка.

Як повідомляли Новини.LIVE, в Одесі до Дня вишиванки родини загиблих військових, волонтери та небайдужі містяни зібралися на Алеї героїв, щоб провести акцію “Вишита памʼять”. Люди приходили у вишиванках, приносили портрети своїх рідних, прапори та вишиті стрічки, які прив’язували до стендів полеглих захисників.

Також Новини.LIVE писали, що 4 червня в Одесі на узбережжі Чорного моря вшанували пам’ять дітей, які загинули через війну. На пляжі “Золотий берег” люди розклали іграшки, рушники та лежаки, нагадуючи про маленьких українців, чиє життя обірвалося занадто рано. Акція зібрала родини загиблих, громадських активістів та мешканців міста.

Про це повідомляють пресслужби Служби безпеки України і Офісу генпрокурора, передає Укрінформ.

«За доказовою базою Головного управління внутрішньої безпеки та слідчих СБУ Шевченківський районний суд міста Києва призначив довічний термін ув’язнення колишньому високопосадовцю-агенту ФСБ, якого затримали за результатом безпрецедентної спецоперації під кодовою назвою «Щур» у лютому 2025 року. Зловмисником є завербований ворогом колишній керівник Штабу Антитерористичного центру Служби безпеки України», – йдеться у повідомленні.

Як з’ясувало розслідування, засуджений виконував завдання ФСБ зі збору та передачі даних щодо обізнаності України про дислокацію та переміщення збройних угруповань РФ.

Також росіян цікавила секретна інформація про озброєння Сил безпеки та оборони, стан об’єктів критичної інфраструктури, наслідки обстрілів українських міст, персональні відомості щодо вищого військово-політичного керівництва України та інші розвіддані, зазначили в СБУ.

У процесі багатоетапного документування злочинів «щура» СБУ використала його у контррозвідувальній грі: через зрадника Служба безпеки насичувала росіян великим масивом дезінформації, підкреслили у пресслужбі.

Для цього співробітники української спецслужби цілодобово контролювали кожен крок агента від початку його шпигунської активності.

За матеріалами справи, зрадник був завербований ФСБ у 2018 році у Відні. Протягом тривалого часу він був законсервований російською спецслужбою, але наприкінці грудня 2024 року куратори з РФ поновили з ним контакти та визначили агентурні завдання.

Співробітники СБУ одразу встановили прихований канал зв’язку «щура» з ворожою спецслужбою, організований через «зв’язкового» з РФ. Ним виявився експомічник колишнього народного депутата від забороненої Партії регіонів.

Також Служба безпеки ідентифікувала особу і задокументувала злочини куратора агентурної мережі ФСБ – Юрія Шаталова.

Для зв’язку з російською спецслужбою «щур» використовував конспіративну квартиру в Києві, з якої контактував із резидентом з РФ за допомогою окремого мобільного телефону та Wi‑Fi роутера.

Під час обшуків за місцями перебування зрадника виявлено технічні засоби комунікації та інші речові докази його співпраці з ФСБ.

За матеріалами Служби безпеки суд визнав його винним за ч. 2 ст. 111 та ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану, а також незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).

Як повідомлялося, 12 лютого 2025 року оперативно-слідча група на чолі з головою СБУ Василем Малюком затримала керівника штабу Антитерористичного центру СБУ Дмитра Козюру. Йому інкримінували роботу на ФСБ РФ.

У СБУ повідомили, що задокументували 14 випадків протиправної діяльності Козюри.

Шевченківський суд столиці обрав Козюрі запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.